Рішення

від 27.12.2024 по справі 215/4642/24

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/4642/24

2/215/2073/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

за участю: секретаря - Бугрим К.О.

розглянувши в порядку ч.2 ст.247ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7» Криворізької міської ради про стягнення заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2024 представник позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до КНП «Криворізької міської лікарні №7» КМР. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що працювала в КНП «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7» КМР на посаді начальника відділу кадрів адміністративно-управлінського персоналу. 30.06.2023 ОСОБА_1 було звільнено на підставінаказу №62-к/трвід 29.06.2023 заугодою сторінзгідно п.1ст.36КЗпП України. Приїї звільненівиникла заборгованістьз виплатизаробітної платиз другоїполовину лютогопо 30.06.2023,як вказуєпозивач,становила 75889,03грн.Станом на30.06.2023відповідачемКНП«КРИВОРІЗЬКА МІСЬКАЛІКАРНЯ №7»КМР невиплачена заборгованістьпо заробітнійплаті.У зв`язку з затримкою виплати заробітної плати при звільненні, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача КНП «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7» КМР середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 90033,99 грн., та судові витрати.

Крім того, внаслідок несвоєчасного розрахунку при звільненні, було порушено право позивача на оплату праці, внаслідок чого було порушено її звичайний уклад життя, що спричинило душевні переживання та викликало необхідність докладання додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини та необхідності звернення за правовою допомогою, а тому позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому вказує, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового збору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на підставі ст. 233 КЗпП України. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільнені у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільнені (ст. 116 КЗпП). У разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 КЗпП, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні минуло не більше одного року. Тобто позивач звернувся до суду з пропуском тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст.233 КЗпП України, у зв`язку з чим представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволені.

Позивач відповідь на відзив не надала.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала на посаді начальника відділу кадрів адміністративно-управлінського персоналу в КНП «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7» КМР (а.с.12, 13, 39). Наказом № 62-к/трвід 29.06.2023позивачабуло звільнено 30.06.2023за угодоюсторін згідноз п.1ст.36 КЗпП України (а.с.12а). Відповідно до довідки від 01.08.2023 №2064 позивач мала заборгованість по заробітній платі з 01.02.2023 по 30.06.2023, загальна сума якої становить 75889,03 грн. та на час звільнення виплачена не була (а.с.13). 17.05.2024 Тернівським районним судом міста Кривого рогу Дніпропетровської області було задоволено в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 до КНП «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7» КМР про стягнення заборгованості з заробітної плати працівнику в сумі 75889,03 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.(а.с14-16).

Відповідно до статей55,124 Конституції Українитастатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідност.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно дост.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст.116КЗпП України,при звільненніпрацівника виплатавсіх сум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про суми,нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні,із зазначеннямокремо кожноговиду виплати(основната додатковазаробітна плата,заохочувальні такомпенсаційні виплати,інші виплати,на якіпрацівник маєправо згідноз умовамитрудового договоруі відповіднодо законодавства,у томучислі призвільненні)роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати.

Згідно зі ст.117КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Таким чином, встановлено, що позивач працювала в КНП «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7» КМР та 30.06.2023 була звільнена. На час звільнення позивач мала заборгованість по виплаті заробітної плати (а.с.13).

Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2022 року у справі № 759/1933/20 провадження № 61-11175св21 вирішуючи спір про стягнення заборгованості заробітної плати, суми індексації заробітної плати, компенсації втрати частини доходу у зв`язку із його несвоєчасною виплатою, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи, з урахуванням вимогстатті 117 КЗпП України, беручи до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), зазначає про стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

Згідно довідки про доходи №2064 від 01.08.2023 (а.с.13) позивачу ОСОБА_1 за працю на посаді начальника відділу кадрів адміністративно-управлінського персоналу в КНП «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7» КМР за період з 01.02.2023 по 30.06.2023 були нараховані та виплачені наступні суми:

- за лютий 2023 року належало до виплати 9885,39 грн.,

- за березень 2023 року належало до виплати 22770,78 грн.,

- за квітень 2023 року належало до виплати 22770,78 грн.,

- за травень 2023 року належало до виплати 8910,16 грн(першу половину травня 2023 аванс виплачено в повному обсязі в сумі 6130,84 грн.);

- за червень 2023 року належало до виплати 11551,92 грн.(аванс виплачено 3418,41 грн.)

Загальна сума заборгованості заробітної плати позивачу при звільненні становила 75889,03 грн.

Так враховуючи сукупний розмір заробітної плати позивача за останні два календарні місяці перед звільненням, складають 8190,16 + 6130,84 (за травень 2023) + 11551,92 + 3418,41 (червень 2023) = 30011,33 грн./45 відпрацьованих дні = 666,92 грн.

Крім того, враховуючи, що рішенням Тернівськогогьрайонногосуду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.05.2024, яке набрало законної сили 21.06.2024, було встановлено факт не проведення виплати всіх сум, що належать ОСОБА_1 від підприємства, при звільненні відповідач КНП «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7» КМР повинен сплатити на користь позивача також середній заробіток за весь час затримки належних йому при звільненні сум по день фактичного розрахунку, однак не більше ніж за шість місяців.

Середній заробіток за час затримки розрахунку складає 666,92 грн.*130 робочі дні (6 місяців гранично допустимий термін) = 86699,60 грн.

Оскільки у день звільнення відповідач не провів належну виплату позивачу заробітної плати при звільненні, суд дійшов висновку про те, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у визначені законом строки є підставою для відповідальності, передбаченоїстаттею 117 КЗпП України, а самевиплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Водночас, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду є необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно ч.2ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.233 КЗпП України роз`яснив, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Рішенням №8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року щодо офіційного тлумачення положень ч.2ст.233 КЗпП України, статей1,12 Закону України «Про оплату праці» Конституційний Суд України роз`яснив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, що викладені в рішеннях Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року, дає підстави вважати, що порушення законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з відповідним позовом незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Також, згідно ст.23 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Оскільки вихідна допомога є грошовою виплатою, яка не передбачена актами чинного законодавства та входить до структури заробітної плати, а тому позовні вимоги щодо її виплати не обмежується будь-яким строком звернення до суду.

Крім того, внаслідок несвоєчасного розрахунку при звільненні, позивачу було завдано і моральної шкоди.

Відповідно дост.23ЦК України,моральна шкодазокрема полягає: у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, їй була завдана моральна шкода, що виявилась у порушенні її звичайного укладу життя, що викликало необхідність в докладанні додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, необхідності звернення до роботодавця з питань виплати заборгованості, необхідності звернення за правовою допомогою та за захистом своїх прав до суду.

Таким чином, суд вважає доведеним доводи позивача про спричинення йому моральної шкоди.

Відповідно до наслідків що наступили, суд вважає необхідним стягнути з відповідача КНП «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7» КМР на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн., вважаючи суму,що вимагаєпозивач завищеною.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає необхідним позов задовольнити частково.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, а позивач звільнена від сплати судового збору, враховуючи приписистатті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь держави 1211,20 грн. судового збору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст.4, 5, 12, 13, 19, 43, 49, 76-81, 89, 133-141,258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7» Криворізької міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7» Криворізької міської ради на користь ОСОБА_1 86699 /вісімдесят шість тисяч шістсот дев`яносто дев`ять/грн. 60 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7» Криворізької міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення середньої заробітної плати за один місяць.

Суми стягнуті без урахуванням податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7» Криворізької міської ради 1211,20 грн. судового збору на користь держави.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повне рішення складено 27.12.2024.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі тридцяти днів з дня складання повного рішення апеляційну скаргу безпосередньо в Дніпровський апеляційний суд.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №7» Криворізької міської ради, місце знаходження, 50089, м. Кривий Ріг, вул. Ботанічна (Маршака), 1-А, Код ЄДРПОУ 01985995.

СУДДЯ: