Рішення

від 26.12.2024 по справі 750/9272/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/9272/24

Провадження № 2/750/1876/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районнийсуд містаЧернігова у складі:

суддіСупруна О.П.,секретар Мишаста К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/9272/24 за позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби,

в с т а н о в и в :

02.07.2024 заступниця керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області 17629,00 грн на відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено для розгляду по суті на 23.09.2024.

23.09.2024 розгляд справи відкладено на 04.11.2024 у зв`язку з неявкою відповідача.

04.11.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Супруна О.П.; судове засідання відкладено на 26.12.2024.

У судове засідання 26.12.2024 учасники справи не з`явилися, прокурор та відповідач подали письмові заяви, в яких просили справу розглянути без їхньої участі, прокурор позов підтримала, а відповідач його визнав.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до частини шостої статті 263 ЦПК України якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.04.2024 у справі № 750/3497/24, яка набрала законної сили 13.04.2024, притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів (риби) (а.с. 13).

Як убачається зі змісту даної постанови, 01.03.2024 о 08 год. 30 хв. ОСОБА_1 в м. Чернігові на р. Десна поблизу кафе-бару «Черепаха» вул. Берегова, 1 Деснянського району, здійснював лов риби забороненими знаряддями лову риби - сіткою простою, чим порушив вимоги Правил любительського та спортивного рибальства та вчинив правопорушення передбачене частиною четвертою статті 85 КУпАП. При цьому виловив риби цінних видів: лящ 2 шт., білизна звичайна 3 шт., плоскирка 8 штук, чим завдав рибному господарству України збитки на суму - 17629 грн.

Відповідно до частини шостої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні правил рибальства встановлена постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.04.2024 у справі № 750/3497/24.

Під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення питання про відшкодування матеріальної шкоди, завданої правопорушенням, яке вчинив

ОСОБА_1 , не вирішувалося.

Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Чернігівській області відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042, проведено розрахунок матеріальної шкоди, завданої незаконним виловом риби. Так, згідно з розрахунком розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів громадянином ОСОБА_1 , згідно протоколу № 0068240 від 01.03.2024 на р. Десна поблизу кафе-бару «Черепаха» по вул. Берегова, 1, Деснянського району,

м. Чернігова вартість трьох білизн звичайних становить 4947,00 грн, двох лящів 3298,00 грн, шести плоскирок 9384,00 грн, загальна сума збитківстановить 17629,00 грн (а.с. 16).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно частини третьої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (пункти 68-70 цієї постанови), від 15.10.2019 року у справі № 904/2820/18, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт не звернення до суду належного суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що цей орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган.

При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України вказав, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин тим, що в них є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Також Конституційним Судом України встановлено, що в основу діяльності держави покладено здійснення загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної та іншої безпеки, охорону землі як національного багатства тощо. Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Грубе порушення правил рибальства відповідачем порушує інтереси держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Європейським судом з прав людини по справі «Бацанін проти Росії» наголошено, що підтримка прокурором однієї із сторін процесу в певних обставинах може бути виправданою. Більше того, участю прокурора в судовому процесі з метою захисту інтересів держави, у відповідності до вимог матеріального та процесуального законодавства, не порушується принцип рівності процесуальних можливостей сторін у судочинстві, який вимагає справедливого балансу між сторонами по справі.

Позов спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності раціонального і невиснажливого використання тваринного світу, а також з метою реалізації принципів природоохоронного законодавства щодо забезпечення гарантії держави на охорону тваринного світу як національного багатства України.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

Відповідно до вимогстатті 16 Конституції Українизабезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Згідно зістаттею 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Частиною першоюстатті 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

За приписами статті 5 вищевказаногоЗакону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період, у тому числі тваринний світ, ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до Закону України «Про тваринний світ»тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об`єктом наукових досліджень, а також важливої базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Об`єкти тваринного світу, риба в тому числі, знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них (частина шоста статті 5 Закону України «Про тваринний світ»).

Основним завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно зі статтею1Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», є збереження природних ресурсів у тому числі тваринного світу.

Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року»визначено, що першопричинами екологічних проблем України є, зокрема, неефективна система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та регулювання використання природних ресурсів, незадовільний стан системи державного моніторингу навколишнього природного середовища; недостатній або залишковим принципом фінансування природоохоронних заходів.

Відповідно достатті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди з охорони навколишнього природного середовища. Фонд охорони навколишнього природного середовища є складовою частиною Державного чи місцевого бюджетів. Створюється з метою фінансування природоохоронних заходів та заходів, пов`язаних з раціональним використанням і збереженням природних ресурсів. Формування фондів охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок частини екологічного податку та грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

Статтею 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно достатті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, у тому числі законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів; складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За приписами пункту 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, Державна екологічна інспекція відповідної області є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, відповідно до вищевказаного Положення, в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами охорони земель, екологічної безпеки, поводження з відходами, тощо.

Чернігівська окружна прокуратура звертається до суду з даним позовом, діючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, як контролюючого органу в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Також, згідно з пунктом 9 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію в Чернігівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 № 45, Держекоінспекція в області вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, пред`являє претензії, звертається до суду з відповідними позовами.

Чернігівською окружною прокуратурою до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області скеровано лист про надання інформації щодо вжиття заходів до стягнення шкоди, завданої ОСОБА_1 , в судовому порядку (а.с. 20-21).

У своїй відповіді від 27.05.2024 № 07/1460 Держекоінспекція у Чернігівській області проінформувала, що по даному факту перевірка не проводилась, адміністративні матеріали відносно громадянина ОСОБА_1 не складались. Матеріали перевірки з цього питання від інших органів на адресу Інспекції також не надходили. Відтак у Інспекції відсутні правові підстави для подання позову до суду з метою стягнення шкоди (а.с. 22).

Таким чином, позовна заява містить достатнє обґрунтування порушення інтересів держави та необхідності представництва цих інтересів прокурором. При цьому, прокурор послався на вказані вище положення Конституції України та законів, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора. Прокурор у позовній заяві зазначає, що Державна екологічна інспекція у Чернігівській області не вживала необхідних заходів для відшкодування майнової шкоди, завданої незаконним виловом риби, а отже, не здійснювала захист інтересів держави в межах своєї компетенції.

Частиною 2статті 10 Закону України «Про тваринний світ»передбачено, що громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до частини четвертоїстатті 63 Закону України «Про тваринний світ»підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Вина ОСОБА_1 у порушенністатті 27 Закону України «Про тваринний світ», підпункту 1 пункту 1 розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.04.2024 у справі № 750/3497/24, описом об`єктів лову (добування), вилучених у особи(іб), що притягується до адміністративної відповідальності від 01.03.2024 та розрахунком шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів Ющенком О.М. згідно протоколу № 0068240 від 01.03.2024 (а.с. 13-16).

Відповідно до пункту 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998

№ 1126, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

Згідно зістаттею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»одним із джерел формування державного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, які утворюються у складі державного та відповідного місцевого бюджету, є частина грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством.

Із оглядуна викладене,беручи доуваги доказиу справі,які підтверджуютьрозмір невідшкодованоїсуми,визнання відповідачемпозову,суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв`язку з чим з нього підлягає стягненню матеріальна шкода, завдана незаконним виловом риби у розмірі 17 629,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Із платіжної інструкції № 1651 від 17.06.2024 убачається, що Чернігівською обласною прокуратурою при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Оскільки відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, ураховуючи положення частини першої статті 142 ЦПК України, суд вважає за можливе повернути Чернігівській обласній прокуратурі з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви про відшкодування шкоди, а саме 1 514,00 грн, а також відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача 1 514,00 грн у відшкодування сплаченого судового збору.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями12,13,81, 141, 142,258,259,263-265,273,354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області 17629,00 грн (сімнадцять тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень 00 копійок) у відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби (р/р UA978999980333139331000025002, код отримувача: 38053813, отримувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/24062100, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 24062100, призначення «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»).

Повернути Чернігівській обласнійпрокуратурі 50 відсотків судового збору в розмірі 1 514 грн 00 коп. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок), сплаченого при подачі позову до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, згідно платіжної інструкції № 1651 від 17.06.2024.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури 1 514 грн 00 коп. (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) судового збору (р/р UA248201720343140001000006008, Державна казначейська служба України м. Київ, одержувач Чернігівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910114).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач: заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури, місцезнаходження:

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 02910114.

Позивач: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, місцезнаходження:

вул. Пантелеймонівська, 12, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 38053846.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя