Постанова

від 27.12.2024 по справі 504/3314/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6898/24

Справа № 504/3314/24

Головуючий у першій інстанції Литвинюк А. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,

переглянув успрощеному позовномупровадженні цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року про направлення справи на розгляд іншого суду по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області в особі органу опіки та піклування, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

02 серпня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області в особі органу опіки та піклування, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року матеріали цивільної справи №504/3314/24 за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав - передано за територіальною юрисдикцією до Суворовського районного суду м. Одеси.

Суд вказав, що згідно відповіді з відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 12.08.2024 встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Суворовського районного суду м. Одеси.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 ,, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Предметом оскарження є ухвала суду про передачу справина розглядіншого суду (п. 9 ст. 353 ЦПК України).

Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З урахуванням вищевикладеного та положень ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 6 ст. 187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Відповідно до статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Як встановлено матеріалами справи, згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 12.08.2024 за вх. №15129, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Суворовського районного суду м. Одеси.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про передачу позовної заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав за територіальною юрисдикцією до Суворовського районного суду м. Одеси, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 27 ЦПК України.

Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Таким чином, встановивши, що згідно відомостей відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 12.08.2024 за вх. №15129, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , суд першої інстанції, вірно передав матеріали цивільної справи на розгляд до Суворовського районного суду м. Одеси.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зводяться до непогодження із висновком суду першої інстанції та тлумаченні норм чинного законодавства на власний розсуд.

На підставі викладеного, оскільки законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст.374ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено: 27 грудня 2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк