Ухвала

від 26.12.2024 по справі 186/2135/24

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/2135/24

Провадження № 1-кп/0186/442/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м.Шахтарське

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнікримінальне провадженнявнесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12024041380000436від 08жовтня 2024року пообвинуваченню :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Маріуполя, Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, непрацюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

- 25 березня 2003 року Печерським районним судом м.Києва за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 01 грудня 2004 року Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.186, ч.3 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі;

- 09 квітня 2012 року Добропільським районним судом Донецької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-22 грудня 2016 року Селидівським міським судом Донецької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту та штрафу у сумі 850 гривень;

-05 жовтня 2017 року Селидівським міським судом Донецької області за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;

-06 вересня 2022 року Селидівським міським судом Донецької області за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2024 року на розгляд до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив призначити даний обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні та розглядати його суддею одноособово, також прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не розпочатий, а з метою виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу, так як ризики, які були заявлені на момент обрання запобіжного заходу, та полягають в тому, що ОСОБА_3 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, на даний час не зменшилися.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 не працює, постійного джерела доходів не має, власне житло відсутнє, сталих соціальних зв`язків не має, крім того в ході досудового розслідування у зв`язку з відсутністю обвинуваченого за місцем його проживання ОСОБА_3 слідчим був оголошений у розшук.

Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_3 особисто знайомий зі свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були допитані в ході досудового розслідування кримінального провадження, та у випадку можливості вільного пересування може незаконно впливати на них будь-яким чином, з метою зміни свідчень у цьому кримінальному провадженні, для уникнення в подальшому кримінальної відповідальності, за вчинені ним злочини.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності громадян, має непогашену у законному порядку судимість, наприкінці 2023 року звільнився з місць позбавлення волі, крім того ОСОБА_3 тривалий час ніде не працює у зв`язку з чим у нього відсутнє джерело постійного доходу, що може сприяти вчиненню останнім нових кримінальних правопорушень.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, прохали суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Представник потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду кримінального провадження повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, доходить наступного висновку.

Відповідно до ч.3ст.314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другоюстатті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цьогоКодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Судом встановлено, що обвинувальний акт складено згідно з вимогамиКПК України, процесуальних порушень, перешкоджаючих розгляду справи в суді, не виявлено.

Підстав для закриття провадження у справі, повернення обвинувального акту прокурору, направлення обвинувального акту для визначення підсудності судом не встановлено, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акту.

Підстав, передбачених ч.2ст.27 КПК України, для проведення судового розгляду у закритому судовому засіданні судом не встановлено, тому суд доходить висновку щодо здійснення судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.331КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування, за результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому слідстві ухвалою слідчого судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2024 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 години 15 хвилин 28 грудня 2024 року.

Мотивуючи своє клопотання, прокурор посилається на ті обставини, що обвинувачений вчинив тяжкі злочини, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що підтверджує наявність ризику, що обвинувачений може переховуватися від суду. Крім того прокурор зазначає, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор вважає, що на даний час зазначені вище ризики, які були враховані слідчим суддею при обранні відносно ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не перестали існувати, а тому наявні підстави для подальшого утримання обвинуваченого під вартою.

Суд, задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого враховує, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено, а тому існування зазначених ризиків виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується.

Наявність ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України прокурором в судовому засіданні підтверджено не було.

При розгляді вказаного клопотання прокурора суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд зазначає, що під час вирішення питання судом щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого судом враховується тяжкість вчинених злочинів (передбачених ч.4 ст.185 КК України), у яких він обвинувачуються, строк покарання, яке може бути призначено судом у разі визнання винуватим до восьми років позбавлення волі, репутація обвинуваченого раніше неодноразово судимий, сімейний стан неодружений, утриманців не має, міцність соціальних зв`язків відсутня, не працює.

Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою суд враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні ЄСПЛ від 18 березня 2008 року у справі «Ладент проти Польщі» (заява № 11036/03, п.55), а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, а інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 3 ст.183 КПК України, відповідно до яких при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Такою сумою застави суд визначає п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151400 (сто п`ятдесят одну тисячу чотириста) гривень 00 копійок, що буде достатньо для забезпечення виконання обвинуваченимобов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про продовження строку тримання його під вартою на 60 днів.

Керуючись ст.ст.314-316, 27 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Призначити кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12024041380000436 від 08 жовтня 2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Першотравенського міського суду Дніпропетровської області на 13 годину 30 хвилин 03 січня 2025 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання ОСОБА_3 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, під вартою на строк 60 днів по 23 лютого 2025 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених ч. 5 ст.194 КПК України.

Визначити заставу у розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151400 (сто п`ятдесят одну тисячу чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає: АДРЕСА_1 без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому негайно після її оголошення.

На ухвалу в частині продовження міри запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1