Рішення

від 23.12.2024 по справі 202/74/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 202/74/24

Провадження № 2-др/175/37/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(додаткове)

23 грудня 2024 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області

у складі:головуючого судді Бойка О.М.

при секретарі Кальченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільнусправу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп», про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп»» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення 3% річних та інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Заочним Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2024 року було ухвалено:

«… Позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова Компанія«Дніпрофінансгруп»» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,про стягнення3%річних таінфляційних витратза простроченнявиконання грошовогозобов`язання задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 PHOKПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (ЄДРПОУ 40696815) 975 112 (Дев?ятсот сімдесят п?ять тисяч сто дванадцять) гривні 15 копійок, з яких штраф у розмірі 3% річних за прострочення виконання грошового зобов?язання у розмірі 228 764 (двісті двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні 80 копійок та збитки від інфляції за прострочення виконання грошового зобов?язання у розмірі 746 347 (сімсот сорок шість тисяч триста сорок сім) гривень 35 копійок.

Стягнути пропорційнодо задоволенихвимог з ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 PHOKПП: НОМЕР_2 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова Компанія«ДНІПРОФІНАНСГРУП» (ЄДРПОУ40696815)суму судовихвитрат засплачений судовийзбір урозмірі 11701,35грн. …».

20 грудня 2024 року позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп»» звернулось до суду із клопотанням про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

В клопотанні просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою сторін силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, та письмову заяву разом з додатками, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Одночасно ст. 134 ЦПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суду при визначенні розміру компенсації слід ураховувати (а сторонам доводити) співмірність витрат на оплату послуг адвоката із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

З приводу наведеного приймається до уваги те, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, в силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських вимог, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу позивачем ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп»» було надано до клопотання про винесення додаткового рішення: договір про надання професійної правничої допомоги №1 від 21.06.2023 року, додаток до договору із зазначенням вартості послуг адвоката, додаткова угода по надання правової допомоги від 15.01.2024 року, додаткова угода по надання правової допомоги від 29.07.2024 року, акт про надання правової допомоги №2 за договором №1 від 21.06.2023 року, рахунок фактура від 18.12.2024 року.

Позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 13000,00 гривень, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи складність справи та виконані роботи адвокатом, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також те, що позовні вимоги позивача були задоволенні повністю, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп»», про стягнення витрат на правову допомогу у зв`язку із розглядом справи, шляхом ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141,142, 258, 269, 270, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп», про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути пропорційно до задоволених вимог з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 PHOKПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (ЄДРПОУ 40696815) суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Бойко