Постанова

від 12.12.2024 по справі 522/9050/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7312/24

Справа № 522/9050/24

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/9050/24

Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/7312/24

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Губара Д.В.,

учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 ,

- відповідачі 1) Споживче товариство «Сузір`я Будова», 2) Споживче товариство «Сузір`я Плюс»,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування,за апеляційною скаргою Споживчого товариства «Сузір`я Плюс» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Домусчі Л.В. 09 вересня 2024 року, про забезпечення позову,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить визнати за нею майнове право на об`єкт інвестування машино-місце, будівельний номер 250, відмітка 4.800, у житловому будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 5110137500:44:001:0057, за адресою - АДРЕСА_1 , згідно договору асоційованого членства в споживчому товаристві №250/М від 02.02.2018 року.

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

Разом з позовом позивачка ОСОБА_1 подала клопотання про забезпечення позову шляхомзаборониСпоживчому товариству «Сузір`я Будова» та Споживчому товариству «Сузір`я Плюс» в будь-який спосібвідчужувати(передавати) будь-яким іншим особам (окрім позивача) майнові права на машиномісце, будівельний номер 250, відмітка-4,800, у житловому будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, який розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 5110137500:44:001:0057), за адресою - АДРЕСА_1 .

Позивачка обґрунтовує заяву про забезпечення позову тим, що між ОСОБА_1 , з однієї сторони, та споживчим товариством «Сузір?я будова», з іншої сторони, був укладений договір асоційованого членства в споживчому товаристві N?250/М від 02 лютого 2018р.

Відповідно до п. 1.2 цього договору пайовик зобов?язується прийняти участь у реалізації статутних цілей і завдань товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї Частки в товариство, з метою забезпечення товариством будівництва будинку, а товариство зобов?язується забезпечити будівництво будинку і після здачі будинку в експлуатацию передати пайовикові закріплене за ним машиномісце, за умови виконання пайовиком зобов?язань за цим договором.

Відповідно до п.2.1. пайовик в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов?язується внести Частку в розмірі 473 782 грн. Вказаний обов?язок позивачкою виконаний у повному обсязі, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів на загальну суму 473 782 грн.

Відповідно до п. 4.2.1 споживче товариство «Сузір?я будова» зобов?язано забезпечити будівництво будинку (житловий будинок з вбудованими приміщеннями та паркінгом підземним, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ) у строк IV квартал 2021р.

Листом від 06 березня 2024р СТ «Сузір?я будова» повідомило про те, що машиномісця у паркінгу, вказані в договорах асоційованого членства не можуть бути передані членам товариства.

01 березня 2024р на сайтіhttps://budova.ua/у розділі новин, які стосуються будівництва ЖК «Чотири сезони» ( АДРЕСА_1 ), була розміщена інформація, що поновлюється будівництво 4 секції цього житлового комплексу та право добудови, у результаті домовленостей з Міністерством Оборони України, перейшло до СТ «Сузір?я Плюс» (відповідач-2), у зв?язку із чим для отримання квартир інвестори повинні укласти відповідні договори з СТ «Сузір?я Плос».

У відповідності до Договору про спільну діяльність №1-Г/19 від 26 січня 2024р, укладеного між ТОВ «УВГП-Система» та СТ «Сузір?я плюс», сторони уклали цей договір з метою будівництва житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою - АДРЕСА_1 , (4 пусковий комплекс), загальною площею квартир 20 470,3 кв. м., вбудовано-прибудованих приміщень 3 288,2 кв. м., підземного паркінгу 11 036,9 кв. м. (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 5.2.2. вказаного вище договору, СТ «Сузір?я плюс» при розподілу результатів спільної діяльності отримує у власність 100% плоші машиномісць, що порушує права позивачки на отримання у подальшому права власності на машиномісце з будівельним номером 250.

Ці обставини свідчать про порушення прав позивачки отримати у власність своє машиномісце.

Позивачка вважає, що при укладені договору асоційованого членства в споживчому товаристві №250/М від 02.02.2018 року СТ «Сузір?я будова» (відповідач-1) усвідомлювало, з яких джерел відбувається будівництво об?єкту та які наслідки тягне залучення коштів фізичних осіб, а саме - передачу відповідного машино-місця після введення об?єкту в експлуатацію, оскільки сторони на майбутне визначили між собою порядок передачі пайовикам майна, створеного за рахунок їх паїв у вигляді машиномісць, квартир, окремих приміщень.

Більш того, уклавши договір асоційованого членства в споживчому товаристві №250/M від 02.02.2018 року, СТ «Сузір?я будова» не лише засвідчило вступ ОСОБА_1 у члени кооперативу, а і розпорядилося своїм майном - майновими правами на спірний об?єкт. Тому, наявність у СТ «Сузір?я плюс» будь-якої можливості та/або підстави отримати у власність 100% площ машино-місць у житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою - м. Одеса, пр. Гагаріна, 19-21, (4 пусковий комплекс), на підставі Договору про спільну діяльність №1-Г/19 від 26 січня 2024 року, свідчить про порушення прав позивачки стосовно спірного об?єкту (майнових прав), який належить позивачці на підставі іншого договору - договору №250/М від 02.02.2024р.

Вказані обставини можуть привести до того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову буде ускладнено або неможливо буде виконати рішення суду

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування його висновків

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.09.2024 року задоволено вищевказану заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

ЗабороненоСпоживчому товариству «Сузір`я Будова» та Споживчому товариству «Сузір`я Плюс» в будь-який спосіб відчужувати (передавати) будь-яким іншим особам (окрім позивача) майнові права на машино-місце, будівельний номер 250, відмітка-4,800, у житловому будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, який розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 5110137500:44:001:0057), за адресою - АДРЕСА_1 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі СТ «Сузір`я плюс» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині заборони Споживчому товариству «Сузір`я Плюс» в будь-який спосіб відчужувати (передавати) будь-яким іншим особам (окрім позивача) майнові права на машиномісце, будівельний номер 250, відмітка-4,800, у житловому будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, який розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 5110137500:44:001:0057), за адресою - АДРЕСА_1 . Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у вказаній частині.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт посилається на те, що між позивачкою та СТ «Сузір`я Плюс» відсутні будь-які правовідносини та будь-якого спору не виникало. Позивачкою не конкретизовано, у чому саме полягає відчуження майнових прав.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.10.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Споживчого товариства «Сузір`я Плюс» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2024 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.10.2024 року закінчено підготовку справи до розгляду. Призначено справу до судового розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду.

13.11.2024 року від адвоката Крагель М.М., діючого від імені ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні адвокат Крагель М.М., діючий від імені ОСОБА_1 , просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатню наявність у справі матеріалів для її розгляду, заслухавши думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3.Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі, застосовані норми права

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з вимогами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вищевказаним вимогам законодавства, з огляду на наступне.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК Українипозов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 частини 1 статті 150 ЦПК України.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися,зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачки, третіх осіб, з метою забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та врахувавши, що вказаний, застосований місцевим судом спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованоговисновку про необхідністьзабезпечення позову.

Встановлено, що предметом спору по даній справі є - визнання за ОСОБА_1 майнового права на об`єкт інвестування машино-місце, будівельний номер 250, відмітка НОМЕР_1 , у житловому будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, який розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 5110137500:44:001:0057) за адресою - АДРЕСА_1 , згідно Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №250/М від 02.02.2018 року з СТ «Сузір`я Будова».

Згідно матеріалів справи, між ОСОБА_1 , з однієї сторони, та споживчим товариством «Сузір?я будова», з іншої сторони, був укладений договір асоційованого членства в споживчому товаристві №250/М від 02 лютого 2018 р.

Відповідно до п. 1.2 цього договору пайовик зобов?язується прийняти участь у реалізації статутних цілей і завдань товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї Частки в товариство, з метою забезпечення товариством будівництва будинку, а товариство зобов?язується забезпечити будівництво будинку і після здачі будинку в експлуатацию передати пайовикові закріплене за ним машиномісце, за умови виконання пайовиком зобов?язань за цим договором.

Відповідно до п.2.1. пайовик в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов?язується внести Частку в розмірі - 473 782 грн.

Відповідно до п. 4.2.1 споживче товариство «Сузір?я будова» зобов?язано забезпечити будівництво будинку (житловий будинок з вбудованими приміщеннями та паркінгом підземним, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ) у строк IV квартал 2021р.

Листом від 06 березня 2024р СТ «Сузір?я будова» повідомило про те, що машиномісця у паркінгу, вказані в договорах асоційованого членства, не можуть бути передані членам товариства.

01 березня 2024р на сайтіhttps://budova.ua/у розділі новин, які стосуються будівництва ЖК «Чотири сезони» ( АДРЕСА_1 ) була розміщена інформація, що поновлюється будівництво 4 секції цього житлового комплексу та право добудови, у результаті домовленостей з Міністерством Оборони України, перейшло до СТ «Сузір?я Плюс» (відповідач-2), у зв?язку із чим для отримання квартир інвестори повинні укласти відповідні договори з СТ «Сузір?я Плос».

У відповідності Договору про спільну діяльність №1-Г/19 від 26 січня 2024р, укладеного між ТОВ «УВГП-Система» та СТ «Сузір?я плюс», сторони уклали цей договір з метою будівництва житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 , (4 пусковий комплекс), загальною площею квартир: 20470,3 кв.м; вбудовано-прибудованих приміщень 3 288,2 кв. м.; підземного паркінгу 11 036,9 кв. м. (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 5.2.2. вказаного вище договору, СТ «Сузір?я плюс» при розподілі результатів спільної діяльності отримує у власність 100% площі машино-місць.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду. З урахуванням обсягу позовних вимог, становища спірного нерухомого майна, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення вимог позивачки стосовно застосування заходів забезпечення позовних вимог шляхом заборони вчинення певних дій.

Судом першої інстанції було дотримано правил співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачкою вимогами позову.

Таким чином, апеляційна скарга є безпідставною, а тому її треба залишити без задоволення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Споживчого товариства «Сузір`я Плюс» є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладенихобставин колегіясуддів вважає,що ухваласуду першоїінстанції прозабезпечення позовуу справіє законноюта обґрунтованою.Підстави дляскасування,зміни ухвалисуду першоїінстанції вмежах доводівапеляційної скаргиСпоживчого товариства «Сузір`я Плюс» у суду апеляційної інстанції відсутні.

Порядок та строк касаційного оскарження

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 353, пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову, після її перегляду в апеляційному порядку, може бути оскаржена в касаційному порядку.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу Споживчого товариства «Сузір`я Плюс» - залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2024 року про забезпечення позову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 27 грудня 2024 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе