Ухвала

від 25.12.2024 по справі 209/4652/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/4652/14-ц

Провадження № 4-с/209/17/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корнєєвої І.В.,

за участі секретаря Циганок А.С.,

представника скаржника адвоката Похвалітого А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Оболонський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на бездіяльність державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Похвалітій А.А. в інтересах скаржника ОСОБА_1 06.12.2024 року звернувся до суду із вищезазначеною скаргою, в якій просив суд зобов`язати Оболонський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , накладений 03.03.2015 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесеної 03.03.2015 року у ВП № 46366854 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Добриднік С.А.

На обґрунтування скарги зазначено, що згідно інформаційної довідки №370388467 від 19.03.2024 в Державному реєстрі речових прав (спеціальний розділ) міститься запис з реєстраційним номер обтяження 8920919: вид обтяження - арешт нерухомого майна; дата та час державної реєстрації; документи подані для державної реєстрації - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер ВП №46366854, виданий 03.03.2015, видавник Добриднік Сергій Анатолійович, Дніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції; відомості про суб`єкта обтяження - обтяжувач: Дніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ 34974239. ОСОБА_1 звернувся 12.03.2024 із заявою про ознайомлення з матеріалами ВП №46366854 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яке є правонаступником Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції. Згідно листа Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вих. №39725 від 15.03.2024 виконавче провадження №46366854 про примусове виконання виконавчого листа №209/4652 від 12.01.2015 виданого Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості 7043,48 грн., в період часу з 04.02.2015 по 26.05.2015 перебувало в Дніпровському відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції завершено виконавче провадження №46366854 на підставі п.10. ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року зі змінами) у зв`язку з направленням виконавчого документу для подальшого виконання за територіальною належністю до відділу державної виконавчої служби Оболонського РУЮ у м. Києві (нині Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ). Згідно листа Оболонського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вих. №128725 від 02.09.2024 надана інформація, що 18.06.2015 до відділу на виконання надійшов виконавчий лист №209/4652/14ц виданий 12.01.2015 Дніпровським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, боргу у розмірі 7043 грн. 48 коп. державним виконавцем керуючись ст.ст. 17,19, 21, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження» ..., з примусового виконання вказаного виконаного документу відкрито виконавче провадження №47901693, про що винесено відповідну постанову. 12.06.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, в якій зазначено наступне: «даний виконавчий документ до відділу надійшов з ВДВС Дніпродзержинського МРУЮ за місцем роботи боржника, оскільки майно та кошти на які можливо звернути стягнення на території Дніпродзержинського району відсутні, однак згідно повідомлення Пенсійного фонду України відомості щодо місця роботи боржника не знайдено». З 12.06.2017 по 02.09.2024 до відділу на виконання вказаний виконавчий документ повторно не надходив. Надати більш детальну інформацію та копії документів виконавчого провадження №47901693 немає можливості, у зв`язку зі знищенням вказаного виконавчого провадження. Таким чином, під час примусового виконання виконавчого листа №209/4652/14ц виданого 12.01.2015 Дніпровським районним судом міста Дніпродзержинська у виконавчому провадженні №46366854 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, 03.03.2015 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , після чого вказаний виконавчий документ направлений для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Оболонського РУЮ у м. Києві, а виконавче провадження №46366854 завершено на підставі п.10. ч. 1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, тому просить суд скасувати арешт.

Представник скаржника адвокат Похвалітий А.А. у судове засідання з`явився, надав пояснення аналогічні обґрунтуванню скарги та просив задовольнити скаргу. Крім того, посилаючись на постанову Верховного суду від 28.08.2024 по справі №947/36027/21, зазначив, що виконавчий лист може бути повторно пред`явлений до виконання в межах строків, проте він був повернутий у 2017 року. Строк пред`явлення до виконання виконавчого листа 3 роки, тобто виконавчий лист міг бути пред`явлений 12.06.2020 року. Однак, зараз виконавчий лист не перебуває на виконанні у жодному відділі ДВС. Після спливу 3 років державний виконавець, згідно Закону України «Про виконавче провадження», повинен був самостійно розрахувати строк та зняти арешт.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник Оболонський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, електронною поштою надіслав письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні скарги. На обґрунтування пояснень зазначено, що в провадженні відділу перебував виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська № 209/4652/14-ц, виданий 12.01.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 7043,48 грн. 18.06.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47901693 з примусового виконання вказаного виконавчого документу. 12.06.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з тим, що майна боржника, на яке можна звернути стягнення, виявлено не було, а дії державного виконавця щодо виявлення такого майна виявилися безрезультатними. Вказує, що накладення арешту на майно боржника здійснено в порядок і спосіб визначений законом, а тому підстав вважати такі дії державного виконавця як неправомірна поведінка немає.

Частиною 2 ст. 450 ЦПК України визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали скарги, заперечення державного виконавця на скаргу з додатками суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження № 47901693 від 18.06.2015 року державного виконавця ВДВС Оболонського районного управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 7043,48 грн. за рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська № 209/4652/14-ц від 12.01.2015 року.

18.06.2015 року було звернуто стягнення на доходи боржника, що підтверджується постановою державного виконавця ВДВС Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП № 47901693 від 18.06.2015 року.

12.06.2017 року виконавчий лист № 209/4652/14-ц, виданий Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська 12.01.2015 року, був повернутий стягувачу, що підтверджується постановою державного виконавця ВДВС Оболонського районного управління юстиції у місті Києві ГТУЮ у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № 47901693 від 12.06.2017 року.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта міститься запис обтяження на нерухоме майно ОСОБА_1 з реєстраційним № 10592453, зареєстрованого 09.12.2010 року за № 10592453 реєстратором Дніпропетровською філією ДП «Інформаційний центр» МЮУ на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, б/н від 08.12.2010 року, виданого Дніпровським відділом ДВС Дніпродзержинського МУЮ.

Відповідно до відповіді Оболонського відділу ДВС у місті Києві від 02.09.2024 року за вих.№ 128725, з 12.06.2017 року по 02.09.2024 року до відділу на виконання виконавчий лист № 209/4652/14-ц не надходив.

Згідно відповіді Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 39725 від 15.03.2024 року, згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень, арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження згідно виконавчого провадження № 46366854. 03.03.2015 року з метою примусового виконання рішення суду, державним виконавцем було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 . В ході примусового виконання рішення, виконавцем було встановлено, що боржник отримує дохід від ТОВ «Віконт-Консалтинг», яке знаходиться у м. Києві, пр. Московський, буд. 23/904, що за територіальністю відноситься до зони діяльності ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві. Зазначене виконавче провадження 25.04.2014 року було направлено для подальшого виконання до територіальною належністю до ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві.

Згідно відповіді Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 81576 від 27.06.2024 року, станом на 27.06.2024 року виконавчий лист № 209/4652/14-ц на виконання до відділу не надходив.

Згідно із ч. 1ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбаченихстаттею 3 цього Закону, крім встановлених у частині 2 цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з аналізу положень ЗУ "Про виконавче провадження", виконавець вчиняє виконавчі дії спрямовані на виконання рішення суду в межах виконавчого провадження.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент звернення позивача до суду).

Частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зістаттею 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другоюстатті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України у редакції, що була чинною 15 грудня 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19)).

Таким чином, ОСОБА_1 як боржник у рамках виконавчого провадження звернувся до суду зі скаргою, оскільки арешт майна проводився державним виконавцем, тому обраний ним спосіб захисту відповідає обставинам справи.

Статтею 447 ЦПК Українипередбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно дост. 451 ЦПК Україниза результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з абз.1 п. 20 р. ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

У Постанові Верховного суду у справі №927/322/14 від 14.08.2023 року зазначено, що «Наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №2/0301/806/11.

Постановою Верховний Суд 28.08.2024 по справі №947/36027/21 зазначено, що оскільки зазначений виконавчий лист повторно не пред`являвся до примусового виконання і строки його пред`явлення до виконання закінчилися, збереження арештів, накладених державними виконавцями з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника.

Враховуючи, що станом на теперішній час виконавцем Оболонським відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), після повернення стягувачу виконавчого документа у ВП №47901693 з підстав, передбаченихчастиною першоюстатті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та встановлення, що вказаний вище виконавчий документ не підлягає виконанню, до теперішнього часу не виконані вимоги ч.4 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 20 розділу III Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5, в редакції наказу Міністерства юстиції№ 3025/5 від 26.08.2021, чим допущено триваючу бездіяльність, в наслідок якої порушуються майнові права ОСОБА_1 .

Аналізуючи обставини, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку, що державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 47901693 при поверненні стягувачу виконавчого листа, арешт майна знятий не був, повторно виконавчий лист не пред`являвся до виконання, строки пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив, проте наявність накладеного арешту на майно боржника порушує його права, як власника майна та обмежує можливість вчиняти дії щодо розпорядження цим майном, тому суд приходить до висновку про наявність є підстав для задоволення скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 5, 13, 18, 19, 48 Закону України «Про виконавче провадження, ст. 60 КПК України, ст.ст. 260 263, 447, 450, 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Оболонський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на бездіяльність державного виконавця задовольнити.

Зобов`язати Оболонський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , накладений 03.03.2015 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесеної 03.03.2015 року у ВП № 46366854 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Добридніком Сергієм Анатолійовичем (в Державному реєстрі речових прав з реєстраційним номером обтяження 8920919 (спеціальний розділ)).

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 27.12.2024 року о 09.00 годині.

Суддя І.В. Корнєєва