Рішення

від 27.12.2024 по справі 646/13433/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/13433/24

№ провадження 2/646/4676/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.24 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

судді Янцовської Т.М.,

з участю секретаря Григоренко І.Б.,

представника позивача Сніжка П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 646/13433/24 за позовом ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Представник позивачки ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначив, що позивачка володіє 1/4 часткою вищезазначеної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Право власності на вищезазначену частку в квартирі зареєстровано в Куп`янському міжміському бюро технічної інвентаризації 12.08.1994. Крім того, позивачка володіє 3/4 часткою вищевказаної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Позивачка своє право власності на квартиру не зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який розпочав діяти з 1 січня 2013 року. 13.09.2024 р. позивачка звернулась до Департаменту реєстрації Харківської міської рад Харківської області із заявою щодо державної реєстрації права власності на квартиру, з метою подальшого вчинення правочину. Позивач на теперішній час не має документів, які б могли підтвердити право власності на вказану квартиру, окрім свідоцтва на спадщину за законом від 01.06.1983 та свідоцтва про права на спадщину за законом від 15.03.1997. Позивачка зазначає, що у зв`язку з тим, що її право власності на належну їй квартиру не визнається, вона змушений звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності. В інший спосіб визнати право власності позивачки на квартиру і зареєструвати її в Державному реєстрі речових прав, у позивачки немає.

Ухвалою суду від 06.12.2024 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.12.2024 р. у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові. Зазначив, що право власності позивачки на спірну квартирну не визнається державою, а тому ефективним способом захисту права позивачки є поновлення її порушеного права шляхом визнання права власності.

Представник відповідача Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у відповідності до ст.178ЦПК України своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори від 01.06.1983, зареєстрований в реєстрі за № 1377, частина квартири за адресою АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори від 15.03.1997, зареєстроване в реєстрі за № 2-601, частини квартири за адресою АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_1 .

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.10.2024 р. не містить відомостей про власника за адресою АДРЕСА_1 .

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про наявність чи відсутність відомостей про реєстрацію права власності на спірну квартиру за адресою АДРЕСА_1 в Куп`янському міжміському бюро технічної інвентаризації.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 75083543 від 17.09.2024 р. позивачці ОСОБА_1 відмовлено в проведенні реєстраційних дій в зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Як зазначено державним реєстратором, рішення може бути оскаржено відповідно до законодавства до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протягом двох місяців або до Харківського окружного адміністративного суду протягом шестимісячного строку з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав.

Відомостей про оскарження позивачкою ОСОБА_1 рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно № 75083543 від 17.09.2024 р. матеріали справи не містять.

Статтею 41 Конституції України гарантується, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, яким засвідчує його право власності.

Статтею 13ЦПК Українипередбачено,що судрозглядає справине інакшеяк зазверненням особи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Звертаючись до суду з дійсним позовом, позивачка зазначає, що визнання права власності на частину квартири їй необхідно для подальшої реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з метою вчинення правочинів щодо майна.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Пунктом 3 частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року запитується реєстратором лише у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, а не в обов`язковому порядку.

На момент розгляду справи судом не встановлено порушеного права позивачки, яке б підлягало захисту у судовому порядку відповідно до статті 392 ЦК України. Відсутні підстави для визнання за позивачкою права власності при наявності у неї документів, які підтверджують її право власності на нерухоме майно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори від 01.06.1983, та свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори від 15.03.1997.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові №21-1465а15 від 16.09.2015 року.

У даному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18) та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 4-125цс20).

Суд вважає, що визнання права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 не є єдиним можливим та належним способом захисту в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту права є неналежним, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 321, 392 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову представника ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

відповідач - Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, Харківська область, м. Куп`янськ, пр. Конституції, буд. 3, ЄДРПОУ 44758728.

Суддя: Т.М. Янцовська