Рішення

від 25.11.2024 по справі 495/9128/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/9128/24

Номер провадження 2/495/4466/2024

25 листопада 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання Кракатиці В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Маразліївської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Маразліївської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, у якому просить суд:

- визнати Сертифікат серії ОД № 0180915 (підстава - розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 28.08.1996 року № 494/96) - втраченим.

- визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), розміром в умовних кадастрових гектарах - 12,37 га, в межах території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (із земель КСГП «Долинівський), належної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Сертифікату серії ОД № 0180915 (підстава - розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 28.08.1996 року № 494/96).

Стислий виклад позиції позивача

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до свідоцтво про народження позивачки, її батьками є: батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати - ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб позивачки від 25.01.2002 року, актовий запис № 31, прізвище позивачки змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Відповідно до свідоцтва про народження батька позивача ОСОБА_4 , його батьками записані: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) розміром 12,37 га на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Вказане право належало ОСОБА_3 , як члену КСГП «Долинівка» на підставі сертифікату серії ОД № 0180915.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_4 . За життя батько позивачки фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 на земельну ділянку на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Позивачка, як спадкоємиця, на момент смерті свого батька, проживала із останнім за однією адресою, тобто фактично прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 .

На жаль, сертифікат серії ОД № 0180915, що підтверджує право на спірну земельну ділянку було втрачено та в силу діючих норм законодавства видача дублікатів таких сертифікатів не передбачена. Через відсутність оригіналу або бодай копії сертифікату серії ОД № 0180915 позивачка не може оформити свої спадкові права на спірну земельну ділянку.

Разом з тим Відповідачем в дійсній справі не оскаржується, а навпаки підтверджено існування такого сертифікату, його реєстрації в книзі реєстрації сертифікатів, що в свою чергу підтверджує існування майнових прав на спірну земельну ділянку.

Процесуальні дії у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 жовтня 2024 року провадження по справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, проте згідно поданої заяви просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення

Представник відповідача Маразліївської сільської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до свідоцтво про народження ОСОБА_8 , її батьками є: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_2 . Вказане підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.06.1973 (а.с. 22)

Відповідно до свідоцтва про одруження позивача серії НОМЕР_2 від 25.01.2002, актовий запис № 31, прізвище позивачки після одруження змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с. 18).

Відповідно до свідоцтва про народження батька позивача ОСОБА_4 , його батьками записані: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_3 . Вказане підтверджується свідоцтвом про народження від 14.10.1948 (а.с. 17).

За життя ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) розміром 12,37 га на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Вказане право належало ОСОБА_3 , як члену КСГП «Долинівський» на підставі сертифікату серії ОД № 0180915. Вказане підтверджується довідкою, виданою Маразліївської сільської ради від 01.10.2024 № 429 (а.с. 15), Розпорядженням «Про затвердження розрахунків вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах колективного сільгосппідприємства «Долинівський» та додатку до нього (а.с. 11-14).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати батька позивача ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 26.09.2024 (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 27.02.2024 (а.с. 20). За життя батько позивачки фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 на земельну ділянку на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

На жаль, сертифікат серії ОД № 0180915, що підтверджує право на спірну земельну ділянку було втрачено (а.с. 24) та в силу діючих норм законодавства видача дублікатів таких сертифікатів не передбачена. Через відсутність оригіналу або бодай копії сертифікату серії ОД № 0180915 позивачка не може оформити свої спадкові права на спірну земельну ділянку.

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до абзаців другого та третього пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 відносини спадкування регулюються правилами ЦК якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася у грудні 1997 року, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК Української РСР), а тому положення саме цього Кодексу підлягають застосуванню при вирішенні питання про спадкування спірного майна.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за заповітом і за законом, спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 548 ЦК Української РСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК Української РСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4, якщо позивач вступив в управління та володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно.

Згідно правового висновку викладеного у постанові ВС від 25.03.2020 року у справі № 305/235/17, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 550 ЦК Української РСР, якщо спадкоємець в установлений ст. 549 цього Кодексу строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 року (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Беручи до уваги відсутність інших спадкоємців, які б прийняли спадщину у встановленому законом порядку та того факту, що син ОСОБА_3 . ОСОБА_4 /батько позивачки/ вступив у фактичне управління майном після смерті матері, фактично прийняв спадщину після її смерті на земельну ділянку на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220, 1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

За змістом ст. 1296 ЦК України, оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Позивачка, як спадкоємиця, на момент смерті свого батька, проживала із останнім за однією адресою, тобто фактично прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно з пунктом 5 цього Указу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.

Згідно до ст. 3 ЦК України, із змісту якої випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Захист прав на отримання земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай), за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності - шляхом пред`явлення позову про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Маразліївської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 10, 90, 258, 259, 263, 265, 268, 293 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Маразліївської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати Сертифікат серії ОД № 0180915 (підстава - розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 28.08.1996 року № 494/96) - втраченим.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 право на земельну частку (пай), розміром в умовних кадастрових гектарах - 12, 37 га, в межах території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (із земель КСГП «Долинівський), належної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Сертифікату серії ОД № 0180915 (підстава - розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 28.08.1996 року № 494/96).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повне найменування / ім`я сторін:

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Маразліївська сільська рада (код ЄДРПОУ: 04377859, адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський р-н, с. Маразліївка, вул. Миру, 152).

Повний текст рішення суду був складений 25.11.2024.

Суддя Н.Д. Анісімова