Рішення

від 16.12.2024 по справі 677/713/22

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 677/713/22

Провадження № 2/677/149/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

16.12.2024 року м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області:

у складі головуючого - суддіШовкуна В.О.,

за участі секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В.,

учасники справи (сторони):

представник позивача-відповідача ОСОБА_1 ,

представник відповідача - позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

представник третьої особа - служби у справах дітей

Красилівської міської ради Хмельницької області Тимченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилів цивільну справу за первісним позовом акціонерного товариства «СЕНС-БАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах, та від імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , третя особа: служба у справах дітей Красилівської міської ради Хмельницької області, про визнання осіб такими, що втратили право користування майном, зустрічним позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «СЕНС-БАНК», третя особа державний реєстратор прав на нерухоме майно та їх обтяжень Хмельницького бюро технічної інвентаризації про скасування рішення про державну реєстрацію прав,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи.

Вимоги первісного позову.

17.06.2022 року представник акціонерного товариства «СЕНС-БАНК» звернувся до суду з позовом, який в ході судового розгляду уточнив, до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах, та від імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , третя особа: служба у справах дітей Красилівської міської ради Хмельницької області, про визнання осіб такими, що втратили право користування майном.

Позов обґрунтовує тим, що відповідно до п. 1 Передавального акта від 15.10.2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019 року. Станом на дату подачі позову АТ «Альфа Банк» є правонаступником прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк».

Позивачу належить на праві приватної власності квартира, загальною площею 68,6 кв.м, житловою площею 37,8 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за позивачем таке право було зареєстровано відповідно до договору іпотеки.

18.06.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 08-962/49-608-2, відповідно до якого Банк надає у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 40000 доларів США. Відповідно до п. 1.2 кредитного договору кредитні кошти було надано на купівлю нерухомості, а саме: квартири, загальною площею 68,6 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 08-962/49-608-2, відповідач ОСОБА_2 , як «Іпотекодавець» передала в іпотеку вище вказану квартиру. Оскільки відповідач ОСОБА_2 не належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання по кредитному договору АТ «Альфа Банк» звернув стягнення на квартиру Іпотекодавця на підставі ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» (п. 4.5.3. Іпотечного договору) та звернувся з відповідною заявою до державного реєстратора. Правовою підставою для реєстрації права власності АТ «Альфа Банк» на нерухоме майно, є відповідне застереження в п.п. 4.5.3. Договору іпотеки від 18.06.2008 року, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Відповідно до Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.12.2019 року № 191573009 було зареєстровано право власності за АТ «Альба Банк» на квартиру загальною площею 68,6 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Кредитні кошти були отримані відповідачем ОСОБА_2 для купівлі нерухомості, а відтак чинний ЖК передбачає можливість виселення осіб, які є зареєстрованими в квартирі. Таким чином, подальше проживання Відповідачів в квартирі, що належить на праві власності АТ «Альфа Банк», та відмова добровільно звільнити помешкання, перешкоджає власнику користуватися та розпоряджатися нерухомим майном на свій розсуд, внаслідок чого порушуються законні права та інтереси АТ «Альфа Банк». Тому просять визнати відповідачів такими, такими, що втратили право користування майном.

Вимоги зустрічного позову.

20.09.2022 року представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 адвокат Сидорук Д.В. подав зустрічну позовну заяву до акціонерного товариства «СЕНС-БАНК», третя особа державний реєстратор прав на нерухоме майно та їх обтяжень Хмельницького бюро технічної інвентаризації, про скасування рішення про державну реєстрацію прав, у якому просить скасувати рішення державного реєстратора Хмельницького бюро технічної інвентаризації Корнія О.С, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 48344800 від 22.08.2019 року про державну реєстрацію права власності Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 1898848068227), номер запису про право власності 32915757.

Позов обґрунтовує тим, що про вибуття із власності ОСОБА_2 зазначеної квартири та його перехід до АТ «Альфа Банк» на підставі рішення державного реєстратора Хмельницького бюро технічної інвентаризації Корнія О.С. № 48344800 дізналась із позову з яким, зокрема до неї, до суду звернувся АТ «Альфа Банк». ОСОБА_2 вважає таке рішення державного реєстратора Корнія О.С незаконним і таким, що підлягає скасуванню. Вказує, що 18.06.2008 року між ОСОБА_2 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа Банк» був укладений договір кредиту за умовами якого ОСОБА_2 отримала 40000 доларів США зі сплатою 13,50 % річних комісії, в розмірі та в порядку, визначеному в Додатку № 1 до цього Договору та кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту 17.06.2028 року. У той же день між ОСОБА_2 та АКБ «Укрсоцбанк» також був укладений іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_2 передала останньому в іпотеку в якості забезпечення виконання нею зобов`язань за вищезазначеним договором кредиту нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 .

У зв`язку із виникненням у ОСОБА_2 заборгованості за вищезазначеним кредитом у серпні 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до Красилівського районного суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 78525,18 доларів США із яких 39174,87 доларів США заборгованість за кредитом та 39350,31 доларів США заборгованість по відсотках. Рішенням Красиліського районного суду від 23.10.2017 року по справі № 677/1214/17, як залишено без змін постановою апеляційного суду Хмельницької області від 07.02.2018 року у задоволенні вищевказаного позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 відмовлено у зв`язку із пропуском ним встановленого законом строку позовної давності. За таких обставин, із постановлення рішення суду про відмову у стягненні із ОСОБА_2 заборгованості по кредиту та процентах за користування ним, вважає, що зобов`язання ОСОБА_2 з повернення такого кредиту припинено, а тому АТ «Укрсоцбанк» не мав права звертати стягнення на вищезазначену належну для ОСОБА_2 квартиру (предмет іпотеки) в рахунок виконання неіснуючого (припиненого) зобов`язання з повернення кредиту. Навіть за наявності у АТ «Альфа Банк» права на звернення стягнення на вищезазначений предмет іпотеки, то таке право мало б бути реалізовано ним з дотриманням встановленого законом порядку. Будь-яких повідомлень та/або письмових вимог про усунення порушень з виконання зобов`язання з повернення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором та попереджень про можливість звернення стягнення на належну для ОСОБА_2 квартиру (предмет іпотеки) позивач та/або АТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2 не надсилали і відповідно таких повідомлень вона не отримувала. За таких обставин АТ «Альфа Банк» позбавив ОСОБА_2 можливості добровільно виконати зобов`язання на забезпечення виконання якого була передана в іпотеку вищезазначена належна їй квартира або оскаржити таку вимогу, а також не набув права на звернення стягнення з неї. Крім того, на час проведення звернення стягнення на зазначену належну ОСОБА_7 квартиру діяв встановлений законом мораторій на звернення стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, який тимчасово забороняє примусово звертати стягнення на предмет іпотеки (застави). За таких обставин зважаючи, на отримання ОСОБА_2 кредиту в іноземній валюті, відсутність у неї іншого житла окрім вищезазначеної квартири, АТ «Альфа Банк» не мав права звертати стягнення на неї шляхом передачі йому права власності на дану квартиру в рахунок виконання основного зобов`язання.

Тому просить скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію.

Ухвалою суду від 05.07.2022 року прийнято позовну заяву акціонерного товариства «СЕНС-БАНК» до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у даній справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.09.2022 року прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у даній справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.10.2022 року об`єднано в одне провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «СЕНС-БАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах, та від імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , третя особа: служба у справах дітей Красилівської міської ради Хмельницької області, про визнання осіб такими, що втратили право користування майном (справа № 677/713/22), зустрічним позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «СЕНС-БАНК», третя особа державний реєстратор прав на нерухоме майно та їх обтяжень Хмельницького бюро технічної інвентаризації про скасування рішення про державну реєстрацію прав (справа № 677/1166/22).

Ухвалою суду від 10.04.2023 року замінено (залучено) неналежного позивача/відповідача Акціонерне Товариство «Альфа Банк» на належного позивача/відповідача, його правонаступником Акціонерне Товариство «СЕНС БАНК».

Ухвалою суду від 08.06.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Аргументи учасників справи.

Представник третьої особи служби у справах дітей Красилівської міської ради Хмельницької області подав письмовий висновок, згідно якого, за умови задоволення позову акціонерного товариства «СЕНС-БАНК» в результаті чого неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будуть визнанні особами такими, що втратили право користування квартирою не буде відповідати інтересам дітей.

Представник АТ «СЕНС-БАНК» Панченко Д.В. подав відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав. Вказує, що позов є необґрунтованим, з підстав наведених у первісній позовній заяві. Крім того, звертає увагу суду, що при проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за Іпотекодержателем державним реєстратором не порушено жодних норм чинного законодавства. Так, АТ «Укрсоцбанк» з метою виконання вимог законодавства надало державному реєстратору копії повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням за вих. № USB/31, яке було надіслано 06.02.2019 року на адресу іпотекодавця цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення поштового відправлення 18.02.2019 року з підписом отримувача, який долучено до відзиву. Отримана ОСОБА_2 вимога протягом 30 денного терміну залишилась без задоволення, тому іпотекодержатель прийняв рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом позасудового врегулювання. Щодо посилання позивача на дію ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», то звертає увагу суду, що спосіб реєстрації права власності на підставі погодженого добровільно сторонами іпотечного застереження в п 4.5.3 проводиться в позасудовий спосіб, а тому оскільки вказаний Закон передбачає примусове стягнення нерухомого житлового майна на підставі рішення суду він не може бути застосований як підстава відмови у державній реєстрації права власності. В даному випадку вказаний Закон не може бути застосований, оскільки договір про задоволення вимог іпотекодержателя є одним із шляхів примусового стягнення іпотеки, так як Позивач добровільно підписала іпотечне застереження, а тому дія Закону не поширюється на задоволення вимог іпотекодержателя. За таких обставин посилання Позивача на норми ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» як на підставу незаконних дій Відповідача є безпідставними. Позивач у квартирі, яка є предметом іпотеки не проживає постійно, доказів постійного проживання немає, а тому і підстав застосовувати мораторій немає. В такому випадку Банк має повне право на задоволення своїх вимог шляхом позасудового врегулювання заборгованості по кредиту.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_3 надав письмовузаяву зобґрунтуванням позовнихвимог наступногозмісту. Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України). За змістом ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України). Пунктом 4.2 Іпотечного договору передбачено, що у разі порушення Іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Також, пунктом 4.5 Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса: або шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки і рахунок виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», або шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь- якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Таким чином, у відповідності до умов Іпотечного договору порядок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на нього визначається ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 3 Закону № 898- IV). Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 898-IV у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Згідно з ч. 1 та 3 ст. 33 Закону № 898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 898-IV у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Згідно з ч. 1-3 ст. 36 Закону № 898-ІУсторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 цього Закону. Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону № 898-IV іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді (ч. 4 ст. 37 Закону № 898-IV). Отже, чинним законодавством передбачений порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (у примусовому порядку), так і позасудового (добровільного) врегулювання згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, зокрема й шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки. Разом із тим, виходячи із змісту п. 4.2 Іпотечного договору та вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки виникає в Іпотекодержателя у разі пред`явлення ним для Іпотекодавця вимоги про дострокове виконання Основного зобов`язання, не виконання такої вимоги та визначення вартості предмета іпотеки на момент набуття права власності на нього шляхом проведення його оцінки суб`єктом оціночної діяльності. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону від 01 липня 2004 року 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до ч. 3 ст. 10 цього Закону державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Відповідно до ст. 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Згідно з п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину. Відповідно до п. 61 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцяти-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). У наведених нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у ст.ст. 10, 18 Закону № 1952-IV та ст. 37 Закону № 898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора під час її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства. За змістом ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 33 та ст. 35 Закону реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише тоді, якщо останнє невиконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону. Недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові. Такий висновок зробив Верховний Суд у справі № 310/11024/15-ц у постанові від 29.05.2019 року. В супереч вимогам ч. 1 ст. 35 та ч. 5 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» повідомлення та/або письмової вимоги про усунення порушень з виконання зобов`язання з повернення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором та попереджень про можливість звернення стягнення на належну для ОСОБА_2 квартиру (предмет іпотеки) позивач та/або AT «Укрсоцбанк» для ОСОБА_2 не надсилали і відповідно таких повідомлень вона не утримувала. Оцінка предмета іпотеки у встановленому законом порядку не проводилась та повідомлення про ціну, за якою предмет іпотеки переходить у власність Іпотекодержателя для ОСОБА_2 також не надсилалось. В свою чергу, неповідомлення боржника про ціну, за якою майно набувається у власність, позбавляє його можливості оспорити її в разі незгоди, та позбавляє боржника гарантій, встановлених статтею 37 Закону України «Про іпотеку», а також підтвердження того, в якій частині борг вважається погашеним, адже звернення стягнення на майно не припиняє кредитних відносин і не позбавляє кредитора права подальшого стягнення. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку боржник не позбавлений можливості перевірки дотримання прав під час відповідних процедур, проте при позасудовому порядку саме дотримання процедури попередження у вимозі є гарантією не порушення його прав, а тому не надсилання вимоги про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки або невідповідність такої вимоги умовам договору та вимогам Закону України «Про іпотеку» є істотним порушенням, яке впливає на обсяг прав ОСОБА_2 , яка має право знати про ціну майна, за яку воно набувається у власність. Інформація про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, повинна погоджуватися з іпотекодержателем, оскільки ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна. Крім того, 07.06.2014 року набрав чинності Закон України № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», в редакції чинній на час вчинення дій (далі - Закон № 1304-VII), підпуктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі ст. 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: - таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; - загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку. Згідно з пунктом 4 Закону № 1304-VII протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм. Відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки) (далі - Закон № 1023-ХІІ) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. Отже, згідно із Законом № 898-IV, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки. Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. Водночас до прийняття Закону № 1304-VII право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому способі) не залежало від наявності згоди іпотекодавця, а залежало від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, провадження № 11-474апп19). Закон № 1304-VІІ увів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодателя без його згоди на таке відчуження. ОСОБА_2 не надавала позивачу згоди на звернення стягнення на її квартиру. Спірна квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 68,6 кв. м та використовується як місце постійного проживання ОСОБА_2 і членів її сім`ї, у зв`язку із чим, на підставі дії Закону № 1304-VII на неї не може бути примусово звернуто стягнення (шляхом перереєстрації права власності на нерухоме майно), у тому числі шляхом реєстрації права власності на неї за Позивачем як забезпечення виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору укладеного в іноземній валюті. З огляду на те, що на час звернення стягнення на предмет іпотеки, 22.08.2019 спірна квартира була єдиним житлом для ОСОБА_2 та її родини, у державного реєстратора Хмельницького бюро технічної інвентаризації Корнія О. С. були підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на цю квартиру за позивачем. З огляду на пункт 1 Закону № 1304-VII дія цього Закону лише обмежує в часі примусове стягнення майна до моменту втрати ним чинності. Отже, установлений Законом № 1304-VII мораторій не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) в разі невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове звернення стягнення на майно (відчуження без згоди власника). Крім того, згідно з пунктом 4 цього Закону протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм. Зазначений Закон унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію цього Закону на період його чинності. У зв`язку з чим, зустрічний позов про скасування рішення про державну реєстрацію прав просив задовольнити, а у задоволенні первісного позову АТ «СЕНС Банк» до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування майном відмовити.

Представник позивача-відповідача Панченко Д.В. у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позов підтримав, просив суд їх задовольнити. Стосовно зустрічного позову заперечує, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні просив у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник третьої особи служба у справах дітей Красилівської міської ради Хмельницької області Тимченко О.С. у судовому засіданні послалася на наданий службою висновок, а саме, у разі задоволення первісного позову будуть порушені права неповнолітніх дітей, однак при прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.

Представник третьої особи державний реєстратор прав на нерухоме майно та їх обтяжень Хмельницького бюро технічної інвентаризації у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися належним чином. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Позиція суду.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши учасників справи, розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Короткий зміст фактичних обставин справи.

(за первісним позовом)

Судом встановлено, що 18.06.2008 року між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 08-962/49-608-2, відповідно до якого Банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 40000 доларів США.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору кредитні кошти було надано на купівлю нерухомості, а саме: квартири, загальною площею 68,6 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 08-962/49-608-2, відповідач ОСОБА_2 , як «Іпотекодавець» передала в іпотеку вище вказану квартиру.

Відповідно до п. 1 Передавального акта від 15.10.2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме, з 15.10.2019 року. Станом на дату подачі позову АТ «Альфа Банк» є правонаступником прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк».

В свою чергу в подальшому було змінено найменування акціонерного товариства «Альфа Банк» на акціонерне товариство «СЕНС-БАНК».

Відповідач ОСОБА_2 не належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання по кредитному договору АТ «Альфа Банк», у зв`язку з чим Банк звернув стягнення на квартиру Іпотекодавця на підставі ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» (п. 4.5.3. Іпотечного договору).

Позивач за первісним позовом звернувся з відповідною заявою до державного реєстратора для реєстрації права власності АТ «Альфа Банк» на нерухоме майно в рахунок виконання основного зобов`язання.

Відповідно до Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.12.2019 року № 191573009 було зареєстровано право власності за АТ «Альфа Банк» на квартиру загальною площею 68,6 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 11.06.2008 року ОСОБА_2 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за 233000 гривень (п. 4 Договору). (а.с. 243, т. 1).

(за зустрічним позовом)

Судом встановлено, що 18.06.2008 року між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 08-962/49-608-2, відповідно до якого Банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 40000 доларів США. (а.с. 82-87, т.1).

На підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та п.п. 4.5.3 Договору іпотеки від 18.06.2008 року звернуто стягнення на квартиру шляхом набуття права власності на неї та зареєстровано право власності на квартиру, загальною площею 68,6 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 19.08.2019 року. (а.с. 97, т. 1).

Підставою виникнення права власності АТ «Альфа-Банк» на квартиру загальною площею 68,6 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зазначено: - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 1400042623859-1400042623867, виданий 18.02.2019 року, видавник: Укрпошта; повідомлення, серія та номер: USB/31, виданий 04.02.2019, видавник: АТ «Укрсоцбанк», кредитний договір, серія та номер: 08-961/49-608-2, виданий 18.06.2008, видавник: сторони договору; дублікат іпотечного договору, серія та номер: 675, виданий 07.08.2019, видавник: сторони договору. Власники: АТ «Альфа-БАНК». (а.с. 97, т. 1).

Згідно повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням відповідача ОСОБА_2 рекомендованим повідомленням було повідомлено про намір іпотекодержателя вчинити певні дії з іпотечним майном. (а.с. 126-129, т. 1).

Відповідно до відповіді Хмельницької районної військової адміністрації на виконання ухвали суду від 10.05.2023 року, реєстрація документів, які стали підставою для державної реєстрації права власності АТ «Альфа-БАНК» на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1898848068227), номер запису про право власності 32915757, яка проведена 22.08.2019 року державним реєстратором речових прав Хмельницького БТІ Корнієм О.С. проводилась згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 04.06.2017 року в редакції закону № 1952-IV від 04.06.2017 року. Підставою для державної реєстрації прав згідно ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката. Надати завірені копії документів, які стали підставою для державної реєстрації права власності АТ «Альфа-БАНК» неможливо. (а.с. 216, т. 1).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.

(стосовно первісного позову)

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На підставі ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.12.2019 року № 191573009 було зареєстровано право власності за АТ «Альфа Банк» на квартиру загальною площею 68,6 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто позивач по справі набув право власності на вказану квартиру.

Разом з тим, згідно договору купівлі-продажу квартири від 11.06.2008 року ОСОБА_2 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за 233000 гривень (п. 4 Договору). На час придбання квартири, згідно офіційного курсу 1 долар США =4,85 грн., було еквівалентно 48041 доларів США. Згідно кредитного договору № 08-962/49-608-2 від 18.06.2008 року відповідач ОСОБА_2 отримала 40000 доларів США, що на той час було еквівалентно 194000 грн.

Тобто, судом встановлено те, що спірна квартира придбана не лише за кредитні кошти, а й за власні кошти відповідачки ОСОБА_2 в сумі 8041 доларів США або 39000 грн., що складає 16 % вартості квартири.

З даного приводу надано правовий висновок Об`єднаною Палатою Касаційного цивільного суду Верховного суду від 12.04.2021 року по справі № 310/2950/18, згідно якого вбачається, що якщо квартира була придбана не лише за рахунок кредитних коштів, а частково за власні кошти, виселення без надання іншого житла не допускається.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні первісного позову АТ «СЕНС-БАНК» про виселення Відповідачів з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

(стосовно зустрічного позову)

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV, зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна.

Згідно ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Суду булонадано правовстановлюючийдокумент,а саме: Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.12.2019 року № 191573009 яким було зареєстровано право власності за АТ «Альфа Банк» на квартиру загальною площею 68,6 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем за зустрічним позовом жодним чином не доведено той факт, що Відповідач за зустрічним позовом незаконним чином зареєстрував право власності спірної квартири.

Судом, були задоволені клопотання представника позивача щодо витребування доказів, однак, отримані докази згідно ухвали суду не підтверджують доводи позивача, які викладені в позові.

Не заслуговуютьна увагупосилання представникапозивача зазустрічним позовомна те,що відповідачемне направляласязгідно ст.35Закону України«Про іпотеку»письмова вимогапро усуненняпорушень,а саме,представником Відповідачаза зустрічнимпозовом судунадано письмовіпідтвердження надсиланняповідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням відповідача ОСОБА_2 рекомендованим повідомленням було повідомлено про намір іпотекодержателя вчинити певні дії з іпотечним майном.

На підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та п.п. 4.5.3 Договору іпотеки від 18.06.2008 року звернуто стягнення на квартиру шляхом набуття права власності на неї та зареєстровано право власності на квартиру, загальною площею 68,6 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 19.08.2019 року.

Підставою виникнення права власності АТ «Альфа-Банк» на квартиру загальною площею 68,6 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зазначено: - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 1400042623859-1400042623867, виданий 18.02.2019 року, видавник: Укрпошта; повідомлення, серія та номер: USB/31, виданий 04.02.2019, видавник: АТ «Укрсоцбанк», кредитний договір, серія та номер: 08-961/49-608-2, виданий 18.06.2008, видавник: сторони договору; дублікат іпотечного договору, серія та номер: 675, виданий 07.08.2019, видавник: сторони договору. Власники: АТ «Альфа-БАНК». Тобто банком законним шляхом набуте право власності на спірну квартиру.

Стосовно посилання позивача за зустрічним позовом на дію ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд зазначає про те, що спосіб реєстрації права власності на підставі погодженого добровільно сторонами іпотечного застереження в п 4.5.3 проводиться в позасудовий спосіб, а тому вказаний Закон передбачає примусове стягнення нерухомого житлового майна на підставі рішення суду, а тому дана норма Закону не може бути застосована як підстава відмови у державній реєстрації права власності. В даному випадку вказаний Закон не може бути застосований, оскільки договір про задоволення вимог іпотекодержателя є одним із шляхів примусового стягнення іпотеки, так як Позивач добровільно підписала іпотечне застереження, а тому дія Закону не поширюється на задоволення вимог іпотекодержателя.

За таких підстав, зустрічний позов ОСОБА_2 до АТ «СЕНС-БАНК», третя особа Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Корній О.С. також не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивачів.

Враховуючи те, що суд відмовляє у задоволенні первісного та зустрічного позову, судові витрати покладаються на позивачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 258-268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову акціонерного товариства «СЕНС-БАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах, та від імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , третя особа: служба у справах дітей Красилівської міської ради Хмельницької області, про визнання осіб такими, що втратили право користування майном - відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до акціонерного товариства «СЕНС-БАНК», третя особа державний реєстратор прав на нерухоме майно та їх обтяжень Хмельницького бюро технічної інвентаризації про скасування рішення про державну реєстрацію прав відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач-відповідач - акціонерне товариство «СЕНС-БАНК», місце знаходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній.

Відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній.

Відповідач - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній.

Третя особа - служба у справах дітей Красилівської міської ради Хмельницької області, місце знаходження: 31000, Хмельницька область, м. Красилів, площа Незалежності, 2, ЄДРПОУ: 43925627.

Третя особа державний реєстратор прав на нерухоме майно та їх обтяжень Хмельницького бюро технічної інвентаризації Корній Олександр Сергійович, місце знаходження: 29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 15.

Повний текст рішення виготовлено 26.12.2024 року.

Суддя В.О. Шовкун