Постанова

від 27.12.2024 по справі 243/10357/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд. унік. № 243/10357/24

Провадження № 3/243/5444/2024

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 грудня 2024 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Дюміна Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , студента Донбаського аграрного фахового коледжу, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 156 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 218383 від 09.12.2024 року зазначено, що 06.12.2024 об 11-30 год. ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.156 КУпАП постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у справі № 3/243/4062/2024, з домоволодіння АДРЕСА_2 здійснив продаж горілки Медоф 0,5 л та Прайм 0,5 л , вміст спирту 40% за 400 грн. ОСОБА_2 , чим порушив п.9 ч.2 ст.71 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст.156 КУпАП.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні.

Захисник Шведа А.М. у судовому засіданні просив закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та зазначив, що в матеріалах справи не міститься достатніх доказів вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч.4 КУпАП, як і наявності самої події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.156 КУпАП, оскільки відсутні належні та допустимі докази стосовно того, що в торговельному об`єкті їдальні Гурман 06.12.2024 здійснено продаж алкогольних напоїв і що такий продаж вчинив ОСОБА_1 , що в сукупності свідчить про наявність підстав для закриття справи і звільнення останнього від адміністративної відповідальності. Окрім того, Закон № 481, на який міститься посилання за змістом протоколу, складається лише з 18-ти окремих статей та не містить у собі статтю 71, порушення якої інкриміновано ОСОБА_1 в фабулі адмінпроступку. ОСОБА_3 категорично заперечує продаж ним горілки 06.12.2024 в цілому, та з приміщення їдальні «Гурман», безпосередньо, оскільки у вказану дату заклад харчування не працював у зв`язку з проведенням в будівлі ремонтних робіт електромережі. Про це ОСОБА_1 вказував поліцейському офіцеру поліції при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення, що підтверджується наявним в матеріалах відеозаписом, та власноручно зазначив у протоколі ВАД 218383.

За таких обставин суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, за участю її захисника.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об`єкту; б) об`єктивної сторони; в) суб`єкту; г) суб`єктивної сторони.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 156 КУпАП, настає за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.

Адміністративна відповідальність за ч. 4 ст.156КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Слід звернути увагу на те, що ст.156КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.156КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. А тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за цією статтею обов`язковим є посилання на спеціальні норми законодавства.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, вказані відносини регулюються, зокрема -Законом УкраїниПро державнерегулювання виробництваі обігуспирту етилового,спиртових дистилянтів,біоетанолу,алкогольних напоїв,тютюнових виробів,тютюнової сировини,рідин,що використовуютьсяв електроннихсигаретах,та пального (№3817 від 18.06.2024).

Згідно п.9 ч.2 ст.71 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у місцях торгівлі, не визначених для торгівлі такими товарами (продукцією).

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_3 своїми діями порушив п. 9 ч. 2 ст. 71 вищевказаного закону, вчинивши продаж алкогольної продукції з території домоволодіння.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться не приватне домоволодіння, а їдальня-кафе.

Порядком провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою КабінетуМіністрів Українивід 15червня 2006№ 833 визначені загальні умови провадження торговельної діяльності суб`єктами оптової торгівлі, роздрібної торгівлі, закладами ресторанного господарства, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування споживачів (покупців), які придбавають товари у підприємств, установ та організацій незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України (далі - суб`єкти господарювання). Так пунктом 7 зазначеного Порядку передбачено, що торговельними об`єктами у сфері роздрібної торгівлі є: магазин, який може бути продовольчим, непродовольчим, змішаним (за товарною спеціалізацією); універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим, неспеціалізованим (за товарним асортиментом); з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками, торгівлею за замовленням (за методом продажу товарів); павільйон; кіоск, ятка; палатка, намет; лоток, рундук; склад товарний; крамниця-склад, магазин-склад. Згідно п.8 вказаного Порядку заклад ресторанного господарства розміщується у спеціально призначеному та обладнаному приміщенні.

З огляду на вищевикладене, торгівля поза зазначеними об`єктами є об`єктивною стороною правопорушення, а саме торгівлею з рук або у невстановленому місці.

Разом з цим, у протоколі зазначено, про те, що ОСОБА_3 здійснив продаж алкогольної продукції у невстановленому місці, хоча фактично за вказаною адресою розташована їдальня-кафе.

Таким чином, зазначенау протоколі про адміністративне правопорушення фабула не відповідає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.156КУпАП та вимогам п. 9 ч. 2 ст. 71 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Водночас, відповідно до п. п. 1, 3 Порядку заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 № 1457, цей Порядок визначає особливості запровадження заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів, та дезінфекційних засобів), в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях відповідно до Указу Президента України про введення воєнного стану, затвердженого Верховною Радою України.

Заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан, запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення) з метою забезпечення громадської безпеки і порядку.

Відповідно до п. 1 наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ ІНФОРМАЦІЯ_2 № 16 від 09.07.2022 року Про заборону торгівлі на території Донецької та Луганської областей алкогольними напоями та речовинами, виготовленими на спиртовій основі, з 11.07.2022 року на території Донецької та Луганської областей на період дії правового режиму воєнного стану торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі заборонено.

Слід зазначити, що найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 256 детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 251 КУпАП саме на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання, на які повинні міститися в самому протоколі.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.

Слід зазначити, що положеннями КУпАП не передбачено право суду самостійно визначати суть вчиненого адміністративного правопорушення або вносити зміни до протоколів про адміністративні правопорушення, які складені уповноваженими особами.

Згідно ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У рішенніу справі «Карелін протиРосії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Окрім того, з доданих до матеріалів справи доказів неможливо встановити подію адміністративного правопорушення, зазначену за змістом протоколу, а саме факт продажу ОСОБА_1 алкогольної продукції, адже такий висновок уповноваженої на складання протоколу особи базується виключно на поясненнях особи, яка нібито придбала у особи, схожої на ОСОБА_1 , алкогольну продукцію.

Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд робить висновок, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП, не підтверджуються доказами, отже і протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати доказом вини останнього у розумінні ст. 251 КУпАП.

Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутній.

Відповідно до положень п. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки суду не надано безспірних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП, його вина належним чином не доведена, достатніх доказів його вини не зібрано, тому справу необхідно закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ч. 4 ст. 156, ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Н.О. Дюміна