Ухвала

від 27.12.2024 по справі 463/11890/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/11890/24

Провадження №1-кс/463/10201/24

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

27 грудня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слободзея-Маре, Молдова, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, інспектора прикордонної служби 2 категорії номеру обслуги третього відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «сержант», -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану, за обставин, викладених у письмовому повідомленняі про підозру, яке долучено до матеріалів справи.

Зокрема, сержант ОСОБА_5 у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.1 ст.1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, у невстановленийпід часдосудового розслідуваннячас,але непізніше 21:0014.06.2024самовільно залишивмісце служби,тривалістю понадтри доби,-місце тимчасовоїдислокації третьоїприкордонної комендатуришвидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загонуза адресою: АДРЕСА_2 та перебував поза межами місця служби, проводив час на власний розсуд та обов`язки військової служби не виконував до моменту його явки 26.12.2024 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 6, а отже останній у такий спосіб незаконно тимчасово припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Додатково пояснив, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке належать до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Обгрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбаченіст.177 КПК Українидля застосування вказаного виду запобіжного заходу, а саме: є достатні підстави, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки тяжкість вчиненого злочину і покарання за таке, на думку прокурора, вже самі по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, крім того з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань. Може знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вважає, що підозрюваний може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України.

Прокурор зазначив, що неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів пов`язана з вступом в силу Закону України № 2531-IX від 16.08.2022 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану», відповідно до якого під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Крім того,додав,що враховуючикваліфікацію дійпідозрюваного (за ч. 5 ст. 407 КК України), а також дію у державі воєнного стану, і вищевказані зміни до чинного законодавства щодо тримання під вартою у злочинах, передбачених ст.407 КК України, сторона обвинувачення вважає, що у даному випадку застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід неможливо. В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування виключного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не вплине негативно на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, не здійснить підрив авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля. Отже, на думку прокурора, досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом взяття підозрюваного ОСОБА_5 під варту.

Захисник в судовому засіданні заперечив проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав відсутності в діях підозрюваного ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Обгрунтованість підозри на даний час не оспорюють, оскільки до органу досудового розслідування підозрюваний з`явився добровільно.

Підозрюваний підтримав думку захисника та проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави заперечив.

Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч.2ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140110001491 від 10.09.2024 за ч. 5 ст. 407 КК України за підозрою ОСОБА_5

ОСОБА_5 26.12.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

На виконання вимог положень ч.1ст.194КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Зокрема, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.407КК Українипідтверджується зібранимипід часдосудового розслідуванняналежними тадопустимими доказамиу їхсукупності,а саме: повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення, актом та матеріалами службового розслідування, іншими матеріалами кримінального провадження, зібраними у ході досудового розслідування.

Оцінюючи зазначені слідчим в клопотанні та наведені прокурором в судовому засіданні ризики, передбаченіст.177 КПК України, суд вважає, що з урахуванням обставин справи в діях підозрюваного наявні ризики, передбаченіст.177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді до 10 років позбавлення волі. Крім того, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері несення військової служби. Вказані обставинив своїйсукупності підтверджують,що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м`який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому з урахуванням положень Закону України № 2531-IX від 16.08.2022 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану», покликання представників органу досудового розслідування та органу прокуратури в цій частині, суд вважає обгрунтованими та належно вмотивованими.

Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та час його вчинення (в умовах воєнного стану), а також його спрямування на підрив встановленого порядку несення військової служби, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання слідчого за погодженням з прокурором про застосування до підозрюваного найжорсткішого за своєю суттю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.

Задовольняючи клопотання частково слідчий суддя враховує наступне.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити у відповідності до п.2ч.5ст.182КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.

Відповідну до абзацу 3 ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має правоне визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442Кримінального кодексу України.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4,5ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».

Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4ст.182 КПКслідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цьогокодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріямисерйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Відповідно до рішення від 27.06.1968 у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛвказав,що як сума гарантії, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, намагання прив`язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому, не відповідає ст. 5 (3) Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею призначені не для відшкодування збитків, а скоріше для забезпечення присутності звинуваченого на слуханні. Тож її сума повинна бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які повинні надати заставу, іншими словами, перспектива втрати застави чи дій проти гарантів у разі його неявки до суду буде виступати в якості достатнього стримуючого фактора, щоб розсіяти будь-яке бажання з його боку переховуватись від правосуддя.

З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ,його майновийта сімейнийстан,стан здоров`я,інші даніпро йогоособу таризики,передбачені ст.177КПК України,які судвважає обґрунтованимита доведеними,а томувважає задоцільне визначитипідозрюваному заставув розмірі20прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить60560,00грн., з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Строк дії запобіжного заходу слід визначити в межах 60 днів починаючи з моменту проголошення ухвали 27.12.2024 року до 24.02.2025 року включно (в межах строків досудового розслідування).

Керуючись вимогами статей 177,178,182,183,186,194,196,197,395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Строк дії ухвали становить 60 днів починаючи з моменту проголошення ухвали 27.12.2024 року до 24.02.2025 року включно (в межах строків досудового розслідування).

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу врозмірі 20(двадцять)прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить60560,00грн. (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень нуль копійок).

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов`язки:

- прибувати до прокурора, слідчого, в провадженні якого перебуватиме вказане кримінальне провадження, та суду за першим викликом;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1