Ухвала

від 26.12.2024 по справі 183/13327/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/13327/23

№ 1-кп/183/1198/24

26 грудня 2024 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості по якому внесені 16.09.2023 року до ЄРДР за № 12023043080000146 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

В прокурор заявив клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що в судові засідання обвинувачений ОСОБА_4 з моменту направлення обвинувального акту до суду жодного разу не з`явився в судове засідання, причини неявки не повідомив.

До Новомосковського міськрайонного суду подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через наявність ризиків передбачених ч. 1 п. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_4 на даний час так і в подальшому може переховуватися від суду, обґрунтовуючи це тим, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років а тому такі обставини зумовлюють ОСОБА_4 уникати передбаченої законом відповідальності шляхом переховування від суду. Також існує ризик передбачений ч. 1 п. 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, а саме з метою уникнення передбаченої законом відповідальності підозрюваний може вдатися до залякування свідків, для того, щоб останні змінили свої свідчення на його користь.

Таким чином, за викладених вище обставин, інші запобіжні заходи, крім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не можуть забезпечити належним чином кримінальне провадження та виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків, проте разом з тим виникає необхідність про забезпечення участі ОСОБА_4 в розгляді клопотання про тримання під вартою, шляхом надання дозволу на затримання з метою приводу для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши клопотання та надані письмові докази, вислухавши думку прокурора та потерпілого, суд вважає, що дане клопотання про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду є доведеним.

Згідно з ч. 1 ст. 189 КПК України суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.

Під час розгляду клопотання судом встановлено доведеним, що зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що існують обставини, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 189 КПК України, що має важливе значення для прийняття рішення про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 189, 190 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Перше травня Зачепилівського району Харківської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , яка здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1