Рішення

від 22.05.2024 по справі 496/6829/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/6829/23

Провадження № 2/496/1144/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Дягилева В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «ПРОСТО-страхування», від імені та в інтересах якого діє адвокат Синюк С.Л., звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті: страхового відшкодування у розмірі 36000 грн; судового збору у розмірі 2684 грн та з оплати професійної допомоги у розмірі 6000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 09 вересня 2022 року ПрАТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_2 уклали Поліс № ЕР210947762 обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу «Hyundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - забезпечений транспортний засіб).

14 лютого 2023 року в місті Одесі на вулиці Інглезі відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоду були: транспортний засіб «Chevrolet NUBIRA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , транспортний засіб «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керувала ОСОБА_4 та забезпечений транспортний засіб «Chevrolet NUBIRA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .

Відповідно до Постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 23 березня 2023 року встановлено, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1

11 травня 2023 року до АТ «ПРОСТО-страхування» із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, звернулася ОСОБА_4 та повідомила, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить їй на праві власності, посилаючись на те, що страхова компанія у відповідності до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснила виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого у ДТП, яка сталася 14.02.2023 року з вини відповідача, транспортного засобу у зазначеному розмірі, а тому у ПАТ «ПРОСТО-страхування» виникло право регресної вимоги до відповідача.

Відповідно до Звіту про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого власнику колісного транспортного засобу від 13 червня 2023 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_3 , становить 58219 грн 31 к.

27 червня 2023 року до АТ «ПРОСТО-страхування» із заявою на виплату страхового відшкодування звернулася ОСОБА_4 .. За результатами розгляду матеріалів страхової справи АТ «ПРОСТО-страхування» прийняло рішення про визнання дорожньо-транспортної пригоди від 14 лютого 2023 року страховим випадком, про що 26 липня 2023 року було складено страховий акт №164159. Відповідно до даного страхового акту розмір страхового відшкодування, що належить до виплати ОСОБА_4 , становить 36000 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 3816 від 26 липня 2023 року АТ «ПРОСТО-страхування» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в розмірі 36000 грн.

Таким чином, фактичні витрати АТ «ПРОСТО-страхування», пов?язані з цим страховим випадком складають 36000 грн.

ПрАТ «ПРОСТО-страхування» намагалося здійснити досудове врегулювання даного спору шляхом направлення регресної вимоги №04-1801 від 31 липня 2023 року на адресу відповідача. Однак, останній жодним чином не відреагував на дане звернення. Враховуючи небажання відповідача в досудовому порядку вирішувати питання щодо повернення зазначеної суми, позивач змушений звернутись до суду для захисту своїх прав.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, але подав до суду заяву, в якій просив суд замінити найменування позивача у зв`язку із зміною назви з ПрАТ «ПРОСТО-страхування» на ПрАТ «ПРОСТО», розгляд справи проводити у його відсутність та не заперечував проти заочного рішення.

Відповідач до судового засідання не з`явився, хоча повідомлявся про день слухання справи належним чином, відзив не подав, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом установлено, що 09 вересня 2022 року ПрАТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_2 уклали Поліс ЕР № 210947762 обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу «Hyundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1 . (а.с. 5)

14 лютого 2023 року о 20 год 57 хв., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Hyundai Sonata» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Одеса на вул. Інглезі, 12А, перед початком руху та виконанням маневру розвороту не переконався, що це буде безпечно, в результаті чого, допустив зіткнення з транспортним засобом «Chevrolet» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , після чого розвернувшись від удару здійснив наїзд на транспортний засіб «BMW» державний реєстраційний номер НОМЕР_5 та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п.п. 2.10.А, 10.1 «Правил дорожнього руху України» затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Відповідно до Постанов Малиновського районного суду міста Одеси від 23 березня 2023 року встановлено, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 та його визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення на накладено адміністративні стягнення (а.с. 14-17)

Дані постанови набрали законної сили 04.04.2023 (а.с.14-17).

Згідно ч. 6ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

11 травня 2023 року до ПрАТ «ПРОСТО-страхування» із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, звернулася ОСОБА_4 та повідомила, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить їй на праві власності. (а.с. 6-8)

Відповідно до звіту про визначення вартості відновлювального ремонту №6/13/2023 від 24.05.2023 року, вартість відновлювального ремонту дорівнює вартості КТЗ на момент пошкодження, що складає 58219 грн 31 к. (а.с.18-45)

На підставі заяви потерпілої про виплату/доплату страхового відшкодування від 27.06.2023 року складено страховий акт № 164159 від 26.07.2023 (а.с. 46-47).

На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ «ПРОСТО-страхування» здійснило ОСОБА_5 виплату страхового відшкодування в розмірі 36000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3816 від 26.07.2023 (а.с.48)

31.07.2023 року за вих. № 04-1801 ПрАТ "ПРОСТО-страхування" на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено регресну вимогу на суму 36000 грн. про відшкодування шкоди в порядку регресу. (а.с.49)

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню нормиЦивільного кодексу України,Закону України «Про страхування»таЗакону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно п. 22.1 ст. 21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 2ст. 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ст. 8 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначає, що страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідност. 993 ЦК Українитаст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою відповідно до частини першоїстатті 1191 ЦК України, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно пп. «в» п. 38.1.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Враховуючи те, що відповідач забезпеченого транспортного засобу спричинив ДТП та залишив місце пригоди, позивач сплатив за нього страхове відшкодування, а тому суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими і законними у зв`язку із чим підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом чч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ВП ВС у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно із договором про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020 року Адвокатське бюро «Синюк та партнери» надає правову допомогу АТ «Просто-страхування».

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6000 грн, на підтвердження чого подав до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 15.09.2023 року.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із відшкодуванням шкоди завданої внаслідок ДТП; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Справа розглядалась судом у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

З платіжної інструкції № 4745 від 22.09.2023 року вбачається, що позивачем за подання позовної заяви сплачено 2684 грн., а тому у зв`язку із задоволенням позову, відповідно до вимог до ч. 1 ст. 141 ЦПК України вказані витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 993 ЦК України, пп. «в» п. 38.1.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 12, 13, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ЄДРПОУ 24745673) сплачене страхове відшкодування у розмірі 36000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ЄДРПОУ 24745673) судовий збір в розмірі 2684 грн. та витратити на правничу (правову) допомогу в розмірі 3000 грн.

В іншій частині позовних вимог Приватному акціонерному товариству «ПРОСТО» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Повний текст рішення складено 22 травня 2024 року.

Суддя Л.О. Пендюра