Рішення

від 27.12.2024 по справі 333/11039/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/11039/24

Провадження 2-о/333/705/24

РІШЕННЯ

Іменем України

27 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Марченко В.С.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69104, м. Запоріжжя, вул. Ситова, буд. 11, код ЄДРПОУ 04593296), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з заявою, в якій просить встановити факт смерті дідуся громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Остриківка Пологівського (Токмацького) району Запорізької області.

У зв`язку з тим, що с. Остриківка Пологівського (Токмацького) району Запорізької області на цей час є фактично тимчасово окупованою територією, заявниця не має можливості отримати оригінали медичних документів та зареєструвати факт смерті дідуся у державних установах.

З цих підстав, заявниця просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 24.12.2024 року відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку окремого провадження.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Представник заінтересованоїособи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов до висновку про задоволення вказаної заяви, з огляду на таке.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно зі ст.293 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України,суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з ч.1ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»,державнареєстрація смертіпроводиться органомдержавної реєстраціїактів цивільногостану напідставі: 1)документа встановленоїформи просмерть,виданого закладомохорони здоров`яабо судово-медичноюустановою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі яких здійснюється державна реєстрація смерті, встановленаНаказом Міністерства охорони здоров`я України «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» від 08.08.2006 року № 545.

Відповідно до положень вказаного вище наказу, підставами для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть, форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть, форма якої затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно доКонституціїта законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків (ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке полягає у з`ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою (п.13Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року №5).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 . На підтвердження родинних відносин з померлим заявницею надані копії: свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; свідоцтва про шлюб, що засвідчує зміну її прізвища; свідоцтва про народження, свідоцтва про укладення шлюбу та паспорта громадянина України її матері.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Остриківка Пологівського (Токмацького) району Запорізької області. Зазначена обставина підтверджується копіями: довідки про смерть №С-00592 від 21.11.2024 року, свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 .

Вказані документи видані органами окупаційної влади, які суд приймає до уваги лише з метою захисту прав заявника.

Статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказомМіністерства Юстиції України 18 жовтня 2010 р. № 52/5 (з відповідними змінами та доповненнями) підставою для проведення державної реєстрації смерті є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

У судовому засіданні встановлено, що заявницею не надано оригіналу лікарської довідки про смерть, яка відповідає затвердженій в установленому законодавством України порядку формі.

Водночас, вважаю, що у заявниці відсутня об`єктивна можливість надати вказані документи.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Європейський суд з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]».

Враховуючи, що ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території України (с. Остриківка Пологівського району Запорізької області), заявниця не може отримати від закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи оригіналів документів, встановленої форми про смерть та, відповідно, на їх підставі зареєструвати смерть дідуся ОСОБА_2 в органах державної реєстрації актів цивільного стану, суд дійшов до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, щоє підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 263-265, 293, 315, 317, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69104, м. Запоріжжя, вул. Ситова, буд. 11, код ЄДРПОУ 04593296), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Остриківка Пологівського району Запорізької області громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С.Холод