Рішення

від 24.12.2024 по справі 748/4377/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/1135/24 Єдиний унікальний № 748/4377/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" грудня 2024 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Базарної М.В.,

за участю представника Органу опіки та піклування Новобілоуської

сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Бисикало С.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Представник Органу опіки та піклування Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_4 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути з відповідачів аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/3 частині усіх видів їх заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, з кожного.

Свої вимоги мотивує тим, що неповнолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,перебувають на обліку Служби у справах дітей, як діти, що опинилась у складних життєвих обставинах з 04 лютого 2016 року, у зв`язку з тим, що їх батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ухиляються від виконання батьківських обов`язків та зловживають алкогольними напоями. Батько дітей ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями, на даний час перебуває під вартою в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», як підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України. Мати дітей, ОСОБА_1 працювала на свинофермі різноробочою, часто вживала алкогольні напої внаслідок чого виникали сімейні сварки, конфлікти та бійки. У сім`ї увесь час було недостатньо продуктів харчування. Санітарно-гігієнічні умови проживання ніколи не дотримувались, у хаті безлад і брудно, батьки безвідповідально ставляться до своїх батьківських обов`язків, часто залишають дітей самих вдома, діти часто не відвідують навчальний заклад, про що повідомляють вчителі. 30 вересня 2024 року під час здійснення спільного виїзду служби у справах дітей та інспекторів СЮП ВП ЧРУП в с. Рябці було відвідано родину ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Батьків дітей вдома не було. Зі слів дітей, батько перебуває в місцях позбавлення волі, а мати відсутня вже декілька днів і її місце перебування невідоме. В будинку були порушені санітарно-гігієнічні норми, умови для проживання та виховання дітей не створені, продукти харчування відсутні. Комісією було проведено оцінку рівня безпеки дітей та за висновком комісії дітей поміщено до КНП « Чернігівська центральна районна лікарня» ЧРР. Це стало підставою для негайного відібрання неповнолітніхОСОБА_2 та ОСОБА_3 із сім`ї у зв`язку із загрозою їх життю та здоров`ю. Відповідачі не приділяють достатньої уваги вихованню дітей, не забезпечують їх потреби на належному рівні, не створюють належних умов для проживання та навчання, зловживають спиртними напоями, тобто свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, тому представник Органу опіки та піклування Новобілоуської сільської ради просить позбавити їх батьківських прав відносно неповнолітніхОСОБА_2 та ОСОБА_3 та стягнути аліменти на утримання дітей.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 жовтня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2024 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача Органу опіки та піклування Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської областіпозовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила їх задовольнити. Зазначила, що відповідачі не приділяють достатньої уваги вихованню дітей, не забезпечують їх потреби, не створюють належних умов для їх проживання, зловживають спиртними напоями, внаслідок чого відбуваються конфлікти і насильство в сім`ї, що свідчить про те, що вони свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, тому просить позбавити відповідачів батьківських прав та стягнути з них аліменти на утримання дітей.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила не позбавляти її батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зазначила, що вона усвідомила свою поведінку, виправитись, влаштувалась на роботу, зробила ремонт у будинку, де створені умови і для проживання дітей.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, на даний час утримується в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», надав заяву, у якій просить не позбавляти його та дружину батьківських прав відносно їх малолідніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з такого.

Як вбачається з наданих суду копій свідоцтв про народження неповнолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,є дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.4-5).

Рішенням виконавчого комітету Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 01 жовтня 2024 року відібрано неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері ОСОБА_1 . (а.с.14).

Згідно Актів обстеження умов проживання від 25 червня 2024 року, 02 липня 2024 року та 30 вересня 2024 року, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 разом із неповнолітнімидітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Умови проживання в будинку незадовільні, санітарні норми порушені, посуд брудний, речі розкидані по всьому будинку, присутній запах тютюну, продукти харчування повністю відсутні. У дітей окремі спальні місця без постільної білизни, мається стіл та шафа для одягу, одяг в обмеженій кількості та в неналежному стані. Зі слів малолітнього ОСОБА_5 , матір не з`являється два дні вдома, батько перебуває у слідчому ізоляторі. (а.с.15-17).

З Акту проведення оцінки рівня безпеки дитини вбачається, що під час відвідування малолітнього ОСОБА_6 дорослих вдома не було, стан дитини задовільний, дитина має неприємний запах, одяг брудний, зі слів дитини він два тижні не мився, декілька днів ночував у тітки, оскільки матері не було вдома. Продукти харчування відсутні, у будинку повна антисанітарія. (а.с.18-22).

Згідно Акту проведення оцінки рівня безпеки дитини - неповнолітнього ОСОБА_5 , під час відвідування останнього дорослі були відсутні, зі слів дитини мати відсутня дві доби, стан дитини задовільний, верхній одяг відсутній, зі слів дитини він працює на будівництві у м. Чернігові, щоб мати кошти на життя, до школи не ходить. Продукти харчування відсутні, в будинку повна антисанітарія. (а.с.23-27).

Відповідно до Звіту в.о. фахівця із соціальної роботи Новобілоуської сільської ради про проведену роботу з родиною ОСОБА_7 № 14-13/70 від 03 жовтня 2024 року, дана родина неодноразово була під соціальним супроводом фахівця з соціальної роботи ОСОБА_8 , яка регулярно відвідувала сім`ю ОСОБА_7 , спілкувалась по телефону в зручний для них час, інформувала, консультувала. Постійно проводилися профілактичні бесіди щодо вживання спиртних напоїв, санітарно-гігієнічних норм проживання та про виконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей, надавались консультації з ведення домашнього господарства. Твердим паливом сім`я завжди була забезпечена, продуктів харчування майже не було, тільки овочі, вирощені на своїй земельній ділянці. Надавалась гуманітарна допомога продуктами, одягом та циркулярським приладдям до навчального року. Санітарно-гігієнічні умови проживання ніколи не були дотримані, особливо останнім часом. За весь період супроводження сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_4 безвідповідально ставляться і батьківських обов`язків, залишають дітей самих вдома, а діти дуже часто не відвідують навчальний заклад, на що скаржаться вчителі (а.с.28).

Відповідно до характеристики Хмільницького старостинського округу Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 03 жовтня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїми неповнолітнімидітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 та ОСОБА_4 офіційно не працюють, вживають спиртні напої. ОСОБА_4 до дружини відносить грубо, зі слів односельців часто наносить умисні тілесні ушкодження (а.с.13).

Поведінка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо неналежного виконання ними обов`язків по відношенню до їх неповнолітніхдітей була предметом розгляду виконавчого комітету Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. За рішенням виконавчого комітету Новобілоуської сільської ради ради № 1391 від 14 жовтня 2024 року вирішено затвердити висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню їх неповнолітніхдітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.54,59).

Виконавчий комітет Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, як орган опіки та піклування, надав висновок про доцільність позбавлення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до їх неповнолітніхдітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вони безвідповідально ставляться до виконання своїх батьківських обов`язків, не піклуються про їх здоров`я, фізичний та духовний розвиток, чим порушує право дітей на належне батьківське виховання та проживання в повноцінній сім`ї.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами 1-4 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини 1 статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною 1 статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Хоча позбавлення батьківських прав і є надзвичайною мірою, відповідач своєю заявою про визнання позову фактично підтвердив обґрунтованість твердження позивачів щодо відсутності й нього намірів належного здійснення догляду за дитиною в майбутньому.

Таким чином, відповідно до ст.164, 170 СК України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

При цьому, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною (ст.166 СК України).

Пленум Верховного Суду України в п.15, 16 постанови №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У силу ч.6 ст. 19 СК України суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З наявним у справі висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав суд не погоджується з огляду на те, що він є недостатньо обґрунтованим саме щодо обраного способу захисту прав дітей - позбавлення батьківських прав їхньої матері.

Згідно Акту обстеження умов проживання від 05 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 вбачаєтья, що в будинку триває косметичний ремонт, у будинку тепло, планується ремонт в кімнаті для дітей, де наявні окремі ліжка, столи, шафи для одягу. Умови проживання в будинку задовільні.

Аналіз доказів справи приводить до висновку про те, що відповідачі, маючи неповнолітніх дітей опинилися у складному життєвому становищі, водночас суд приймає до уваги, що протягом судового розгляду справи та станом на момент ухвалення рішення відповідачка вживала певних заходів до повернення дитей, влаштувалась на роботу та зробила косметичний ремонт житла, спілкується з дітьми, пройшла курс лікування від алкоголізму.

Судом встановлено, що на даний час ОСОБА_4 позбавлений можливості виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до своїх дітей у зв`язку з об`єктивними обставинами - перебуванням під вартою, а не тому, що він свідомо нехтує своїми обов`язками.

Відповідач заявив про намір виховувати та утримувати дитину після звільнення з місць позбавлення волі, то ж суд вважає, що наразі звернення з таким позовом є передчасним, і вирішувати питання про позбавлення відповідача батьківських прав можливо лише після його звільнення та встановлення обставин, які б доводили його не бажання виконувати свої обов`язки як батька.

Вирішуючи позовні вимоги, суд бере до уваги, що позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно дитини.

Проте, між інтересами дитини та заходом впливу на батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над застосуванням такого крайнього заходу впливу на відповідачку, як позбавлення її батьківських прав.

Суд вважає, що для правильного врахування інтересів дітей у справі, що розглядається, слід виходити із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини (ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з положеннями ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХІІ, держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд приходить до висновку, що позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 батьківських прав є передчасним, та у задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав слід попередньо відмовити. Суд вважає за необхідне надати відповідачам можливість реалізувати їх право на особисте виховання їх дітей.

Одночасно слід попередити відповідачів про необхідність вжити активних заходів щодо зміни ставлення до виховання дітей і покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків. Разом з тим, суд попереджає відповідачів, що у разі продовження протиправної поведінки вони можуть бути позбавлені батьківських прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Органу опіки та піклування Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області у задоволенні позовних вимог, заявлених в інтересах неповнолітніхдітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 27 грудня 2024 року.

Позивач: Орган опіки та піклування Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04411898, місцезнаходження за адресою: с. Новий Білоус Чернігівського району Чернігівської області, вул. Свиридовського, 54.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Хоменко Л.В.