Рішення

від 11.12.2024 по справі 766/6108/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/6108/24

н/п 2/766/9642/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

Головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Арутюнова К.А.

справа №766/6108/24, н/п 2/766/9642/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом

позивача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

до

відповідач: фермерського господарства «Агропродукт» (ЄДРПОУ: 32166352, місцезнаходження: 75050, Херсонська область, Херсонський район, с. Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 40)

предмет тапідстави позову: про розірвання договору оренди земельної ділянки

учасники справи не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішеня про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

У квітні 2024 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки, у якому просив:

розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 24.02.2019 року між позивачем та відповідачем, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Сухановим Д.М. Станіславської сільської ради Білозерського району, Херсонської області щодо земельної ділянки площею 5,8227 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Білозерського (нині Херсонського) району (КН:6520380500:02:001:0098);

зобов`язати ФГ «Агропродукт» повернути земельну ділянку площею 5,8227 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Білозерського (нині Херсонського) району (КН: 6520380500:02:001:0098) її власнику ОСОБА_1 в належному агрономічному стані на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки;

здійснити розподіл судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.02.2019 року між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,8227 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Білозерського (нині Херсонського) району (КН:6520380500:02:001:0098).

Договір укладено на 15 років до 27.03.2034 року та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Сухановим Д.М. Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області.

Станом на дату подання позову відповідач має заборгованість з орендної плати за 2022 та 2023 роки, що свідчить про систематичне порушення зобов`язань орендарем щодо виплати орендної плати та істотність цього порушення, і відповідно до Закону України «Про оренду землі» та ЗК України є підставою для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки позивачу.

Відповідач відзиву на позов не подав, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

ІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 22.07.2024 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

У зв`язку із неявкою відповідача судове засідання відкладено на 26.08.2024 року.

У зв`язку із неявкою відповідача судове засідання відкладено на 01.10.2024 року.

У зв`язку із неявкою відповідача судове засідання відкладено на 04.12.2024 року.

У зв`язку із перебуванням головуючого у відпустці, судове засідання призначено на 11.12.2024 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач повторно не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідач будучи повідомленим належним чином про розгляд справи відносно нього, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи згоду позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд вважає за можливе постановити розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6520380500:02:001:0098 площею 5,8227 га, розташована на території Олександрівської сільської ради Білозерського (нині Херсонського) району, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 07.02.2024 року за № 364874912.

24.02.2019 року між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,8227 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Білозерського (нині Херсонського) району (КН:6520380500:02:001:0098) строком на 15 років з дати державної реєстрації права оренди.

Відповідно до п. 4 Договору орендна плата, яка встановлена у розмірі 1656 грн за земельну ділянку за рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки, виплачується загальним платежем за кожний наступний рік. На момент укладення договору, орендна плата за 2019 рік сплачена у повному обсязі.

За умовами п.12.4 Договору, його розірвання в односторонньому порядку не допускається.

Додаткових угод до договору стосовно розміру та порядку нарахування орендної плати не укладалося.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.04.2029 року, право оренди спірної земельної ділянки зареєстровано 27.03.2019 року державним реєстратором Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Сухановим Д.М. (номер запису про інше речове право 30958267).

За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/ суми нарахованого доходу, податку та військового збору за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 ФГ «Агропродукт» (ЄДРПОУ 32166352) не здійснювало перерахувань на користь ОСОБА_1 .

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України та Законом України «Про оренду землі».

За вимогами статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини 1 статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №912/1385/17).

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В ході розгляду справи, установлено, що відповідач протягом двох років не виплачує ОСОБА_1 своєчасно та систематично орендну плату за земельну ділянку, на підставі укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 24.02.2019 року.

Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, відповідач не виконує систематично умову договору по сплаті орендної плати за користування землею, а позивач не отримав того, на що розраховував при укладанні договору. Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати у строки обумовлені договором є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Висновки про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі №183/262/17.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.10.2019 року у справі №293/1011/16-ц дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки, згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Відповідач ФГ «Агропродукт» не надало суду належних та допустимих доказів нараховування орендної плати за кожен рік та сплати орендної плати за період 2021-2023 роки позивачу.

Оскільки позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що орендар вчасно не сплачував орендну плату за 2021-2023 роки, тому саме останній повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати в обумовлений в договорі термін, чого ним зроблено не було.

За таких обставин, встановивши характер спірних правовідносин, що виникли у зв`язку із виконанням укладеного між сторонами Договору, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем істотної умови Договору щодо сплати орендної плати, а тому з підстав встановлених п. «д» частини 1 ст. 141 ЗК України, вказаний договір підлягає розірванню.

В частині другій статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому, відповідач ФГ «Агропродукт» відповідно до п. 7.1 Договору оренди має обов`язок після припинення дії договору повернути за актом повернення орендодавцю ОСОБА_1 земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі №504/2864/13-ц, від 04.07.2018 року у справі №653/1096/16-ц, від 12.06.2019 року у справі №487/10128/14-ц, від 11.11.2019 року у справі №487/10132/14-ц.

З огляду на що, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку в належному агрономічному стані на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки ґрунтується на вимогах закону та є такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

V. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідно платіжного доручення @2PL224853 від 18.04.2024 року позивачем сплачено 1211,20 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ЗУ «Про оренду землі», ст. ст. 152 ЗК України, ст. ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 83, 141, 247,258, 259, 263-265, 268, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до фермерського господарства «Агропродукт» (ЄДРПОУ: 32166352, місцезнаходження: 75050, Херсонська область, Херсонський район, с. Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 40) про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 24.02.2019 року укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством«Агропродукт» щодо земельної ділянки площею 5,8227 га, кадастровий номер 6520380500:02:001:0098, розташованої на території Олександрівської сільської ради Білозерського (нині Херсонського) району.

Зобов`язати фермерське господарство «Агропродукт» (ЄДРПОУ: 32166352, місцезнаходження: 75050, Херсонська область, Херсонський район, с. Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 40) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) земельну ділянку площею 5,8227 га, кадастровий номер 6520380500:02:001:0098, розташовану на території Олександрівської сільської ради Білозерського (нині Херсонського) району, в належному агрономічному стані на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки.

Стягнути зфермерського господарства«Агропродукт» (ЄДРПОУ:32166352,місцезнаходження:75050,Херсонська область,Херсонський район,с.Олександрівка,вул.Гагаріна,буд.40) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування судового збору 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: фермерське господарство «Агропродукт», ЄДРПОУ: 32166352, місцезнаходження: 75050, Херсонська область, Херсонський район, с. Олександрівка, вул. Гагаріна, буд. 40.

Повний текст рішення складено 11.12.2024 року.

Суддя Є.М. Булах