Постанова
від 27.12.2024 по справі 473/4129/23
МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

27.12.24

22-ц/812/1684/24

Справа №473/4129/23

Провадження № 22-ц/812/1684/24

№ 22-ц/812/1718/24

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 грудня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідачів - Руденко Н.В., Іноземцева Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційні скарги

акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз»

та

ОСОБА_1

на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 вересня 2024 року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Лузан Л.В., повний текст складено 16 вересня 2024 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (далі АТ «ОГС «Миколаївгаз»), Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі Миколаївської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України») про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказувала, що вона є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 , та споживачкою послуг АТ «Миколаївгаз» щодо розподілу природного газу за фактом приєднання до умов договору розподілу природного газу за вказаною адресою.

В січні 2023 року вона в особистому кабінеті онлайн-платформи «104.ua» дізналася про нарахування за її особовим рахунком за послуги розподілу природного газу оплати в завищеному розмірі, що утворилася в зв`язку з невірним обліком спожитого газу за 2021-2022 роки за показниками, відмінними від показників лічильника позивачки, від яких було вирахувано річну потужність за 2023 рік та встановлено розмір помісячної оплати за послуги розподілу природного газу на 2023 рік, відповідно.

09 січня 2023 року вона звернулася до відповідача АТ «Миколаївгаз» зі скаргою, в якій просила про здійснення перерахунку за розподіл природного газу за 2021-2022 роки, що є необхідним для визначення вірного обсягу річної потужності на 2023 рік,

Листом №540-ЛВ-1521-0123 від 30 січня 2023 року АТ «Миколаївгаз» повідомило, що для здійснення перерахунку за розподіл природного газу за 2021-2022 рік немає підстав, з огляду на відсутність підстав для здійснення перерахунку з посиланням на обов`язок споживача згідно п.4 гл. 4 р. ІХ Кодексу газорозподільних систем (далі Кодексу ГРС) передавати показники лічильника оператору ГРМ у строк, встановлений Кодексом.

Вказує, що протиправні дії відповідача АТ «Миколаївгаз» щодо невірного, неточного та недостовірного обліку спожитого природного газу за житловим будинком, власницею якого є вона, відображення показників, які не відповідають показникам лічильника, встановлених у житловому будинку позивачки, що є порушенням п. 1 гл. 4 р. ІХ Кодексу ГРС, надання позивачці недостовірної інформації щодо річного обсягу споживання природного газу, що є порушенням п. 1 гл. 1, 4 Р. ІХ Кодексу ГРС, п. 4 ст. 4, п.1 ст. 6 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Враховуючи вищевикладене, просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо порушення права на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації щодо річного обсягу споживання природного газу за період з 01 жовтня 2021 року по 30 січня 2023 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо порядку нарахування обсягів спожитого позивачкою природного газу за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року;

- визнати протиправною відмову відповідача в проведенні коригування річного обсягу спожитого природного газу за особовим рахунком позивачки № НОМЕР_1 , оформлену листом від 30 січня 2023 року № 540-ЛВ-1521-0123;

- визнати порушення відповідачем Мінімальних стандартів та вимог до якості і обслуговування споживачів природного газу, затверджених Постановою НКЕКП №1156 від 21 вересня 2017 року (не була проведена звірка фактично використаного об`єму природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , та не складений відповідний акт);

- зобов`язати відповідача здійснити коригування величини фактичного обсягу споживання природного газу заадресою: АДРЕСА_1 , за 2021-2022 роки, визначивши цей обсяг на рівні 1767,59 м3;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок вартості річної замовленої потужності послуги розподілу природного газу заадресою: АДРЕСА_1 ,та місячної вартості послуги на розрахунковий 2023 рік за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ із розрахунку величини річного обсягу споживання природного газу на рівні 1767,59 м3;

- стягнути з відповідача пеню за прострочення проведення коригування річної вартості послуги розподілу природного газу за 2023 рік в сумі 43381 грн. 75 коп.;

- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. 00 коп.;

- стягнути компенсацію за протиправну бездіяльність відповідача в сумі 3 000 грн. 00коп. (не була проведена звірка фактично використаного об`єму природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , та не складений відповідний акт).

Ухвалою суду від 31 жовтня 2023 року до участі в справі як співвідповідача залучено Миколаївську філію ТОВ «Газорозподільчі мережі України».

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03вересня 2024року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «ОГС «Миколаївгаз» про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів задоволено частково.

Зобов`язано АТ «ОГС «Миколаївгаз» провести перерахунок об`ємів фактично спожитого газу за особовим рахунком № НОМЕР_1 , споживач ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року.

Стягнуто з АТ «ОГС «Миколаївгаз» на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду в сумі 2000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «ОГС «Миколаївгаз» відмовлено.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Миколаївської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Стягнуто з АТ «ОГС «Миколаївгаз» на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40грн.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами склалися договірні відносини з приводу розподілу природного газу та постачання природного газу, що підтверджує, що позивачка отримувала послуги з постачання природного газу та відповідно отримувала і послуги з розподілу природного газу до об`єкту газопостачання за спірний період.

Враховуючи обставини справи та підтвердження позивачкою в судовому засіданні, суд виснував, що остання за спірний період належним чином не виконувала свій обов`язок щодо надання оператору ГРМ показників лічильника (зокрема, не були передані показники за лютий, березень, серпень 2022 року).

Згідно наявних у справі матеріалів визначений відповідачем обсяг спожитого за вищевказаною адресою газу за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року становить 3170,43 м3, що фактично спожито не було.

Свідок ОСОБА_2 надавши пояснення щодо порядку нарахування плати за послуги розподілу природного газу, визначення вартості річної замовленої потужності, вказувала на те, що передані позивачкою 01 жовтня 2022 року показники були враховані програмним забезпечення для визначення вартості річної замовленої потужності на 2023 рік, оскільки показники були передані позивачкою несвоєчасно, об`єм спожитого природного газу значно перевищив допустиму норму споживання. Разом з тим, у зв`язку з відсутністю споживача за місцем проживання контролер був позбавлений можливості перевірити достовірність переданих показників лічильника.

А тому, після встановлення факту відсутності споживання ОСОБА_1 природного газу в наведеному вище обсязі, АТ «Миколаївгаз» повинен був здійснити корегування обсягу спожитого газу за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 , проте таких дій останнім вчинено не було.

Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи те, що позивачка обґрунтовує свій позов безпідставним нарахуванням відповідачем обсягу спожитого газу, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та зобов`язав АТ «Миколаївгаз» провести перерахунок об`ємів фактично спожитого газу за особовим рахунком № НОМЕР_1 , споживач ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року.

Також судом зазначено, що розділом VІІ Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30 вересня 2015 року, передбачені послуги, що надаються споживачам оператором ГРМ, розділом VІІІ відповідальність сторін.

Відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Тобто даною нормою відповідальність в вигляді пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) встановлена за невиконання (прострочення виконання) роботи (надання послуги) згідно з договором, проте зазначене, з огляду на викладене, позивачкою не доведено та судом не встановлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку проте, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії відповідача щодо порушення права на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про річний обсяг споживання природного газу за період з 01 жовтня 2021 року по 30 січня 2023 року, щодо порушення порядку нарахування обсягів спожитого позивачкою природного газу за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022року та про визнання протиправною відмову відповідача в проведенні коригування річного обсягу спожитого природного газу за особовим рахунком позивачки № НОМЕР_1 , оформлену листом від 30 січня 2023 року № 540-ЛВ-1521-0123,оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права відповідно до вимог ст.16 ЦК України.

Посилаючись на те, що позивачка не зверталася до Оператора ГРМ з заявою щодо звірки фактично використаних об`ємів природного газу, останньою було подано заяву щодо необхідності здійснення перерахунку обсягу спожитого газу, наведені мотиви та розрахунки для вчинення відповідної дії, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з АТ «Миколаївгаз» компенсації у розмірі 3000 грн. відповідно до постанови НКРЕКП №1156 від 21 вересня 2017 року про затвердження Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд врахував глибину фізичних та душевних страждань, завданих позивачці у зв`язку з викладеним, відповідно до наданих доказів, вимоги розумності та справедливості, тому суд вважав достатнім, адекватним та справедливим присудження позивачці відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000,00грн.

В апеляційній скарзі АТ «ОГС «Миколаївгаз» вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято при неповному та необ`єктивному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, зроблено неправильні висновки, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати рішення Вознесенського міськрайонного суду від 03 вересня 2024 року в частині частково задоволених позовних вимог, а саме: зобов`язання АТ «ОГС «Миколаївгаз» провести перерахунок об`ємів фактично спожитого газу за особовим рахунком № НОМЕР_1 споживачу ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Так, вказували, що правовідносини з приводу розподілу природного газу, які склалися між ОСОБА_1 , як споживача послуги з розподілу природного газу та АТ «ОГС» «Миколаївгаз», регулюються положеннями Закону України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року №329-VIII, Кодексом газорозподільних систем, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, Типовим договором розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕ КП від 30 вересня 2015 року № 2498, Цивільним Кодексом України.

Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм природного газу, регулюються Договором розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI Кодексу (п.5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.7 гл.3 р. VI Кодексу ГРМ.)

Заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу підписана Позивачем ОСОБА_1 06 листопада 2017 року

Визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

Згідно п. 4 глави 4 розділу IX Кодексу побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 1 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надає покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.

Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов`язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу. Формувати об`єм розподілу і споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань

За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Як зазначено в описовій частині рішення, з матеріалів справи та підтверджено самою Позивачкою в судовому засіданні, остання за спірний період належним чином не виконувала свій обов`язок (не передавала) щодо надання оператору ГРМ показників лічильника (зокрема взагалі не були передані покази лічильника за лютий, березень, серпень 2022 року).

А тому, визначений Оператором ГРМ обсяг спожитого за адресою позивача газу за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року на рівні 3170,43 м. куб. є вірним.

Вказують, що твердження суду першої інстанції в описовій частині рішення про те, що фактично Споживачем (позивачем по справі) спожито газу в розмірі 3170,43 м.куб. не було, є невірним, судом не взято до уваги, що саме на позивача покладено обов`язок, як на побутового споживача, який за умовами Договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісячно станом на 01 число місяця знімати фактичні показники лічильника газу та протягом п`яти діб (до 5 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб визначений договором розподілу природного газу. Враховуючи, що визначення об`ємів спожитого природного газу покладено на Оператора ГРМ (відповідача по справі АТ Миколаївгаз), суд прийшов до висновку та вважає, що відповідач повинен був здійснити корегування обсягу спожитого газу та поклав обов`язок на відповідача провести перерахунок об`ємів фактично спожитого природного газу за о/рахунком№ НОМЕР_1 за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року.

Звертають увагу, що позивачем не оскаржувався факт наданих нею показників за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року, на 2022 рік, а заперечувався факт застосування цих показників та об`ємів в розмірі 1703,13 м. куб під час визначення річної замовленої потужності об`єкту споживача на наступний газовий рік з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року, на 2023рік.

Щодо зняття контрольних показників газового лічильника у побутового споживача з Боку Оператора ГРМ, то контролер був позбавлений можливості перевірити достовірність переданих показників лічильника у зв`язку з відсутністю споживача за місцем проживання та доступу до газового лічильника. А тому твердження суду, що АТ «Миколаївгаз» повинен був здійснити корегування обсягу спожитого газу за адресою Позивачки, не знайшов свого підґрунтя та Відповідач не погоджується з зазначеним твердженням в рішенні.

А тому, у зв`язку з тим, що позивачем фактичні показники були передані без дотримання строків, не було встановлено факту споживання природного газу Оператором ГРМ, відсутні підстави в перерахунку об`ємів фактично спожитого газу за о/р НОМЕР_1 за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року як зазначено в рішенні, яке є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо визначення судом розміру відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн. на користь позивачки вказували, що зважаючи на те, що стягнення моральної шкоди є похідним поняттям від визнання незаконними діями чи порушення прав позивача, то така шкода може бути стягнута, лише якщо судом буде встановлено невиконання або неналежне виконання дій АТ «Миколаївгаз». Рішенням суду першої інстанції не зазначено, в чому незаконність дій Оператора ГРМ.

Суд ухвалюючи рішення вважав, що внаслідок відмови відповідача здійснити корегування обсягу фактично спожитого газу, позивачка зазнала моральних страждань, що були обумовлені порушенням звичайного ритму життя. При визначенні розміру моральної шкоди, суд врахував глибину фізичних та душевних страждань, завданих позивачці у зв`язку з викладеним, відповідно до наданих доказів, ухвалено позивачці відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

Проте суд в описовій частині рішення чітко зазначає, що позивачка не зверталася до Оператора ГРМ з відповідною заявою щодо звіряння фактично використаних об`ємів природного газу.

Зазначають, що саме дії самого позивача, а точніше бездіяльність в частині не виконання взятих на себе зобов`язань по договору розподілу природного газу, а саме некоректне, несвоєчасне передавання показників, тобто споживач не виконав покладених на нього нормами Кодексу ГРМ та Договором розподілу природного газу, обов`язків зі зняття показників природного газу та передача їх Оператору ГРМ і призвела до ситуації яка склалася.

Твердження в рішенні суду, що внаслідок відмови в здійсненні корегування обсягу фактичного спожитого газу, зазнала моральних страждань, що були обумовлені порушенням звичайного ритму життя (необхідністю докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав), не знайшла свого підтвердження, а саме позивачем не надано до суду доказів, які підтвердили те, що діями відповідача було заподіяно моральну шкоду, адже Оператором ГРМ не було вчинено протиправних дій, які могли вплинути на позивача та завдати йому моральних страждань. АТ «Миколаївгаз» не порушив норми чинного законодавства та умови Договору розподілу природного газу, укладеного між сторонами, а отже відсутні підстави для компенсації моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 вересня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог не погоджується та просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог; змінити рішення суду в частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання АТ «Оператор газорозподільчих систем «Миколаївгаз» проведення перерахунок об`ємів фактичного споживання газу за її особовим рахунком та викласти його в цій частині в новій, запропонованою нею редакції; в частині стягнення моральної шкоди, визначений судом розмір моральної шкоди 2000 грн. змінити на 30000 грн.

Вказує, що ухвалене рішення не відповідає завданням цивільного судочинства, не є справедливим та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо порушення права на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про річний обсяг споживання природного газу за період з 01 жовтня 2021 року по 30 січня 2023 року - щодо порушення порядку нарахування обсягів спожитого позивачкою природного газу за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року; - про визнання протиправною відмову відповідача в проведенні коригування річного обсягу спожитого природного газу за особовим рахунком позивачки № НОМЕР_1 , оформлену листом від 30 січня 2023 року № 540-ЛВ-1521- 0123, оскільки вважав, що нею обрано неефективний спосіб захисту.

Відмовляючи у задоволенні вимоги перерахунку вартості річної замовленої потужності послуги розподілу природного газу на розрахунковий 2023 рік суд вважав, що матеріали справи не містять доказів неможливості здійснення вказаного перерахунку, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є передчасними.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) згідно з ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» суд вважав, що відповідальність в вигляді пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) встановлена за невиконання (прострочення виконання) роботи (надання послуги) згідно з договором, проте зазначене, з огляду на викладене, нею не доведено та судом не встановлено.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання порушенням Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» підпункту 20 пункту 2.2 глави 2 Мінімальних стандартів та вимог до якості і обслуговування споживачів природного газу, затверджених постановою НКЕКП №1156 від 21.09.2017 року, що полягає у непроведені звіряння фактично використаних за її житловим будинком по АДРЕСА_1 об`ємів природного газу та нескладання акта та стягнення компенсації у розмірі 3000 грн., суд вважав, що позивач не зверталася до Оператора ГРМ з заявою щодо звірки фактично використаних об`ємів природного газу, оскільки фактично було подано заяву щодо необхідності здійснення перерахунку обсягу спожитого газу, наведені мотиви та розрахунки для вчинення відповідної дії.

Зазначає, що погодитись з таким рішенням суду неможливо з огляду на наступне.

В судовому засідання нею було надано пояснення про порушення її права на отримання від відповідача АТ «Миколаївгаз» станом на 1 січня 2023 року достовірної інформації обсяг споживання природного газу за період 2021-2022 газовий рік, наведені та надані суду відповідні докази. Однак, у судовому рішенні суд не навів своїх висновків щодо її порушеного права на інформацію.

У оскаржуваному судовому рішення суд встановив, що визначений відповідачем обсяг спожитого за вищевказаною адресою газу за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022року становить 3170,43 м3, що фактично спожито не було. Однак, судове рішення не містить висновків щодо порушення порядку обліку відповідачем спожитого за її адресою природного газу, внаслідок чого відповідач безпідставно завищив величину річної замовленої потужності на 2023 рік до 3170,43 м3. Суд не дав оцінки розбіжностям в обліку між показниками її лічильника природного газу та обсягом його споживання за 2021-2022 газовий рік, що відображені у особистому кабінеті на 104.ua. Суд також не дав оцінки розбіжностям у обліку за показниками лічильника по її особовому рахунку між інформацію з особистого кабінету на 104.ua та за випискою з особового рахунку за даними обліку відповідача.

Також звертає увагу, що суд у оскаржуваному рішенні ухилився від встановлення фактів порушення, допущених відповідачем у процесі надання послуги (порушення порядку обліку спожитого природного газу та, як наслідок, надання споживачу недостовірної інформації).

Суд вважав, що під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

За висновком суду сама лише констатація протиправності бездіяльності не може ефективно захистити права позивачки, оскільки визнаючи бездіяльність протиправною, суд повинен в силу закону застосувати і спонукаючий засіб впливу, зобов`язуючи відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії. Питання щодо правомірності або неправомірності відповідних дій підлягають з`ясуванню в межах розгляду інших вимог, а не як окрема позовна вимога.

Однак, відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів наведені в ч.2 ст. 16 ЦК України. Зокрема, законом передбачено такий спосіб захисту, як 1) визнання права; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

При цьому, перелік способів захисту, наведений у ч.2 ст.16 ЦК не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Зокрема, Цивільний процесуальний кодекс України у розділі IV передбачає такий спосіб захисту, як встановлення юридичних фактів, перелік яких, наведений у статті 293 ЦПК України також не є вичерпним. Проте, коли такий юридичний факт оспорюється, або не визнається іншою особою, то він підлягає встановленню у позовному провадженні з метою захисту права, уданому випадку - права на отримання достовірної інформації, на належне виконання послуги розподілу природного газу, та, відповідно, права на відшкодування шкоди, завданої порушенням.

При цьому стаття 16 ЦК України не пов`язує відшкодування завданої шкоди (у даному випадку - моральної шкоди) з іншими видами захисту.

У позові до АТ «Миколаївгаз» вона вказувала на порушення порядку ведення обліку спожитого природного газу за 2021-2022 газовий рік, що мало наслідком надання їй відповідачем недостовірної інформації про величину річної замовленої потужності послуги розподілу природного газу на 2023 рік та вартості цієї послуги, що мало метою заподіяння мені матеріальної шкоди.

Зокрема, відповідач протиправно збільшив обсяг спожитого природного газу за листопад 2021 року, про що свідчить витяг із мого особового рахунку № НОМЕР_2 по об`ємам споживання. Таке збільшення відповідачем здійснено за рахунок зменшення обсягу споживання природного газу у попередньому газовому році, зокрема у період квітень - вересень 2021 року, про що свідчить розрахунок річної замовленої потужності по об`єкту побутового споживача за її особовим рахунком.

Відтак, враховуючи протиправні дії відповідача вона просила суд про стягнення з відповідача моральної шкоди.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Однак, суд дійшов помилкового висновку, що у цій частині вимог позов не містить спонукаючого заходу впливу.

Відтак, суд не лише не дав оцінки протиправним діям відповідача у цій частині, а фактично, відмовив їй у праві отримати належне виконання послуги розподілу природного газу та праві на отримання від АТ «Миколаївгаз» достовірної інформації про обсяг наданої послуги.

Відмовивши її у задоволенні наведених вимог, суд, відповідно, не дав оцінки глибині та тяжкості завданої мені моральної шкоди.

Зазначає, що суд також відмовив у задоволенні вимоги визнати протиправною відмову АТ «ОГС «Миколаївгаз» у проведенні коригування річного обсягу спожитого природного газу за її особовим рахунком НОМЕР_1 наданою листом №540-ЛВ-1521-0123 від 30 січня 2023року

Між тим, суд зобов`язав АТ «ОГС «Миколаївгаз» провести перерахунок об`ємів фактично спожитого газу за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року.

Суд також відмовив у задоволенні вимоги визнати порушення АТ «ОГС «Миколаївгаз» підпункту 20 пункту 2.2 глави 2 Мінімальних стандартів та вимог до якості і обслуговування споживачів природного газу, затверджених постановою НКЕКП №1156 від 21 вересня 2017року, що полягає у непроведені звіряння фактично використаних за її житловим будинком по АДРЕСА_1 об`ємів природного газу та нескладання акта та відповідно, відмовив у стягненні компенсації у розмірі 3000 грн.

Однак, підпункт 3 пункту 4 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ передбачає обов`язок Оператора ГРМ здійснити перерахунок наданих послуг.

Звертає увагу, що саме на підставі результатів звіряння, зафіксований у акті відповідач повинен був встановити фактичний обсяг спожитого природного газу за спірний період 2021-2022 газового року і провести коригування величини річної замовленої потужності та розміру оплати за послугу розподілу природного газу на 2023 рік.(п.6 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ).

Листом №540-ЛВ-1521-0123 від 30.01.2023 р. відповідач фактично відмовив у розгляді її звернення, яким вона наводила мотиви та розрахунки величини фактичного обсягу споживання природного газу, вказувала на невірний облік відповідачем та необхідність проведення коригування.

Проте, суд вважав, що визнання протиправною відмову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» у проведенні коригування річного обсягу спожитого природного газу за її особовим рахунком НОМЕР_1 наданою листом №540-ЛВ-1521-0123 від 30.01.2023 р. є неналежним способом захисту.

Суд не врахував, що вимога про визнання протиправною відмову відповідача у проведенні коригування величини обсягу фактично спожитого природного газу є спонуканням відповідача вчинити дії, визначені п.6 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ.

Суд також не врахував, що встановлення цього факту безпосередньо пов`язане з вимогою про визнання порушенням Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» підпункту 20 пункту 2.2 глави 2 Мінімальних стандартів та вимог до якості і обслуговування споживачів природного газу, затверджених постановою НКЕКП №1156 від 21.09.2017 року, - у непроведені звіряння фактично використаних за моїм житловим будинком по АДРЕСА_1 об`ємів природного газу та нескладання акта та стягнення у зв`язку з цим компенсації у розмірі 3000 грн. та зобов`язання АТ «Миколаївгаз» здійснити коригування величини фактичного обсягу споживання природного газу за моїм житловим будинком по АДРЕСА_1 за 2021-2022 газовий рік з величини обсягу на рівні 1767,59 м.3.

Суд вважав, що вона не зверталася до відповідача з заявою про проведення звірки фактичних обсягів спожитого природного газу.

Водночас, до мінімальних стандартів якості при наданні Оператором ГРМ послуг розподілу природного газу належать: 20) звіряння фактично використаних об`єктом побутового споживача об`ємів природного газу із складанням відповідного акта у строк протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідного письмового звернення побутового споживача; 23) розгляд письмового звернення споживача (у тому числі електронного звернення побутового споживача) з дня надходження звернення у строк: до 30 днів; до 5 робочих днів для звернень щодо правильності рахунка/ нарахувань за послуги розподілу природного газу.

Отже, мінімальними стандартами якості передбачено, що Оператор ГРМ зобов`язаний розглянути письмове звернення споживача щодо фактично використаних об`єктом побутового споживача об`ємів природного газу та провести звірку із складанням відповідного акта протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідного письмового звернення та надати обґрунтовану письмову відповідь у визначений пунктом 23 строк.

При цьому, зверненням є як заява так і претензія або скарга. Претензія споживача - невдоволення споживачів характеристиками товару, виявлене в ході після продажного використання. Цей юридичний термін потрібно визначати як заяву споживача, у якій останній викладає вимоги відшкодування збитків, усунення виявлених недоліків, несправності в придбаному товарі або послузі. Зокрема, стаття 222 ГК України визначає, що претензія має містити у собі, зокрема, обставини, на підставі яких пред`явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини та вимоги заявника.

Вказує, що скарга громадян це і є один з видів звернення громадян з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю) або рішеннями підприємств, установ, організацій, або їх, посадових осіб.

Відтак, враховуючи норми Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, обов`язки Оператора ГРМ забезпечити достовірний облік спожитого природного газу, визначені Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем, відповідач, отримавши у січні 2023 року мою мотивовану скаргу щодо невірного обліку і визначення обсягу фактично спожитого природного газу за газовий рік 2021-2022 був зобов`язаний провести звірку обсягів споживання, скласти відповідний акт та здійснити коригування величини річної замовленої потужності.

Більше того, у своєму зверненні вона чітко вказала на дані обліку показників газового лічильника, своєчасно передані нею та зафіксовані відповідачем у її особистому кабінеті на 104.ua, зокрема станом на 1 листопада 2021 року, вказала на обсяг спожитого природного газу за жовтень 2021 року, зафіксований відповідачем у її особистому кабінеті. Відтак, у відповідача була необхідна інформація для складання акту звірки та надання його їй на підпис та проведення відповідного коригування фактичного обсягу споживання природного газу у спірний період.

Більше того, у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 надавши пояснення щодо порядку нарахування плати за послуги розподілу природного газу, визначення вартості річної замовленої потужності, вказувала на те, що мною були передані показники лічильника природного газу станом на 01 жовтня 2021 року. Вона також зазначила про те, що ці показники (78432 м.3) були враховані програмним забезпечення для визначення вартості річної замовленої потужності на 2023 рік.

Однак, розрахунок річної замовленої потужності за період 2021-2022 року не відображає врахування у обліку наведених показників її лічильника. Проте, пояснення ОСОБА_2 свідчать про те, що відповідач мав у розпорядженні показники лічильника побутового споживача станом на 01 жовтня 2021 року (початок газового року) та показники газового лічильника станом на 30 вересня 2022 року (закінчення газового року). Відтак, у відповідача було достатньо підстав для визначення величини річної замовленої потужності за показниками її лічильника та проведення відповідного коригування у обліку.

Проте, відповідач допустив порушення Мінімальних стандартів якості, а тому зобов`язаний виплатити її компенсацію за порушення підпункту 20 пункту 2.2 глави 2 Мінімальних стандартів та вимог до якості і обслуговування споживачів природного газу, затверджених постановою НКЕКП №1156 від 21.09.2017 року у розмірі 3000 грн.

Висновок суду про те, що вона не зверталася до відповідача з заявою про проведення звіряння обсягів фактично спожитого природного газу не відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а також вимогам наведених міжнародних правових актів, є формальним та несправедливим.

У судовому рішенні суд виснував, що визначений відповідачем обсяг спожитого за її адресою газу за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року становить 3170,43 м3, що фактично спожито не було та зобов`язав АТ «Миколаївгаз» провести перерахунок об`ємів фактично спожитого газу за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року.

Однак, суд ухилився від вирішення у цій частині спору по суті. Оскільки не визначив величину обсягу розподіленого та спожитого природного газу, із розрахунку якого відповідач АТ «Миколаївгаз» зобов`язаний провести перерахунок за визначений судом період 2021-2022 газовий рік.

Мотиви, з яких виходив суд, ухвалюючи таке рішення у його мотивувальній частині відсутні.

Відтак, і в цій частині рішення суду не відповідає вимогам пункту 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ.

Дана обставина вказує на формальність судового рішення, упередженість суду у вирішенні даного спору та створює для неї ситуацію правової невизначеності, оскільки суд не встановив для відповідача обставини, якими він повинен керуватися під час здійснення перерахунку величини обсягу спожитого природного газу у вказаний період.

Водночас, враховуючи, що відповідач відмовив її у проведені звіряння та відмовився здійснити коригування величини річної замовленої потужності на 2023 рік, вона просила суд зобов`язати АТ «ОГС «Миколаївгаз» здійснити коригування величини фактичного обсягу споживання природного газу за моїм житловим будинком по АДРЕСА_1 за 2021-2022 газовий рік та визначити цей обсяг на рівні 1767,59 м.3

Вважає, що зобов`язавши АТ «Миколаївгаз» здійснити перерахунок об`ємів фактично спожитого газу за її особовим рахунком за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересень 2022року суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки у судовому процесі вона наводила недоліки та помилковість обліку відповідача обсягів фактично спожитого природного газу та вказувала, що фактичний обсяг згідно з даними її особистого кабінету на 104.ua складає 1767,59 м.3.

Відповідач спростування цієї величини суду не надав.

Відтак, вважає, що відповідно до пункту 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ суду належало визначити величину обсягу фактично спожитого природного газу за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року за її будинком за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року на рівні 1767,59 м.3 та зобов`язати відповідача здійснити коригування цієї величини у своїх облікових даних як в цілому на 2023 рік так і в розрахунку 1/12 помісячно.

Оскільки саме ця величина є величиною річної замовленої потужності на 2023 рік, яка є підставою для визначення розміру оплати за послугу розподілу природного газу за 2023 рік, то вона просила суд здійснити перерахунок вартості річної замовленої потужності послуги розподілу природного газу за її житловим будинком по АДРЕСА_1 та місячну вартість послуги на розрахунковий 2023 рік за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ із розрахунку величини річного обсягу споживання природного газу на рівні 1767,59 м.3.

Однак, суд відмовив у задоволенні цієї вимоги оскільки вважав її передчасною.

З таким висновком суду вона не погоджується.

Звернувшись до суду вона вказувала на те, що відповідач обліковує заборгованість по платежам за послугу розподілу природного газу за 2023 рік. Станом на день звернення до суду з даною позовною заявою, відповідач обліковує заборгованість за послугу з розподілу природного газу у розмірі 3139,20 грн. з урахуванням платежу за серпень 2023 року.

Зазначає, що у даній справі вона надала суду докази про намагання відповідача стягнути з неї нараховану ним заборгованість за послугу розподілу природного разу за 2023 рік у безспірному порядку у наказному провадженні.

Однак суд цим обставинам належної оцінки не дав, пославшись лише на те, що перерахунок об`ємів фактично спожитого газу за попередній газовий рік є безпосередньою підставою для перерахунку вартості річної замовленої потужності послуги розподілу природного газу на розрахунковий 2023 рік. Проте, судом у судовому процесі оголошувалася перерва та надавалася можливість відповідачу у позасудовому процесі здійснити коригування величини річної замовленої потужності та оплати за послугу розподілу природного газу у спірному періоді. Після завершення перерви відповідач повідомив суду у судовому засіданні про те, що за його підрахунками після проведення коригування розмір заборгованості за послугу розподілу природного газу не змінився, а тому він вважав недоцільним проводити коригування.

Відтак, відмова суду у задоволенні позовної вимоги до відповідача про зобов`язання АТ «ОГС «Миколаївгаз» здійснити перерахунок вартості річної замовленої потужності послуги розподілу природного газу за житловим будинком по АДРЕСА_1 та місячну вартість послуги на розрахунковий 2023 рік за період з 01.01.2023 року по 30.09.2023 року за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ із розрахунку величини річного обсягу споживання природного газу на рівні 1767,59 м.3 є належним способом захисту, а рішення суду ухвалене з порушенням статті 16 ЦК України.

Одночасно, суд відмовив у задоволенні вимоги до нового оператора ГРМ - Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про зобов`язання його здійснити перерахунок вартості річної замовленої потужності послуги розподілу природного газу за моїм житловим будинком по АДРЕСА_1 та місячну вартість послуги на період з 01.10 по 31.12.2023 року за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ із розрахунку величини річного обсягу споживання природного газу на рівні 1767,59 м.3.

У судовому засіданні відповідачі надавали пояснення, що з 02 жовтня 2023 року Оператором системи розподілу є Миколаївська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», а також те, що діяльність АТ «Миколаївгаз» ніяк не пов`язується з діяльністю нового Оператора ГРМ, що АТ «Миколаївгаз» передало цьому новому оператору всю необхідну інформацію та облік для подальшого здійснення діяльності з розподілу природного газу.

Відтак, ухвалене судом рішення про зобов`язання АТ «Миколаївгаз» провести перерахунок об`ємів фактично спожитого газу за особовим рахунком № НОМЕР_3 жодним чином не впливає на обов`язки Миколаївської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо нарахувань за послуги розподілу природного разу за період з 01 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року, що і в цій частині створює для мене ситуацію правової невизначеності та закладає підвалини нового спору з цим відповідачем.

Відтак, вважає, що судом порушено вимоги статті 2 ЦПК України та статей 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки фактично відмовлено у судовому захисті моїх прав споживача послуг Миколаївської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України».

При цьому та обставина, що спірні правовідносини виникли між мною та АТ «Миколаївгаз», як Оператором ГРМ, а Миколаївська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» виконує обов`язки оператора ГРМ лише з 2 жовтня 2023 року, жодним чином не впливає на обов`язок суду надати належну оцінку всім обставинам справи та вирішити спір у відповідності до закону.

Судом також відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на її користь за прострочення проведення коригування річної вартості послуги розподілу природного газу на 2023 рік пеню у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) згідно з ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі, визначеному на день розгляду справи судом, яка станом на день подання позовної заяви до суду складає 43381,75 грн.

Суд дійшов висновку, що нормою ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідальність в вигляді пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) встановлена за невиконання (прострочення виконання) роботи (надання послуги) згідно з договором, проте зазначене, з огляду на викладене, позивачкою не доведено та судом не встановлено.

Однак, такий висновок суду є помилковим та не відповідає обставинам справи.

Відмовляючи у цій частині у задоволенні позову суд не взяв до уваги, що абзацом 2 ч.5 ст.10 Закону визначено, що сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Відтак, припис даної норми закону передбачає сплату пені не тільки за невиконання (прострочення виконання) роботи (надання послуги), а і за інше неналежне виконання зобов`язання.

Судом було встановлено, що відповідач АТ «Миколаївгаз» встановив обсяг річної замовленої потужності за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року у обсязі 3170,43 м3, та вказав що фактично цей обсяг мною спожито не було та зобов`язав відповідача провести перерахунок об`ємів фактично спожитого газу за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за моєю адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року.

Наведене дає підстави стверджувати, що суд фактично встановив неналежне виконання зобов`язання відповідачем АТ «Миколаївгаз».

Це зобов`язання має вартісний характер. Вартість цієї послуги визначена відповідачем у розмірі 7570,99 грн.

Відтак, вважає, що нею доведено обов`язок відповідача сплатити пеню за неналежне виконання послуги розподілу природного газу за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення і до вирішення спору судом у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), яка на день подання цієї заяви до суду складає: 7570,99грн. х 3% х 191 день = 43381,75 грн.

Отже, судове рішення у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з АТ «Миколаївгаз» пені відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» не відповідає вимогам цієї норми закону.

Більше того, суд повинен був взяти до уваги, що розділом VIII Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 передбачено обов`язок споживача сплатити пеню за порушення виконання зобов`язання.

Відтак, враховуючи принцип рівності сторін договору, визначеного статтею 19 Закону України «Про ринок природного газу» у суду були відсутні підстави відмовити її у задоволенні позову у цій частині.

Також не погоджуючись із визначеним судом розміром стягнутої з АТ «Миколаївгаз» на її користь моральної шкоди у розмірі 2000 грн. та вважає у цій частині рішення суду не об`єктивним, упередженим та формальним.

Зазначає, що вона просила суд про захист її прав як споживача послуг суб`єкта природних монополій, вказувала на відсутність можливості вибору надавача послуги розподілу природного газу, на неможливість вплинути на його дії та бездіяльність та, відповідно, неможливість будь-яким чином захиститися від його неправомірних дій/ бездіяльності. Також вказувала на те, що відповідачем порушено не тільки її право, а і принижено її людську гідність, що завдає душевних страждань та переживань.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Однак, у даній справі її людська гідність та права були оцінені судом у розмірі 2000грн.

Вважає, що вона не отримала від суду захисту свої порушених прав та інтересів. Навпаки, у судовому процесі вона відчувала лише приниження з боку відповідача та звинувачення у недобросовісному виконанні своїх обов`язків за договором. Суд при цьому, відсторонився, не запобіг негативному ставленню до неї сторони спору - АТ «Миколаївгаз».

Відтак, вважає, що ухвалюючи судове рішення іменем України, суд не виконав покладеної на нього функції ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Звертаючись до суду, вона просила стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 30000 грн. Однак, судове рішення не містить мотивації з якої виходив суд, визначивши розмір відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу АТ «ОГС «Миколаївгаз» просила залишити її без задоволення.

АТ «ОГС «Миколаївгаз» у відзиві просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі..

У відзиві Миколаївська філія ТОВ «Газорозподільчі мережі України» апеляційну скаргу ОСОБА_1 просили залишити її без задоволення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, просила про її задоволення, а апеляційну скаргу АТ «ОГС «Миколаївгаз» не визнала, просила залишити її без задоволення.

Представник АТ «ОГС «Миколаївгаз» апеляційну скаргу підтримала, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила залишити без задоволення.

Представник Миколаївська філія ТОВ «Газорозподільчі мережі України» апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив залишити її без задоволення, а апеляційну скаргу АТ «ОГС «Миколаївгаз» задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача,учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

За приписами п.2 ч.1ст.374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1ст.376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч.1,2,5ст. 263ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає

На виконанняЗакону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»НКРЕКП 29 червня 2017 року постановою № 853 видано Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ та з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м. Миколаїв та Миколаївської області.

Постановою НКРЕКП від 04.06.2019 року № 944 внесено зміни до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 853 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «Миколаївгаз» зміни, а саме у назві абревіатуру «ПАТ» замінити абревіатурою «АТ»; у тексті постанови слова «Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації» у всіх відмінках замінено словами «Акціонерне товариство «Оператор газорозподільних систем» у відповідних відмінках.

З 01 жовтня 2023 року відповідно до Постанови НКРЕКП від 29.09.2023 року за № 1773 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Миколаївгаз», зупинено діяльність АТ «Миколаївгаз» з розподілу природного газу в межах території м. Миколаєва та Миколаївської області.

З 1 жовтня 2023 року змінився оператор ГРМ, послугу доставки/розподілу природного газу надає Миколаївська філія «ГАЗМЕРЕЖІ». Отже, АТ «Миколаївгаз» до 30 вересня 2023 року було Оператором ГРМ, зокрема і території м. Вознесенська Миколаївської області.

З 01.11.2016 року введено в діюЗакон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 року № 329-VIII(далі - Закон), яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України.

Згідно з пп. 33 п. 1статті 1 Закону, ринок природного газу це - сукупність правовідносин, що виникають зокрема у процесі постачання природного газу, а також надання послуг з його розподілу.

Відповідно до пп. 35 п.1статті 1 Закону,розподіл природного газу це - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

За приписами пп. 17 п. 1статті 1 Закону, оператор газорозподільної системи це - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). У відповідності до п. 2ст. 37 Законуоператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.

Статтею 38Закону визначено, що права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

За положеннями пп. 11 п. ст.1, п. 1 ст.41 Закону, Кодекс газорозподільних систем це - правила експлуатації та доступу до газорозподільної системи, що затверджуються Регулятором.

За приписами статті 40 Закону, розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1Закону визначено, що:

- споживач це - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (пп.37 цієї статті);

- побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пп. 23 цієї статті);

- суб`єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач (пп. 39 цієї статті).

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, у тому числі умови забезпечення комерційного приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу визначені Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕПП) від 30.09.2015 року N 2494.

Згідно п.3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем( далі Кодекс ГРС) дія цьогоКодексупоширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу VI Кодексу ГРС, суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цьогоКодексута укладення договору розподілу природного газу.

Абзацом 2 пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРС та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей633,634,641,642 ЦК Україниза формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (пункту 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем).

Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) або додатка 2 (для споживачів, що не є побутовими) до типового договору розподілу природного газу.

Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, зокрема мають містити: 1) присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку; 2) величину приєднаної потужності об`єкта споживача; 3) перелік X комерційних вузлів обліку (за їх наявності).

Згідно з вимогами цього пункту здійснюється приєднання до договору розподілу природного газу споживачів-замовників, які отримують технічний доступ до ГРМ.

Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно з п.5.1 Договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРС.

Відповідно до п.5.4 Договору при здійсненні обліку спожитого природного газу побутовим Споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (м куб.) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно абзацу 2, 3 п.1 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Згідно з Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕППвід 30.09.2015року №2496 (далі - Правила № 2496), постачання природного газупобутовим споживачамздійснюється задоговором,який маєвідповідати типовомудоговору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку (пункт 3 розділу І).

Відповідач АТ «Оператор газорозподільних систем», як Оператор ГРМ на території ліцензійної діяльності у Миколаївській області здійснював облік спожитого природного газу, зокрема, визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу згідно положень гл.1 розд. IX, п. 5 гл. 4 розділу IX, п. 6 гл.1 розд. XV Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.20. Таким чином, відповідач на підставі ліцензії здійснює повноваження щодо розподілу природного газу.

За інформацією з державного реєстру нерухомого майна ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Будинок під`єднаний до газорозподільної системи, природний газ, що постачається до будинку, використовується для приготувався їжі, опалення будинку.

За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Послуги з розподілу природного газу на час виникнення спірних правовідносин надавав АТ «Миколаївгаз».

06 листопада 2017 року позивачка підписала заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача)( т.1 а.с.132).

За матеріалами справи позивачеві відповідачем визначено обсяг річної потужності за 2021 рік - 1675.22 м.3, на 2022 рік- 1014.45 м.3, на 2023 рік - 3170.42 м.3.

За даними, розміщеними в особистому кабінеті на104.ua, зафіксований наступний обсяг споживання природного газу за вищевказаною адресою: 31.10.2021 - 78535 м3, 30.11.2021 - 78840 м3, 19.12.2021 - 78990,56 м3.

Відповідно до копії акту про демонтаж побутового лічильника газу на повірку від 20 грудня 2021 року у споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 було демонтовано газований лічильник № 88383636 з показаннями 78990.56 м.куб. та було встановлено інший газовий лічильник Pietro Fiorentini RS/2.4 G -6, зав.№ 5838321 з показниками 00000.00 ( т.1 а.с.11).

Після цього за даними, розміщеними в особистому кабінету 104.ua, зафіксований наступний обсяг 31.01.2022 - 660 м3, 26.04.2022 - 1040 м3, 31.05.2022 - 1212 м3, 30.06.2022 -1240 м3, 31.07.2022 -1260 м3, 02.09.2022 1281,35 м3, 30.09.2022 - 1300 м3.

04 січня 2023 року в особистому кабінеті на сайті 104.ua позивач( з її слів) дізналася про нарахування їй оплати за січень 2023 року за транспортування газу на суму 630 грн.92 коп. із розрахунку місячної потужності 264.20 м3 та річної потужності 3170.43 м3 на 2023 рік.

09 січня 2023 року позивач звернулася зі скаргою до відповідача АТ «Миколаївгаз» та просила невідкладно здійснити перерахунок обсягу річного споживання та вірно визначити обсяг місячної потужності споживання на 2023 рік у розмірі не більше 147.40 м3 (т.1 а.с.18).

Листом №540-ЛВ-1521-0123 від 30 січня 2023 року АТ «Миколаївгаз» повідомив, що для здійснення перерахунку на розподіл природного газу за 2021 - 2022 роки газовий рік немає підстав та надали витяг з особового рахунку по об`ємам споживання природного газу з жовтня 2021 року по вересень 2022 року (а.с.17).

Порядок та підстави забезпечення населення обліку природного газу врегульований законами України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», «Про ринок природного газу», Кодексом ГРМ, Типовим договором та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс ГРМ.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної системи для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору в порядку, визначеному цим розділом.

Згідно з пунктом 4 глави 3 Розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору.

Правові засади функціонування ринку природного газу України визначаються Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою КРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), який поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Пунктом 1 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Згідно п.2 та п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» комерційний (приладовий) облік природного газу (далі - облік природного газу) - визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягу споживання та/або реалізації природного газу, на підставі якого проводяться взаєморозрахунки між споживачами природного газу та суб`єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу.

Частиною 2 статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року 2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1384/27829 та оприлюднений в установленому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Відповідно до п. 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Згідно підпункту 10 пункту 1.4 розділу І типового договору розподілу природного газу, послуга з розподілу природного газу це - послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Відповідно до п. 1.1 типового договору розподілу природного газу, цей договір є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 1.2 типового договору умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРС.

Пунктом 1.3 типового договору розподілу природного газу визначено, що договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Суд першоїінстанції дійшовправильного висновку,що міжсторонами склалисядоговірні відносиниз приводурозподілу природногогазу тапостачання природногогазу,що підтверджує,що позивачкаотримувала послугиз постачанняприродного газута відповідноотримувала іпослуги зрозподілу природногогазу дооб`єктугазопостачання заспірнийперіод.

Згідно з пунктом 2.1. типового договору Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Відповідно до п. 1 глави 4 розділу І Кодексу ГРМ визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

Як передбачено п. 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

Пунктом 4 частини 2 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що укладення договору розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

У ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень пунктів 6.1 та 6.2 розділу VI типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу, здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що оплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільчих систем.

Відповідно до пунктів 1,2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюється виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

З 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу,

Відповідно до п. 6-9 розділу 6 глави Кодексу ГРМ періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць.

Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунку Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання та здійснюється виключно грошовими коштами. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

Враховуючи зазначене, кожен споживач сплачує кошти за отриману послугу розподілу рівними частинами протягом року не залежно від обсягу спожитого природного газу в поточному місяці.

Відповідно до пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС та пункту 5.5. типового договору, позивач зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти календарних днів (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ в один із таких способів: відправляти SMS- повідомлення на короткий номер «7104», через особистий кабінет на сайті Оператора ГР, зареєстрований на сайті 104.ua; за телефоном гарячої лінії (0512)77-71-04 оператори контрант-центру; відправили листа на електронну адресу; використання чат-боту 104.ua у Viber для сплати за газ, можна передавати показання лічильника із світлиною.

У разі неотримання до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по споживачу за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання споживача та його середньорічного об`єму споживання природного газу за останні 12 календарних місяців. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно подасть показання лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.

Частиною другою статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, згідно з вимогами даного Закону, розмір оплати спожитих комунальних послуг визначається виключно двома способами: або за лічильниками або за встановленими нормами споживання.

Встановлення норм споживання є компетенцією Кабінету міністрів України. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Отже, визначення обсягів спожитого побутовими споживачами природного газу є виключною компетенцією Оператора ГРМ.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснювала фактичне споживання природного газу.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що всупереч вимог встановлених Кодексом ГРМ та умовам укладеного договору, позивач щомісячно не передавала Оператору ГРМ показники лічильника газу, в тому числі, з січня по 30 вересня 2021 року, що підтверджується матеріалами справи..

Відповідно до пункту 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єми та обсяги розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.

Фактичний місячний відбір (споживання) природного газу AT «Миколаївгаз» по кожному споживачу передає до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи ТОВ «Оператор ГТС України». До 01 травня 2022 року ТОВ «Миколаївгаззбут», а з 01 травня 2022 року ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на підставі переданої Оператором ГРМ AT «Миколаївгаз» інформації проводить нарахування вартості спожитого газу.

Перевіряючи доводи позивача, апеляційний суд також враховує таке.

Так, згідно матеріалів справи 13 листопада 2020 року за адресою позивача здійснено контрольне зняття показників лічильника, які склали 76171,247 м3, та передані через колцентру.

За період з 14 листопада 2020 року до 30 вересня 2021 року позивачем показання лічильника АТ «Миколаївгаз» не передавалися, а тому об`єм спожитого газу за цей період нараховувався АТ «Миколаївгаз» на рівні планового місячного об`єму споживання 77120.13м3. Що також підтверджується наданим відповідачем до суду апеляційної інстанції на виконання ухвали від 10 грудня 2024 року про витребування доказів таблицею показів лічильника за період з 13 листопада 2020 року по 01 грудня 2022 року.

Не підтверджують передачу позивачем щомісячних показів лічильника АТ«Миколаївгаз» також і наявні у матеріалах справи квитанції про сплату «за доставку газу», оскільки такі відомості відсутні на таких квитанціях. Натомість у квитанціях для постачальника, яким на той час було ТОВ «Миколагаз збут», а з 01 травня 2022 року ТОВ «ГК «Нафтогаз України», така інформація зазначається (т.1 а.с.172 -182).

Отже, оператор ГРМ закрив обсяг споживання природного газу на 2022 рік з показником 77120.13 м3 з врахуванням об`ємів споживання газу з жовтня 2020 року по березень 2021 року - 1004.76 м3, в тому числі показання лічильника газу від 13 листопада 2020 року, та об`єму нарахованого відповідачем на рівні планового місячного об`єму споживання з квітня 2021 року по 30 вересня 2021 року (т.1 а.с.131).

З врахуванням викладених обставин, планові обсяги спожитого позивачем газу за особовим рахунком № НОМЕР_1 станом на 01 жовтня 2021 року визначені АТ«Миколаївгаз» на рівні 77120,13 м3 тазазначені урахунку наоплату №1000243844від 06жовтня 2021рік,який направленобуло позивачевіі неюотримано.Оскільки копіятакого рахункунадана до суду позивачем, то таке свідчить про обізнаність про цей факт та її погодження з обсягом спожитого газу на вказану дату.

Передані позивачем показники лічильника після цієї дати (01 жовтня 2021 року) та обсяг на рівні 1707.13 м3 зараховані на наступний газовий рік 2023.

Так, 31 жовтня 2021 року позивачем передані показники через контакт центр на рівні 78535,00 м3, що суттєво перевищують планові місячні обсяги розраховані АТ «Миколаївгаз».

30 листопада 2021 року позивачем передані показники через контакт центр на рівні 78840,00 м3.

20 грудня 2021 року здійснено заміну лічильника природного газу, з показниками 78990,56 м3 на новий лічильник з показниками 0 м3.

31 січня 2022 року до особисто кабінету споживача внесено показники лічильника 660м3 (на підстав квитанції); 26 квітня 2022 року 1040 м3 на підставі квитанції; 30 квітня 2022 року - зазначено 1059.6 м3 (розрахункові); 31 травня 2022 року - 1212 м3 (контракт-центр); 30 червня 2022 року 1240 м3 104.ua; 31 липня 2022 року 1260.00 м3 104.ua; 02 вересня 2022 року 1281.35 м3 (контроль); 30 вересня 2022 року позивачем передані показники через особистий кабінет на рівні 1300 м3.

Відповідно за період з 01 жовтня 2021 року по 19 грудня 2021 року у розрахунок включено: 78990,56 м3 - 77 120,13 м3 = 1870,43 м3; за період з 20 грудня 2021 по 30 вересня 2022 року 1300 м3 - 0 м3 = 1300 м3; разом 1870,43 м3 +1300 м3 = 3170,43 м3.

Передані позивачем показання лічильника 01 січня по 30 вересня 2022 року щодо об`єму спожитого газу на рівні 1300 м3, не є спірним, оскільки саме такі покази було враховано відповідачем при визначенні річного замовлення на 2023 рік і такий об`єм не оспорюється позивачем.

З урахуванням викладено, відповідачем АТ «Миколаївгаз» здійснено розрахунок замовленої потужності на 2023 рік та її вартості на основі поданих самим же позивачем показів лічильника природного газу за період з 01 жовтня 2021 по 30 вересня 2022 року.

Будь-яких належних, допустимих і достатніх доказів помилкового розрахунку замовленої потужності природного газу та її вартості стороною позивача не надано, як і не міститься таких в матеріалах справи.

Враховуючи положення закону та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що зафіксований АТ «Миколаївгаз» показник лічильника газу позивача на 01 жовтня 2021 року на рівні 77120.13 м3 відповідає вимогам Кодексу ГРМ та умовам типового договору розподілу природного газу. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо необхідності врахуванням показів лічильника станом на 01 листопада 2021 року для визначення величини річної замовної потужності на 2023 рік є безпідставними.

За такого, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог про визнання дій Оператора ГРМ в період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року щодо порушення порядку нарахування обсягів спожитого споживачем природного разу протиправними та здійснення перерахунку величини річної замовленої потужності на розрахунковий газовий рік, зобов`язання відповідача здійснити коригування величини фактичного обсягу спожитого природного газу на 2021-2022 газовий рік та визначення цього обсягу на рівні 1767.59 м3 та зобов`язання здійснення перерахунку вартості річної замовленої потужності послуги з розподілу газу та місячної вартості послуги на розрахунковий 2023 рік за тарифом встановленим регулятором для Оператора ГРМ із розрахунку величини річного обсягу споживання природного газу на рівні 1767.59 м3.

При цьому колегія суддів не погоджується з висновок суду першої інстанції при вирішенні вказаних вимог щодо обрання позивачем неналежного способу захисту, погодившись з міркуваннями апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині.

Зважаючи на те, що позивач в порушенням вимог п.5.5. Договору не передавала відповідачу щомісячно показання лічильника до 01 жовтня 2021 року, то її доводи про неправильність, неточність, недостовірність визначення вартості річної замовленої потужності на 2023 рік до уваги не беруться, оскільки правильність такого розрахунку позивачем не спростована.

Якщо ж і провести перерахунок величини річної замовленої потужності на 2023 рік як того вимагає позивач, то для того, щоб визначити величину річної замовленої потужності на рівні 1757.59 м3 (з 31 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року), на думку колегії суддів, слід врахувати показання лічильника споживача за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року, та відкорегувати показники на дату закриття газового року 2022. Лише після визначення величини обсягу розподіленого та спожитого газу на 01 жовтня 2021 року, можливо перерахувати величину річної замовленої потужності на 2021-2022 рік. При цьому слід звернути увагу, що зважаючи на показання лічильника, які наявні у відповідача на рівні 76171 м3 (станом на 13 листопада 2020 року, так як показання лічильника на 01 жовтня 2020року відсутні), та показання лічильника станом на 31 жовтня 2021 року на рівні 78535м3, то за вказаний період об`єм спожитого позивачем газу становить 2363 м3, але не 1014.45м3, як було визначено Оператором ГРМ.

Між тим, позивач з вимогами про проведення корегування річного обсягу спожитого газу за 2020-2021 рік до суду не зверталася, а просила лише про проведення корегування річного обсягу спожитого газу за 2021-2022 газовий рік, а відтак з врахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, передбаченого ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд не може розглядати вимоги, що не були заявлені позивачем.

З огляду на викладене, рішення суду в частині зобов`язання АТ «Миколаївгаз» провести перерахунок об`ємів фактичного спожитого газу споживача ОСОБА_1 , за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року підлягає скасуванню та ухваленню в цій частині нового судового рішення про відмову у їх задоволені. Твердження апеляційної скарги АТ «Миколаївгаз» в цій частині є слушними.

Вимоги про стягнення пені за прострочення проведення коригування річної вартості послуги розподілу природного газу на 2023 рік на підставі частини 5 статті 10 Закону України « Про захист прав споживачів» у розмірі 43381 грн.75 коп., моральної шкоди є похідними від вимог про визнання дій Оператора ГРМ щодо порушення порядку нарахування обсягів спожитого споживачем природного газу протиправними та здійснення перерахунку величини річної замовленої потужності на розрахунковий газовий рік, зобов`язання відповідача здійснити коригування величини фактичного обсягу спожитого природного газу, а тому колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Звертаючись до суду, позивач, як на порушення відповідачем (Оператором ГРМ) мінімальних стандартів якості послуг розподілу природного газу, зазначає не проведення відповідачем АТ «Миколаївгаз» звіряння фактично використаних газу за показниками її лічильника із складанням відповідного акту після звернення її до АТ «Миколаївгаз» із скаргою від 16 січня 2023 року, а тому відповідач і не встановив порушень підпункту 20 пункту 2.2. глави 2 Мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів природного газу та порядок надання компенсації споживачам за їх недотримання мінімальних стандартів та вимог, відповідно і не надав компенсації, а тому прострочив визначений стандартом термін більш ніж на 90 днів, то відповідно така компенсація у розмірі 3000 грн. (600 грн. х 5), повинна бути стягнути з нього в примусовому порядку за рішенням суду

Відмовляючи у задоволенні цих вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не зверталася до відповідача із заявою про проведення звіряння показів лічильника.

Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об`ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. Оператор ГРМ на письмове звернення побутового споживача, не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання такого звернення, зобов`язаний провести з таким споживачем звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу. За результатами звіряння підписується відповідний акт. У разі виявлення розбіжностей між даними акта звіряння та даними Оператора ГРМ по особовому рахунку такого споживача проводяться коригування відповідно до підписаного акта звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21 вересня 2017 року №1156, з послідуючими змінами, затверджено Мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів природного газу та порядок надання компенсації споживачам за їх недотримання (далі Постанова НКРЕКП № 1156).

Відповідно до абзаці 4 пункту 1.3 Постанови НКРЕКП №1156, мінімальний стандарт та вимоги до якості обслуговування споживачів при наданні послуг розподілу природного газу (далі - мінімальний стандарт якості послуги розподілу природного газу) - рівень якості обслуговування споживачів (замовників) при наданні послуг розподілу природного газу, який має бути забезпечений Оператором ГРМ в обсязі та у строки, визначені чинним законодавством, та за недотримання якого споживачу та/або замовнику надається компенсація.

У підпункту 20 пункту 2.2. розділу 2 «Забезпечення Оператором ГРМ мінімальних стандартів якості послуг розподілу природного газу» Постанови НКРЕКП №1156 вказано, що до мінімальних стандартів якості при наданні Оператором ГРМ послуг розподілу природного газу належать, зокрема, і звіряння фактично використаних об`єктом побутового споживача об`ємів природного газу із складанням відповідного акта у строк протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідного письмового звернення побутового споживача;

Підпунктом 23 пункту 2.2 розділу 2 передбачено, що розгляд письмового звернення споживача (у тому числі електронного звернення побутового споживача) з дня надходження звернення у строк: до 30 днів;

У разі недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів при наданні послуг розподілу природного газу, зазначених у пункті 2.2 цієї глави, Оператор ГРМ сплачує споживачу або замовнику (у разі недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів під час приєднання до газових мереж) компенсацію у розмірах, наведених у додатку 1 до цих Стандартів та вимог (пункт 2.3 Постанови НКРЕКП №1156 ).

За приписами пункту 2.8 цієї Постанови, Оператор ГРМ самостійно визначає факт недотримання мінімальних стандартів якості послуг розподілу природного газу, визначає споживача/замовника, якому він має надати компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача/замовника.

Відповідно до п.2.10. Оператор ГРМ зобов`язаний поінформувати споживача (замовника) про надання йому компенсації шляхом зазначення у рахунку на оплату послуг розподілу природного газу, у тому числі в «особистому кабінеті» споживача на вебсайті Оператора ГРМ, або листом протягом 10 робочих днів з дня надання компенсації.

У разі ненадання Оператором ГРМ компенсації за недотримання мінімальних стандартів якості послуг розподілу природного газу в порядку, визначеномупунктом 2.4цієї глави, споживач (замовник) має право самостійно звернутися до Оператора ГРМ із заявою за формою, наведеною в додатку 2 до цих Стандартів та вимог.

У разі необґрунтованої відмови у наданні компенсації або залишення заяви без розгляду споживач (замовник) має право звернутись до НКРЕКП та її територіальних органів або до суду (п.2.11 постанови НКРЕКП № 1156).

Відповідно до п.6 глави 4 Розділу ІХ Кодексу ГРМ, яким є право Споживача не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення фактично використаних об`ємів природного газу. Також, дане право передбачено і Договором розподілу природного газу та покладено обов`язок на споживача здійснити відповідні заходи, а саме звернутися з відповідною заявою (п. 5.7. розділу V Договору).

Звернення у січні 2023 року із скаргою на невірне визначення обсягу спожитого газу на об`єкт споживача, не можна розцінювати як заяву про проведення звіряння фактично використаних об`ємів природного газу. Скаргу позивача розглянуто відповідачем та надано відповідь за вих. № 540-ЛВ-1521-0123 від 30.01.2023 року, поштовим відправленням, яку останні отримала.

З огляду на те, що колегія суддів дійшла висновку про правильність визначення величини річної замовленої потужності та відсутність підстав здійснення перерахунку величини річної замовленої потужності на розрахунковий газовий рік, відтак відсутні підстави для стягнення компенсації відповідно до Мінімальних стандартів за не виконання оператором ГРМ вимог підпункту 20 пункту 2.2. розділу 2.

Оскільки правильність розрахунку річного об`єму споживання за 2021-2022 газовий рік, який надав відповідач АТ «Миколаївгаз», ОСОБА_1 не спростовано, а матеріали справи не дають підстав для обґрунтованих сумнівів у неправильності обліку розподіленого відповідачам природного газу за вказаний період, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення відповідачем Мінімальних стандартів та стягнення компенсації у зв`язку з не проведенням звіряння показів лічильника колегією суддів відхиляються.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії відповідача щодо порушення права на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про річний обсяг споживання природного газу за період з 01 жовтня 2021 року по 30 січня 2023 року.

Відповідно до абзаців 5,6 пункту 2 розділу 6 глави Кодексу ГРМ (в редакції на 01 жовтня 2021 року) Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).

АТ «Миколаївгаз» здійснюється щомісячна доставка платіжних документів та рахунків побутовому споживачу шляхом їх розміщення в поштових скриньках, що підтверджується наявними у справ доказами. Більш того, вся інформація щодо споживання споживачем природного газу розміщується в особистому кабінету, в тому числі інформація «щодо річного обсягу споживання природного газу» розміщена в особистих кабінетах споживача. З матеріалі справи та змісту апеляційної скарги, вбачається, і таке не заперечується позивачем, про наявність особистого кабінету у позивачки та отримання інформації через особистий кабінет щодо річного обсягу споживання природного газу на 2023 рік. А тому, відсутні підстави щодо визнання протиправними дії відповідача, за період з 01 жовтня 2021 року по 30 січня 2023 рік в частині порушення права на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації щодо річного обсягу споживання.

Вимоги до відповідача Миколаївської філії Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

За клопотанням позивача, суд першої інстанції ухвалою від 31 жовтня 2023 року залучив до участі в справі як співвідповідача Миколаївську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

Оскаржуваним рішення у задоволені позовних вимог до МФ ТОВ «Газорозподільні мережі України» відмовлено.

Згідно постанови НКРЕКП від 29.09.2023 року №1769 №1769 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року №1839 та врегулювання питань щодо провадження питань щодо продовження ТОВ «Газорозподільчі мережі України» діяльності з розподілу природного газу, з 2 жовтня в 2023 року ТОВ «Газорозподільчі мережі» було розширено ліцензійну діяльність і отримано право на розподіл природного газу в межах Миколаївської області.

Тобто саме з цієї дати Миколаївська філія ТОВ «ГРМ» є оператором ГРМ та здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі вищезазначеної ліцензії в межах території м. Миколаєва та Миколаївської області та є операторам газорозподільної системи, зокрема, і на території м. Вознесенськ Миколаївської області.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 15ЦК України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Надаючи відзив на позовну заяву представник філії зазначав, що всі позовні вимоги заявлені саме до АТ «Миколаївгаз» як оператора ГРМ, який діяв в період виникнення спірних правовідносин. Доказів звернення позивача до Миколаївської філії з будь-якими вимогами та заявами суду не надано, що свідчить про передчасність направлення вимог до оператора ГРМ ТОВ «Газорозподільчі мережі України».

Більш того, із змісту заявлених позовних вимог не вбачається, яким саме неправомірними діями, бездіяльністю чи рішення вказаного відповідача порушуються права позивача, які підлягає захисту. Крім того, не надано відповідних доказів порушення вказаним відповідач прав та законних інтересів позивача.

Позивач у апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким зокрема просить зобов`язати МФ ТОВ «Газорозподільчі мережі України» здійснити перерахунок вартості річної замовленої потужності послуги розподілу природного газу за адресою АДРЕСА_1 та місячну вартість послуги період з 01 жовтня по 31 грудня 2023 року за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ із розрахунку величини річного обсягу споживання на рівні 1767.59 м3.

При цьому, такі вимоги судом першої інстанції не розглядалися, оскільки позивач звернулася до суду з позовом до АТ «Миколаївгаз» і вимоги були сформульовано саме до цього відповідача. Після залучення до участі у справі співвідповідача МФ ТОВ «ГРМ України» вимоги конкретизовано не було, а відтак ці вимоги у відповідності до положень ч.6 ст.367 ЦПК України судом апеляційної інстанції не приймаються й відповідно не розглядаються.

З огляду на те, що позивачем у суді першої інстанції не доведено порушення її прав та законних інтересів відповідачем МФ ТОВ «ГРМ України», то у задоволені цих вимог слід відмовити за недоведеністю.

Отже, оскільки суд першої інстанції, був іншої думки та не дав оцінку всім встановленим обставинам та наданим доказам, не спростував заперечення відповідачів, судове рішення не може вважатись законним та обґрунтованим, що згідно ч.1ст.376 ЦПК Україниє підставою для його скасування у повному обсязі та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, відмовивши у задоволені апеляційної скарги ОСОБА_1 та задовольнивши апеляційну скаргу АТ «Миколаївгаз».

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За правилами п/п.в п.4 ч.1ст.382 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Отже, оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплату судового збору, то сплачений відповідачем АТ «Миколаївгаз» судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3633 грн.60 коп. відповідно до вимог ст.141 ЦПК України слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 вересня 2024року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволені позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів та моральної шкоди - відмовити.

Компенсувати акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» за рахунок держави судові витрати у розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн.60 коп.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 27 грудня 2024 року.

СудМиколаївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення27.12.2024
Оприлюднено30.12.2024
Номер документу124093860
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Судовий реєстр по справі —473/4129/23

Постанова від 27.12.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Яворська Ж. М.

Постанова від 27.12.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Яворська Ж. М.

Постанова від 24.12.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Яворська Ж. М.

Постанова від 24.12.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Яворська Ж. М.

Ухвала від 19.12.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Яворська Ж. М.

Ухвала від 17.12.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Яворська Ж. М.

Ухвала від 12.12.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Яворська Ж. М.

Ухвала від 12.12.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Яворська Ж. М.

Ухвала від 10.12.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Яворська Ж. М.

Ухвала від 10.12.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Яворська Ж. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні