Рішення

від 11.12.2024 по справі 481/1928/24

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1928/24

Провадж.№ 2/481/530/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

11.12.2024 року Новобузький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Уманської О.В.,

за участі секретаря Кузьміної Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності на земельну ділянку,

Установила:

Позивач звернувся до суду з позовом до Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності на земельну ділянку,обгрунтовуючи своїпозовні вимогитим,що відповідно досвідоцтва проправо наспадщину зазаконом від25.10.2024року отрималау спадоквід спадкодавця нерухомемайно,а самежитловий будинокз прилеглимидо ньогогосподарськими будівлямита спорудами,що розташованийпо АДРЕСА_1 . Однак позивач не має можливості оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку під будинком для його подальшого відчуження, оскільки при укладенні договору дарування між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будинку питання стосовно земельної ділянки не вирішувалось, а спірна земельна ділянка належить юридично ще ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . А тому позивач була змушена звернутись до суду за захистом своїх прав на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, яка перебуває у її фактичному користуванні.

За ухвалою суду від 22.11.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Новобузької міської ради Миколаївської області в судове засідання на виклик суду не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала до суду пояснення, відповідно до яких проти задоволення позову не заперечує та просить справу розглянути за відсутності представника.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.2 ст.49, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206 ЦПК Україниу випадку визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до фотокопії свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.10.2024 року №770, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №400859092 від 25.10.2024 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , який остання отримала у спадщину після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.07, 08).

В свою чергу ОСОБА_3 відповідно до договору дарування від 23.10.2008 року зареєстрованого приватним нотаріусом Савченко А.В., отримав зазначений вище житловий будинок від ОСОБА_2 (а.с.09-10).

Однак, предметом вказаного договору слугував лише будинок, питання про передачу (дарування чи продаж) у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку при укладанні цього договору не вирішувалося. Вищезазначене домоволодіння розташоване на земельній ділянці, площею 0,10 га з цільовим призначенням для обслуговування вказаного жилого будинку.

Відповідно до фотокопії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.10.2006 року № 864, зазначену вище земельну ділянку площею 0,1 га з цільовим призначенням для обслуговування вказаного жилого будинку ОСОБА_2 отримала у спадок разом із будинком, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.12).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується фотокопією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.15).

Згідно ч. 1 ст.120ЗКУкраїни у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідні приписи містяться також і у ч. 1 ст. 377 ЦК України.

Згідно п. 18 постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни «Пропрактикузастосуваннясудами земельногозаконодавстваприрозгляді цивільнихсправ»від16.04.2004року№7 з наступними змінами та доповненнями, вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 р. в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120ЗК2001року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120ЗК Законом Українивід27квітня2007р.N997-V - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Відповіднодост.30ЗК Української РСР(вредакціїстаном начасвиникненняправовідносин,асамеукладення договорукупівлі-продажу) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Поряд з тим частина перша статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час спадкування жилого будинку) також визначала, що у разінабуття прававласності нажилий будинок,будівлю абоспоруду,що перебуваютьу власності,користуванні іншоїособи,припиняється правовласності,право користуванняземельною ділянкою,на якійрозташовані ціоб`єкти.До особи,яка набулаправо власностіна жилийбудинок,будівлю абоспоруду,розміщені наземельній ділянці,що перебуваєу власностііншої особи,переходить правовласності наземельну ділянкуабо їїчастину,на якійвони розміщені,без зміниїї цільовогопризначення.

Аналіз змістунорм ст.30ЗК Української РСР та статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, з часу набуття спадкодавцем, ОСОБА_3 , та в подальшому позивачем, ОСОБА_1 , права власності на зазначене нерухоме майно - суб`єктивне право ОСОБА_2 , яка володіла на праві власності земельною ділянкою площею 0,10 га для обслуговування житлового будинку вважається припиненим.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 0,1 га для обслуговування житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 , та припинення права власності на неї за ОСОБА_2 грунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд

Ухвалив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на земельну ділянку площею 0,1 га для обслуговування жилого будинку, що розташована по АДРЕСА_1 , припинивши при цьому право приватної власності на дану земельну ділянку ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Новобузька міська рада Миколаївської області, код ЄДРПОУ04056598, місцезнаходження: 55601, Миколаївська область, Баштанський район, м. Новий Буг, площа Свободи, 42 .

Повний текст рішення виготовлено 11.12.2024 року.

Суддя