Постанова

від 26.12.2024 по справі 695/4750/24

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26 грудня 2024 рокуСправа №: 695/4750/24

Номер провадження 3/695/2643/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління державного агентства меліорації та рибного господарства України у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2024 року о 12 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , на р. Дніпро поблизу с. Коробівка Золотоніського району, здійснювала лов риби в брід забороненим знаряддям лову риби сіткою риболовною мисиновою, чим порушила пп. 1 п. 1 розділу IV Правил любительського та спортивного рибальства. При цьому виловила рибу типу карась 3 шт. вагою 6 кг, чим завдала збитків рибному господарству України на суму 4743 грн. (чотири тисячі сімсот сорок три гривні)

Своїми діями ОСОБА_1 порушила пп. 1 п. 1 розділу IV Правил любительського та спортивного рибальства, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 вину у скоєному визнала, підтвердила викладені в протоколі та матеріалах справи обставини, щиро каялася.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Згідно з положеннями статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, речовими доказами, документами.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП настає за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження у суді та підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № 001172 від 27.11.2024; актом виявлення та вилучення від 27.11.2024; описом оцінкою знарядь лову, іншого риболовного майна, плавучих транспортних засобів від 27.11.2024, згідно якого у ОСОБА_1 було вилучено незаконне знаряддя лову: сітку риболовну мисинову 1 шт. вічко 50х50 мм, висотою 1,6 м, довжиною 24 м; приймальним актом № 866 від 03.12.2024; розпискою ОСОБА_1 від 27.11.2024.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов"язкова до застосування як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та вина її доведена встановленими судом доказами «поза розумним сумнівом».

Відповідно до ст. 23 КУПАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення, суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Обставиною, що згідно зі ст.34 КУпАП, пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, є щире каяття.

Обставин, що згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, майнового стану, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у вигляді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 85 КУпАП, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та вилучені згідно опису вилучених знарядь незаконного добування природніх ресурсів, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст.40 КУпАП питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням необхідно вирішувати у порядку цивільного судочинства.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2024 року складає 605,60 грн.

Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з неї належить стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 40, 40-1, 85, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп., з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, які вилучені згідно опису оцінки знарядь лову, іншого риболовного майна, плавучих транспортних засобів від 03.12.2024, а саме: сітки мисинової 1 шт. вічко 50х50 мм, висотою 1,6 м, довжиною 24 м.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Свіжовиловлену рибу - карась 3 штуки вагою 6 кг залишити ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.40 КУпАП питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням необхідно вирішувати у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області.

Суддя Бойко Н.В.