Ухвала

від 20.12.2024 по справі 359/11426/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/11426/24

Провадження № 2-о/359/261/2024

УХВАЛА

Іменем України

20грудня 2024року суддяБориспільського міськрайонногосуду Київськоїобласті ЯковлєваЛ.В.,ознайомившись зматеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа : Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ :

23 жовтня 2024 року від ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла заява, в якій просить суд : встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті Михайлівськ Шпаковського району Ставропольського краю рф, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України ухвалою суду від 24жовтня2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків вказаних в ухвалі, а також роз`яснено, що у разі не усунення зазначених недоліків, заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.

Копію ухвали суду від 24жовтня2024 року заявник отримала 21 листопада 2024 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням.

Відповідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України встановлено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно данихавтоматизованої службиділоводства судустаном на20грудня 2024 року, заяв або клопотань від позивача по вказаній справі до суду не надходило.

Також, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 24жовтня2024 року у строки, встановлені судом, від позивача також не надійшло.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (РИМ, 04 листопада 1950 року) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить висновку, що позивачем у встановлений строк не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі від 24жовтня2024 року.

Згідно ч. 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Повернення позовної заяви не перешкоджає звернутися позивачу з позовною заявою, оформленою відповідно вимог ст. 175, 177 ЦПК України,після усуненнянедоліків визначених вухвалі судувід 24жовтня2024 року.

У зв`язку з наведеним, повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, заявник має право повторного звернення до суду із позовною заявою.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 185, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа : Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті - вважати не поданою та повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою самою заявою до суду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.В. Яковлєва