Рішення

від 27.12.2024 по справі 756/2936/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27.12.2024 Справа № 756/2936/24

Унікальний № 756/2936/24

Провадження № 2/756/2381/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБ Д24», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБ Д24» про стягнення матеріальної шкоди завданої ДТП.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 05.07.2023 року о 13 год. 27 хв. в м. Черкаси по провул. А. Пашкевича, 2, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 , власник ТОВ «КУБ Д24», спільно з напівпричепом Wieltom д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не врахував габаритів напівпричепа та не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль Toyota д.н.з. НОМЕР_3 власником, якого є позивач, чим порушив п. 2.3б, 13.3 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, після чого залишив місце ДТП, до якої був причетний.

Постановами Соснівського районного суду м. Черкас від 13 вересня 2023 року за ун. №577/4460/23, 577/4459/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені вищезазначеного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.

На час вчинення ДТП, транспортний засіб Renault д.н.з. НОМЕР_1 , на праві власності належав ТОВ «КУБ Д24», цивільно - правова відповідальність, якого була застрахована в АТ «ПРОСТО-страхування», про що вказано в протоколі про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_2 використовував цей транспортний засіб, що свідчить про наявність трудових відносин між ТОВ «КУБ Д24» та ОСОБА_2

18.08.2023 року, в порядку відшкодування завданої Відповідачем матеріальної шкоди, АТ «ПРОСТО-страхування» було виплачено Позивачу 160 000 грн

Відповідно до висновку експерта № 107 від 19.07.2023 року, вартість відновлювального ремонту «Toyota», д.н.з. НОМЕР_3 складає 370 518 грн. 99 коп.

На підставі викладеного, позивач вважає, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в сумі 210 518,99 грн, оскільки виплаченого страхового відшкодування недостатньо для відновлення пошкодженого майна позивача, має відшкодувати власник автомобіля марки Renault д.н.з. НОМЕР_1 , ТОВ «КУБ Д24», оскільки, юридична особа чи фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Крім того, позивач зазначає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 2 730,98 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5 097,04 грн.

Враховуючи вищезазначене, просить із відповідача ТОВ «КУБ Д24» на користь позивача стягнути 218 347,01 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 11.03.2024 в зазначеній справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Від ТОВ «КУБ Д24» надійшов відзив, у якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем, як вже зазначалось вище, не доведений факт звернення до ПрАТ «ПРОСТО-страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування, отримання страхового відшкодування або отримання позивачем відмови у виплаті страхового відшкодування.

При цьому Позивач наголошує на тому, що страхове відшкодування було отримане ним за полісом ЕР № 214105484, однак Позивачем на надано доказів звернення до ПрАТ «ПРОСТО-страхування» за отриманням страхового відшкодування за полісом ЕР № 210219174 за яким був застрахований напівпричіп, оскільки ДТП відбулось за участю саме напівпричіпа.

Щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних відповідач зазначає, що Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання.

За своєю правовою природою деліктне зобов`язання не передбачає відшкодування 3% річних та інфляційних витрат, оскільки зобов`язання відшкодувати завдану шкоду не носить договірний характер, а виникає з моменту настання ДТП.

Слід також зазначити, що відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов`язання, на шкоду не повинні нараховуватися проценти за користування чужими грошовими коштами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

05.07.2023 року о 13 год. 27 хв. в м. Черкаси по провул. А. Пашкевича, 2, ОСОБА_2 керуючи автомобілем Renault д.н.з. НОМЕР_1 , власник ТОВ «КУБ Д24», спільно з напівпричепом Wieltom д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не врахував габаритів напівпричепа та не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Toyota» д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є позивач, чим порушив п. 2.3б, 13.3 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановами Соснівського районного суду м. Черкас від 13 вересня 2023 року за ун. №577/4460/23, 577/4459/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені вищезазначеного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.

В результаті вчинення ОСОБА_2 правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, отримав пошкодження автомобіль марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є позивач, чим останньому заподіяно майнову шкоду.

У встановленому законом порядку позивач повідомив страховика про дорожньо-транспортну пригоду та подав заяву про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до висновку експерта №107 за результатами проведення авто товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу «Toyota» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок пошкодження при ДТП 05.07.2023 складеного 19.07.2023 СПД «Березовський А.А.» вартість відновлювального ремонту складає 370 518,99 грн.

Відповідно до полісів ЕР№ 210219174 та ЕР №214105484 обов`язкового страхування цивільно - правова відповідальність ТОВ «КУБ Д24», як власника наземних транспортних засобів «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 , та напівпричепа Wieltom д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП 05.07.2023 була застрахована в АТ «ПРОСТО-страхування»

АТ «ПРОСТО-страхування» страхове відшкодування у розмірі 160 000 грн. виплачено потерпілій особі 18.08.2023.

Отже, різниця між вартістю відновлювального ремонту та розміром виплаченого страхового відшкодування складає 210 518,99 грн.( 370 518,99 -160 000).

Як вбачається з матеріалів справи у відзиві ТОВ «КУБ Д24» не спростовує твердження позивача про те, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Таким чином, суд вважає, підтвердженим доводи позивача про те, що водій ОСОБА_2 , з вини якого сталася ДТП, перебував у трудових відносинах з відповідачем - ТОВ «КУБ Д24».

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Частиною першою статті 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом відшкодування шкоди» (далі - Постанова Пленум №6), під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу відповідних на те прав.

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму №6 відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах.

Згідно з абз. 2 п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі - Постанова Пленуму №4), якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспорт, переданий її власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Згідно п. 72 постанови Верховного Суду від 04.07.2018 р. № 755/18006/15-ц, зазначено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

В зв`язку з вищезазначеним, суд вважає, що обґрунтованими є вимоги про відшкодування відповідачем ТОВ «КУБ 24» шкоди у розмірі 210 518,99 грн., тобто різниці між вартістю відновлювального ремонту та вартістю матеріального збитку, розмір якого сплачено страховиком за положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .( 370 518,99 -160 000).

Позивач просить стягнути з відповідача ТОВ «КУБ Д24» 3% річних у розмірі 2 730,98 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5 097,04 грн.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання.

Разом з тим зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, у якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, унаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою деліктне зобов`язання не передбачає відшкодування 3% річних та інфляційних витрат, оскільки зобов`язання відшкодувати завдану шкоду не носить договірний характер.

Відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов`язання, на шкоду не повинні нараховуватися проценти за користування чужими грошовими коштами. Положення статті 625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).

Договірні правовідносини між позивачем та ТОВ «КУБ Д24», які б давали підстави стверджувати про наявність у відповідача, як боржника грошового зобов`язання перед позивачем - відсутні.

Також, докази пред`явлення вимоги позивачем до ТОВ «КУБ Д24» про відшкодування завданої шкоди у розмірі 210 518,99 грн в матеріалах справи відсутні.

Відтак, відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних втрат.

В зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задовленню.

Суд, вирішуючи питання про судові витрати, враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 105,18 грн.

Керуючись ст.ст.2, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБ Д24», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБ Д24» на користь ОСОБА_1 :

210 518 (двісті десять тисяч п`ятсот вісімнадцять) гривень 99 копійок - різницю між страховою виплатою та фактичними збитками;

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБ Д24» на користь держави судовий збір у розмірі 2 105 (дві тисячі сто п`ять) гривень 18 копійок.

Дані учасників справи.

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «КУБ Д24», код ЄДРПОУ 40439072, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Кемеровська, 1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.М. Майбоженко