Справа № 523/17532/21
Провадження №2/523/1515/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" грудня 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючий суддя - Далеко К.О.,
за участю секретаря судового засідання Дмітрієвої В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, в спрощеному позовному провадженні, цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСТРОВ-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду зі вказаним вище позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті щомісячних внесків та платежам за період з грудня 2019 р. по серпень 2021 р. у розмірі 4 323,71 грн., три відсотки річних у сумі 137,86 грн., інфляційні втрати у сумі 350,35 грн., а також судові витрати які становлять: 2 270,00 грн. - сплата судового збору за подання позовної заяви, 2500,00 грн. - сплата за надання правової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що Згідно протоколу установчих зборів №1 від 30 квітня 2014 року співвласниками Будинку було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСТРОВ- 2». Згідно виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстровано об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСТРОВ-2» за адресою: м. Одеса, вулиця Марсельська, буд. 46, корпус 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 39220693.
Відповідно до Статуту ОСББ: метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників щодо користування, володіння і розпорядження спільним майном будинку збереження і поліпшення техніко-економічних характеристик будинку з метою комфортного проживання (перебування) користувачів житлових та нежитлових приміщень, зниження витрат і втрат ресурсів на утримання спільного майна і на споживання житлово-комунальних послуг, благоустрою прибудинкової території та побутового обслуговування населення, дотримання співвласниками своїх обов`язків, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Основними завданнями є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання, ремонту, реконструкції та технічного переоснащення багатоквартирного будинку та прибудинкової території, зведення господарських споруд (за потреби); сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Загальними зборами ОСББ «ОСТРОВ-2» від 22.02.2020 року було вирішено:
Затвердити кошторис (калькуляцію) витрат на управління багатоквартирним будинком ОСББ «ОСТРОВ-2» з 01.03.2020 року. За для забезпечення нормального функціонування та утримання Будинку, дозволити Правлінню ОСББ «ОСТРОВ-2» своїм рішенням затверджувати зміни у видатках окремих статей, не перевищуючи загальний кошторис (калькуляцію) у розмірі 960 899,16 грн. на рік; Затвердити розмір внесків на витрати з управління багатоквартирним будинком ОСББ «ОСТРОВ-2» з 01.03.2020 р. у розмірі 7,97 грн. за 1 м2. - для 1-го поверху та підвалу; 8.87 грн. за 1 м2 - для 2-го та вище поверхів, загальної площі квартири, нежитлового приміщення у Будинку за адресом: АДРЕСА_1 . Оплату внесків здійснювати до 10 числа поточного місяця.
Також Загальними зборами ОСББ «ОСТРОВ-2» від 28.08.2020 року було вирішено:
Затвердити кошторис (калькуляцію) витрат на управління багатоквартирним будинком ОСББ «ОСТРОВ-2» з 01.09.2020 року. За для забезпечення нормального функціонування та утримання Будинку дозволити Правлінню ОСББ «ОСТРОВ-2» своїм рішенням затверджувати зміни у видатках окремих статей, не перевищуючи загальний кошторис (калькуляцію) у розмірі 1 084 624,92 грн. на 2020/2021 рік;
Затвердити розмір внесків на витрати з управління багатоквартирним будинком ОСББ «ОСТРОВ-2» з 01.09.2020 р. у розмірі 9,00 грн. за 1 м2. - для 1-го поверху; 9,90 грн. за 1 м2 - з 2-го по 20-й поверхів, загальної площі квартири, нежитлового приміщення у Будинку за адресом: АДРЕСА_1 . Оплату внесків здійснювати до 10 числа поточного місяця.
Згодом на Загальних зборах ОСББ «ОСТРОВ-2» від 22.01.2021 року було вирішено:
Затвердити цільовий внесок 3 144,00 грн. з кожної квартири/нежитлового приміщення з розстрочкою на 6 місяців рівними частинами, з моменту вступу в законну силу рішення суду по судовій справі №916/2224/20 (вказанерішення вступилов законнусилу 08.01.2021року,відповідно допостанови Господарськогосуду Одеськоїобласті від08.12.2020року посправі №916/2224/20). Встановлено термін сплати до 5 числа місяця наступного за місяцем початку дії рішення суду.
Затвердити кошторис (калькуляцію) витрат на управління багатоквартирним будинком ОСББ «ОСТРОВ-2» з 01.01.2021 року. Задля забезпечення нормального функціонування та утримання Будинку, дозволити Правлінню ОСББ «ОСТРОВ-2» своїм рішенням затверджувати зміни у видатках окремих статей, не перевищуючи загальний кошторис (калькуляцію) у розмірі 1 087 636,00 грн. на рік. Розмір внесків залишити чинним згідно рішення загальних зборів від 28.08.2020 року, а саме: у розмірі 9,00 грн. за 1 м2. - для 1-го поверху; 9,90 грн. за 1 м2 - з 2-го по 20-й поверхів, загальної площі квартири, нежитлового приміщення у Будинку за адресом: АДРЕСА_1 . Оплату внесків здійснювати до 10 числа поточного місяця.
Також для виконання завдань та предмету, які зазначені у Статуті ОСББ «ОСТРОВ-2». ОСББ уклало ряд договорів, а саме: з ТОВ «Еко-Ренесанс» колективний договір №5264-21К/С на вивіз твердих-побутових відходів, з ТОВ «ІНФОКС» договір №0101/1 про надання послуг центрального водопостачання та водовідведення, з ПАТ «Енергопосгачальна компанія «Одесаобленерго» договір №180540 про постачання електричної енергії, з КП «Теплопостачання міста Одеси» договір №1744 на постачання теплової енергії.
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 48,8 кв.м.
04.12.2020 року між АТ « ДЕТК Одеські Електромережі» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір на розподіл та опломбовано лічильник за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, з встановлених обставин вбачається, що відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку повинен сплачувати цільові внески та щомісячні платежі, проте не виконує своїх обов`язків, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на серпень 2021 року, згідно розрахунку ОСББ « ОСТРОВ-2», становить - 4323,71 грн.
26.07.2022 року представник позивача адвокат Бороган В.В. звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд ухвалити рішення яким стягнути заборгованість по внескам та платежам за період з грудня 2019 року по серпень 2021 р з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСББ «ОСТРОВ-2» у розмірі 4177, 71 грн., три відсотки річних у розмірі 137,86 грн., інфляційні витрати у розмірі 350, 35 грн, судовий збір у розмірі 2270, 0 грн. та сплати за надання правової допомоги у розмірі 2500,00 грн. Мотивує це тим, що згідно призначенню платежу у квитанціях наданих відповідачем вбачається, що відповідачем здійснено оплату за інші періоди, ніж той, за яким ОСББ стягує. З суми заборгованості зазначеної у розрахунку та позовній заяві 4323,71 грн, відповідач сплатила лише 146,00 грн.
16.12.2022 року представник позивача адвокат Бороган В.В. звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути заборгованість по внескам та платежам за період з грудня 2019 року по серпень 2021 р з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСББ «ОСТРОВ-2», яка станом на 01.12.2022 рік становить загальний розмір 2000,35 грн., з яких: 1512, 14 грн заборгованість зі сплати щомісячних внесків, - 350, 35 грн інфляційні витрати, - 137,86 грн., три відсотки річних. Стягнути судовий збір у розмірі 2270, 0 грн. та сплати за надання правової допомоги у розмірі 2500,00 грн. Мотивує це тим, що згідно призначенню платежу у квитанціях наданих відповідачем вбачається, що відповідачем здійснено оплату у розмірі 898, 67 грн.
Ухвалою суду від 21.10.2021р по справі відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання.
Представник позивача- адвокат Бороган В.В. у судове засідання не з`явився, подав заяву відповідно до якої підтримав позовні вимоги, просив розглядати справу у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей128,130 ЦПК України. Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у її відсутність до суду остання не подавала. Матеріали справи містять заяву, в якій відповідач зазначила, що сплату за послуги здійснювала через мобільний додаток «Герц», та 30 липня 2020 року здійснила оплату за комунальні послуги в сумі 2945, 96 грн, їй не повідомили про зміну рахунків, на які слід було здійснити оплату.
Відповідно до ч. 3 ст.211ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, а відповідач повідомлена належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та відповідача, на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з вимогами ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали страви, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Суд установив,що відповідач ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач ОСББ «ОСТРОВ-2» є балансоутримувачем будинку за вищевказаною адресою, метою якого згідно п.2.1 Статуту є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.
Відповідно до п. 6.З., п. 6.4., п. 6.5. Розділу VI Статуту ОСББ «ОСТРОВ-2», сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності, якщо інше не визначено рішенням загальних зборів Об`єднання.
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів, встановлюється загальними зборами Об`єднання відповідно до законодавства та Статуту.
Також, у п. 7.5.8. Розділу VII Статуту ОСББ «ОСТРОВ-2» зазначається, що співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Позивач зазначав, що відповідач ОСОБА_1 вказані вище внески та платежі належним чином не сплачувала, у зв`язку з чим за період з грудня 2019 р. по серпень 2021 р. утворилась заборгованість перед ОСББ «ОСТРОВ-2», що становила 4323,71 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості.
У подальшому представник позивача двічі зменшував позовні вимоги, здійснивши перерахунок заборгованості, із урахуванням наданих відповідачем квитанцій.
Відповідно до наданої представником позивача ОСББ «ОСТРОВ-2» Довідки, станом на 01.12.2022 року у відповідача існує заборгованість зі сплати щомісячних внесків у розмірі - 1512,14 грн., і суд зазначає що розмір наведеної заборгованості підтверджується матеріалами справи, не спростований відповідачем.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно ч.ч.1,3 ст. 20 Закону, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Частка участі співвласника квартири та/ або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/ або нежитлового приміщення.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону, для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.
Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (ч. З ст. 23 Закону).
Виходячи з положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч.ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону, власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.
Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Частиною 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно законодавства та Статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.
Кошти ОСББ складаються виключно з двох складових, передбачених ч.1 ст. 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», внесків і платежів співвласників; коштів, отриманих об`єднанням як відшкодування за надані окремим категоріям громадян пільги на оплату житлово-комунальних послуг та призначені житлові субсидії.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.
Такий обов`язок власника встановлений також ст. 360 ЦК України, згідно з якою співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у втратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
Згідно статті 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Балансоутримувач зобов`язаний в т.ч. забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Згідно з п. 5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово- комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція міститься зокрема у постановах Верховного Суду по справі № 206/1148/16-ц від 14.01.2019р. та № № 210/5796/16-ц від 18.03.2019р.
Пунктами 1, 5, 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги..
Згідно ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, а також звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.
При дослідженні заборгованості відповідача, суд дослідив документальні матеріали, надані в підтвердження обґрунтованості розрахунку, та вважає що сума заборгованості після зменшення позовних вимог, підтверджена.
Докази спростування розрахунку заборгованості відповідачем не надано.
Отже, враховуючи те що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача несплаченої заборгованості в розмірі 1512,14 грн. по сплаті внесків на утримання багатоквартирним будинком, суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, шляхом стягнення з останньої цієї суми.
До вищенаведених висновків суд дійшов із урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року по справі №334/2789/15-ц, необхідність застосування якої передбачена частиною четвертою статті 263 ЦПК України.
Стосовно доводів відповідача ОСОБА_1 , суд зазначає, що відповідач оплатила суму грошових коштів за оспорюваний період, не на рахунок позивача, а тому таке виконання нею зобов`язань не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, а є підставою для повернення відповідачем грошових коштів, помилково сплачених не на той рахунок.
Водночас, згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже приписи ст. 625 ЦК про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.
Виниклі між сторонами відносини ґрунтуються на грошовому зобов`язанні споживача, невиконання яких є наслідком застосування приписів ч.2 ст.625 ЦК України.
Отже, крім вказаної вище суми заборгованості, з відповідача слід стягнути три процента річних в сумі 49,27 грн. та індекс інфляції в розмірі 144,72 грн., за розрахунком проведеним судом, оскільки позивач зменшивши позовні вимоги не провів перерахунок штрафних санкцій.
З урахуванням викладеного, враховуючи що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, в спростування доводів позивача, суд вважає що позовні вимоги ОСББ «ОСТРОВ-2», в частині щодо стягнення заборгованості, є частково обґрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно дост. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
З розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справ в суді, поданим представником позивача адвокатом Бороган В.В., вбачається, що позивач за подачу позовної заяви сплатив 2270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 259, яке містяться в матеріалах справи, а тому сплачений судовий збір, за мінімальною ставкою, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім вищезазначеної суми в розрахунку, представник позивача адвокат Бороган В.В. також зазначив суму адвокатських послуг, яку потрібно стягнути з відповідача у розмірі 2 500,00 грн., на підтвердження чого надав до суду ордер на надання правничої (правової) допомоги №632917, копію договору про надання правової допомоги від 15.07.2021 року; акт приймання-передачі від 26.05.2023 року.
Відповідно до п. 4. Договору про надання правової допомоги від 15.07.2021 року, вбачається порядок приймання передачі наданої правової допомоги, а саме відповідно до п. 4.2. клієнт відшкодовує Адвокату фактично понесені та належним чином підтверджені (чеками, платіжними дорученнями,, іншими первинними документами) витрати, пов`язані з виконанням Договору.
Відповідно до п. 4.4 правова допомога вважається наданою після підписання Акту приймання - передачі наданих послуг.
Згідно акту приймання - передачі від 26.05.2023 року, адвокат надав позивачу наступні послуги: усна консультація (500 грн.), підготовка позовної заяви та участь у судових засіданнях (2000 грн.).
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 зазначила наступне.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Конституційний Суд зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59Конституції покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18 (провадження №61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019р. по справі №922/1163/18 дійшов наступних висновків:
(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, а також постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року в справі № 904/4507/18).
Проаналізувавши послуги вказані в Акті приймання - передачі від 26.05.2023 року, суд вважає що відображена у ньому інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) частково відповідає критерію розумності, обґрунтованості та співмірності, виходячи: зі змісту предмета позову, розміру суми заявленої до стягнення, зменшення позивачем позовних вимог в процесі розгляду справи, та обсягу виконаних робіт.
Суд враховує, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, відноситься до категорії типових справ, представник позивача зменшував позовні вимоги, в процесі розгляду справи, надавши первісно невірний розрахунок, у зв`язку із чим суд неодноразово відкладав розгляд справи.
При визначенні суми відшкодування, суд має враховувати критерій реальності витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна та інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Згідно з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року справа № 757/47925/15-ц, від 20 червня 2018 року справа № 127/1284/14-ц, від 27 червня 2018 року справа №554/9348/15-ц, від 25 липня 2018 року справа № 522/4198/17-ц, від 13 березня 2019 року справа № 283/2065/14-ц, від 20 березня 2019 року справа № 753/23491/16-ц, від 23 січня 2019 року справа № 552/2145/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 635/5462/17, від 31 січня 2019 року справа № 204/6539/16-ц.
У даному випадку, у зв`язку із тим що позивач ОСББ «ОСТРОВ 2» вимушено уклало договір про надання правової (правничої) допомоги, з метою захисту своїх прав, зважаючи на предмет позовних вимог, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, віднесення її до категорії малозначних, фактично тотожних та не складних справ, враховуючи критерій співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, зменшення позивачем позовних вимог в процесі розгляду судом справи, суд дійшов висновків про часткове задоволення заяви та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000 гривень.
При цьому, суд виходить із того, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладений Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19).
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«ОСТРОВ-2»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСТРОВ-2» (код ЄДРПОУ 39220693, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Марсельська, буд. 46 корп.1) заборгованість по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку за період з грудня 2019 року по серпень 2021 рік у розмірі 1512 (одна тисяча п`ятсот дванадцять) грн. 14 коп., а також за прострочення грошового зобов`язання, згідно ч. 2 ст.625 ЦК України: три процента річних в розмірі 49,27 грн., індекс інфляції в розмірі 144,72 грн., судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 27.12.2024 року.
Суддя: К.О. Далеко
Суд | Суворовський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124092490 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Суворовський районний суд м.Одеси
Далеко К. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні