Вирок

від 27.12.2024 по справі 203/5174/16-к

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/5174/16-к

Провадження № 1-кп/0203/23/2024

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

представника потерпілого- ОСОБА_4

потерпілого - ОСОБА_5

представника цивільного відповідача - ОСОБА_6

захисника обвинуваченого - ОСОБА_7

обвинуваченого - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040030000761 від 17.09.2016 відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. В`язівок, Павлоградського району Дніпропетровської області, гр. України, із середньою освітою, працює водієм ПП «Зігфрід-М», не судимого, зареєстрованого та мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України

в с т а н о в и в:

16.09.2016 року, близько 13.10 години, водій ОСОБА_8 , керуючи автобусом «БАЗ А079.23», державний номер НОМЕР_1 , належним ПП «Зігфрід- М», рухався по вул. Січеславська Набережна з боку Амурського мосту у напрямку вул. Пастера в місті Дніпро. Під час руху ОСОБА_8 , порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, перед зміною напрямку руху, а саме: перед початком здійснення маневру правого повороту на вул. Пастера, не впевнився в безпеці виконуваного ним маневру, при цьому, повертаючи на нерегульованому перехресті направо, не дав дорогу пішоходу ОСОБА_9 , яка в момент початку маневру вже переходила проїзну частину вул. Пастера, на яку повертає автобус, та не впевнився, що він своїми діями не створить небезпеки для подальшого руху іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого, в районі електроопори №78 по вул. Пастера скоїв наїзд на вказаного пішохода ОСОБА_9 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді: тяжкої сумісної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, закритої хребтової травми, компресійного перелому тіла 12-го грудного хребця та переломів поперечних відростків 1-го, 2-го, 3-го, 4-го та 5- го поперекових хребців з обох боків зі зміщенням уламків; закритої тупої травми грудної клітини з численними переломами ребер : 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, 9-го, 10-го, 11 -го та 12-го праворуч та 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, 9-го, 10-го ребер ліворуч, з явищами двостороннього гемо пневмотораксу, забою серця, емфіземи м`яких тканин грудної клітини праворуч та ліворуч, з розвитком в посттравматичному періоді пневмонії; тяжкої тупої травми тазу з численними переломами кісток тазу по типу Мальгеня (перелому бічної маси крижі праворуч, перелому даху вертлюжної западини, переломів донних та сідничних кісток праворуч та ліворуч зі зміщенням уламків та розривом лонного і крижового-клубового з`єднань); закритої тупої травми черева; масивної ділянки осадження та масивної гематоми в області спини, попереку з переходом на сідниці, з утворенням в посттравматичному періоді гнійно-некротичних ран, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, від яких вона померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 від 04.11.2016.

Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_8 , керуючи автобусом «БАЗ А079.23», державний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги п.п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху України, які наголошують:

п. 10.1 «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що де буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

п. 16.2 «згідно з яким, на регульованих і нерєгульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку, невиконання якого знаходиться в причинному зв`язку з наслідками, що настали.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у скоєні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, зазначив що 16.09.2016 виконував маршрут В`язівок-Дніпро на автобусі «БАЗ А079.23», державний номер НОМЕР_1 . Приблизно в 13.10 годині з Січеславської Набережній з боку Амурського повертав на вул. Пастера в правій смузі зі швидкістю, приблизно 30 км/г. Погода була суха та сонячна. Десь за 50 метрів побачив, що попереду на тротуарі стояла жінка. Він вирішив перестроїтись лівіше, тому почав дивився в дзеркало заднього виду. Коли дивився в дзеркало, раптом хтось з пасажирів крикнув, щоб він гальмував. Він повернув голову в салон, щоб подивитись хто кричить, та в цей час почув звук в передній частині автобуса, після чого різко загальмував, поставив автобус на «ручник», та вийшов з нього. Під автобусом, під переднім колесом на відстані приблизно 40-50 см від переду автобуса знаходилась жінка. Вирішив здати назад, щоб до жінки був доступ. Автобус вже був у другій полосі. Він не бачив, що жінка почала переходити дорогу. Телефонував у швидку та поліцію, взяв з салону воду та почав бризкати на жінку, яка попросила цього не робити, бо вода біжить у голову. Хтось із пасажирів подзвонив сину потерпілої. Приїхала швидка, поліція, а потім слідчий. Потім робили заміри та слідчий почав допитувати, він перебував в шоковому стані. Потім поліція повезла не медичний огляд, та потім прибув до слідчого. З родичами не зустрічався, оскільки це заборонило робити керівництво підприємства. Від АТП з потерпілим зустрічався юрист. До лікарні він їздив 2 рази, де медичні працівники сказали що йому там немає чого робити. Допомагав потерплій тим, що знаходив донорів крові, приблизно до 30 чоловік. Від підприємства потерпілому було сплачено 15000 гривень. Перед виходом на маршрут проходив медичний огляд.

Незважаючи на невизнання вини, винність ОСОБА_8 підтверджується:

?Показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який суду пояснив, що про ДТП він взнав з телефонного дзвінка. Коли приїхав на місце, побачив, що його мати збив автобус. Перед автобусом лежала мати. Знає, що мати перетинала проїзну частину справа наліво по ходу автобуса. Інші обставини йому не відомі. Переніс моральні страждання, оскільки мати померала у нього на очах. Він проходив лікування у зв`язку із перенесеним стресом. Позовні вимоги підтримує.

?Показаннями свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що знаходився поряд з місцем події та побачив, що жінку, яка переходила дорогу, збив автобус переднюю частиною. Деякий час автобус продовжував рух, а коли зупинився, то потерпілу не було видно. Чи була вона збоку, чи під автобусом, він сказати не може. Жінка пройшла приблизно третину дороги. Коли він повернувся через 20-30 хвилин, до нього підійшов родич потерпілої, та попросив контакти, щоб він був свідком. В подальшому був присутній на допитах та під час слідчого експерименту.

?Показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив що приїхав в складі бригади швидкої допомоги на виклик приблизно об 13.20. На перехресті Набережної-вул.Горького та в бік приблизно за 50 метрів вул.Пастера, виявили автобус Богдан білий з полосами. У передньої частини автобуса лежала жінка, ногами в бік р.Дніпро, головою в бік концерну «Весна» в неприродній позиції, було видно явну деформацію тазостегнового відділу. В 20-30 сантиметрах було видно калюжу блювоти, що дало підстави вважати що є черепно-мозкова травма. Надавав допомогу, жінка була в свідомості, показники були в нормі, змінювати позицію було складно, оскільки це призводило до болю, по пошкодженнях було зрозуміло що стан буде погіршуватись. Не змінюючи позицію поклали на щит, ввели обезболююче. Жінка попросила почекати сина, який дуже швидко приїхав. Він зателефонував заступнику голови лікаря лікарні ім.Мечнікова, щоб госпіталізувати її в лікарню ім.Мечнікова, що було краще для постраждалої, та доставили її до лікарні. Потерпіла знаходилась перед радіаторною решіткою автобуса, ближче до центру, пошкоджень на автобусі явних не побачив.

?Показаннями свідка ОСОБА_12 ,який пояснив, що свідком події ДТП він не був. Працює на підприємстві «Зігфрід-М» механіком, оглядав автобус перед випуском на маршрут, автобус був в задовільному стані. Технічний стан не міг призвести до ДТП.

?Показаннями свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що був пасажиром автобуса, з яким сталося подія. Він сидів за водійським сидінням, бачити через лобове міг частково. Почув удар, після чого автобус зупинився. Він перебував в нетверезому стані, та, коли автобус зупинився, пішов. Побачив жінку, що збив автобус, яка знаходилась попереду автобусу.

?Показаннями свідка ОСОБА_14 , яка пояснила, що їхала на роботу у маршрутці. Під`їжджаючи до кінцевої запинки автобус потрапив в ДТП, збив жінку. Автобус рухався не швидко. З цим водієм їздила часто на роботу, водій був уважний, від керування не відволікався. В салоні було мало людей. Все відбулось миттєво. Був глухий удар. Водій вийшов та почав дивитись під автобус, взяв телефон та почав розмовляти по телефону, приїхала швидка допомога. Потерпіла погано себе почувала, попросила викликати сина, продиктувала його номер телефону, та син швидко приїхав. Невдовзі приїхала поліція та швидка. Бачила що жінка переходила дорогу з правого боку. Зазначила, що ДТП сталось майже на середні дороги оскільки автомобілі могли об`їжджати автобус з правого боку.

?Показаннями свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що вона рухалась на автобусі з Обухівки до Дніпра. Приблизно в 12:50 під автобус потрапила жінка. Автобус повертав на вул. Пастера не швидко, в автобусі було небагато людей. Працівники поліції приїхали приблизно через 5 хвилин, швидка приїхала десь через 8 хвилин, подивились та пішли. Коли автобус запинився, рух автомобілів був з обох сторін автобуса. Жінка лежала попереду автобуса.

?Показаннями свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що знаходився на вул.Пастера біля будинку концерну «Весна». Бачив як маршрутка зупинилась, потім трошки рухалась заднім ходом, після чого побачив, як жінка лежить на асфальті та кричить від болю. Сам момент збиття не бачив. Він бачив, що біля автобусу, який зупинився, на асфальті лежала жінка та кричала від болю. Коли пасажири вийшли, намагались підняти жінку, але він наказав жінку не піднімати, щоб не зробити гірше. Побачив калюжу, подумав що то кров, але то була рідина з автобуса. Викликав поліцію та швидку допомогу, одразу коли виявив ДТП.

?Показаннями свідка ОСОБА_17 , який пояснив, що 16.09.2016 року, близько 13.10 год., їхав неподалік річного порту поблизу магазину «Палас». Побачив, що за поворотом стояв маршрутний автобус, який збив жінку. Саме ДТП не бачив. Викликав швидку. Більше нічого не пам`ятає, оскільки пройшов тривалий час.

?Протоколом огляду місця події від 16.09.2016 року, схемою місця ДТП та фототаблицею до протоколу огляду (т.4 а.с.к.п.5-14)

?Протоколом перегляду відеозапису від 17.09.2016, наданого з камери відеоспостереження концерну «Весна», за яким встановлено, що на проїзну частину дороги, справа на ліво за напрямком руху автобусу вийшов пішохід, на якого здійснив наїзд автобус, який рухався з боку площі Десантників. Після наїзду автобус зупинився, водій вийшов, подивився під автобус, та в подальшому від`їхав на деяку відстань назад. Пішохід рухався по проїзній частині дороги без зупинки протягом 5 секунд з моменту виходу на неї. (том 4 а.с.к.п.21-22)

?Протоколом перегляду відеозапису з нагрудних камер відео реєстраторів патрульних поліцейських від 11.10.2016, відповідно до яких ОСОБА_8 в день пригоди, тобто 16.09.2016 року, пояснював, що під час руху відволікся від керування, подивився у дзеркало заднього виду та не бачив потерпілу на дорозі до моменту наїзду, а лише коли почув удар зупинив автобус. (том 4 а.с.к.п.26-27)

?Висновком експерта №4003е від 26.10.2016 року, відповідно до якого за даними медичної документації та при огляді потерпілої ОСОБА_9 у неї виявлені тілесні ушкодження у вигляді тяжкої сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, забій головного мозку; закритої хребтової травми: компресійного перелому тіла 12-го грудного хребця та переломів поперечних відростків 1-го, 2-го, 3-го, 4-го та 5-го поперекових хребців з обох боків зі зміщенням уламків; закритої тупої травми грудної клітини з численними переломами ребер: 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, 9-го, 10-го, 11-го та 12-го праворуч та 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, 9-го, 10-го ребер ліворуч, з явищами двостороннього гемопневмотораксу, забію серця, емфіземи м`яких тканин грудної клітини праворуч та ліворуч, з розвитком в посттравматичному періоді пневмонії; тяжкої тупої травми тазу з численними переломами кісток тазу по типу Мальгеня: (перелому бічної маси крижі праворуч, перелому даху вертлюжної западини, переломів лонних та сідничних кісток праворуч та ліворуч зі зміщенням уламків та розривом лонногоі крижового-клубового з`єднань); закритої тупої травми черева; масивної ділянки осаднення та масивної гематоми в область спини, попереку з переходом на сідниці, з утворенням в посттравматичному періоді гнійно-некротичних ран. Виявлені, у неї тілесні ушкодження у вигляді: тяжкої сумісної тупої травми тіла, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів, що діяли зі значною силою в область тулуба, якими могли бути виступаючі частини рухомого транспортного засобу, з послідуючим падінням обстеженої на дорожнє покриття та наступним переїздом колесом (колесами) через тіло, за умов дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування в ОКЛМ, тобто і в термін на який вказує слідчий у постанові. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді: тяжкої сумісної тупої, травми тіла - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3 «л,н,о», „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6. (а.с.к.п.108-112 том 4)

?Протоколом проведення слідчого експерименту від 25.10.2016 року, проведеного за участі свідка ОСОБА_10 , під час якого останній показав та розповів про обставини ДТП (а.с.к.п.118-126 том 4)

?Висновком комплексної судової авто технічної, фототехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису за №4368/4369/5335/3101/3931 від 23.03.2021 року, відповідно до якого в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автобуса БАЗ-А079.23, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди (наїзду на пішохода ОСОБА_9 ) зі сторони водія автобуса БАЗ-А079.23 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 визначалась шляхом виконання ним вимог п.п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія автобуса БАЗ-А079.23 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 в даній дорожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п.п. 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України та знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. (том 6 а.с.к.п.1-14)

?Висновком експерта № 20555/6-Ед від 19.01.2018, за яким смерть потерпілої ОСОБА_9 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала від сумісної тупої травми тіла, яка спричинена в результаті ДТП 16.09.2016 року. Враховуючи морфологічний характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілої, найбільш вірогідно, що первинний контакт з транспортним засобом припав на задню поверхню тулуба потерпілої, більш щільно на ліву половину. (том 3 а.с.к.п.31-36)

?Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.04.2024 року, за яким встановлено, що автобус під керуванням ОСОБА_8 здійснював маневр повороту з вул. Січеславська Набережна на вул.Пастера. (том 7 а.с.к.п.107-114)

Суд критично ставиться до висновку експерта №5/10.1-972 від 21.10.2016, за яким визначено порушення ОСОБА_8 вимог п.12.3 Правил дорожнього руху, приймаючи до уваги, що судовий експерт ОСОБА_18 в судовому засіданні надав пояснення, що свій висновок він робив на підставі даних, які були надані слідчим в постанові про призначення експертизи. Матеріали кримінального провадження йому не надходили, та він не звертався із клопотанням про їх надання, оскільки вважав, що вихідних даних, визначених в постанові слідчого йому було достатньо.

Суд також не може прийняти у якості доказу висновок експертів ТОВ «Українські незалежні судові експерти» за № 000219/1 від 10.11.2016, а саме ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , приймаючи до уваги, що зазначені експерти мають кваліфікацію за спеціальностями 10.1 «Дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди» та 10.4 «Транспортно-трасологічне дослідження». Останні не мали кваліфікації за спеціальностями 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення», а також 7.1 «Технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису». Під час допиту експерта ОСОБА_20 в судовому засіданні 18.11.2019 останній підтвердив цей факт та зазначив, що під час проведення експертизи покладався на свій досвід експертної роботи на протязі 50 років.

Окрім того, слід зазначити, що у висновку експерти посилаються на покази ОСОБА_8 , які він надавав під час досудового розслідування, стосовно того, що коли він повертав на вул..Пастера, то бачив, що потерпіла стояла на бордюрному камені. Зазначене спростовується висновком комплексної судової авто технічної, фототехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису за №4368/4369/5335/3101/3931 від 23.03.2021 року, за яким потерпіла вже перетинала проїзну частину вул.Пастера, коли ОСОБА_8 почав здійснювати на неї поворот.

Експерт ОСОБА_20 також зазначив, що вони не проводили розкадровку відеозапису обставин ДТП, а лише робили скриншоти зупинених кадрів, тому не зміг пояснити які кадри відносяться до яких секунд та у висновку зазначили, що наїзд автобуса на потерпілу мав місце приблизно в середині 54 секунди запису.

Суд вважає, що найбільш детальний аналіз обставин ДТП здійснено саме у висновку комплексної судової авто технічної, фототехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису за №4368/4369/5335/3101/3931 від 23.03.2021 року, в дослідницькій частині якої експертом зазначено, що при візуальному дослідженні відеозапису, зафіксованого у відео файлі «1_01_М_16092016123000.dav», встановлено, що в момент часу «12:57:52 автобус рухається по проїзній частині пл..Десантників без зміни напрямку руху, а пішохід ОСОБА_9 в цей момент продовжує перетинати проїзну частину вул..Пастера, тобто автобус та пішохід рухаються паралельними курсами. В момент часу «12:57:53» автобус змінює напрямок свого руху вправо, повертаючи з проїзної частини пл.Десантників на проїзну частину вул. Пастера, та в процесі виконання маневру правого повороту, а саме в момент часу «12:57:54»-«12:57:55», відбувається наїзд автобуса на пішохода ОСОБА_9 .. Тобто в момент зміни напрямку руху автобуса з проїзної частини пл..Десантників на проїзну частину вул.Пастера пішохід ОСОБА_9 рухається про проїзній частині вул.Пастера, перетинаючи її. Тому експерти прийшли до винсовку, що дії водія автобуса БАЗ-А079.23, р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_8 в даній дорожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п.п. 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України та знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Під час допиту в судовому засіданні експерти підтвердили свої висновки.

Слід зазначити, що експерти виходили із позначення назв вулиць, здійснених слідчим під час огляду місця події 16.09.2016. На схемі місця ДТП зазначено, що автобус здійснював поворот праворуч з боку пл.Десантників на вул.Пастера.

За ухвалою суду від 16.92.2924 року проведено слідчий експеримент, під час якого встановлено, що автобус під керуванням ОСОБА_8 здійснював маневр повороту з вул. Січеславська Набережна на вул.Пастера.

З урахуванням наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов до впевненого висновку що діяння, яке вчинене ОСОБА_8 дійсно мале місце та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

Призначаючи покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря психіатра, та нарколога не перебуває, за службовою характеристикою характеризується посередньо.

Обставин, що пом`якшують покарання, суд не вбачає.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.

Вивчивши всі вказані обставини, позицію потерпілої сторони, суд вважає, що виправлення ОСОБА_8 , можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства і і саме таке покарання буде достатнім для попередження нових злочинів.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 статті 286КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керування транспортними засобами, яке застосовується у випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з грубим або повторним порушенням порядку користування таким правом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 у справі «Огаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_8 , вчинив кримінальне правопорушення, внаслідок якого відбулась ДТП, під час якого потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження та знаходячись в лікарні померла, враховуючи загальний розмір спричиненої шкоди, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Потерпілим ОСОБА_5 пред`явлено цивільний позов до ПП Зігфрід-М, треті особи ПАТ «Київський страховий дім», та ОСОБА_8 , в якому він просить стягнути саме з ПП Зігфрід-М матеріальну шкоду 105188,08 грн., та моральну шкоду - 2500000 гривень.

Розглядаючи питання відносно стягнення з обвинуваченого завданої потерпілому матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.1187ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

01.11.2015 між ПАТ «Київський страховий дім» та ОСОБА_21 укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ6353661, згідно умов якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль БАЗ А073.23 р/н НОМЕР_3 . Страхова сума визначена у розмірі: за заподіяння шкоди життю та здоров`ю 100 000 гривень; за шкоду, заподіяну майну 50000 грн., франшиза - 500 грн.

ОСОБА_8 здійснював пасажирські перевезення на рейсовому автобусі БАЗ А073.23, р/н НОМЕР_3 , який належить на праві власності ПП «Зігфрід-М», на підставі переданого йому свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу, та був працівником ПП «Зігфрід-М»

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IVвід 01.07.2004 року (далі Закон № 1961-IV), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Потерпілим ОСОБА_5 пред`явлено позов лише до ПП «Зігфрід-М», яке, як власник автобусу БАЗ А073.23, р/н НОМЕР_3 , застрахувало цивільно-правову відповідальність в ПАТ «Київський страховий дім», тому останньому слід було залучити в якості другого відповідача ПАТ «Київський страховий дім» та визначити відповідні суми для відшкодування завданої шкоди, що позивачем не було здійснено.

За таких підстав, суд може розглянути позовні вимоги, які заявлені до відповідача - ПП «Зігфрід-М».

З наданих ОСОБА_5 документів підтверджуються витрати на поховання в розмірі 7410 гривень та 968 гривень, а також витрати на ліки в розмірі 84651,39 гривень, тобто на загальну суму 93029,39 гривень.

За таких обставин, позов ОСОБА_5 до ПП «Зігфрід-М» в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню саме на вищевизначену суму.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою що до неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно вимог ст. 1167 ЦК України, моральна (немайновий) шкода, заподіяна громадянинові діями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода причинна не з його вини. Моральна шкода відшкодовується, у тому числі і в грошовій формі. Розмір відшкодування визначається судом з врахуванням вмісту позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних і моральних стражданнях потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.1995 року, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з рахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд погоджується із доводами потерпілого ОСОБА_5 стосовно того, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого він втратив рідну людину, а саме матір, йому була завдана моральна шкода у зв`язку із спричиненням моральних страждань, які позначили негативні зміни у житті та привило до погіршення стану його здоров`я, однак, суд вважає, що заявлена сума моральної шкоди занадто завелика, тому вважає, що позовні вимоги, щодо стягнення з ПП «Зігфрід-М» на користь ОСОБА_5 моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 300000 гривень, оскільки саме така сума відповідає характеру та обсягу страждань, та є розумною, виваженою та справедливою.

Судові витрати в розмірі 17864 гривень 68 копійок за проведення експертиз, відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_8 на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370,373, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і призначити покарання у виді шести років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів 17864 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 68 копійок.

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ПП «Зігфрід-М» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ПП «Зігфрід-М»» (код ЄДРПОУ 31002275) на користь ОСОБА_5 (ІНН НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 93029 (дев`яносто три тисячі двадцять дев`ять) гривень 39 копійок та в рахунок відшкодування моральної шкоди 300000 (триста тисяч) гривень. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Речові докази: автобус БАЗ А073.23, р/н НОМЕР_3 , який передано на зберігання ПП «Зігфрід-М», залишити підприємству за належністю; СD-R диски зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя ОСОБА_1