Ухвала

від 25.12.2024 по справі 757/40170/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40170/24-ц

пр. № 2-7821/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про направлення матеріалів справи за підсудністю

25 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Литвинової І. В.

за участю секретаря судового засідання Когут Н. В.,

представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про роз`єднання позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальні кореспонденти» про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом визнання інформації такою, що виражена у принизливій формі, відшкодування моральної шкоди, виділення в самостійне провадження і передачу за підсудністю,

УСТАНОВИВ:

05 вересня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 11 вересня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

12 вересня 2024 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, на виконання якої 16 вересня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків у позовній заяві /т. І а. с. 72-74, 76-79/.

12 вересня 2024 року і 17 вересня 2024 року судом отримано відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру з інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів фізичних осіб та з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача юридичної особи /т. І а. с. 80, 81, 82-83/.

18 вересня 2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі для розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

25 вересня 2024 року ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - ОСОБА_7 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження /т. ІІ а. с. 123-124/.

09 жовтня 2024 року засобами поштового зв`язку до суду від представника позивача надійшла про зменшення розміру позовних вимог до 1, 00 грн /т. ІІІ а. с. 45-55/.

09 жовтня 2024 року представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 через Електронний суд подала клопотання про роз`єднання позовних вимог та направлення за територіальною підсудністю /т. ІІІ а. с. 57-77/.

В обґрунтування клопотання представник вказала, що позов є безпідставним та спір має очевидно штучний характер, позивач додає до розгляду справи відповідача ТОВ «Спеціальні кореспонденти», який є заінтересованою та пов`язаною особою із адвокатом позивача через АО «Barristers», оскільки засновники ТОВ «Спеціальні кореспонденти» ОСОБА_8 і ОСОБА_9 є членами згаданої команди адвокатського об`єднання, як і представник позивача ОСОБА_10 - з 2017 року по 2021 рік перебував на посаді керуючого партнера. Відповідач ОСОБА_2 здійснив саме репост (поширення, використання чужого тексту у себе у блозі чи у соціальній мережі) висловлювання про позивача, тобто він не є його автором, такий репост (поширення) оціночного судження про позивача здійснило ще 778 осіб, а також 13 публічних акаунтів, однак позивач вирішила подати позов саме до відповідача ОСОБА_2 , що підтверджує штучність, вибірковість та упередженість позовної заяви у цій справі щодо відповідача. Тобто висловлювання: «І ця русня в Києві» первісно розповсюджене відповідачем ОСОБА_4 і далі відповідач ОСОБА_2 здійснив репост, з посиланням на автора зазначеного висловлювання у телеграм-каналі, а відповідач ТОВ «Спеціальні кореспонденти» здійснив розповсюдження оціночного судження на власному веб-сайті. Тож відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не є авторами розповсюдженого висловлювання, а отже, друга та третя позовні вимоги (про стягнення моральної шкоди солідарно з усіх відповідачів у розмірі 1 000 000, 00 грн та суми судових витрат) не може бути застосована в цілому до усіх відповідачів, оскільки оціночне судження розповсюджене про позивача на різних ресурсах та у різний спосіб. Представник відповідача наголошує, що об`єднання позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ТОВ «Спеціальні кореспонденти» здійснено позивачем із корисливих мотивів, що значним чином ускладнить судовий розгляд справи, у зв`язку із великою кількістю учасників справи, що потребує більш тривалого дослідження обставин справи, ніж якби позивач подала позови із конкретною деталізацією подій щодо кожного із відповідачів окремо, тобто позивач грубо порушила принцип процесуальної економії, оскільки у цій справі необхідно встановлювати значне коло обставин щодо кожного відповідача, зокрема, але не виключно: встановлювати та досліджувати приналежність ресурсу поширення оціночного судження про позивача щодо окремо кожного відповідача; встановлювати та досліджувати приналежність авторства оціночного судження про позивача щодо окремо кожного відповідача; встановлювати та досліджувати наявність та/або відсутність моральної шкоди, про яку стверджує позивач, а саме щодо факту її заподіяння/не заподіяння окремо кожним відповідачем; щодо наявності та/або відсутності доказів начебто завданої моральної шкоди позивачу щодо окремо кожного відповідача. Кожен із відповідачів зареєстрований у різних районах міста Києва, Київської області, тобто розгляд позовних вимог позивача окремо щодо кожного відповідача за їхнім зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх проживання або перебування, місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб відповідним судом за підсудністю (стаття 27 Цивільного процесуального кодексу України) значно пришвидшить розгляд позовних вимог позивача, що і є основним завданням цивільного судочинства відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, а саме частиною першою статті 2 кодексу визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

06 листопада 2024 року засобами поштового зв`язку від представника позивача ОСОБА_10 до суду надійшли письмові заперечення на клопотання представника відповідача про роз`єднання позовних вимог і направлення за територіальною підсудністю. Заперечуючи проти задоволення клопотання про роз`єднання вимог, представник позивача вказав, що з 10 грудня 2020 року не є головою або учасником АО «Баррістерс» і не пов`язаний позиціями чи світоглядом з адвокатами цього об`єднання, а доводи представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є надуманими. Крім цього вказав, що предметом справи є пов`язані між собою вимоги, роз`єднання пов`язаних між собою позовних вимог та розгляд справ трьома судами призведе до порушення принципу процесуальної економії часу та ресурсів, який спрямований на пришвидшення розгляду справи та зменшення судових витрат. Роз`єднання позовних вимог створить надмірне та штучне навантаження на суди. Довід щодо необхідності роз`єднання позовних вимог та передання роз`єднаних проваджень до інших судів, у зв`язку із тим, що кожен з відповідачів зареєстрований у різних районах міста Києва та Київської області, не є обґрунтованим та очевидно направлений на затягування розгляду справи, що не є раціональним та таким, що відповідає завданням цивільного судочинства, зокрема принципу пропорційності та розумності строків розгляду. Представник позивача переконаний, що доводи представника відповідачів щодо необхідності роз`єднання позовних вимог у цій справі не є достатнім, при цьому роз`єднання позовних вимог навпаки ускладнить вирішення справи і уповільнить її розгляд.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про роз`єднання позовних вимог, виділення матеріалів і направлення за підсудністю, вважаючи необґрунтованим і посилаючись на доводи, наведені у запереченнях на це клопотання, датовані 14 жовтня 2024 року і подані представником позивача ОСОБА_10 .

Відповідач ОСОБА_4 , його представник та представники відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 підтримали клопотання і просили задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у ньому.

Представник відповідача ТОВ «Спеціальні кореспонденти» у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи міститься заява представника про розгляд справи без участі сторони /т. ІІІ а. с. 83-85/.

Суд, заслухавши думку представника позивача, відповідача та представників відповідачів, дослідивши письмові докази у межах ініційованого питання, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Нормою процесуального права закріплене право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, передбачених частиною першою статті 188 ЦПК України, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

В аналогічній ситуації, Касаційний господарський суд у постанові від 17 лютого 2022 року у справі № 915/1429/21 про захист ділової репутації, де інформацію про позивача було поширено: (1) у соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_4» (2) у політичному ток-шоу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зазначив: позовні вимоги є двома окремими предметами спору, оскільки пред`явлені до двох відповідачів, кожним з яких, мали місце окремі випадки поширення інформації в різні дати та у різних соціальних мережах (на різних ресурсах).., зазначені вимоги не пов`язані за принципом однорідності та підставами виникнення, а також не є похідними. При сумісному розгляді указаних вимог вирішення спору буде утрудненим та потребуватиме значного часу для дослідження доказів та надання оцінки всім цим обставинам у сукупності. ... обставини непов`язаності позовних вимог у справі вбачаються безпосередньо з формулювання заявлених позивачем позовних вимог, обґрунтування їх правових підстав та суб`єктного складу спору, тому процесуальне порушення у вигляді їх об`єднання в одній позовній заяві давало місцевому суду право на повернення її позивачу та не залежало від необхідності дослідження судом поданих на обґрунтування вимог доказів.

Чинним законодавством передбачено можливість об`єднання позовних вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

З позовної заяви та додатків вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідач ОСОБА_2 опублікував допис в Телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_6», де розмістив скріншоти публікацій позивача у соціальній мережі Facebook з власним коментарем « ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач ОСОБА_4 опублікував репост допису ОСОБА_2 в Телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_12». ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайті «Спеціальні кореспонденти» відповідач ТОВ «Спеціальні кореспондент» опублікував статтю під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_13» наступного змісту: «Телеграм-канали «ІНФОРМАЦІЯ_6» та ОСОБА_12 наводять скріпи, де ОСОБА_13 пише про затримання ОСОБА_14 , а також скріпи з телеграм-каналу соловйова. В своїх публікаціях в телеграм-каналах вони називають ОСОБА_15 руснею.»

Отже у справі підстави для позовних вимог до кожного з відповідачів є різними і різні докази на підтвердження позовних вимог.

Касаційний господарський суд у постанові від 17 лютого 2022 року у справі № 915/1429/21 зауважив на необхідності враховувати, що об`єднання позовних вимог може мати й негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

Спільний розгляд позовних вимог, об`єднаних з порушенням правил, встановлених частиною першою ст. 188 ЦПК України, автоматично призводить до ускладнення вирішення спору, без застосування обставин наведених в абзаці 4 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

В ухвалі від 17 жовтня 2024 року у справі № 910/6924/24 Верховний Суд вказав, що погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про порушення позивачем при поданні позову вимог щодо об`єднання позовних вимог, оскільки у даному випадку заявлені позовні вимоги є окремими спорами, які становлять самостійні предмети розгляду, кожен з яких має окреме коло доказів, а відтак, сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та ускладнить вирішення спору.

Касаційний господарський суд у постанові від 14 листопада 2023 року у справі № 910/1052/23 зазначив, що якщо порушення правил об`єднання позовних вимог об`єктивно неможливо виявити та встановити судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, що, в свою чергу, може бути обумовлено особливостями правового регулювання спірних правовідносин, їх змістом, змістом позовної заяви та неочевидністю порушення правил об`єднання позовних вимог у спірних правовідносинах, яке може бути виявлено та встановлено судом у справі лише в ході її розгляду шляхом дослідження та оцінки обґрунтувань та аргументів в позовній заяві, доказів, заслуховування пояснень сторін та інших учасників провадження у справі тощо, і суддя в ході підготовчого провадження дійшов висновку про порушення правил об`єднання позовних вимог, то суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті ухвалює про роз`єднання позовних вимог. Отже, позовна заява підлягає залишенню судом без розгляду лише за тих виявлених судом після відкриття провадження у справі порушень правил об`єднання позовних вимог, що передбачені нормами частини четвертої, п`ятої ст. 173 ГПК України (аналогічна частинам четвертій і п`ятій ст. 188 ЦПК України). В інших випадках порушення правил об`єднання позовних вимог, виявлених та встановлених судом у підготовчому провадженні, суддя за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи приймає рішення про роз`єднання позовних вимог.

Тож практика Верховного Суду свідчить про те, у випадку, коли позовні вимоги до одного відповідача мають окреме коло доказів від позовних вимог до іншого відповідача, це є порушенням об`єднання позовних вимог (ухвала Касаційного господарського суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 910/6924/24).

Частина перша ст. 188 ЦПК України свідчить про те, що вимоги у цілому мають бути пов`язані поданими доказами, а не частково певними і щодо окремих фактів. У цілому коло доказів в обґрунтування вимог до відповідачів має бути спільним.

Касаційний господарський суд у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 909/243/18 наголосив на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем».

Згідно з пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» об`єднання позовних вимог не допускається, коли відсутня спільність предмета позову. Аналогічна позиція міститься у постановах Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 638/6988/23, від 06 грудня 2023 року у справі № 757/35715/19-ц, від 04 жовтня 2023 року у справі № 204/10419/22, від 20 липня 2022 року у справі № 524/710/21, від 18 травня 2022 року у справі № 759/10401/15-ц.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє доводи сторони позивача, наведені в обґрунтування об`єднання в одному позові різних вимог до відповідачів, оскільки обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються різними доказами, тобто не є однорідними, і не співвідносяться між собою як основна та похідна. Натомість клопотання сторони відповідача є вмотивованим, а отже підлягає задоволенню.

Суд встановив, що відповідач ОСОБА_2 значиться зареєстрованим в м. Вишневе Київської області, відповідач ОСОБА_4 - у Подільському районі міста Києва, згідно з відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру від 12 вересня 2024 року та 17 вересня 2024 року.

За частиною першою статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вказаної норми закону, позов ОСОБА_6 з вимогою захист честі, гідності, ділової репутації шляхом визнання інформації такою, що виражена у принизливій формі, відшкодування моральної шкоди до відповідача ОСОБА_2 підлягає розгляду Києво-Святошинським районним судом Київської області, а з аналогічними вимогами до відповідача ОСОБА_4 - Подільським районним судом м. Києва - за зареєстрованим / задекларованим у встановленому законом порядку місцем їхнього проживання / перебування.

За приписами пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень частини першої, другої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-14, 27, 30-31, 43, 49, 188, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про роз`єднання позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальні кореспонденти» про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом визнання інформації такою, що виражена у принизливій формі, відшкодування моральної шкоди, виділення в самостійне провадження і передачу за підсудністю задовольнити.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальні кореспонденти» про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом визнання інформації такою, що виражена у принизливій формі, відшкодування моральної шкоди, роз`єднати.

Виділити у самостійне провадження позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом визнання інформації такою, що виражена у принизливій формі, відшкодування моральної шкоди і направити за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Виділити у самостійне провадження позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом визнання інформації такою, що виражена у принизливій формі, відшкодування моральної шкоди і направити за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.

Виділити у самостійне провадження позов ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальні кореспонденти» про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом визнання інформації такою, що виражена у принизливій формі, відшкодування моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає у частині роз`єднання і виділення у самостійне провадження. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 27 грудня 2024 року.

Суддя І. В. Литвинова