Постанова
від 04.12.2024 по справі 910/15745/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 910/15745/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

прокурор: Петрик В.А.

від ОСОБА_4.: Друченко А.О.

від ОСОБА_1 : Друченко А.О.

від ОСОБА_2 : Друченко А.О.

від Міністерства юстиції України: Бублик Ю.В.

від Компанії «Віємар Холдінг ЛТД»: Чорний А.О.

від ОСОБА_3 : не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг:

Офісу Генерального прокурора,

ОСОБА_3 ,

Міністерства юстиції України,

Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND)

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024, повний текст якого складено та підписано 03.06.2024,

у справі № 910/15745/23 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом 1. Громадянина Болгарії ОСОБА_4 ,

2. Громадянина ОСОБА_5 ,

3. Громадянина України ОСОБА_2 ,

до Міністерства юстиції України,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача -

1. Офіс Генерального прокурора,

2. Компанія «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND),

3. ОСОБА_3 ,

про визнання протиправним та скасування наказу

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Громадянин Болгарії ОСОБА_4 , громадянин Латвії ОСОБА_6 , громадянин України ОСОБА_2 (далі разом - позивачі) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст, Міністерство), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, Офісу Генерального прокурора (далі- третя особа-1, прокурор, Офіс) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3516/5 "Про задоволення скарги" від 03.10.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі стверджують, що спірний Наказ № 3516/5 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

- під час прийняття до розгляду скарги було вчинено порушення, адже скарга мала бути залишена без розгляду під час попередньої перевірки, враховуючи положення п.п. 2 ч. 6 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань";

- Міністерством було неправильно застосовано норму права, а прийняті рішення суперечать обставинам справи;

- відсутнє нормативно-правове регулювання спірних правовідносин на час їх існування та неможливість застосування до спірних правовідносин норм права, на які посилався відповідач;

- Офісом Генерального прокурора не було доведено обставини, на які він посилався та які висвітлені в Наказі;

- скарга не містить жодних відомостей про дату, коли скаржник довідався про оскаржувані реєстраційні дії.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач та третя особа з позовом не погодились, посилаючись на те, що:

- Наказ № 3516/5 прийнятий законно та відповідно до повноважень Міністерства, а позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними;

- оскільки оскаржувані реєстраційні дії проведені з порушенням загальних засад державної реєстрації, визначених пунктами 7, 8 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якими передбачено, що державна реєстрація базується на принципах об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) та внесенні відомостей до ЄДР виключно на підставі та відповідно до цього Закону, а також у зв`язку з неможливість відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини 7 статті 34 Закону, а допущені при проведенні оскаржуваних реєстраційних дій порушення не є формальними (несуттєвими) помилками та впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей ЄДР, такі дії підлягають анулюванню, а скарга задоволенню;

- Офісу Генерального прокурора стало відомо про вчинення оскаржуваних реєстраційних дій 29.08.2023, а скаргу подано 11.09.2023, тобто у встановлений ч. 3 ст. 39 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" строк для оскарження;

- зміни до відомостей про ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ", ТОВ "ОСОКОРКИ-7" та ПП "ОРЄСТ" були внесені в період жовтень-грудень 2022 та в лютому 2023 незважаючи на наявність ухвали слідчого судді від 11.07.2022 про арешт часток в статутному капіталі вказаних юридичних осіб;

- Офіс Генерального прокурора мав законне право звертатися зі скаргою до Міністерства юстиції України як особа, право щодо забезпечення реалізації завдань кримінального судочинства якої порушено рішеннями державного реєстратора;

- метою оскарження позивачами Наказу № 3516/5 є виведення майна з-під обтяжень санкціями, що є недобросовісною поведінкою та має ознаки зловживань правом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/15745/23 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3516/5 «Про задоволення скарги». Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь позивачів судові витрати.

Рішення мотивовано наступним:

- Офіс Генерального прокурора міг дізнатися та дізнався про вчинення реєстраційних дій 28.02.2023 - дата внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №1202300000000339 за ч. 4 ст. 190 КК України. Також прокуратурі було відомо про вчинення реєстраційних дій зі змісту ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіна О.О. від 20.03.2023 у справі № 752/5247/23;

- Офісом Генерального прокурора було подано скаргу до Мінюсту про анулювання реєстраційних дій поза межами двохмісячного строку оскарження реєстраційних дій, передбаченого ч. 3 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань";

- скарга третьої особи не містила жодних відомостей про дату, коли вона дізналась про оскаржувані реєстраційні дії, тим більше, не надано доказів таких обставин (момент отримання такої інформації), у зв`язку із чим Міністерство юстиції України мало б поставити під обґрунтований сумнів правомірність та своєчасність подання такої скарги, зокрема, дотримання скаржником строків, що визначені ч. 3 ст. 34 Закону;

- станом на дату розгляду документів та прийняття рішення державним реєстратором, частина перша статті 28 Закону ще не містила пункту 33 та такої підстави для відмови у вчиненні державної реєстрації, як встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", і вона була введена лише у травні 2023 року. Таким чином, Міністерство юстиції України посилається на норми права, які ще не існували станом на дату прийняття оскаржуваних реєстраційних дій;

- відповідач обґрунтовував свою позицію зокрема тим, що спірні обставини, описані у скарзі, встановлені рішенням суду, а тому є преюдиційними та не підлягають доведенню іншими доказами. Однак ухвалу про арешт майна не можна вважати тим типом судового рішення, яке може бути джерелом преюдиційних обставин. При цьому із ухвали суду жодним чином не вбачається, на підставі яких доказів судом було встановлено дані обставини (суд жодним чином на них не посилається);

- станом на дату вчинення спірних реєстраційних дій у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ухвалу суду від 11.07.2022 та відомості про арешт корпоративних прав, про заборону реєстраційних дій, були відсутні. Тому виникає питання, яким чином нотаріус або державний реєстратор міг би встановити факт наявності даної ухвали суду та відповідних обмежень, якщо вона була відсутня у Єдиному державному реєстрі судових рішень та у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- оскаржувані реєстраційні дії стосувалися та були вчинені саме із метою повернення часток у юридичних особах (ТОВ "ОСОКОРКИ-7", ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ", ПП "ОРЄСТ") знову у володіння Компанії "ПІЛАВЕР ЛІМІТЕД" (PILAWER LIMITED);

- усі реєстраційні дії, про протиправність яких зазначає відповідач за так званим принципом "взаємозалежності", були вчинені як раз таки після повернення часток у статутному капіталі ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ" та ТОВ "ОСОКОРКИ-7" у володіння первісного власника - Компанії резидента Кіпру "PILAWER LIMITED", а тому твердження про порушення санкцій та незаконне виведення підсанкційних активів суперечить правовій суті таких правочинів та реєстраційних дій.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Міністерства юстиції України

Не погоджуючись з судовим рішенням, Міністерство юстиції України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Зокрема, апелянт-відповідач зазначає:

- суд першої інстанції не дав належної оцінки аргументам Мін`юсту про те, що за результатами розгляду скарги Офісу Генерального прокурора з додатками та дослідження відомостей реєстрів відповідачем встановлено, що оскаржувані реєстраційні дії порушують права скаржника та проведені за наявності порушення норм санкційного законодавства, а отже підлягають анулюванню;

- висновки суду про те, що Офіс Генерального прокурора міг дізнатися та дізнався про вчинення реєстраційних дій 28.02.2023 - дата внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №1202300000000339, є помилковими, оскільки матеріали даної справи не містять доказів, на підставі яких суд міг дійти такого висновку;

- станом на момент вчинення спірних реєстраційних дій та видання оскаржуваного наказу п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону № 755-ІV, Закон про санкції та п. 11 Порядку № 359/5 були чинними, що у свою чергу унеможливлювало вчинення реєстраційних дій.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Офісу Генерального прокурора

Не погоджуючись з оскарженим рішенням, через систему «Електронний суд» (24.06.2024 - зареєстровано судом) третя особа - Офіс Генерального прокурора - звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- Офісу Генерального прокурора стало відомо про вчинення оскаржуваних реєстраційних дій 29.08.2023 у зв`язку з надходженням запиту журналіста «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_16 з приводу стану виконання ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 11.07.2022 в частині накладення арешту на частки в статутному капіталі та корпоративні права ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ», ПП «ОРЄСТ» та ТОВ «ОСОКОРКИ-7»;

- 11.09.2023 Офісом Генерального прокурора скеровано до Міністерства юстиції України скаргу на дії державного реєстратора Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Овчиннікової В.І. та приватного нотаріуса Рогач В.В., яку мотивовано тим, що у жовтні та грудні 2022 року, а також у лютому 2023 року стосовно ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ», ПП «ОРЄСТ», ТОВ «ОСОКОРКИ-7», незважаючи на наявність ухвали слідчого судді від 11.07.2022 про арешт часток в статутному капіталі, внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В результаті таких реєстраційних дій відбулась зміна складу засновників (учасників) або відомостей про засновників (учасників) юридичних осіб чи кінцевого бенефіціарного власника або відомостей про нього тощо;

- Офіс Генерального прокурора дізнався про наявність кримінального провадження № 1202300000000339 та ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.03.2023 лише під час ознайомлення з реєстраційною справою ТОВ «Осокорки-7», тобто у вересні 2023 року під час досудового розслідування кримінального провадження № 62022000000000680;

- адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень;

- в матеріалах справи відсутні докази того, що Офіс Генерального прокурора був обізнаний про кримінальне провадження № 12023100000000339 до отримання реєстраційних справ ПП «Орєст», ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ», ТОВ «Осокорки-7 на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2023;

- Офіс Генерального прокурора не повинен був і не міг знати про наявність кримінального провадження № 12023100000000339 від 28.02.2023, процесуальне керівництво в якому здійснюється прокурорами Київської міської прокуратури, а відтак не повинен був і не міг бути обізнаним про наявність ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.03.2023;

- на думку Офісу Генерального прокурора, метою оскарження позивачами наказу Міністерства юстиції України від 03.10.2023 № 3516/5 є виведення майна з під обтяжень санкціями, що є недобросовісною поведінкою та має ознаки зловживання правом;

- помилковими є доводи позивача та висновки суду про те, що Міністерство юстиції України при прийнятті рішення посилалось на норми права, які не існували станом на дату прийняття оскаржуваних реєстраційних дій, адже рішення про задоволення скарги приймалось у зв`язку з порушенням загальних засад державної реєстрації, визначених п. 7, 8 ч. 1 ст. 4 Закону № 755-IV;

- ухвалюючи рішення, Господарський суд міста Києва вийшов за межі своїх повноважень у частині нібито недоведеності належності арештованого майна ОСОБА_7 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 .

Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Також в апеляційній скарзі викладено клопотання про залучення громадянина України ОСОБА_3 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача.

А саме апелянт посилається на те, що:

- судом першої інстанції, усупереч положенням ст. 50 ГПК України, не залучено до участі у справі у якості третьої особи апелянта - ОСОБА_3 , що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції;

- суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо пропуску строку подання скарги Офісом Генерального прокурора, оскільки про проведення спірних реєстраційних дій прокуратурі стало відомо 29.08.2023 із запиту журналіста "ІНФОРМАЦІЯ_3" (за доводами скаржника, що викладені в скарзі до Мін`юсту);

- третьою особою-1 було дотримані вимоги ст. 34 Закону про держреєстрацію при поданні скарги, а у відповідача були відсутні підстави для повернення скарги;

- суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що оскаржуваний Наказ № 3516/5 фактично ґрунтується на нормах матеріального права України, які не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Адже посилань на положення п. 3-3 ч. 1 ст. 28 Закону про держреєстрацію Висновок Мін`юсту не містить;

- задовольняючи скаргу прокуратури, відповідач дійшов висновку, що оскаржувані реєстраційні дії № 1000651070026022853 та № 1000651070064034363 порушують права скаржника та проведені за наявності порушення норм санкційного законодавства, а отже підлягають анулюванню;

- суд першої інстанції безпідставно зазначив про те, що відповідач обґрунтовував свою позицію зокрема тим, що спірні обставини, описані у скарзі, встановлені рішенням суду, позаяк ані зі змісту висновку Мін`юсту, ані зі змісту наказу не вбачається, що, розглядаючи скаргу третьої особи, відповідач посилається на преюдиційність обставин;

- відповідач виходив з того, що той факт, що встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано в ЄДР, ведення якого передбачено Законом, сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що особа має право вільно розпоряджатися корпоративними правами, якщо судом встановлено заборону відчуження таких прав;

- приймаючи рішення про задоволення скарги третьої особи-1, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про необхідність анулювання оскаржуваних реєстраційних дій, оскільки вони були проведені з порушенням загальних засад державної реєстрації, а саме: об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у ЄДР, що, у свою чергу, відповідно до положень п. 1 ч. 7 ст. 34 Закону про держреєстрацію є підставою для визнання дій вчиненими з порушенням цього Закону та для анулювання реєстраційної дії.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Компанії «Віємар Холдінг ЛТД»

Не погоджуючись з оскарженим рішенням, особа, яка не брала участі у цій справі - Компанія «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND), з посиланням на ч. 1 ст. 254 ГПК України, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі викладені клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження та клопотання про залучення Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Апеляційна скарга Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» обґрунтована тим, що:

- реєстраційною дією про зміну складу учасників ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ" було протиправно виключено зі складу учасників Товариства Компанію "Віємар Холдінг ЛТД" з її часткою і включено до складу учасників ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ" громадянина Болгарії - ОСОБА_4 ;

- суд першої інстанції розглянув й вирішив питання про права та інтереси Компанії "Віємар Холдінг ЛТД", а також розглянув спір про право у правовідносинах, учасником яких була Компанія "Віємар Холдінг ЛТД" на момент розгляду справи та прийняття оскаржуваного рішення, без залучення Компанії до розгляду цієї справи. Також оскаржуване рішення містить судження про права Компанії "Віємар Холдінг ЛТД" у відповідних правовідносинах;

- до моменту вчинення реєстраційних дій, що були анульовані Наказом, було запроваджено санкції щодо фізичних осіб, які, як встановлено судовим рішенням у справі № 463/1712/22, володіли частиною корпоративних прав в Товаристві через Компанію "Пілавер Лімітед". Вказані санкції забороняли проведення реєстраційних дій;

- мета проведення реєстраційних дій, анульованих пізніше Наказом, була спрямована не на правомірну реалізацію корпоративних прав, а на зловживання ними для досягнення неправомірних цілей - уникнення обмежувальних заходів публічно- правового характеру;

- досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100000000339, з якого, на думку суду першої інстанції, мав дізнатись Офіс Генерального прокурора про оскаржувані реєстраційні дії, здійснюється іншим правоохоронним органом - слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві, а процесуальне керівництво здійснювалось не Офісом Генерального прокурора;

- Офіс Генерального прокурора не здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202300000000339, більше того, взагалі відсутні докази обізнаності Офісу Генерального прокурора про таке провадження;

- не зважаючи на те, що Офіс Генерального прокурора та Київська міська прокуратура входять до системи прокуратури, це не свідчить про обізнаність Офісу Генерального прокурора з провадженнями, що здійснюються обласними прокуратурами;

- як у Мін`юсту на момент розгляду скарги Офісу Генерального прокурора, так і у суду першої інстанції на момент ухвалення оскаржуваного рішення були відсутні належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази того, що Офіс Генерального прокурора довідався про оскаржувані рішення раніше, ніж за два місяці до подання скарги;

- позивачі на підтвердження власної позиції не надали доказів, які б відповідали стандартам доказування і які більш вірогідно доводили б обставину обізнаності Офісу Генерального прокурора з оскаржуваними реєстраційними діями раніше, аніж вказана Офісом Генерального прокурора дата - 29.08.2023 року;

- відсутність у ЄДР відомостей щодо заборони вчинення реєстраційних дій свідчить про необ`єктивність та неповноту інформації про суб`єкта господарювання, а самі реєстраційні дії, вчинені всупереч такої заборони, є такими, що не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.06.2024 у справі № 910/10417/22;

- сам по собі факт відсутності відомостей щодо заборони вчинення реєстраційних дій вказує тільки на відсутність у державного реєстратора на час вчинення державної реєстрації підстав для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації, водночас не є обставиною, що свідчить про відповідність такої державної реєстрації основним принципам, на яких вона базується;

- з 05.08.2022 реєстратори могли довідатись про накладення арешту, зокрема, на частку у статутному капіталі та корпоративні права ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ", якою володіли підсанкційні особи через Компанію "Пілавер Лімітед". Реєстраційна дія про зміну складу учасників ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ" була проведена аж 28.12.2022 року;

- Верховний Суд у справі № 904/2354/20 зробив висновок про те, що наявність ухвали про забезпечення позову, якою заборонено державним реєстраторам будь-яких органів, нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій держаних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вносити відомості та/або зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є безумовною підставою для скасування запису незалежно від того, чи була в Єдиному державному реєстрі заборона на момент вчинення дії;

- у Висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02.10.2023 за результатами розгляду скарги Офісу Генерального прокурора від 11.09.2023 № 10/1/3-2108вих-23 відсутні будь-які посилання на п. 3-3 ч. 1 ст. 28 та на пп. "в" п. 1 ч. 7 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

- відповідач, приймаючи Наказ, посилався на наявність ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 11.07.2022 у справі № 463/1712/22, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 02.08.2022 року, якою у т.ч. було, зокрема, накладено арешт на частки у статутному капіталі ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ". У Висновку і Наказі відсутні посилання на преюдиційність обставин;

- Мін`юст не посилався на обставини, встановлені у справі № 463/1712/22, як на преюдиційні, однак ухвала суду у справі № 463/1712/22 є обов`язковою для застосування Мін`юстом в силу імперативних положень Кримінального процесуального кодексу України.

Також в додаткових письмових поясненнях Компанія «Віємар Холдінг ЛТД» вказує на суперечливу поведінку одного із позивачів.

Доводи та заперечення позивачів

У своїх відзивах на апеляційні скарги позивачі з апеляційними скаргами не погодились, просять залишити оскаржене рішення без змін, посилаючись на таке:

- визначення ухвали Личаківського суду як джерела доказів того, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належать частки в статутному капіталі та корпоративні права Підприємств є неправомірним, оскільки ця ухвала сама по собі ґрунтується на припущеннях органів досудового слідства, не містить посилання на жодні докази, а вирок суду, яким було би доведено вину осіб у вчиненні злочину, в якому вони обвинувачуються, у даному кримінальному провадженні досі відсутній;

- третя особа (Офіс Генерального прокурора) могла дізнатися та дізналась про вчинення реєстраційних дій принаймні 20.03.2023 зі змісту ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіна О.О. у справі №752/5247/23, копію якої сама ж третя особа долучила до матеріалів цієї справи №910/15745/23, із відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань, які були внесенні 28.02.2023 (оскільки третя особа забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та, відповідно, має доступ до нього);

- позивачами було наведено більш вірогідні докази того, що третя особа могла отримати інформацію про вчинення Реєстраційних дій раніше ніж 29.08.2023 (із запиту журналіста «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_16) - ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіна О.О. у справі №752/5247/23 (яка долучена до матеріалів цієї справи №910/15745/23 самою Третьою особою), ніж голослівне твердження третьої особи про те, що про вчинення Реєстраційних дій їй стало відомо з запиту журналіста;

- враховуючи те, що скарга третьої особи не містить жодних відомостей про дату, коли вона дізналась про вчинення Реєстраційних дій, тим більше, нею не надано доказів таких обставин (момент отримання такої інформації), відповідач мав би поставити під обґрунтований сумнів правомірність та своєчасність подання такої скарги;

- Порядок №359/5 є лише підзаконним нормативно-правовим актом. У свою чергу у ст. 28 Закону про реєстрацію зазначено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації, серед яких, на момент вчинення Реєстраційних дій, була відсутня така підстава як встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», оскільки п. 3-3 ч. 1 ст. 28 Закону про державну реєстрацію введено у дію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав» № 3103- IX від 03.05.2023 (набрав чинності лише 22.07.2023), тобто якого ще не існувало на момент вчинення Реєстраційних дій;

- відповідач не мав права саме анулювати Реєстраційні дії на підставі п.1 ч. 7 ст. 34 Закону про реєстрацію у редакції від 03.05.2023;

- Компанією «Віємар Холодінг ЛТД» (Viemar Holding LTD) не підтверджено те, що суд першої інстанції ухвалив рішення щодо її прав та інтересів як належного власника частки, а тому у останньої відсутнє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції;

- відсутність у ЄДР відомостей про арешт часток у статутному капіталі Підприємств, накладеного ухвалою Личаківського суду, виникла внаслідок бездіяльності Третьої особи, оскільки вона як ініціатор накладення цього арешту зобов`язана була направити вищезазначену ухвалу до державного реєстратора та проконтролювати внесення відомостей у ЄДР про цей арешт.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора та згідно з протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 27.06.2024, апеляційну скаргу Міністерства юстиції України передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді Коробенко Г.П., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15745/23 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/15745/23. Копію ухвали надіслано суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи колегією суддів у складі у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Коробенка Г.П., Шаптали Є.Ю. заявлено самовідвід, оскільки встановлено, що підставами спору в цій справі є відмова у задоволенні скарги на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які проведені державним реєстратором стосовно змін до відомостей про юридичну особу, зокрема в частині зміни складу учасників, керівника, кінцевого бенефіціарного власника (контролера), місцезнаходження, редакції статуту, відомостей про органи управління та обмеження щодо представництва керівником юридичної особи. Тобто спір у цій справі відноситься до спеціалізації судової палати з розгляду справ щодо корпоративних спорів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 заяву суддів Іоннікової І.А., Коробенка Г.П., Шаптали Є.Ю. про самовідвід у справі №910/15745/23 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора задоволено. Матеріали справи №910/15745/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/302/24 від 05.08.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 05.08.2024 апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/15745/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Алданова С.О.

Також, згідно з протоколом передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 05.08.2024 апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/15745/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора та особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/15745/23. Об`єднано розгляд апеляційних скарг Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/15745/23 в одне апеляційне провадження.

Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3 до спільного розгляду з апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі № 910/15745/23 на 30.09.2024. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 30.09.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора в письмовій формі не пізніше ніж 23.09.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 23.09.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Згідно з протоколом передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 22.08.2024 апеляційну скаргу Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 поновлено Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/15745/23 та відкрито апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою. Об`єднано розгляд апеляційних скарг Офісу Генерального прокурора, Міністерства юстиції України та Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі № 910/15745/23 в одне апеляційне провадження. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 30.09.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) в письмовій формі до 23.09.2024 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань, що стосуються апеляційної скарги Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) в письмовій формі до 23.09.2024 (включно). Встановлено учасникам справи строк для надання пояснень або заперечень на клопотання Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в письмовій формі до 23.09.2024 (включно). Явка учасників справи не визнано обов`язковою. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/15745/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.

30.09.2024 розгляд справи відкладено на 14.10.2024.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 залучено до участі у справі № 910/15745/23 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Компанію «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) (9 Васілі Міхаіліді, 3026, м. Лімасол, Кіпр; код ЄДРПОУ 88369518).

Зобов`язано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у найкоротший строк направити ОСОБА_3 та Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) копію позовної заяви з додатками, докази чого надати до суду. Зобов`язано апелянтів Міністерство юстиції України, Офіс Генерального прокурора та Компанію «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) у найкоротший строк направити ОСОБА_3 та Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) копії апеляційних скарг з додатками, докази чого надати до суду. Роз`яснено ОСОБА_3 та Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) право подати до суду апеляційної інстанції відзиви на позовну заяву та на апеляційну скаргу та письмові пояснення в письмовій формі у найкоротший строк, але не пізніше 28.10.2024. Роз`яснено ОСОБА_3 та Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) про можливість ознайомлення із рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень та право на подачу заяви про ознайомлення з матеріалами справи засобами поштового зв`язку або через систему "Електронний суд". Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд справи відкладався, зокрема, на 04.12.2024.

Явка представників учасників справи

Прокурор, представники відповідача та третьої особи-2 в судовому засіданні 04.12.2024 підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Представник позивачів в судовому засіданні 04.12.2024 заперечив проти доводів апелянтів з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

В судове засідання 04.12.2024 представник третьої особи-3 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Зокрема, залучено судом до справи довідку про доставку електронного документа до його електронного кабінету.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи-3 ( ОСОБА_3 ), який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

28.10.2024 від Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) надішли додаткові пояснення у справі, до яких долучено додаткові докази, а саме:

- копію заперечень ОСОБА_4 на відповідь на відзив у справі 910/9176/24;

- копію скарги ОСОБА_4 на дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Трач І.С.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши зазначені докази, встановив, що їх не існувало на час прийняття рішення, та, відповідно вони не розглядалися судом першої інстанції. Водночас метою апеляційного перегляду справи є перевірка законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, а не новий розгляд справи.

Отже, протокольною ухвалою суду від 30.10.2024 відмовлено у долученні до справи зазначених вище додаткових доказів на підставі ч. 3.ст. 269 ГПК України, оскільки їх не існувало на момент прийняття рішення.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційні скарги задовольнити, а оскаржене рішення скасувати.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

26.04.2004 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОКОРКИ-7" (код ЄДРПОУ 40600426) (далі - ТОВ "ОСОКОРКИ-7"), про що було зроблено запис про державну реєстрацію № 10651020000022853, місцезнаходженням вказаної юридичної особи є місто Київ, вул. Княжий затон, буд. 9-А, офіс 396-А.

Частки у Статутному капіталі ТОВ "ОСОКОРКИ-7" були розподіленні між учасниками, а саме:

- Компанія PILAWER LIMITED, якій належала частка у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ;

- громадянин ОСОБА_9 , якому належала частка у розмірі 30% статутного капіталу ТОВ;

- громадянин ОСОБА_2 , якому належить частка у розмірі 20% статутного капіталу ТОВ.

ТОВ "ОСОКОРКИ-7" було власником/засновником у ПП "ОРЄСТ", код ЄДРПОУ 23736152.

12.10.2022 відбулось відчуження частки Компанії PILAWER LIMITED у Товаристві на користь ОСОБА_10 , а потім у той же день від ОСОБА_10 на користь ОСОБА_3 .

24.12.2022 здійснено посвідчення Актів приймання-передачі частки із метою повернення переоформленої частки знову на Компанію PILAWER LIMITED та 26.12.2022, 27.12.2022 здійснено державну реєстрацію змін у реєстрі.

27.12.2022 проведено відчуження частки Компанії PILAWER LIMITED на користь громадянина Латвії ОСОБА_1 , який став власником 50% частки у статутному капіталі Товариства та проведено державну реєстрацію.

28.12.2022 за № 10006510700300022853 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, вчинену державним реєстратором Овчинніковою В.І., Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація.

Крім того, судом встановлено, що 26.08.2004 зареєстровано ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ" (код ЄДРПОУ 33098121) (далі - ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ"), про що зроблено запис про державну реєстрацію № 10681020000000655, із місцезнаходженням: 02095, місто Київ, вул. Срібнокільська, буд. 22, офіс 172.

Частки у Статутному капіталі вказаного ТОВ "АКАДЕМ- КЛУБ" були розподілені між наступними особами:

- Компанія PILAWER LIMITED, якій належала частка у розмірі 50% статутного капіталу Товариства;

- Компанія VIEMAR HOLDING LTD, якій належала частка у розмірі 50% статутного капіталу Товариства.

12.10.2022 внаслідок правочину відбулося відчуження частки Компанії PILAWER LIMITED на користь ОСОБА_10 , а потім, того ж дня, від ОСОБА_10 на користь ОСОБА_3

24.12.2022 здійснено посвідчення Актів приймання-передачі частки з метою повернення переоформленої частки знову на Компанію PILAWER LIMITED 26.12.2022 та 27.12.2022, здійснено державну реєстрацію змін у реєстрі.

27.12.2022 проведено відчуження часток Компанії PILAWER LIMITED та VIEMAR HOLDING LTD на користь гр. Болгарії ОСОБА_4 , який став власником 100% частки в статутному капіталі та проведено держану реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.

Як встановлено судом під час розгляду справи, Офіс Генерального прокурора (далі також - скаржник) звернувся до Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції України зі скаргою від 11.09.2023 за № 10/1/3-2108вих-23, яку зареєстровано в Міністерстві 11.09.2023 за № СК-3610-23.

03.10.2023 Міністерством юстиції України прийнято наказ № 3516/5 "Про задоволення скарги" (надалі також - Наказ № 3516/5), відповідно до якого, зокрема, вирішено:

1) скаргу Офісу Генерального прокурора від 11.09.20123 № 10/1/3-2108вих-23 задовольнити;

2) визнати вчиненими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та анулювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 12.10.2022 № 1000651070026022853 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та № 1000651070027022853 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем, від 26.12.2022 № 1000651070028022853 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 27.12.2022 № 1000651070029022853 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 28.12.2022 № 1000651070030022853 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 29.12.2022 № 1000651070031022853 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені державним реєстратором Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Овчинніковою Вітою Ігорівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОКОРКИ-7", від 12.10.2022 № 1000651070064034363 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000651070065034363 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем, від 26.12.2022 № 1000651070066034363 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 27.12.2022 № 1000651070067034363 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 28.12.2022 № 1000651070068034363 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", від 29.12.2022 № 1000651070069034363 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", № 1000657770070034363 "Виправлення помилок", проведені державним реєстратором Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Овчинніковою Вітою Ігорівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАДЕМ-КЛУБ", від 10.02.2023 № 1000681070037060749 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Овчинніковою Вітою Ігорівною щодо Приватного підприємства "ОРЄСТ"".

Виконання п. 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

Оскаржуваний Наказ № 3516/5 прийнято на підставі Висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02.10.2023 за результатами розгляду скарги Офісу Генерального прокурора від 11.09.2023 № 10/1/3-2108вих-23, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.09.2023 за № СК-3610-23. В указаному Висновку викладено, зокрема, таке:

- оскаржуваними реєстраційними діями було змінено, зокрема, учасників, керівників, кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), редакції статутів та інформацію для здійснення зв`язку з юридичними особами;

- рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.02.2021 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеному в дію Указом Президента України від 19.02.2021 № 64/2021, було застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2;

- шляхом перевірки відомостей ЄДР Колегією встановлено наявність в ньому ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 11.07.2022 у справі № 463/1712/22, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 02.08.2022, якою було, крім іншого, накладено арешт на частки у статутному капіталі та корпоративні права ТОВ «ОСОКОРКИ-7», якими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 володіють через довірених осіб - ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та КОМПАНІЮ «ПІЛАВЕР ЛІМІТЕД» (PILAWER LIMITED) Республіка Кіпр, на частки у статутному капіталі та корпоративні права ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ», якими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 володіють через довірених осіб - ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та Компанію PILAWER LIMITED, Республіка Кіпр, а також на частки у статутному капіталі та корпоративні права ПП «ОРЄСТ», якими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 володіють через довірених осіб - ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ТОВ «ОСОКОРКИ-7»;

- колегія зазначає, що відомості про ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 11.07.2022 у справі № 463/1712/22, залишену без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 02.08.2022, до ЄДР було внесено реєстраційними діями від 14.03.2023 № 1000659960033022853 «Внесення рішення про заборону вчинення реєстраційних дій» щодо ТОВ «ОСОКОРКИ-7», від 14.03.2023 № 1004159960072057859 «Внесення рішення про заборону вчинення реєстраційних дій» щодо ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ» та від 20.09.2023 №1000689960038060749 «Внесення рішення про заборону вчинення реєстраційних дій» щодо ПП «ОРЄСТ»;

- той факт, що встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано в ЄДР, ведення якого передбачено Законом, сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що особа має право вільно розпоряджатися корпоративними правами, якщо судом встановлено заборону відчуження корпоративних прав;

- зважаючи на порушення загальних засад державної реєстрації, а саме: об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у ЄДР, інші оскаржувані реєстраційні дії щодо юридичних осіб, унаслідок яких змінено, зокрема, склад учасників, керівника та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) товариств зі складу учасників ПП "ОРЄСТ" відомості про ТОВ "ОСОКОРКИ-7", також підлягають анулюванню.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

За змістом статті 34 названого Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає:

1) скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії;

2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;

3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами.

Згідно частини 6 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755) за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

про залишення скарги без розгляду по суті.

Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, а у разі, якщо встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання (п. 1 ч. 6 ст. 34 Закону № 755).

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 34 Закону № 755 реєстраційна дія, проведена всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", може бути оскаржена суб`єктом, який бере участь у формуванні, реалізації та моніторингу ефективності державної санкційної політики, правоохоронними органами, а також суб`єктом, уповноваженим дорученням Кабінету Міністрів України на здійснення заходів, пов`язаних із тимчасовим управлінням активами, які підлягають стягненню в дохід держави як санкції, протягом двох місяців з дня, коли відповідний суб`єкт дізнався про таку реєстраційну дію.

Матеріалами справи підтверджується, що на обґрунтування підстав подання скарги Офісом Генерального прокурора зазначалось, що в рамках моніторингу ефективності спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених Законом України "Про санкції", застосованих рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними відповідними Указами Президента України, отримано інформацію, яка свідчить про можливе створення механізму обходу санкційного режиму та виведення заблокованих активів.

В постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 910/2529/22 викладено правову позицію щодо застосування наведеної норми закону. Так, для з`ясування дати, з якої розпочинається відлік строку, необхідно досліджувати об`єктивні та суб`єктивні фактори, які сприяють реалізації особою зазначеного права.

За загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це підтверджений доказами день, коли особа дізналася про рішення державного реєстратора. При цьому "повинна" варто тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Як зазначалось Офісом у суді першої інстанції, про обставини проведення спірних реєстраційних дій йому стало відомо у зв`язку з надходженням запиту журналіста «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_16 з приводу стану виконання ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 11.07.2022 в частині накладення арешту на частки в статутному капіталі та корпоративні права ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ», ПП «ОРЄСТ» та ТОВ «ОСОКОРКИ-7». Тобто після отримання відповідного журналістського звернення Офісом було проведено моніторинг ефективності спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених Законом України "Про санкції", та встановлено факт здійснення оспорюваних реєстраційних дій всупереч постановленій ухвалі суду про накладення арешту на наведені вище активи (корпоративні права).

Господарський суд міста Києва, вирішуючи питання звернення Офісу зі скаргою в межах визначених Законом № 755 строків, виснував, що оскільки Київська міська прокуратура підконтрольна і підзвітна Офісу Генерального прокурора, який організовує та координує її діяльність, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань, то третя особа-1 могла дізнатися та дізналась про вчинення реєстраційних дій 28.02.2023 - дата внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №1202300000000339 за ч. 4 ст. 190 КК України.

Також прокуратурі було відомо про вчинення реєстраційних дій зі змісту ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва (суддя Колдіна О.О.) від 20.03.2023 у справі № 752/5247/23.

Але суд апеляційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду попередньої інстанції, виходячи із такого.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з частиною 5 статті 7 цього Закону єдність системи прокуратури України забезпечується: 1) єдиними засадами організації та діяльності прокуратури; 2) єдиним статусом прокурорів; 3) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів; 4) фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України; 5) вирішенням питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування.

Систему прокуратури України становлять Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, окружні прокуратури, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про прокуратуру" Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, а також здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Офісу Генерального прокурора.

Разом з цим відповідно до частини 1 статті 17 названого Закону прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов`язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.

Частиною 1 статті 36 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Під час здійснення повноважень, пов`язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов`язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті. Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом (ч. 3 ст. 17 Закону України "Про прокуратуру").

Судом першої інстанції встановлено, що самою третьою особою-1 долучено до матеріалів справи копію ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіна О.О. від 20.03.2023 у справі № 752/5247/23, зі змісту якої вбачається, що 12.10.2022 незаконно відбулось відчуження частки Компанії PILAWER LIMITED на користь ОСОБА_10 , який в подальшому відчужив її ОСОБА_3 . Внаслідок цього відчуження частки Компанії PILAWER LIMITED було проведено реєстраційні дії щодо ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ» (50 % належало Компанії PILAWER LIMITED) та ТОВ "Осокорки-7" (50 % також належало Компанії PILAWER LIMITED) (у свою чергу ТОВ "Осокорки-7" належало 100 % ПП "Орєст"). У зв`язку з цим, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100000000339 від 28.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом незаконного заволодіння часткою Компанії PILAWER LIMITED у ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ» та ТОВ "Осокорки-7".

Отже, із наведеного слідує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100000000339, з якого, на думку суду першої інстанції, мав дізнатись Офіс Генерального прокурора про оскаржувані реєстраційні дії, здійснюється іншим правоохоронним органом - слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві. Доказів здійснення процесуального керівництва саме Офісом Генерального прокурора у цьому провадженні матеріали справи не містять.

Поряд з цим, колегія суддів вважає, що виконання Офісом Генерального прокурора функцій адміністратора Реєстру та наявність доступу до відомостей реєстру жодним чином не доводить того, що третя особа-1 була взагалі обізнана про наявність (існування) названого досудового розслідування та, як наслідок, могла безперешкодно бути ознайомлена з інформацією про розслідування. Тобто названий об`єктивний фактор виключає вчинення Офісом дій із пошуку в реєстрі відомостей про таке провадження, а отже і можливість ознайомлення з інформацією про спірні реєстраційні дії раніше, аніж зазначається Офісом.

Як зазначає третя особа-1, на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2023 у кримінальному провадженні № 62022000000000680 Офісом Генерального прокурора отримано тимчасовий доступ до речей і документів, а саме реєстраційних справ ПП «Орєст», ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ», ТОВ «Осокорки-7 та здійснено вилучення їх копій (протоколи тимчасового доступу до речей та документів від 29.09.2023 (стосовно ТОВ «Осокорки-7) від 04.10.2023 (стосовно ПП «Орєст» та від 05.10.2023 (стосовно ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ»)). У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, а саме після вилучення копій реєстраційних справ, третьою особою-1 і було встановлено, що слідчими СУ ГУ Національної поліції України у м. Києві під процесуальним керівництвом прокурорів Київської міської прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000000339.

Не може бути також підставою для висновку про обізнаність Офісу із досудовим розслідування у кримінальному провадженні №12023100000000339 і обставина процесуального керівництва у цьому провадженні прокурорів Київської міської прокуратури, оскільки Київська міська прокуратура (код ЄДРПОУ 02910019) та Офіс Генерального прокурора (код ЄДРПУ 00034051) є різними юридичними особами з самостійним функціональним завданнями. А в силу частини 1 статті 17 Закону України «Про прокуратуру» прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов`язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури. Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.

Наявність адміністративного підпорядкування, на думку колегії суддів, не доводить того, що Офіс Генерального прокурора був обізнаним про наявність наведеного вище досудового розслідування як такого.

В контексті наведеного, апеляційна інстанція вважає передчасними висновки суду попередньої інстанції про те, що Офіс Генерального прокурора міг дізнатися (дізнався) про вчинення реєстраційних дій 28.02.2023 - дата внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №1202300000000339. Можливість бути ознайомленим із змістом ухвали суду слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва (суддя Колдіна О.О.) від 20.03.2023 у справі № 752/5247/23 також обумовлена наявністю у третьої особи-1 інформації про існування відповідного досудового розслідування, в якому Офіс процесуального керівництва не здійснював. Тож врахування судом цього судового акта як підстави для визнання факту обізнаності скаржника про спірні реєстраційні дії раніше, аніж ним зазначається, - є помилковими.

При цьому надання Офісом в межах вирішення цього спору в суді першої інстанції документів, що стосуються досудових розслідувань у кримінальному провадженні №1202300000000339, не доводить того, що Офіс Генерального прокурора міг дізнатись про вчинення реєстраційних дій раніше, аніж 29.08.2023 (із запиту журналіста «ІНФОРМАЦІЯ_3»).

Зважаючи на наведене в сукупності, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційних скарг Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора про те, що в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких можна дійти висновку про можливість Офісу дізнатися про вчинення реєстраційних дій з дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №1202300000000339.

Частиною 3 статті 2 ГПК України визначено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу. Зокрема, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 статті 14 ГПК України передбачає обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

За змістом частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).

Враховуючи те, що належними, допустимими і достовірними доказами, а також достатньо обґрунтованими доводами, яким суд першої інстанції не надав належної оцінки, відповідачем та Офісом доведено неможливість отримання останнім інформації про спірні реєстраційні дії раніше, аніж за два місяці до звернення зі скаргою, колегія визнає помилковими висновки суду про звернення Офісу зі скаргою поза межами строків, визначених Законом № 755.

Позивачі на підтвердження власної позиції з урахуванням стандарту доказування «вірогідності доказів» до матеріалів справи не представили більш переконливі докази про обставину обізнаності Офісу Генерального прокурора з оскаржуваними реєстраційними діями раніше, аніж вказана Офісом дата (29.08.2023).

Отже, у Міністерства юстиції України були відсутні підстави для залишення скарги без розгляду згідно з п. 1 ч. 6 ст. 34 України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

З наявної в матеріалах справи скарги Офісу Генерального прокурора вбачається, що рішеннями РНБО України від 19.02.2021 та 19.10.2022 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введених в дію Указами Президента України від 19.02.2021 № 64/2021 та 19.10.2022 № 726/2022, до фізичних осіб - громадян України ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосовано санкції, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6. 7, 11, 13, 14, 15, 19 та 25 частини 1 статті 4 Закону України "Про санкції", терміном на 5 років, якими у тому числі передбачено блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядженням ними та запобігання виведенню капіталів за межі України. Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є кінцевими бенефіціарними власниками, засновниками або власниками часток у статутному капіталі (акцій) ряду суб`єктів господарської діяльності на території України, у тому числі через довірених осіб та компанії-нерезиденти.

У скарзі також вказано, що "ТОВ "ОСОКОРКИ-7", ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ" і ПП "ОРЄСТ" контролюються ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через кіпрську Компанію "Pilawer Limited", а також довірених осіб - ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , та що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11.07.2022 у справі № 463/1712/22 накладено арешт на частки в статутному капіталі та корпоративні права вищевказаних юридичних осіб, якими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 володіють через довірених осіб та компанію-нерезидента.

Як зазначається Офісом, у жовтні та грудні 2022 року, а також у лютому 2023 року стосовно ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ», ПП «ОРЄСТ», ТОВ «ОСОКОРКИ-7», незважаючи на наявність ухвали слідчого судді від 11.07.2022 про арешт часток в статутному капіталі, внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в результаті яких змінено склад засновників (учасників) або відомості про засновників (учасників) юридичних осіб чи кінцевого бенефіціарного власника або відомостей про нього тощо. Зокрема, невстановленими особами вжито заходів, направлених на зміну бенефіціарного власника з метою уникнення застосування санкції, передбаченої п. 1-1) частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції», а саме стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, а також на виведення таких активів з-під арешту.

Господарський суд міста Києва, надаючи оцінку зібраним у справі доказам, в контексті доводів позивачів про не доведення Офісом та відповідачем обставин, що стали підставою для прийняття Наказу і Висновку, встановив, що у скарзі Офісу Генерального прокурора відсутні будь-які реальні докази того, що дійсно громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ "ОСОКОРКИ-7", ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ", ПП "ОРЄСТ", володіючи правами на частку через підконтрольну ним кіпрську Компанію Pilawer Limited, а також довірених фізичних осіб - ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 .

Ухвала слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 11.07.2022 про арешт майна, за висновками суду першої інстанції, не можна вважати тим типом судового рішення, яке може бути джерелом преюдиційних обставин. Зі змісту ухвали не вбачається, на підставі яких доказів судом було встановлено дані обставини (суд жодним чином на них не посилається).

Однак наведені висновки суду попередньої інстанції, на переконання колегії суддів, не відповідають обставинам справи та здійснені без врахування принципу правової певності, оскільки скарга Офісу обґрунтована саме доводами щодо вчинення реєстраційних дій всупереч встановленій судом забороні. При цьому той факт, що встановлені судом в ухвалі обмеження не були зареєстровані у відповідному реєстрі, сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що особа має право вільно розпоряджатися корпоративними правами, не виконуючи судовий акт.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 11.11.2021 у справі № 904/2354/20, де зазначається, що наявність ухвали про забезпечення позову, якою заборонено державним реєстраторам будь-яких органів, нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій держаних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вносити відомості та/або зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є безумовною підставою для скасування запису незалежно від того, чи була в Єдиному державному реєстрі заборона на момент вчинення дії. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України).

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що "оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)".

Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення договору не для регулювання цивільних відносин та не для встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або уникнення арешту та/або можливої конфіскації. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Колегія суддів, серед іншого, акцентує увагу на тому, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який також передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Ухвала слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 11.07.2022 року про арешт майна залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 02.08.2022. А тому, як слушно зазначає апелянт - Компанія «Віємар Холодінг ЛТД», ухвала суду у справі № 463/1712/22 є обов`язковою для застосування Мін`юстом в силу імперативних положень Кримінального процесуального кодексу України.

Судовий акт (ухвала слідчого судді), який набрав законної сили, не може бути поставлений під сумнів та підлягає безумовному виконанню. Тож наведені в оскаржуваному рішенні висновки суду щодо недоведеності належності підсанкційним особам активів, на які судом було накладено арешт, викладені без врахування принципу правової певності, а отже і загального конституційного принципу верховенства права.

До того ж, накладення арешту є тимчасовим заходом обмеження правомочностей на майно і не позбавляє права власності; особа, яка вважає неправомірним накладення арешту, вправі скористатися встановленим процесуальним законом процедурами оскарження такого судового акта.

Резюмуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів погоджується з доводами апелянта ОСОБА_3. про те, що відсутність у Єдиному державному реєстрі відомостей щодо заборони вчинення реєстраційних дій свідчить про необ`єктивність та неповноту інформації про суб`єкта господарювання, а самі реєстраційні дії, вчинені всупереч такої заборони, є такими, що не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Отже, відсутність в Єдиному державному реєстрі ухвали, якою накладено арешт на корпоративні права, свідчить саме про неповноту відомостей у реєстрі при проведенні оскаржуваних реєстраційних дій. У цьому зв`язку відповідачем обґрунтовано зазначено, що хоч в діях державних реєстраторів і немає ознак протиправності їх дій, разом з тим, самі по собі реєстраційні дії проведені не у відповідності до загальних засад державної реєстрації, позаяк при їх проведенні реєстратори керувалися неповними та недостовірними відомостями, що на той час містилися в реєстрі.

Відповідно до частини 7 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції станом на час прийняття оспорюваного Наказу та в редакції Закону № 3103-IX від 03.05.2023) у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:

1) визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії, анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України.

Підставами для визнання прийнятою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії є такі:

а) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор провів реєстраційну дію з порушенням загальних засад державної реєстрації, визначених пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 4 цього Закону. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором проведено реєстраційну дію;

б) Міністерством юстиції України встановлено, що реєстраційні дії проведено за наявності підстав для відмови в державній реєстрації. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій проведено реєстраційну дію;

в) Міністерством юстиції України встановлено, що реєстраційні дії проведено всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції". У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну санкцію (з посиланням на відповідне положення Закону України "Про санкції"), всупереч якій проведено реєстраційну дію.

Реєстраційна дія визнається вчиненою з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 цієї частини.

Не можуть бути підставою для визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії допущені під час її проведення формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Одночасно із визнанням вчиненою з порушенням цього Закону та анулюванням реєстраційної дії, анулюванням рішення територіального органу Міністерства юстиції України, а також у разі відсутності підстав для їх анулювання Міністерство юстиції України може прийняти одне із рішень, передбачених пунктами 4-6 цієї частини:

2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов`язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;

3) зобов`язання державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації усунути допущені ними порушення з визначенням строків для виконання такого зобов`язання;

4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру.

Отже, в результаті законодавчих змін, що відбулись на підставі Закону № 3103-IX від 03.05.2023, Міністерству юстиції України надано повноваження приймати рішення, зокрема, про визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії з чітко встановленою регламентацією підстав для такого визнання та лише у випадку неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 цієї частини 7 статті 34 Закону № 755.

Тобто вказана норма встановлює новий порядок дій Мін`юсту в ухваленні рішень, який був чинний станом на час прийняття оспорюваного у цій справі Наказу.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у Висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02.10.2023, що став підставою для прийняття Наказу, з урахуванням положень частин 6 та 7 статті 34 Закону № 755 (в редакції Закону № 3103-IX від 03.05.2023) зазначав таке.

Оскільки оскаржувані реєстраційні дії проведені з порушенням загальних засад державної реєстрації, визначених пунктами 7, 8 частини першої статті 4 цього Закону, якими передбачено, що державна реєстрація базується на таких основних принципах, як об`єктивність, достовірність та повнота відомостей у ЄДР та внесення відомостей до ЄДР виключно на підставі та відповідно до цього Закону, а також у зв`язку з неможливістю відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 34 Закону, а допущені при проведенні оскаржуваних реєстраційних дій порушення не є формальними (несуттєвими) помилками та впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей ЄДР, такі дії підлягають анулюванню, а скарга - задоволенню (п. 30 Висновку).

Ухвалюючи рішення про анулювання реєстраційних дій у зв`язку з визнанням їх такими, що вчинені з порушенням Закону № 755 - загальних засад державної реєстрації, передбачених пунктами 7, 8 частини першої статті 4 цього Закону, Мін`юст керувався положеннями чинної на час прийняття Наказу редакції норми підпункту а) пункту 1 частини 7статті 34 Закону.

Господарський суд міста Києва у своєму рішенні виснував, що оскаржуваний Наказ № 3516/5 фактично ґрунтується на нормах матеріального права України, які не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки реєстраційні дії були вчинені у жовтні та грудні 2022 року та у лютому 2023 року, а норма пункту 33 частини 1 статті 28, підпункту в) пункту 1 частини 7 статті 34 Закону № 755 в редакції змін згідно Закону № 3103-IX від 03.05.2023 прийнята лише у травні 2023 року, що набрала законної сили у липні 2023 року.

Колегія суддів з цими висновками суду не погоджується, оскільки вони зроблені без врахування абзацу 4 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3103-IX від 03.05.2023, згідно з якими повноваження Міністерства юстиції України щодо визнання прийнятим (вчиненої) з порушенням закону та анулювання рішення державного реєстратора (реєстраційної дії) поширюються також на рішення державного реєстратора (реєстраційні дії), прийняті (вчинені) до набрання чинності цим Законом.

Одночасно Суд звертає увагу на те, що відсутність в нормі статті 28 Закону № 755 положень про таку підставу для відмови у вчиненні державної реєстрації, як встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції" (станом на дату вчинення спірних реєстраційних дій) не виключало можливість надання реєстратором відмови у державній реєстрації на підставі пункту 5 частини 1 статті 28 цього Закону (документи суперечать вимогам Конституції та Законів України).

Адже у відповідності до рішень РНБО України від 19.02.2021 та 19.10.2022 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", прийнятих на підставі норм Закону України «Про санкції», до підсанкційних осіб застосовано санкції із тимчасового позбавлення права користування та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядженням ними та запобігання виведенню капіталів за межі України.

Мін`юст у своєму Висновку, що став підставою для прийняття оспорюваного Наказу, як слушно зазначають апелянти, не посилався на положення пункту 33 частини 1 статті 28 Закону № 755 та підпункту в) пункту 1 частини 7 статті 34 Закону № 755, а виходив із невідповідності такої державної реєстрації основним принципам, на яких вона базується. Тобто рішення про анулювання прийнято на підставі підпункту а) пункту 1 частини 7 статті 34 Закону № 755.

А тому, доводи апелянтів про те, що оскаржуваний Наказ прийнятий Мін`юстом із вірним застосуванням норм законодавства (підпункту а) пункту 1 частини 7 статті 34 Закону № 755) підтвердились. Протилежні висновки суду, що стали підставою для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог у цій справі, визнаються судом апеляційної інстанції помилковими та такими, що не відповідають матеріалам справи, ґрунтуються на невірному застосуванні норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наказ Міністерства юстиції України від 03.10.2023 № 3516/5 є законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог законодавства, оскільки на час вчинення спірних реєстраційних дій існувало дві заборони на їх проведення, а саме ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 11.07.2022, яка набрала законної сили; наявність накладених на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 санкцій, відповідно до Закону України «Про санкції», зокрема, блокування активів - тобто тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Тож відповідач, приймаючи наказ про анулювання реєстраційних дій, цілком правомірно виходив з того, що вони є такими, що не відповідають встановленим в пунктах 7, 8 частини 1 статті 4 Закону № 755 засадам державної реєстрації щодо об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у ЄДР та внесення відомостей до ЄДР виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Зазначеного судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення враховано не було, що зумовило помилковість висновків про наявність підстав для задоволення позову у цій справі.

Щодо апеляційних скарг Міністерства та Офісу

Аргументації апеляційних скарг Міністерства та Офісу, що є близькими за змістом викладених доводів і правовим обґрунтуванням, зводиться до незгоди з оскаржуваним рішенням Господарського суду міста Києва в частині висновків про звернення Офісу зі скаргою поза межами строків, визначених Законом № 755, а також прийняття відповідачем рішень про анулювання спірних реєстраційних дій із застосуванням норми права, яка не існувала станом на дату їх проведення.

Колегія суддів, за результатами розгляду справи в апеляційному порядку, погодилась з доводами цих апеляційних скарг з мотивів, що викладені вище у даній постанові, а тому вони підлягають задоволенню.

Щодо апеляційної скарги ОСОБА_3 .

Звертаючись до суду апеляційної інстанції зі скаргою, ОСОБА_3 вказував на те, що оскаржуване рішення безпосередньо стосується його прав та інтересів на частку в статутному капіталі ТОВ "Осокорки-7", ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ» та права на розгляд скарги щодо реєстраційної дії з виключення його зі складу учасників названих товариств.

За доводами апелянта ОСОБА_3 , він набув частку в статутному капіталі ТОВ "Осокорки-7", за наслідками чого була проведена реєстраційна дія № 1000651070027022853. Але, надалі було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 26.12.2022 року № 1000651070028022853, якою було виключено ОСОБА_3 зі складу учасників цього товариства.

Також, за доводами апелянта, він набув частку в статутному капіталі ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ», про що внесено до реєстру запис реєстраційної дії №1000651070065034363, яка в результаті державної реєстраційної зміни до відомостей про юридичну особу від 26.12.2022 року № 1000651070066034363 була змінена та виключено ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ».

Крім того ОСОБА_3 зазначає, що Міністерством юстиції України було відмовлено в розгляді його скарг на вищенаведені дії через те, що за результатами розгляду скарги Офісу Генерального прокурора від 11.09.2023 року № 10/1/3- 2108вих-23 прийнято Наказ, яким анульовано ряд реєстраційних дій в т.ч. відносно ТОВ "Осокорки-7", ТОВ «АКАДЕМ-КЛУБ» про виключення апелянта зі складу учасників цих товариств.

Враховуючи те, що оспорюваним у цій справі Наказом Мін`юсту вирішено анулювати реєстраційні дії, якими фактично було виключено ОСОБА_3 зі складу учасників товариств, колегія суддів вважає, що судове рішення у цій справі безпосередньо стосується законних інтересів цієї особи щодо реалізації ним правомочностей з корпоративних прав. А тому, відповідно до статті 254 ГПК України, ОСОБА_3 наділений правом на звернення з апеляційною скаргою в рамках розгляду цього спору.

Узагальнений зміст доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 зводиться до незгоди з судовим рішення в частині висновків щодо пропуску строку подання скарги Офісом Генерального прокурора, відсутності підстав для анулювання спірних реєстраційних дій у зв`язку із невнесенням в реєстр накладеної ухвалою суду заборони та прийняття оскаржуваного Наказу на підставі норм матеріального права, які не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Колегія суддів, за результатами розгляду справи в апеляційному порядку, встановила обґрунтованість наведених аргументів ОСОБА_3 . Тож, його апеляційна скарга також підлягає задоволенню.

Щодо апеляційної скарги Компанії «Віємар Холдінг ЛТД»

На обґрунтування підстав для звернення з апеляційною скаргою Компанія «Віємар Холдінг ЛТД» зазначала, що суд першої інстанції вирішив питання про права та інтереси Компанії "Віємар Холдінг ЛТД"; розглянув спір про право у правовідносинах, учасником яких була Компанія на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції; в оскаржуваному рішенні містяться судження про права Компанії "Віємар Холдінг ЛТД" у відповідних правовідносинах.

За доводами апелянта на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ" від 22.12.2020 Компанія набула права на частку у Товаристві.

28.12.2022 державним реєстратором Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Овчинніковою В.І. було проведено реєстраційну дію № 1000651070068034363, якою було змінено склад учасників ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ", а саме виключено зі складу учасників Компанію "Віємар Холдінг ЛТД" з її часткою і включено до складу учасників ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ" громадянина Болгарії ОСОБА_4 (позивача-1).

Компанія "Віємар Холдінг ЛТД" зверталась до Мін`юсту задля оскарження реєстраційної дії про зміну складу учасників ТОВ "АКАДЕМ-КЛУБ". Однак Наказом Мін`юста від 18.12.2023 № 2921/7 було залишено без розгляду скаргу Компанії у зв`язку з тим, що Мін`юстом за результатами розгляду скарг з таких саме питань вже приймалися рішення про задоволення скарги. Так, Мін`юст вже прийняв Наказ, яким було анульовано ряд реєстраційних дій, зокрема, ті, що були предметом оскарження в скарзі Компанії "Віємар Холдінг ЛТД" від 26.01.2023.

Отже, судове рішення у даній справі зачіпає права та законні інтереси Компанії "Віємар Холдінг ЛТД" з реалізації юридичною особою корпоративних прав, адже з його прийняттям в будь-якому випадку зазнають змін правомочності з частки цього апелянта.

В контексті наведених висновків колегія суддів встановила, що Компанія є особою, яка не брала участі у справі, проте суд вирішив питання про її законній інтерес, а відповідно до статті 254 ГПК України Компанія наділена правом на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги Компанії зводяться до незгоди з висновком місцевого господарського суду про пропуск Офісом встановленого Законом № 755 строку на оскарження до Міністерства реєстраційної дії, а також прийняття відповідачем рішення на підставі норм Закону, що не можуть бути застосовані до рішень державних реєстраторів, які були прийняті до внесення відповідних змін в законодавстві про державну реєстрацію.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено обґрунтованість доводів Компанії, про що зазначалось в мотивувальній частині даної постанови, то апеляційна скарга названого апелянта також підлягає задоволенню.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу про недоведення Компанією "Віємар Холдінг ЛТД" належності цьому апелянту прав на частку на увагу не заслуговують, оскільки предметом позову у даній справі не є вимоги про право власності на частку. Тоді як згідно з відомостями ЄДР зазначена особа була включена до складу учасників товариств та надалі виключена за спірними реєстраційними діями.

З урахуванням вищенаведених висновків, колегія суддів визнала за необхідне залучити ОСОБА_3 та Компанію "Віємар Холдінг ЛТД" до участі у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про що постановлено відповідні ухвали від 14.10.2024.

У свою чергу прийняття судом рішення, що зачіпає законні інтереси осіб, які не були залучені до участі у справу, відповідно до пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України є безумовною підставою для скасування такого рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частинами 1, 3 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, помилкове застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального закону, тому оскаржене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційні скарги задовольняються.

Судові витрати

Судові витрати пов`язані з розглядом справи розподіляються згідно вимог ст. 129 ГПК України. У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивачів.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора, Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) та ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/15745/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Громадянина Болгарії ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15; ідентифікаційний код: 00034051) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Громадянина Латвії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15; ідентифікаційний код: 00034051) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15; ідентифікаційний код: 00034051) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Громадянина Болгарії ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Громадянина Латвії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Громадянина Болгарії ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Громадянина Латвії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Громадянина Болгарії ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) (НЕ 369518, Республіка Кіпр, 9 Васілі Міхаіліді, 3026, м. Лімасол, Кіпр; ЄДРПОУ: 88369518) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Громадянина Латвії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) (НЕ 369518, Республіка Кіпр, 9 Васілі Міхаіліді, 3026, м. Лімасол, Кіпр; ЄДРПОУ: 88369518) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LND) (НЕ 369518, Республіка Кіпр, 9 Васілі Міхаіліді, 3026, м. Лімасол, Кіпр; ЄДРПОУ: 88369518) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 26.12.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення04.12.2024
Оприлюднено30.12.2024
Номер документу124100271
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії

Судовий реєстр по справі —910/15745/23

Ухвала від 20.01.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Постанова від 04.12.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Ухвала від 06.11.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Ухвала від 30.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Ухвала від 14.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Ухвала від 14.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Ухвала від 14.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Ухвала від 30.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Ухвала від 05.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Ухвала від 12.08.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні