Рішення

від 27.12.2024 по справі 188/693/24

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/693/24

Провадження № 2/188/799/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Місюри К.В.

при секретарі Лисяк А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перевальської міської ради Алчевського району Дніпропетровської області про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за заповітом

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся ОСОБА_1 з даною позовною заявою до відповідача та зазначає, що йому належить на праві приватної спільної сумісної власності 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 . При цьому інші 2/3 частки цієї квартири належить його матері ОСОБА_2 .

Відповідно до Заповіту, посвідченого 31 березня 2021 року приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Хрипуном М.М., його мати ОСОБА_2 у разі своєї смерті належні їй частку квартири АДРЕСА_2 заповіла йому, ОСОБА_1 . При цьому інше належне їй нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_3 моя мати ОСОБА_2 заповіла його сину та своєму онукові ОСОБА_3 .

Після 24 лютого 2022 року - початку повномасштабної агресії російської федерації проти України - ОСОБА_2 в силу свого похилого віку та незадовільного стану здоров`я залишилась на тимчасово окупованій території Луганської області. При цьому правовстановлюючі документи та технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 також залишились на тимчасово окупованій території в м.Перевальську Луганської області і в дійсний час у нього відсутня можливість отримати оригінали таких документів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла в м.Перевальську Луганської області, що підтверджується відповідним свідоцтвом про її смерть .

Після смерті матері він та його син ОСОБА_3 в листопаді 2022 року звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Захарченко В.В. із відповідними заявами про прийняття спадщини, на підставі чого нотаріусом була заведена спадкова справа №24/2022.

03 лютого 2024 року його син ОСОБА_3 , надавши нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів та технічний паспорт на спадкову квартиру АДРЕСА_3 , отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на підставі чого за сином було зареєстроване право власності на вищезазначену квартиру.

При цьому, постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Захарченко В.В. від 03.02.2024 йому було відмовлено у вчиненні цієї нотаріальної дії (видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом) у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, підтверджуючого права власності спадкоємця на вищезазначене спадкове майно.

Таким чином в дійсний час він позбавлений можливості отримати у спадщину за заповітом нерухоме майно, яке за життя належало його матері ОСОБА_2 , у зв`язку з чим змушений звернутися до суду за захистом належного права на спадкове майно.

Позивач в судове засідання не з`явився , в позовній заяві просив слухати справу в його відсутність , позовні вимоги повністю підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився , про час та місце слухання справи належним чином повідомлений.

Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позов підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено , що ОСОБА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 . При цьому інші 2/3 частки цієї квартири належить його матері ОСОБА_2 .

Відповідно до Заповіту, посвідченого 31 березня 2021 року приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Хрипуном М.М., мати позивача - ОСОБА_2 у разі своєї смерті належні їй частку квартири АДРЕСА_2 заповіла своєму сину, ОСОБА_1 . При цьому інше належне їй нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_3 його мати ОСОБА_2 заповіла його сину та своєму онукові ОСОБА_3 ( копія заповіту НМР № 973065 наявна в матеріалах справи) .Родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Після 24 лютого 2022 року - початку повномасштабної агресії російської федерації проти України - ОСОБА_2 в силу свого похилого віку та незадовільного стану здоров`я залишилась на тимчасово окупованій території Луганської області. При цьому правовстановлюючі документи та технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 також залишились на тимчасово окупованій території в м.Перевальську Луганської області і в дійсний час у позивача відсутня можливість отримати оригінали таких документів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла в м.Перевальську Луганської області, що підтверджується відповідним свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_2 .

Після смерті матері позивач та його син ОСОБА_3 в листопаді 2022 року звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Захарченко В.В. із відповідними заявами про прийняття спадщини, на підставі чого нотаріусом була заведена спадкова справа №24/2022.

03 лютого 2024 року син позивача ОСОБА_3 , надавши нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів та технічний паспорт на спадкову квартиру АДРЕСА_3 , отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на підставі чого за ним було зареєстроване право власності на вищезазначену квартиру.

При цьому, постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Захарченко В.В. від 03.02.2024 позивачу було відмовлено у вчиненні цієї нотаріальної дії (видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом) у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, підтверджуючого права власності спадкоємця на вищезазначене спадкове майно.

За таких обставин позивач не може реалізувати своє право на прийняття спадщини та звернувся до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно п. п. 4.18. п. 4 глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно п. 4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 : якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, або якщо первинна реєстрація нерухомого майна не була проведена, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Право власності не визнається представниками державних органів та нотаріату в зв`язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на житловий будинок із господарчими спорудами, що і призвело до подання цього позову до суду.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,81,141,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи ст. ст. 392, 1225, 1216 - 1219, 1223, 1261, 1266, 1270 ЦК України, листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Перевальської міської ради Алчевського району Дніпропетровської області про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином України, в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_4 .

Копію рішення направити сторонам для відома.

Відповідача звільнити від сплати судових витрат .

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя К. В. Місюра