Ухвала

від 26.12.2024 по справі 910/5285/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"26" грудня 2024 р. Справа№ 910/5285/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Схід-2»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 (повне судове рішення складено 08.10.2024)

у справі № 910/5285/24 (суддя Котков О.В..)

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Приватного акціонерного товариства «Схід-2»

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2024 року до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла позовна заява б/н від 29.04.2024 року до Приватного акціонерного товариства «Схід-2» про стягнення пайового внеску в розмірі 9 674 162,04 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Схід-2» пайовий внесок у розмірі 9 674 162,04 грн на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Схід-2» на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради судовий збір - 116 089,94 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Схід-2» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 № 910/5285/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Приватного акціонерного товариства «Схід-2» про стягнення грошових коштів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Схід-2» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 910/5285/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 витребувано з суду першої інстанції матеріали справи № 910/5285/24.

До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/5285/24.

Судова колегія зазначає про те, що вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено у ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2, ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 3028,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Виходячи зі змісту п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, за подання апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви та зустрічної позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на те, що скаржником оскаржується рішення суду першої інстанції в повному обсязі, сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання даної апеляційної скарги через підсистему "Електронний суд", складає 139 307,93 грн та розраховується наступним чином: 116 089,94 грн (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за майнову вимогу) * 0,8 * 150% (ставка судового збору при поданні апеляційної скарги) * 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору) = 139 307,93 грн.

Проте, до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас, скаржником в апеляційній скарзі викладено клопотання, в якому останній просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги по прийняття рішення у справі. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відповідач має єдиний рахунок у АТ «Універсал Банк», залишок на якому є 0,00 гривень та який є заблокованим, у зв`язку з наявністю виконавчого провадження по виконанню оскаржуваного рішення, також у зв`язку з відсутністю господарської діяльності з початку введення воєнного стану на території України, відповідач не має в наявності готівкових коштів для того, щоб оплатити судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Так, враховуючи майновий стан сторони, наділений правом відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору: (1) за клопотанням фізичних осіб - позивачів, тільки за наявності певних умов, або (2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи, що скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору колегією суддів відхиляються.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з несплатою судового збору у встановленому законом розмірі та надання скаржнику можливості сплатити судовий збір в розмірі 139 307,93 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваного рішення суду першої інстанції було прийняте 19.09.2024, повний текст судового рішення складено 08.10.2024, а отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 28.10.2024, проте до суду апеляційної інстанції скаржник звернувся 06.12.2024, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

В обґрунтуванні вказаного клопотання скаржник зазначає, що, йому стало відомо про наявність оскаржуваного рішення 15.11.2024, після того як зареєстрував електронний кабінет у системі ЄСІТС.

Враховуючи, що на думку скаржника, строки на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у даній справі були пропущенні ним з поважних причин, останній просить суд апеляційної інстанції поновити йому строк на подання апеляційної скарги.

Колегія суддів оцінює зазначені скаржником причини пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у даній справі критично, враховуючи наступне.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами та труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у встановлений строк.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї справи, крім того, зобов`язаний утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу.

Чинне процесуальне законодавство не допускає довільного, необмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Отже рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції має застосовувати як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (п.п. 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Необхідність дотримання розумних строків встановлена Конституцією України, п. 10 ч. 3 ст. 2, ст. 114 Господарського процесуального кодексу України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс Є.А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Відповідно до ч.ч. 5, 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 було надіслано Приватному акціонерному товариства "Схід-2" поштовим зв`язком на адресу: місто Київ, вулиця Ісмаїла Гаспринського, будинок, 3, кореспонденція якого повернулась до суду першої інстанції.

Враховуючи, що повний текст оскаржуваного рішення складено 08.10.2024, останнім днем для подання апеляційної скарги є 28.10.2024, однак, апеляційна скарга подана через підсистему "Електронний суд" - 06.12.2024.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає поважних підстав для задоволення клопотання про визнання поважними та поновлення строку для подання апеляційної скарги, і дійшла висновку про те, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику вказати підстави (інші) для поновлення строку шляхом подання до суду відповідної заяви.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, відповідних доказів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись статтями 164, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Схід-2» про відстрочення від сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 910/5285/24.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Схід-2» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 910/5285/24 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Попередити Приватне акціонерне товариство «Схід-2», що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, або відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Копію ухвали надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко