Рішення

від 27.12.2024 по справі 181/175/24

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/175/24

Провадження № 2/181/157/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2024 р. с-ще. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді Літвінової Л.Ф.

за участю секретаря судового засідання Остапенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в с-ща. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що він проживав однією сім`єю з відповідачкою ОСОБА_2 з серпня 2010 року по листопад 2012 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3 . Оскільки спільне сімейне життя з відповідачкою не склалося, то після листопада 2012 року вони проживали окремо, дитина залишилася проживати з відповідачем. 07.07.2015 року відповідачем було складено заяву, у якій вона повідомила, що у зв`язку з тяжким матеріальним станом, у зв`язку з її тимчасовим виїздом за кордон за межі України до Російської Федерації, не маючи можливість займатися вихованням її малолітньої дочки - ОСОБА_3 , вона дає згоду на реєстрацію на тимчасове або постійне проживання її малолітньої дочки за адресою реєстрації батька - ОСОБА_1 . Також у заяві було вказано, що на нього покладаються усі обов`язки по вихованню малолітньої дочки, та про те, що він має право самостійно вирішувати будь-які питання, пов`язані з вихованням, навчанням, медичним обслуговуванням, оформленням і підписанням будь-яких необхідних документів що стосуються її малолітньої дочки. Заява була завірена приватним нотаріусом міського нотаріального округу Луганської області Нецвітай О.В. З того часу малолітня дочка - ОСОБА_3 проживала з ним за адресою: АДРЕСА_1 . 24 лютого 2022 року розпочалось незаконне повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну, а територія Кремінської міської територіальної громади, до якої входить м. Кремінна, згодом була окупована. У зв`язку із повномасштабним вторгненням РФ в Україну він змушений був переїхати разом із дочкою до м. Дніпра, а в кінці грудня 2022 року до м. Києва. З 15.01.2024 року позивач з донькою зареєстровані як ВПО та наразі фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 . В кінці грудня 2023 року йому зателефонувала відповідач ОСОБА_2 та почала вимагати від нього, щоб він повернув їй дитину у м. Кремінну Луганської області, де вона наразі проживає. У зв`язку із зазначеним між ним та відповідачкою виник спір щодо місця проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Але він вважає, що донька має проживати саме з ним, за місцем його проживання, адже ОСОБА_3 фактично з липня 2015 року проживає разом зі ним, та із зазначеного часу фактично він самостійно опікується дитиною. Квартира де вони проживають з донькою має всі належні житлово-побутові умови, забезпечена всіма необхідними меблями та побутовою технікою. Санітарний стан квартири гарний. Кімнати чисті, добре освітлені. Для дитини облаштовано окреме місце для навчання та відпочинку. Для проживання та виховання малолітньої дитини створені усі належні умови. Донька забезпечена шкільним приладдям, одягом згідно віку та сезону, отримує повноцінне харчування. Весь свій вільний від роботи час він присвячує своїй доньці: займається її вихованням, проявляє турботу про її фізичний і духовний стан і розвиток. Він регулярно спілкується з педагогами, які навчають доньку, цікавиться шкільним життям дитини. Він учасник бойових дій, безпосереднє брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Він в змозі утримувати свою дитину: наразі працює в ТОВ «Демінінг Солюшнс», має постійний стабільних дохід. На обліку у психіатра та нарколога не перебуває. Крім того, він стоїть на обліку для отримання житла як учасник бойових дій та внутрішньо переміщена особа. Відповідач зареєстрована та проживає в АДРЕСА_3 , на тимчасово окупованій території. Відповідач офіційно не працевлаштована, постійно не проживає за місцем своєї реєстрації, переважну кількість часу знаходиться на тимчасових заробітках в Російській Федерації, зловживає алкогольними напоями, веде антисоціальний спосіб життя, має купу боргів. Відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, участі у вихованні дитини не приймає, з дитиною фактично не спілкується, що підтверджується характеристикою, виданою Кремінським ліцеєм №2 Кремінської міської ради Луганської області, довідкою №7 від 20.04.24 про участь батьків. Відповідач має ще одну малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зазначена дитина не є їх спільною дитиною), від виконання обов`язків щодо виховання якої також постійно ухиляється, не приділяє належної уваги своїй дитині, що підтверджується постановами Рубіжанського міського суду Луганської області щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків. Отже, є всі підстави для визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з ним за місцем його проживання. Він намагався вжити заходів досудового врегулювання спору шляхом перемовин про досягнення згоди щодо визначення місця проживання дитини та укладення щодо цього відповідного договору. Але дійти згоди так і не вдалося - відповідач ОСОБА_2 невмотивовано висловлює свою незгоду та вимагає віддати їй дитину, повернувши її у м. Кремінну Луганської області, яке перебуває в окупації. Переїжджати ж на територію, підконтрольну владі України вона не бажає, укладати договір про визначення місця проживання дитини вона також не бажає.

Позивач прохає суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з її батьком - з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем проживання батька.

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінової Л.Ф. від 12 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

22 березня 2024 року від представника позивача - адвоката Дашко Ю.І. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2024 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Дашко Ю.І. про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2024 року постановлено цивільну справу розглянути при заочному розгляді справи.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, останній надав заяву, в якій прохав розглянути справу без їх участі. Позовні вимоги підтримують та прохають їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Згідно ст.281 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи буз участі представника.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так у судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживав однією сім`єю з відповідачем ОСОБА_2 з серпня 2010 року по листопад 2012 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача з відповідачем народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , відповідно до якого в графі батько записано - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .

Як вбачається з позовної заяви, подальше спільне сімейне життя між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не склалося, то після листопада 2012 року вони проживали окремо, їх дитина залишилася проживати з відповідачкою.

07.07.2015 року відповідачкою ОСОБА_2 було складено заяву, відповідно до якої вона зазначила, що у зв`язку з тяжким матеріальним станом, у зв`язку з її тимчасовим виїздом за кордон за межі України до Російської Федерації, не маючи можливість займатися вихованням її малолітньої дочки - ОСОБА_3 , вона дає згоду на реєстрацію на тимчасове або постійне проживання її малолітньої дочки за адресою реєстрації батька - ОСОБА_1 . На ОСОБА_1 покладаються усі обов`язки по вихованню малолітньої дочки. Він має право самостійно вирішувати будь-які питання, пов`язані з вихованням, навчанням, медичним обслуговуванням, оформленням і підписанням будь-яких необхідних документів що стосуються її малолітньої дочки. Заява завірена приватним нотаріусом міського нотаріального округу Луганської області Нецвітай О.В.та зареєстрована в реєстрі за №1269.

Згідно акту про встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_3 , 2011 року народження, від 30 вересня 2020 року, вбачається, що дитина з лютого 2016 року по травень 2020 року мешкала разом з позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 . У подальшому позивач з донькою ОСОБА_3 проживали за адресою АДРЕСА_1 .

У зв`язку із повномасштабним вторгненням РФ в Україну ОСОБА_1 змушений був переїхати разом із донькою до м. Дніпра, а в кінці грудня 2022 року до м. Києва, що підтверджується відповідними довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З 15.01.2024 року позивач з донькою зареєстровані як ВПО та наразі фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем наразі виник спір щодо місця проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно акту обстеження умов проживання від 19 січня 2024 року комісією Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 , проживають: ОСОБА_1 (батько), ОСОБА_3 (донька). Для виховання та розвитку ОСОБА_5 створені умови: є окреме місце для сну, письмовий стіл, ноутбук, особисті речі, умови для проживання створені.

ОСОБА_3 навчається у Кремінському ліцеї №2 Кремінської міської ради Луганської області з 01 вересня 2018 року по теперішній час, що підтверджується довідкою №6 від 20.01.2023.

Згідно характеристики ОСОБА_6 , 2011 року народження, учениці 6-Б класу Кремінського ліцею №2 Кремінської міської ради Луганської області, батько, ОСОБА_1 , бере активну участь у житті класу, регулярно відвідує батьківські збори спілкується з педагогами, які навчають доньку. Цікавиться життям дитини, організовує правильне проведення вільного часу, постійно звертає увагу на поводження дитини в мережі Інтернет та інформаційну гігієну. Мати, ОСОБА_2 , з сім`єю не проживає, мешкає в Росії, з дитиною не спілкується. У вихованні дитини участі не бере, контакту з ліцеєм, де навчається її донька не підтримує. З класним керівником і вчителями доньки на зв`язок не виходить. Успішністю доньки не цікавиться, батьківські збори не відвідує.

Позивач учасник бойових дій, безпосереднє брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , довідкою №ВОС-754 від 19 січня 2016 року.

ОСОБА_1 на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, ло кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої та непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується відповідною довідкою №3745 від 16.01.2024 року та Витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».

Як вбачається з службового посвідченням та довідки про доходи, позивач ОСОБА_1 наразі працює в ТОВ «Демінінг Солюшнс», та має постійний стабільних дохід.

Крім того, позивач стоїть на обліку для отримання житла як учасник бойових дій та внутрішньо переміщена особа, що підтверджується описом документів наданих при зверненні до ЦНАП від 05.02.2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_3 , на тимчасово окупованій території.

Згідно долучених копій постанов Рубіжанського міського суду Луганської області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 має ще одну малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зазначена дитина не є спільною дитиною позивача та відповідача), від виконання обов`язків щодо виховання якої відповідачка постійно ухиляється.

Відповідно до наданого органом опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації висновку №106-7086 від 27.08.2024 про доцільність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що дитина на засіданні комісії з питань захисту прав дитини пояснила, що живе з татом з дитинства і хоче проживати надалі. З мамою не спілкується.

Вислухавши думку членів комісії з питань захисту прав дитини, пояснення дитини та тітки, проаналізувавши зібрані матеріали, вважають за доцільне визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Статтею 161 СК України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучатися зі своєю матір`ю.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини).

Згідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Частиною 4 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітньої. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Враховуючи, що позивач займається вихованням малолітньої дитини, піклується про неї, має всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, із урахуванням віку дитини, суд вважає, що на даний час проживання доньки з батьком, який фактично проживає з нею, буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи й позитивно сприятиме її розвитку як психологічному так і фізичному.

Крім цього, визначення місця проживання дитини разом із батьком, не позбавляє матір права на особисте спілкування з дитиною та прийняття участі у її вихованні.

Таким чином, враховуючи, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з батьком відповідає інтересам дитини, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог.

На підставі ст.ст.19, 141, 142, 160, 161 СК України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 199, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, ЄДРПОУ 37393756), про визначення місця проживання дитини - задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з її батьком - з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за місцем проживання батька.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 27 грудня 2024 року.

Суддя Л. Ф. Літвінова