Ухвала

від 17.12.2024 по справі 322/828/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 17.12.2024 Справа № 322/828/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд

Провадження №11-кп/807/1196/24Головуючий у 1-й інстанції Гасанбеков С.С.Єдиний унікальний №322/828/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого Гончара О.С.

суддів Дадашевої С.В., Рассуждая В.Я.

за участі секретаря Рикуна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 на ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2024 року про роз`яснення судового рішення,

ВСТАНОВИЛА

Вказаною ухвалою районного суду відмовлено в роз`ясненні ухвали Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження у справі №322/828/24.

В апеляційній скарзі командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 просив ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд заяви про роз`яснення судового рішення.

Свої вимоги мотивував тим, що звернувся до суду про роз`яснення судового рішення, оскільки відсутній наказ вищої посадової особи про переміщення солдата ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 , а тому у командира військової частини НОМЕР_1 відсутні повноваження для поновлення солдата ОСОБА_2 на військовій службі. Зазначив, що відповідно до порядку, визначеного у Алгоритмі дій посадових осіб стосовно прийому військовослужбовців, які повернулись для проходження військової служби до Збройних Сил України, саме командир військової частини, в якій проходив військову службу військовослужбовець, що самовільно залишив військову частину, місце служби, видає наказ про повернення військовослужбовця із СЗЧ та поновляє його на всіх видах забезпечення, крім котлового. Отже, повноваження поновити на військовій службі ОСОБА_2 належать командиру військової частини НОМЕР_2 , в якій проходив військову службу військовослужбовець, що самовільно залишив військову частину. Таким чином, вважав, що рішення суду про закриття кримінального провадження повинно містити солідарний обов`язок з його виконання як командира військової частини НОМЕР_2 , так і командира військової частини НОМЕР_1 , оскільки без урахування зазначених обставин дане рішення є нечітке, так як містить пряму вказівку його виконання лише одному суб`єкту правовідносин, в той час як прямий обов`язок на поновлення на військовій службі ОСОБА_2 , який самовільно залишив військову частину, належить іншому, а саме командиру військової частини НОМЕР_2 . Зазначив, що норма абз.2 ч.3 ст.288 КПК містить вказівку невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі, проте не містить вказівки кому цей обов`язок належить.

Апеляційним судом належним чином у передбачений процесуальним законом спосіб повідомлені про час, дату і місце апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, прокурор та інші заінтересовані особи. В апеляційній скарзі командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 просив апеляційний розгляд провести без його участі та без участі представника військової частини. Враховуючи дані обставини та відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК апеляційний суд провів апеляційний розгляд за відсутності учасників судового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.407КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право ухвалу залишити без змін.

Встановлено, що ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2024 року звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинене ним вперше під час дії воєнного стану кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК, та у зв`язку з цим закрито кримінальне провадження відносно нього, внесене до ЄРДР 15 березня 2024 року за №62024080100002093, а також зобов`язано командира військової частини НОМЕР_1 після набрання цією ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.

01.11.2024 року до суду надійшла заява командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2024 року.

Суд, відмовляючи в задоволенні даної заяви, виходив з того, що командиром військової частини НОМЕР_1 фактично ставиться питання не про роз`яснення судового рішення, а висловлюється незгода з судовим рішенням в частині покладеного на нього обов`язку невідкладно поновити ОСОБА_2 на військовій службі, а тому суд вважав, що відсутні підстави для роз`яснення судового рішення.

Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.380 КПК, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Виходячи зі змісту вищевказаної норми закону роз`яснення рішення це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому, якщо заявником порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Зі змісту ухвали Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2024 року вбачається, що вона складена у відповідності до вимог ст.372 КПК, з посиланням на норми діючого кримінального та кримінального процесуального закону, викладена чіткими зрозумілими реченнями, є доступною для сприйняття та такою, що не припускає неоднозначного свого тлумачення.

Мотивувальна та резолютивна частини ухвали районного суду викладені загальновживаними словами, містять юридичний чіткий і зрозумілий характер та посилання на норми закону стосовно невідкладного поновлення ОСОБА_2 на військовій службі, із зазначенням мотивів та правових підстав прийнятого рішення.

Наведені заявником доводи щодо незрозумілості ухвали місцевого суду від 02.10.2024 року не стосуються передбачених законом підстав роз`яснення судового рішення, а тому вимоги про його роз`яснення в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що процедура поновлення військовослужбовця на військовій службі та її дотримання, зокрема отримання наказу вищої посадової особи про переміщення солдата ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 , відноситься до повноважень командира військової частини, на якого судом покладено відповідний обов`язок.

При цьому слід зауважити, що ухвала Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2024 року набрала законної сили, а тому є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню (ст.129-1 Конституції України, ч.2 ст.21 КПК).

Відтак ухвала суду є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2024 року про відмову в роз`ясненні судового рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар О.С.Дадашева С.В.Рассуждай В.Я.