Постанова

від 09.12.2024 по справі 910/19635/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. Справа№ 910/19635/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Медведський В.В.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Кібець Р.Р.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024, повний текст якого складено та підписано 12.08.2024

у справі № 910/19635/23 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Національної поліції України

до 1. Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича

2.Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП-ТЕКС"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ТАЙМ"

про зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Національна поліція України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про зобов`язання вчинити дії, а саме про:

- зобов`язання акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Український будівельно- інвестиційний банк» Паламарчука Віталія Віталійовича акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Національної поліції України в розмірі 264 009,00 грн. та подати відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» на затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» B частині включення кредиторських вимог Національної поліції України до реєстру акцептованих вимог кредиторів акціонерного товариства «Український будівельно- інвестиційний банк» в розмірі 264 009,00 грн. керуючись статтями 1, 44, 45, 48, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в забезпечення виконання зобов`язань за договорами поставки Банком надано банківські гарантії №BGV/UA/03-2-03762 та №BGV/UA/03-2-03817. У зв`язку із порушенням принципалами свої зобов`язань за договорами позивач до початку процедури ліквідації банку звернувся з відповідними вимогами, надалі подавалась заява про визнання кредиторських вимог та їх включення до реєстру.

Утім, як зазначає позивач, всупереч вимог чинного законодавства України уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відповідача-1 не включила позивача до реєстру кредиторів, що і стало підставою для пред`явлення позову у цій справі.

Доводи та заперечення відповідачів

Відповідачі з позовом не погодились, посилаючись на те, що кредиторські вимоги НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ відсутні у реєстрі акцептованих вимог кредиторів АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» у зв`язку з відсутністю у балансових даних банку станом на дату запровадження процедури ліквідації відповідної заборгованості.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/19635/23 позов задоволено повністю.

Рішення мотивоване тим, що оскільки право вимоги за банківськими гарантіями виникло у позивача до моменту введення ліквідаційної процедури банку, що були заявлені у визначений законом строк, то позовні вимоги про акцепт та включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів є обґрунтованими.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

А саме апелянт посилається на те, що:

- Кредиторські вимоги НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ відсутні у реєстрі акцептованих вимог кредиторів АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» у зв`язку з відсутністю у балансових даних банку станом на дату запровадження процедури ліквідації відповідної заборгованості;

- Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» діяла правомірно та у повній відповідності до норм чинного законодавства - кредиторські вимоги позивача були відхилені у зв`язку з відсутністю залишків на рахунках;

- вимоги Позивача за гарантією №BGV/UA/03-2-03762 та № BGV/UA/03-2-03817 були пред`явлені до Банку без доказів порушення забезпеченого гарантією зобов`язання, що унеможливлює встановлення її достовірності, відтак вимоги не становили належне представлення, відповідно обов`язок щодо сплати гарантійного платежу не настав, відтак у Позивача відсутні кредиторські вимоги до Банку;

- в процедурі ліквідації банку не виникають обов`язки по сплаті на користь позивача спірних платежів, оскільки такий наслідок ліквідаційної процедури визначено нормою спеціального Закону.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована такими доводами:

- кредиторські вимоги Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108578) відсутні у реєстрі акцептованих вимог кредиторів АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» у зв`язку з відсутністю залишків на рахунках зазначеного контрагента на дату запровадження процедури ліквідації;

- у спірних правовідносинах підлягає врахуванню правова позиція Верховного Суду, що викладена у постанові від 18.04.2024 у справі 910/7235/23.

Доводи та заперечення позивача

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін, посилаючись на те, що:

- Судом першої інстанції у повній мірі досліджено та з`ясовано порядок формування реєстру кредиторів, встановлено дотримання Національною поліцією України процедури заявлення кредиторських вимог до Відповідача 1, що свідчить про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції;

- умовами банківської гарантії не вимагалося подання будь-яких документів, які підтверджують факт порушення забезпеченого гарантією основного зобов`язання;

- у відповідь на письмові вимоги Національної поліції України за банківськими гарантіями листами від 06 вересня 2023 року № 8939/09/31-2023 та від 28 вересня 2023 року № 9008/31/04-2023 Відповідач повідомив лише про неможливість задоволення вимог кредиторів під час тимчасової адміністрації та можливість звернення з такими вимогами до Відповідача 1 у разі його ліквідації. Жодних зауважень з приводу неналежного представлення вимог банківської гарантії відповіді Відповідача 1 не містили;

- суд першої інстанції вірно встановив виникнення у Позивача права вимоги на кошти в загальному розмірі 264 009,00 грн за відповідними банківськими гарантіями з огляду на порушення ТОВ «ТОП-ТЕКС» та ТОВ «БІЗНЕС-ТАЙМ» договірних зобов`язань до моменту введення ліквідаційної процедури банку та заявлення їх у визначений законом строк;

- у відповідь на письмову вимогу Відповідач 1 в листі від 18 жовтня 2023 року № 54 (наявний у матеріалах позовної заяви) повідомив, що «грошові вимоги про сплату коштів за банківською гарантією № BGV/UA/03-2-03762 від 29.06.2023 в сумі 122 499,00 грн є кредиторськими вимогами до Банку та мають розглядатися в порядку визначеному Законом. Будь-яких претензій з приводу неналежного представлення вимог по банківській гарантії чи зауважень з приводу пропуску строку звернення із вимогою відмова Відповідача 1 не містила;

- суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо дотримання Національною поліцією України процедури заявлення кредиторських вимог у межах процедури ліквідації неплатоспроможного банку та обґрунтованості її кредиторських вимог.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніш визначеному складу суду від 20.08.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19635/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи.

29.08.2024 матеріали справи надійшли до апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору, а також відсутністю доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками третій особі-2. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

11.09.2024 недоліки апеляційної скарги усунено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі № 910/19635/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 28.10.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 21.10.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 21.10.2024. Явка учасників справи не визнано обов`язковою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/19635/23 з доданими до неї матеріалами повернуто апелянту. Звернуто увагу скаржника на те, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків.

17.09.2024 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою (через систему «Електронний суд»), в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/19635/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. До апеляційної скарги також додано клопотання про поновлення строку на повторне подання апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 18.09.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 поновлено Акціонерному товариству "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі № 910/19635/23. Відкрити апеляційне провадження за його апеляційною скаргою. Об`єднано розгляд апеляційних скарг Акціонерноого товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/19635/23 в одне апеляційне провадження. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 28.10.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 21.10.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 21.10.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд справи відкладався, зокрема, на 09.12.2024.

Явка представників учасників справи

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 09.12.2024 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2024 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання 09.12.2024 представники відповідача-1 та третіх осіб не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином в електронному кабінеті та засобами поштового зв`язку, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1 та третіх осіб, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.06.2023 року між Національною поліцією України (Покупець) та Приватним підприємством «Бізнес-Тайм» (Постачальник) укладено Договір № 130НП про закупівлю взуття різного, крім спортивного та захисного (черевики демісезонні чорного кольору) (Договір № 130НП).

Відповідно до пункту 5.1 Договору № 130НП постачальник зобов`язувався здійснити поставку товару в термін до 25.09.2023 року включно, за адресою Покупця у місті Києві.

Як встановлено пунктом 5.2 Договору № 130НП датою поставки товару вважається дата отримання його Покупцем і підписання уповноваженими особами Сторін накладної.

Пунктом 10.1 Договору № 130НП передбачено, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 560-569 Цивільного кодексу України, Постачальник повинен надати Покупцю забезпечення виконання цього Договору у виді безвідкличної, безумовної банківської гарантії, оформленої відповідно до вимог постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (зі змінами) «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах» (далі - Положення), із зобов`язанням банку-гаранта у разі виникнення обставин, передбачених цим розділом Договору, перерахувати кошти у сумі 122 499,00 грн., що становить 1% від ціни Договору, вказаної в п. 3.1 цього Договору.

Згідно з пунктом 10.3 Договору № 130НП порушенням постачальником умов цього Договору, яке матиме наслідком перерахування Банком-гарантом грошових коштів Покупцю в сумі, визначеній в Гарантії та вказаній у п. 10.1 цього Договору, вважається порушенням Постачальником строку (терміну) поставки Товару на 5 або більше календарних днів відносно строку (терміну), зазначеного у пункті 5.1 цього Договору.

За змістом пункту 10.4 Договору № 130НП кошти за гарантією мають бути перераховані банку Покупця - Державній казначейській службі України, код банку 820172, реєстраційний рахунок UA158201720355129001002092553 (адреса: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601) протягом 10 календарних днів з дня отримання банком-гарантом вимоги від Покупця.

Крім того, 30.06.2023 року між Національною поліцією України (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОП-ТЕКС» (Постачальник) було укладено Договір № 136НП про закупівлю мішків та пакетів (рюкзак тактичний в колористиці «камуфляж») (Договір № 136НП).

Відповідно до пункту 5.1 Договору № 136НП Постачальник зобов`язувався здійснити поставку товару в термін до 25.08.2023 року включно, за адресою Покупця у місті Києві.

Як встановлено пунктом 5.2 Договору № 136НП датою поставки товару вважається дата отримання його Покупцем і підписання уповноваженими особами Сторін накладної.

Пунктом 10.1 Договору № 136НП передбачено, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 560-569 Цивільного кодексу України, Постачальник повинен надати Покупцю забезпечення виконання цього Договору у виді безвідкличної, безумовної банківської гарантії, оформленої відповідно до вимог постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (зі змінами) «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах» (далі - Положення), із зобов`язанням банку-гаранта у разі виникнення обставин, передбачених цим розділом Договору, перерахувати кошти у сумі 141 510,00 грн, що становить 1 % від ціни Договору, вказаної в п. 3.1 цього Договору.

Згідно з пунктом 10.3 Договору № 136НП порушенням Постачальником умов цього Договору, яке матиме наслідком перерахування Банком-гарантом грошових коштів Покупцю в сумі, визначеній в Гарантії та вказаній у п. 10.1 цього Договору, вважається порушенням Постачальником строку (терміну) поставки Товару на 5 або більше календарних днів відносно строку (терміну), зазначеного у пункті 5.1 цього Договору.

За змістом пункту 10.4 Договору № 136НП кошти за гарантією мають бути перераховані банку Покупця - Державній казначейській службі України, код банку 820172, реєстраційний рахунок UA158201720355129001002092553 (адреса: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601) протягом 10 календарних днів з дня отримання банком-гарантом вимоги від Покупця.

На виконання умов Договору № 130НП постачальник надав покупцю банківську гарантію, видану Банком від 29.06.2023 року № BGV/UA/03-2-03817, згідно з якою Банк взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання сплатити протягом п`яти банківських днів з дати отримання першої письмової вимоги бенефіціара повну суму, що складає 122 499,00 грн. з моменту одержання оригіналу письмової вимоги, в якій вказується допущене принципалом порушення, що згідно з договором має наслідком настання гарантійного випадку, без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Постачальником було допущено порушення строку (терміну) поставки товару на 5 та більше календарних днів відносно строку (терміну), зазначеного в пункті 5.1 Договору № 130НП, що свідчить про виникнення 01.10.2023 року у Банку зобов`язання перед Національною поліцією щодо сплати грошових коштів у сумі, визначеній в банківській гарантії.

Листом від 06.10.2023 року № 9342/31/04-2023 позивач звертався до Банку з повідомленням про настання гарантійного випадку та вимогою про перерахування коштів за гарантією.

У свою чергу листом від 18.10.2023 року № 54 відповідач-1 повідомив, що грошові вимоги про сплату коштів за банківською гарантією № BGV/UA/03-2-03817 від 29.06.2023 року в сумі 122 499,00 грн. є кредиторськими вимогами до Банку та мають розглядатися в порядку визначеному Законом.

Позивач зазначає, що вимоги Національної поліції України щодо сплати грошових коштів за банківською гарантією від 29.06.2023 року № BGV/UA/03-2-03817 в розмірі 122 499,00 грн. є обґрунтованими, такими, що виникли до дня початку процедури ліквідації Банку, документально підтвердженими та підлягають включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.

На виконання умов Договору № 136НП Постачальник надав покупцю банківську гарантію, видану Банком від 29.06.2023 року № BGV/UA/03-2-03762, згідно з якою Банк взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання сплатити протягом п`яти банківських днів з дати отримання першої письмової вимоги бенефіціара повну суму, що складає 141 510,00 грн. з моменту одержання оригіналу письмової вимоги, в якій вказується допущене принципалом порушення, що згідно з договором має наслідком настання гарантійного випадку, без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Постачальником було допущено порушення строку (терміну) поставки товару на 5 та більше календарних днів відносно строку (терміну), зазначеного в пункті 5.1 Договору № 136НП, що свідчить про виникнення 31.08.2023 року у Банку зобов`язання перед Національною поліцією щодо сплати грошових коштів у сумі, визначеній в банківській гарантії.

Листами від 06.09.2023 року № 8939/09/31-2023 та від 28.09.2023 року № 9008/31/04-2023 позивач звертався до Банку з повідомленням про настання гарантійного випадку та вимогою про перерахування коштів за гарантією.

У свою чергу листом від 28.09.2023 року № 436 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві «Український будівельно-інвестиційний банк» повідомлено про неможливість задоволення вимог кредиторів Банку під час тимчасової адміністрації та можливість звернення з такими вимогами до Банку у разі його ліквідації.

Позивач зазначає, що вимоги Національної поліції України щодо сплати грошових коштів за банківською гарантією від 29.09.2023 року № BGV/UA/03-2-03762 у розмірі 141 510,00 грн є обґрунтованими, такими, що виникли до дня початку процедури ліквідації Банку, документально підтвердженими та підлягають включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Статтею 546 ЦК України унормовано види забезпечення виконання зобов`язання.

Зокрема, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Частинами 1 - 4 ст. 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення), відповідно до пунктів 2, 8, 9 частини третьої розділу І якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії; гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин; базові відносини - відносини між принципалом та бенефіціаром, які виникають на підставі договору, інших правочинів, тендерної документації, законодавчих актів щодо зобов`язань принципала на користь бенефіціара, виконання яких забезпечує гарантія.

Відповідно до частин 1, 3 статті 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Якщо гарант після пред`явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов`язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника; повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, яка є загальною щодо спорів про стягнення за гарантією, враховуючи приписи статей 560, 563, 565 ЦК України, обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення бенефіціаром гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (постанови Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/21641/17, від 20.06.2018 у справі №904/9536/17, від 02.03.2018 у справі №910/8297/17, від 14.11.2019 у справі №910/20326/17, від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, від 07.12.2021 у справі №910/2831/20, 21.12.2021 у справі №910/17772/20 тощо).

При цьому в частині змісту вимоги та доданих до неї документів законодавцем чітко встановлено, що обов`язковим є зазначення у вимозі або у доданих до неї документах того, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Проте обов`язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, закон не містить, тобто законодавець залишив на розсуд особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії певного переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією (аналогічний висновок міститься у п. 8.4 постанови Верховного Суду від 18.08.2022 у справі № 910/1674/20).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 звертала увагу на те, що тлумачення норм статей 560, 562-565 ЦК України таким чином, що гарант повинен перевірити, чи дійсно принципал порушив основне зобов`язання, і що він має платити виключно в разі, якщо бенефіціар довів гаранту порушення основного зобов`язання принципалом, тобто те, що основне зобов`язання не припинено виконанням, унеможливлює застосування імперативних законодавчих положень про те, що зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання, зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання, та про те, що повторна вимога кредитора, одержана гарантом після повідомлення кредитора про недійсність або припинення основного зобов`язання, підлягає задоволенню. Іншими словами, таке розуміння законодавства призводить до врахування одних законодавчих положень і до ігнорування інших. Тому об`єднана палата відхиляє таке тлумачення законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що в наданих відаовідачем-1 банківських гарантіях №BGV/UA/03-2-03762 та № BGV/UA/03-2-03817, за якими банк взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання сплатити протягом п`яти банківських днів з дати отримання першої письмової вимоги Бенефіціару повну суму забезпечення, з моменту одержання оригіналу письмової вимоги, в якій вказується допущене принципалом порушення, що згідно договору має наслідком настання гарантійного випадку, без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Позивач в листах-вимогах повідомляв, що у зв`язку з порушеннями принципалами умов договорів, зокрема, пункту 5.1 договору - порушення строку (терміну) поставки товару на 5 днів або більше календарних днів, банк повинен здійснити перерахування грошового забезпечення згідно банківських гарантій. Крім того у вимогах позивач посилався на те, що у відповідності до вимог пункту 10 договору назване порушення умов договорів є підставою для перерахування Банком-гарантом коштів в сумі, визначеній банківськими гарантіями.

Отже, виходячи із умов банківських гарантій, які окрім пред`явлення оригіналу письмової вимоги не встановлювали додаткових умов в т.ч. щодо необхідності надання підтверджуючих документів порушення принципалами зобов`язань, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апелянтів щодо неналежного представлення позивачем наведених вище вимог через те, що позивач не представив докази порушення забезпеченого гарантією зобов`язання.

До того ж, як вбачається зі змісту наданих відповідачем-1 листів у відповідь на зазначені вимоги, банк на надання неналежних вимог не посилався, а лише зазначав про неможливість їх задоволення у зв`язку із запровадженням у банку тимчасової адміністрації та можливості звернення з цими вимогами у разі ліквідації банку, їх розгляду як кредиторських вимог в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Судом апеляційної інстанції в контексті наведених вище доводів апеляційних скарг також враховано правову позицію Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20, де зазначається, що норми цивільного та господарського законодавства в частині регулювання правовідносин із забезпечення виконання зобов`язань банківською гарантією слід розуміти таким чином, що гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 ЦК України визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником.

Підпункт 11 пункту 2 розділу І Положення унормовує, що належне представлення - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія / контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії / контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями / контргарантіями.

Положення не дає визначення достовірності вимоги. Водночас зі змісту пунктів 54 (авізуючий банк (резидент), отримавши від іншого банку гарантію, перевіряє достовірність цієї гарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT)), 69 (банк-гарант (резидент), отримавши від іншого банку контргарантію, перевіряє достовірність цієї контргарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT)) випливає, що під перевіркою достовірності вимоги слід розуміти перевірку того, що вимога подана (підписана) бенефіціаром (від його імені), а не іншою особою.

З урахуванням наведеного, колегія суддів визнає неспроможними доводи апелянта-відповідача-1 про те, що ненадення позивачем разом з вимогами доказів порушення забезпеченого гарантією зобов`язання виключало можливість встановлення їх достовірності. Питання щодо підписання вимог неуповноваженою особою бенефіціара банком не порушувалось.

Щодо пред`явлення вимог банку, який ліквідується

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), який є спеціальним законом, що унормовує дані правовідносини.

Частиною 1 статті 36 Закону встановлено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Пунктом 1 частини 5 вказаної статті визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

За приписами статті 45 Закону протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 48 Закону фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком.

Ураховуючи, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним, здійснення заходів банку щодо задоволення вимог кредиторів; вживання у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком здійснюється в межах вказаного Закону.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/4726/17 та від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17.

Пунктом 3 частини 2 статті 46 Закону встановлено, що з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (частина третя статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Отже, виходячи із правового аналізу вищенаведених норм спеціального законодавства, слід констатувати, що строк виконання всіх грошових зобов`язань настає з дня початку процедури ліквідації. Відповідно, таке грошове зобов`язання має існувати на момент початку процедури ліквідації банку. Жодних додаткових зобов`язань після початку процедури ліквідації, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, не виникає.

В силу положень статей 560, 563, 566 ЦК України, статті 200 ГК України у їх взаємозв`язку з нормами пункту 3 частини другої, частин третьої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обов`язок гаранта сплатити бенефіціару суму, передбачену гарантією (грошове зобов`язання), настає у випадку, якщо принципал порушив зобов`язання і бенефіціар звернувся до гаранта з вимогою про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії до початку процедури ліквідації банку. У такому випадку строк виконання зобов`язання зі сплати визначеної гарантією суми настав і підлягає включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, який ліквідується (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2024 у справі 910/7235/23 та на яку посилається апелянт-відповідач-2).

За приписами статті 45 Закону протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 05.10.2023 №350-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Укрбудінвестбанк" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.10.2023 №1235 "Про початок процедури ліквідації АТ "Укрбудінвестбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", розпочато процедуру ліквідації АТ "Укрбудінвестбанк" строком на три роки з 06.10.2023 до 05.10.2026 (включно).

06.10.2023 на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» (АТ «Укрбудінвестбанк») та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

11.10.2023 на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення, в якому було зазначено, що реєстр акцептованих вимог кредиторів «Укрбудінвестбанк» формуватиметься на підставі балансових даних в розмірі залишків на рахунках контрагентів станом на дату запровадження процедури ліквідації АТ «Укрбудінвестбанк»; реєстр буде сформовано до 20.11.2023.

Матеріалами справи підтверджується, що Листами від 06.09.2023 року № 8939/09/31-2023 та від 28.09.2023 року № 9008/31/04-2023 позивач звертався до Банку з повідомленням про настання гарантійного випадку та вимогою про перерахування коштів за гарантією.

Позивач із заявою від 02.11.2023 № 5893/26/3-2023 звертався до банку про визнання вимог кредитора в загальному розмірі 264 009,00 грн. До вказаної заяви було надано увесь необхідний перелік документів, на підставі яких можливо було встановити як обставини щодо настання гарантійного випадку (порушення принципалами строків поставки), так і чинність банківських гарантій.

З урахуванням вищевстановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що виникнення у позивача права вимоги на кошти в загальному розмірі 264 009,00 грн за відповідними банківськими гарантіями з огляду на порушення ТОВ "ТОП-ТЕКС" та ТОВ "БІЗНЕС-ТАЙМ" договірних зобов`язань до моменту введення ліквідаційної процедури банку та заявлення їх у визначений законом строк свідчить про їх законність та обґрунтованість та відповідно наявність підстав для визнання таких вимог з подальшим включення їх до реєстру акцептованих кредиторів.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються розроблено з метою реалізації вимог статей 29, 45, 46, 49, 52 Закону № 4452-VI.

Це Положення регулює процедури, що виникають в процесі виконання дій щодо визначення суми заборгованості кожному кредитору, віднесення вимог кредиторів до певної черги, відхилення вимог кредиторів у разі непідтвердження їх фактичними даними, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а також порядок задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується.

Згідно з Положенням, кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов`язань.

Згідно з пунктом 1, 4 та 5 Розділу ІІ Положення кредиторські вимоги заявляються кредиторами банку, що ліквідується, виключно в письмовій формі шляхом:

- направлення письмової заяви до Фонду або через відділення поштового зв`язку за адресою, вказаною в оголошенні про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду;

- подання письмової заяви безпосередньо за місцезнаходженням банку/відокремленого підрозділу банку (відділення, філії, представництва).

Кредиторські вимоги можуть заявлятись кредиторами банку як з визначенням обсягу (суми) кредиторських вимог, так і без визначення такого обсягу (суми).

Пунктом 1 частини 1 Розділу ІІІ Положення визначення суми вимог кожного кредитора відбувається у такому порядку: відповідальний структурний підрозділ Фонду або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів на підставі поданих кредиторами заяв, первинних документів, що є в розпорядженні банку, та відповідно до даних балансу банку, до якого включає.

- вимоги кредиторів у національній валюті в розмірі, який існував станом на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації Фондом банку;

- вимоги кредиторів, заявлені в іноземній валюті, перераховані у національну валюту в сумі, визначеній за офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації Фондом банку.

Зважаючи на те, що представлені до матеріалів справи документи підтверджують наявність у позивача вимоги до банку щодо його майнових зобов`язань з виплати забезпечувального платежу за банківськими гарантіями №BGV/UA/03-2-03762 та № BGV/UA/03-2-03817, колегія суддів погоджується з виснуванням суду попередньої інстанції про задоволення позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі № 910/19635/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 27.12.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова