Ухвала

від 24.12.2024 по справі 333/11045/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Єдиний унікальний номер № 333/11045/24

Провадження № 1-кс/333/3441/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Нерюнгрі (Якутія), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, в кримінальному провадженні, що 28.03.2024 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024080100002766, за участі прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 , за погодженням з керівником Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання зазначив, що зібраними під час досудового розслідування доказами, встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, який є особливо тяжким злочином та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий та прокурор під час розгляду клопотання його підтримали та просять задовольнити.

Підозрюваний та захисник заперечували проти застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягаючи на тому, що слідчий і прокурор не довели наявність ризиків, про які зазначили в клопотанні, тяжкість покарання за вказаний злочин не є визначальною, підозрюваний не збирається переховуватися від слідства чи суду, впливати на свідків чи вчиняти інше кримінальне правопорушення, та буде вчасно виконувати процесуальні обов`язки, а тому для забезпечення їх виконання не має потреби обирати запобіжний захід. Підозрюваний вказав, що розлучений та має на утриманні неповнолітню дитину, проживає разом з матір`ю, раніше не судимий, також повідомив, що бажає пройти обстеження за станом здоров`я і продовжити військову службу.

Розглянувши дане клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

Наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 № 119 від 29.04.2023 старшого солдата ОСОБА_3 призначено на посаду старшого стрільця оператора 3 відділення 2 взводу 3 стрілецької роти вказаної військової частини.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, старший солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

Так, старший солдат ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, з метою ухилення від проходження військової служби, 11.12.2023 самовільно залишив місце служби, а саме місце дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 , після чого, обов`язки військової служби не виконував, до місця несення військової служби безпідставно не прибував, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення до місця несення військової служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління не здійснював.

За вказаним фактом, 28.03.2024 уповноваженою особою першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР у м. Мелітополі внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024080100002766, за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

23.12.2024 ОСОБА_3 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколами допитів свідків, матеріалами службового розслідування та іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_3 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, на які вказують слідчий і прокурор.

Розуміючи тяжкість вчиненого злочину, суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про вказані наміри ОСОБА_3 вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, вчинений в умовах воєнного стану, який по своїй суті являється ухиленням від виконання військового обов`язку. Існування вказаного ризику підтверджується і тим, що підозрюваний є військовослужбовцем, і у разі наявного бойового розпорядження може бути відряджений до зони бойових дій де є можливість здійснити спробу залишити підконтрольну ЗСУ територію України під час безпосереднього виконання своїх обов`язків військової служби з метою уникнення настання кримінальної відповідальності та його ув`язнення на підставі вироку суду.

Тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний військовослужбовець ОСОБА_3 перебуваючи на волі, продовжуючи проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради, з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань під час досудового розслідування з метою створення собі "алібі" щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим, перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому слід враховувати, що відповідно до норм КПК України, допит свідків має також проводитися під час судового розгляду. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Зазначене вище в сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_3 являється військовослужбовцем та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим може покинути місце служби, чим фактично вчинить кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407-409 КК України.

Тому зазначене вище в сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту про недоведеність наявності ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України відхиляються, оскільки КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям "ризик" - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції ОСОБА_3 задля нівелювання ризиків можливості переховуватися від суду і слідства, впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_3 буде саме тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі ухвалення вироку, наслідки злочину, а саме, зниження бойової готовності підрозділу, в умовах воєнного стану та обороноздатності України, підрив військової дисципліни та надання негативного прикладу протиправної поведінки військовому підрозділу, в цілому, в час протистояння відкритій агресії російської федерації, внаслідок дезертирства, слідчий суддя вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та дасть можливості запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України.

Застосувати більш м`які запобіжні заходи до ОСОБА_3 не можливо, оскільки, відповідно до ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 408 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя також вважає за необхідне, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, відсутності судимостей, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193-194, 196, 205 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 22 лютого 2025 року включно, з утриманням в установі для попереднього ув`язнення.

Одночасно, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 грн. 00 коп. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача: UA378201720355249002000001205, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26316700, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

В разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду відповідно до стадії кримінального провадження;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду відповідно до стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд, відповідно до стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

4) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави становить два місяці з моменту внесення застави в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволені решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Встановити строк дії ухвали до 22 лютого 2025 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголошений 30.12.2024 о 09 год. 50 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1