Рішення від 27.12.2024 по справі 183/973/21

Єдиний унікальний номер справи 183/973/21

Провадження № 2/183/107/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27грудня 2024року м. Самар Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміруаліментів на утримання дітей та стягнення аліментів на утримання дружини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 , в обґрунтування якого позивач посилається на те, що від шлюбу з відповідачем у них народилося шестеро дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Сторони разом не проживають. Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2019 року у справі №191/957/19 задоволено вимоги позивача у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у розмірі частки з усіх видів йог заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно і до досягнення ОСОБА_7 трирічного віку. Зазначає, що на теперішній час розмір аліментів, який був визначений рішенням Синельниківського міськрайонного сулу Дніпропетровської області значно менший, ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Аліменти, які стягуються з відповідача, в умовах збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму на дитину не достатні для матеріального утримання спільних дійте з відповідачем. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на дітей та не неї, як дружину, у якої проживають діти.

Таким чином, позивач вимушена звернутися до суду з цим позовом та просить:

- збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на її користь, на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 75% з усіх видів заробітку та з урахуванням заборгованості з аліментів, згідно з даних виконавчої служби на день ухвалення рішення;

- стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 30% з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з лютого 2021 року і до досягнення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трирічного віку.

Ухвалою суду від 20 липня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і відкрито провадження у справі, цією ж ухвалою сторонам було установлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Сторони відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив суду не подавали, про розгляд справи були повідомлені належним чином, відповідач подав до суду заяву, у якій позовні вимоги позивача визнав та не заперечував проти задоволення позову.

Суд, дослідивши наявні письмові докази, приходить до такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що сторони є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про їх народження, наданих суду у засвідчених позивачем копіях (а.с. 7, 8, 9, 10, 11, 12).

Згідно зрішенням Синельниківськогоміськрайонного судуДніпропетровської областіу справі№ 191957/19від 22травня 2019року,яке 22червня 2019року набралозаконної сили,з відповідачана користьпозивача стягнутоаліменти натримання дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/2 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду 04 березня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04 березня 2019 року і до досягнення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді позовів, заявлених з таких підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст. 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст. 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, а також погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду із позовом про збільшення розміру аліментів позивач посилається на те, що на даний час сума аліментів недостатня для матеріального утримання дітей, у зв`язку з збільшенням цін та прожиткового мінімуму на дитину.

Разом з тим вказані обставини позивачем лише самі по собі не можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів.

У постанові Верховного суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. При цьому стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 682/3112/18.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

У позовній заяві позивач не посилається на зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника чи отримувача аліментів, та відповідно не надає будь-яких доказів на підтвердження того, що матеріальне становище відповідача значно покращилося, а лише вказує на зростання цін та збільшення прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Разом з тим, у справах за позовом стягувача аліментів про збільшення розміру аліментів, він має довести обставини, які б свідчили про те, що матеріальний стан платника аліментів з часу присудження аліментів значно покращився. Такі обставини доводяться шляхом порівняльного аналізу документів про доходи, які мав платник аліментів на час ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів та документів про доходи, які він має на час розгляду справи про збільшення розміру аліментів. Ні платник аліментів, ні стягувачне надали доказів про те, які вони мали доходи на час ухвалення рішення про стягнення аліментів, та які мають доходи на час розгляду цієї справи.

Таким чином суд вважає, що відсутні підстави для збільшення розміру аліментів, у зв`язку з чим у задоволенні позову, в цій частині необхідно відмовити.

Щодо стягнення аліментів на утримання дружини, суд зазначає таке.

Аналіз норм статей 75 і 76 Сімейного кодексу України дає підстави для висновку про те, що аліментні зобов`язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені лише за наявності юридичних складових сукупності певних умов, а саме: перебування в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу; непрацездатність одного з членів подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення.

Відповідно до статті 84 Сімейного кодексу України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років; якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Статтею 75 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв`язку із вчиненням ним умисного кримінального правопорушення, якщо це встановлено судом. Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв`язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України.

Доказів проживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1 позивачем суду не надано.

Таким чином, право на утримання (аліменти) має зазначена вище непрацездатна особа, з якою проживає дитина та яка не забезпечена прожитковим мінімумом.

Однією із умов закону стосовно надання права на утримання дружини є змога чоловіка таку матеріальну допомогу надавати.

Постановою Верховного суду України від 28.02.2018 року у справі №130/2233/15-ц зазначено, що тягар доказування можливості платника надавати матеріальну допомогу покладається на позивача.

У той же час, позивач не довела належними та допустимими доказами наявність обставин, які слугували б підставою для задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на її утримання, а отже позов про стягнення аліментів на утримання дружини задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміруаліментів на утримання дітей та стягнення аліментів на утримання дружини відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКППневідомий, адреса: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Дерезувате.

Рішення суду складено і підписано 27грудня 2024року.

Суддя Г.Є. Майна