Постанова

від 16.12.2024 по справі 914/1076/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Справа №914/1076/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача не з`явився

від відповідача (скаржника) Джуфер-Босик В.М.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Стрийводоканал» від 30 вересня 2024 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 29 серпня 2024 року (підписане 09.09.2024), суддя Кітаєва С.Б.

у справі №914/1076/24

за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

до відповідача Комунального підприємства «Стрийводоканал», м. Стрий, Львівська область

про стягнення 1 272 773,27 грн збитків

в с т а н о в и в :

24 квітня 2024 року Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Комунального підприємства «Стрийводоканал» про стягнення 1 272 773,27 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29 серпня 2024 року у справі №914/1076/24 позов задоволено: присуджено до стягнення з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області на спеціальних рахунок Стрийської територіальної громади збитки у сумі 1 272 773,27 грн. Здійснено розподіл судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що дії відповідача призвели до перевищення встановлених дозволом на спецводокористування нормативів ГДС щодо скиду зворотних вод у річку Стрий з очисних споруд КП "Стрийводоканал" після очистки, внаслідок чого відбулося забруднення поверхневих вод. Суд встановив, що відповідачем порушено вимоги статей 44, 70, 95, 110 Водного Кодексу України, статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", про що складено акт перевірки №75/04/125 від 21.02.2022 року. Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 20.07.2009 №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 (зі змінами внесеними згідно наказу Мінекології та природніх ресурсів України від 30.06.2011 №220, та №367 від 13.10.2015) за період з 19.10.2021 року по 15.02.2022 року, інспекцією проведено розрахунок збитків завданих державі, розмір яких становить 1 272 773,27 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач Комунальне підприємство «Стрийводоканал» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29 серпня 2024 року у справі №914/1076/24, а позов Державної екологічної інспекції у Львівській області залишити без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України. Зокрема, зазначає, що суд, відхиливши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, незважаючи на те, що позивач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, ухвалив рішення про задоволення позову. Також зазначає, що ухвалами суду від 30.04.2024, від 22.05.2024 та від 20.06.2024 сторін зобов`язано забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, однак позивач без причин, явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, на виконання вимог ухвали, не надав суду для огляду оригінали документів, копії яких були долучені до позовної заяви, під час розгляду справи не вчиняв жодних дій, а також не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, що може свідчити про втрату інтересу до її розгляду. Відтак, на думку скаржника суд першої інстанції повинен був залишити позов без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі №914/1076/24 за апеляційною скаргою Комунального підприємства Стрийводоканал на рішення Господарського суду Львівської області від 29 серпня 2024 року; позивачу надано строк на подання відзиву на апеляційну скаргу; витребувано з суду першої інстанції матеріали справи.

Ухвалою суду від 04 листопада 2024 року справу №914/1076/24 призначено до розгляду в судовому засіданні на 25 листопада 2024 року на 11 год. 50 хв.

Ухвалою суду від 25 листопада 2024 року розгляд справи відкладено на 16 грудня 2024 року.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні просив суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29 серпня 2024 року у справі №914/1076/24, та залишити позов Державної екологічної інспекції у Львівській області залишити без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, а позов залишенню без розгляду, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 24 квітня 2024 року Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Комунального підприємства «Стрийводоканал» про стягнення 1 272 773,27 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 22 травня 2024 року.

22 травня 2024 року від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 22 травня 2024 року представники сторін, в тому числі позивача, не з`явилися.

Ухвалою суду від 22 травня 2024 року підготовче засідання відкладено на 20 червня 2024 року.

20 червня 2024 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання від про врегулювання спору за участю судді.

Поряд з цим, 20 червня 2024 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 20 червня 2024 року представники сторін не з`явилися.

Ухвалою суду від 20 червня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про врегулювання спору за участі судді, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07 серпня 2024 року.

07 серпня 2024 року від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 07 серпня 2024 року з`явився представник відповідача. Разом з тим, в судовому засіданні оголошено ухвалу про виклик та відкладення розгляду справи на 29 серпня 2024 року.

Ухвала-повідомлення від 07 серпня 2024 року надіслана позивачу до його електронного кабінету та доставлена 12 серпня 2024 року о 13:53 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, підписаною відповідальним працівником суду.

28 серпня 2024 року від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з надісланням позивачу пропозиції про укладення мирової угоди.

У судове засідання 29 серпня 2024 року представники сторін, в тому числі і позивача не з`явилися. Поряд з тим, від позивача до суду не надходили будь-які заяви про розгляд справи без участі його представника.

Суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з посиланням на те, що станом на момент звернення з цим клопотанням до суду не надходило жодної відповіді від позивача ДЕІ у Львівській області.

Відхиливши клопотання відповідача, суд продовжив розгляд справи та у судовому засіданні 29 серпня 2024 року прийняв рішення про задоволення позову.

Суд у рішенні зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України). Суд також звернув увагу на те, що впродовж розгляду справи від позивача не надходило жодних клопотань чи заяв щодо позиції відповідача про врегулювання сторонами в позасудовому порядку наявного спору. Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази того, що обидві сторони дійсно мають реальні наміри щодо мирного врегулювання спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо відкладення розгляду справи з наведених відповідачем у клопотанні обставин.

Місцевий господарський суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим, вважав за можливе здійснити розгляд цієї справи по суті заявлених вимог. Разом з цим, суд послався на ч.1 ст.202 ГПК України, згідно з якою, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, та на п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, згідно з якою, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість розгляду справи по суті, за неявки позивача (його представника) в судове засідання та за відсутності заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, з огляду на наступне:

Згідно з ч.ч.1,4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом (п.2 ч.1 ст.42 ГПК України).

Згідно з ч.2 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Крім того, за змістом ч.3 ст.196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України.

Відповідно до положень ч.1 та п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, на які посилається суд в оскаржуваному рішенні, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Однак, судом першої інстанції не враховано випадки, про які зазначено у ч.1 ст.202 ГПК України.

Так, згідно з ч.4 ст.202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4 ч.1 ст.226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду, з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки, не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19, які у відповідності до ч.4 ст.236 ГПК України підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2022 року у справі №905/458/21, який у відповідності до ч.4 ст.236 ГПК України підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Крім цього, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 лютого 2024 року у справі №910/16715/21).

Як встановлено судом вище, у судове засідання 07 серпня 2024 року з`явився представник відповідача. Позивач надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Разом з тим, в судовому засіданні судом оголошено ухвалу про виклик та відкладення розгляду справи на 29 серпня 2024 року. Тобто суд задоволив клопотання позивача та відклав розгляд справи.

Ухвала-повідомлення від 07 серпня 2024 року надіслана позивачу до його електронного кабінету та доставлена 12 серпня 2024 року о 13:53 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, підписаною відповідальним працівником суду.

У зв`язку з призначенням судом судового засідання з розгляду справи по суті, у позивача виник обов`язок згідно приписів статей 202, 226 ГПК України, прибути в судове засідання, або повідомити про наявність поважних причин, що цьому перешкоджають, або подати суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Проте, у судове засідання 29 серпня 2024 року представники сторін, в тому числі і позивача не з`явилися, про причини неявки позивач суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також від позивача до суду не надходили заяви про розгляд справи без його участі.

Суд першої інстанції вважав за можливе здійснити розгляд справи за таких обставин, однак, колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими. Вирішуючи спір по суті за відсутності позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки та не надав заяву про розгляд справи за його відсутності, місцевий господарський суд не дотримався вимог, закріплених у частині четвертій статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, чим порушив норми процесуального права та помилково не залишив позовну заяву в цій справі без розгляду.

Згідно з п.4 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ч.1 ст.278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Поряд з цим, апеляційний суд враховує, що сукупність норм, закріплених у пункті 4 частини 1 статті 275 та частині 1 статті 278 ГПК України щодо скасування судового рішення та залишення позову без розгляду, є імперативним приписом для суду апеляційної інстанції. У разі, якщо суд апеляційної інстанції виявить, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та наявні підстави для залишення позову без розгляду чи закриття провадження у справі, з підстав, передбачених статтями 226, 231 ГПК України, суд апеляційної інстанції застосовує повноваження, передбачені пунктом 4 частини 1 статті 275 та частини 1 статті 278 ГПК України, як імперативні (такі, що є обов`язковими в силу закону).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та залишення позову без розгляду.

Поряд з тим, суд роз`яснює, що у відповідності до ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

У зв`язку з задоволенням апеляційної скарги відповідача та залишенням позову без розгляду, внаслідок необгрунтованих дій позивача, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає відшкодуванню скаржнику за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.226, 236, 270, 275, 278, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Стрийводоканал» задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 29 серпня 2024 року у справі №914/1076/24 скасувати.

Позов Державної екологічної інспекції у Львівській області до Комунального підприємства «Стрийводоканал» про стягнення 1 272 773,27 грн збитків залишити без розгляду.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98; ідентифікаційний код юридичної особи 38057086) на користь Комунального підприємства «Стрийводоканал» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Нижанківського, 49; ідентифікаційний код юридичної особи 05432968) 22 909,92 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови видати наказ.

Матеріали справи №914/1076/24 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 17 грудня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.