Рішення

від 18.12.2024 по справі 173/2336/24

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2336/24

Провадження №2/173/858/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Петрюк Т.М.

При секретареві Рудовій Л.В.

За участю: позивача ОСОБА_1 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в місті Верхньодніпровську, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2024 року до суду звернулася позивач, ОСОБА_1 , з позовом про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру до відповідача Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації».

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2024 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників розгляду справи на 18.12.2024 року.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за нею право власності на самочинно реконструйований житловий будинок літера А-2 площею 128.5 кв.м. з господарськими будівлями: гараж Б-1, сарай Б-1 та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилаючись на наступне:

09.02.2012 року вона успадкувала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

В березні 2012 року вона закінчила самочинну реконструкцію квартири в житловий будинок . Ніяких дозвіл не отримувала.

В вересні 2021 року вона звернулася до бюро технічної інвентаризації для виготовлення технічного паспорту на об`єкт.

17 листопада 2021 року вона отримала рішення Верхньодніпровської міської ради № 531 від 17.11.2021 року про присвоєння адреси: АДРЕСА_3 .

24.06.2024 року вона отримала Інформаційну довідку щодо відповідності місця розташування вимогам державних будівельних норм від начальника відділу містобудування та архітектури Верхньодніпровської міської ради - головний архітектор міста де зазначено, що розміщення будинку відповідає містобудівній документації на місцевому рівні - відповідно до схеми генерального плану місто Верхньодніпровськ будівництво об`єктів розташованого на сельбищ ній території в зоні житлової забудови, яка включає в себе території для садибної забудови ( присадибні ділянки).

Земельна ділянка де розташований реконструйований житловий будинок не приватизована довідка №5 від 15.02.2022 року, видана Верхньодніпровською міською радою.

Після закінчення реконструкції має на меті отримати документи про право власності на самочинно реконструйований житловий будинок. Але звернувшись до БТІ їй повідомили, що отримати право власності на нерухоме майно можливо лише після введення його експлуатацію, отримання право власності та реєстрації речового права.

Ввести об`єкт нерухомості в експлуатацію вона не має можливості, так як до Порядку введення об`єктів в експлуатацію необхідно отримати рішення суду, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтрила в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засіданні не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої проти задоволення позовних вимог не заперечував. Відзив на позовну заяву не надано.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: представник комунального підприємства «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення від 14.08.2024 року.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини із визнання права власності на нерухоме майно.

Судом встановлено, що 09.02.2012 року позивачка успадкувала квартиру АДРЕСА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори, Малашовою Г.В., зареєстрованого в реєстрі за № 527 та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

За доводами позивача, у березні 2012 року вона закінчила самочинну реконструкцію квартири у житловий будинок. Ніяких дозволів позивачка не отримувала.

У вересні 2021 року позивачка звернулася до КП «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», яким виготовлений технічний паспорт на об`єкт.

Після закінчення реконструкції позивачка має на меті отримати документи про право власності на реконструйований об`єкт, що є можливим лише після введення його в експлуатацію. Ввести об`єкт нерухомості в експлуатацію позивачка не має можливості, так як відповідно до Порядку введення об`єктів в експлуатацію необхідно отримати рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 41Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно з вимогами ч.ч. 1,2, 6ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будьякі дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч.1ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Разом з тим, у відповідності до п. 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органу державного архітектурно-будівельного контролю були наданні повноваження до 31.12.2015 року приймати в експлуатацію об`єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт.

Враховуючи, що позивач здійснила реконструкцію квартири у житловий будинок без отримання будь-яких дозволів та проекту, таке будівництво вважається самочинним будівництвом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 6 „ Про практику застосування судамист. 376 ЦК України(про правовий режим самочинного будівництва)" визначено, що відповідно дост. 376 ЦК Українисуди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки.

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина другастатті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ятастатті 376 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведена реконструкція квартири, отриманої нею у спадок, у житловий будинок.

Згідно з «Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», затвердженогонаказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.02р. визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.

Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 рокузазначено, що у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.

Відповідно до ч. 2ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Водночас, згідно із частиною третьою статті 376ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, а саме об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

Згідно порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Частиною 3ст. 375 ЦК Українипередбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 5ст. 376 ЦК Українина вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Самочинно реконструйована квартира у житловий будинок відповідає санітарно - гігієнічним та пожежним вимогам.

Згідно листа щодо відповідності збудованого житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 начальника відділу містобудування та архітектури Верхньодніпровської міської ради - головного архітектора, встановлено, що відповідно до Генерального плану м. Верхньодніпровськ, визначеного актуальним рішенням Верхньодніпровської міської ради від 28.08.2012 № 386-18/УІ, домоволодіння за вказаною адресою знаходиться на території одноповерхової садибної забудови, що не суперечить вимогам чинної містобудівної документації.

На підставі вищевикладеного суд, відповідно до способу захисту невизнаних прав, обраного позивачем, який передбачений ст. 16 ЦК України, та з яким погоджується суд, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, визнавши за позивачкою право власності на самочинно реконструйований житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211.20 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв`язку з недотриманням порядку будівництва нового майна.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , до Верхньодніпровської міської ради, юридична адреса: 51600 пр. Шевченка, 21 м. Верхньодніпровськ Кам`нського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04052595 третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», юридична адреса: 51600 вул. Театральна, 16 м. Верхньодніпровськ Кам`нського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 03341842 про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру в житловий будинок - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованоюза адресою: АДРЕСА_1 ,право власностіна самочинно реконструйований житловий будинок літера А-2 площею 128.5 кв.м. з господарськими будівлями: гараж Б-1, сарай Б1-1 та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1211.20 грн. покласти на позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 18.12.2024 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 27.12.2024 року

Дата набрання законної сили: 18.01.2025 року