Рішення

від 20.12.2024 по справі 175/10736/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/10736/24

Провадження № 2/175/1738/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

20 грудня 2024 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бойко О.М.

при секретареві судового засідання Кальченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись із позовними вимогами до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

В позовних вимогах просять суд:

-Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частки земельної ділянки, площею 2.730 гектарів (кадастровий номер 1221487000:01:002:0148), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степнянського старостинського округу Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

-Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частки земельної ділянки, площею 2.730 гектарів (кадастровий номер 1221487000:01:002:0148), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степнянського старостинського округу Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

-Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 1/6 частки квартири, площею 41.4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

-Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на 1/6 частки квартири, площею 41.4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 - мати позивачок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина за заповітом, у вигляді земельної ділянки площею 2.730 гектарів (кадастровий номер 1221487000:01:002:0148), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степнянського старостинського округу Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області та 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло, а саме: кв. АДРЕСА_3 , право власності на неї належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_3 (померлій) та членам її сім?ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (донькам). Тобто, по 1/3 частці.

Таким чином, позивачки успадковують в рівних долях 1/3 частку матері у праві власності, тобто, 1/6 частки квартири кожна.

Позивачки своєчасно прийняли спадщину у визначений термін шляхом подачі відповідної заяви до Дніпровської районної державної нотаріальної контори.

Однак, у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом позивачкам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державним нотаріусом було відмовлено на підставі того, що «за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було виявлено арешт на все майно особи ОСОБА_3 ».

Заборона на все майно зареєстрована 03.09.2004 року Вишгородською нотаріальною конторою за реєстраційним №1276657.

Однак, будь-яка інформація щодо ідентифікаційного коду, дати народження та місця проживання особи на ім?я « ОСОБА_3 » у справах Київського обласного державного нотаріального архіву Філії №1 відсутня, у зв?язку з чим ідентифікувати особу неможливо.

На адвокатський запит щодо надання додаткової інформації щодо особи з анкетними даними « ОСОБА_3 », на майно якої накладено заборону, відповіді не надійшло.

Заборона на майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 - відсутня.

Відповідно до довідки Степнянського старостинського округу виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Єлизаветівка Царичанського району Дніпропетровської області, з 05.10.1990 року була зареєстрована та проживала в с. Степове Дніпровського району Дніпропетровської області до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Вважають, що державним нотаріусом Дніпровської державної нотаріальної контори не доведено, що особа з анкетними даними « ОСОБА_3 », арешт на майно якої накладено 03.09.2004 року Вишгородською нотаріальною конторою за реєстраційним №1276657, є матір?ю позивачок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , і вони є різними людьми, які мають однакові прізвища, ім?я та по-батькові.

Відмовою у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом порушені цивільні права та інтереси позивачів (спадкоємців померлої), що можна вирішити лише в судовому порядку.

Таким чином, позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є спадкоємицями за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , вважають, що є всі підстави визнати за ними право власності в порядку спадкування на земельний пай та частку ОСОБА_3 в квартирі в рівних долях.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Надала заяву в якій просила розгляд справи здійснювати без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач до суду не з`явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчать поштові повідомлення, які знаходяться у матеріалах справи, заяви про розгляд справи за його відсутність до суду не надходило, не скористався своїм правом та не надав суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, а тому суд, відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 - мати позивачок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина за заповітом, у вигляді земельної ділянки площею 2.730 гектарів (кадастровий номер 1221487000:01:002:0148), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степнянського старостинського округу Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області та 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло, а саме: кв. АДРЕСА_3 , право власності на неї належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_3 (померлій) та членам її сім?ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (донькам). Тобто, по 1/3 частці.

Таким чином, позивачки успадковують в рівних долях 1/3 частку матері у праві власності, тобто, 1/6 частки квартири кожна.

Позивачки своєчасно прийняли спадщину у визначений термін шляхом подачі відповідної заяви до Дніпровської районної державної нотаріальної контори.

Однак, у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом позивачкам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державним нотаріусом було відмовлено на підставі того, що «за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було виявлено арешт на все майно особи ОСОБА_3 ».

Заборона на все майно зареєстрована 03.09.2004 року Вишгородською нотаріальною конторою за реєстраційним №1276657.

Однак, будь-яка інформація щодо ідентифікаційного коду, дати народження та місця проживання особи на ім?я « ОСОБА_3 » у справах Київського обласного державного нотаріального архіву Філії №1 відсутня, у зв?язку з чим ідентифікувати особу неможливо.

На адвокатський запит щодо надання додаткової інформації щодо особи з анкетними даними « ОСОБА_3 », на майно якої накладено заборону, відповіді не надійшло.

Заборона на майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 - відсутня.

Відповідно до довідки Степнянського старостинського округу виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Єлизаветівка Царичанського району Дніпропетровської області, з 05.10.1990 року була зареєстрована та проживала в с. Степове Дніпровського району Дніпропетровської області до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Державним нотаріусом Дніпровської державної нотаріальної контори не доведено, що особа з анкетними даними « ОСОБА_3 », арешт на майно якої накладено 03.09.2004 року Вишгородською нотаріальною конторою за реєстраційним №1276657, є матір?ю позивачок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , і вони є різними людьми, які мають однакові прізвища, ім?я та по-батькові.

Відмовою у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом порушені цивільні права та інтереси позивачів (спадкоємців померлої), що можна вирішити лише в судовому порядку.

Таким чином, позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є спадкоємицями за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , вважають, що є всі підстави визнати за ними право власності в порядку спадкування на земельний пай та частку ОСОБА_3 в квартирі в рівних долях.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року було витребувано у Державного нотаріуса Дніпровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвої Л.В. (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район смт. Слобожанське, вул. Героїв України 31-КП) спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

18 листопада 2024 року на виконання ухвали суду від 23 жовтня 2024 року до суду надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якої вбачається, що до нотаріальної контори після смерті спадкодавця звертались лише позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

За життя спадкодавець ОСОБА_3 , склала заповіт, на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 1 статті 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Статтею 1261 Цивільного кодексу України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Окрім позивачів, після смерті спадкодавця, інших спадкоємців не має.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності невстановлена судом.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

При цьому ч. 5 статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до норм ч. 5 статті 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно з ч. 3 статті 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок спадкоємця звернутись за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як і іншими нормами цивільного законодавства, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини: громадянина захищаються судом.

Згідно з ч. 1 статті 16 Цивільного кодексу України, ч. 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено можливі способи захисту цивільних прав, серед яких може бути визнання права.

Право власності на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою усіх спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством.

За приписами пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, пункту 3.1. Листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року за наявності умов одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 26 січня 2021 кроку у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 22 лютого у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21.) неодноразового наголошувала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який с ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений п. 1 ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України, може застосовуватися пише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.

Відповідно до статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від ї прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доСлобожанської селищноїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті,третя особа:Дніпровська районнадержавна нотаріальнаконтора,про визнанняправа власностів порядкуспадкування зазаповітом задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частки земельної ділянки, площею 2.730 гектарів (кадастровий номер 1221487000:01:002:0148), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степнянського старостинського округу Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частки земельної ділянки, площею 2.730 гектарів (кадастровий номер 1221487000:01:002:0148), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степнянського старостинського округу Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 1/6 частки квартири, площею 41.4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на 1/6 частки квартири, площею 41.4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровськогоапеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Бойко