Постанова

від 19.12.2024 по справі 917/231/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Харків Справа № 917/231/16

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М. , суддя Пуль О.А.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Національного авіаційного університету (вх.№2282 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.09.2024 у справі №917/231/16 (прийняту у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Киричук О.А, ухвалу підписано 17.09.2024) за результатами розгляду заяви Національного авіаційного університету про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 10190 від 26.07.2024) у справі №917/231/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", в особі Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м.Кременчук Полтавської області,

до Національного авіаційного університету, м.Київ, в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, м.Кременчук Полтавської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерства освіти і науки України, м.Київ,

про стягнення 797 132,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.09.2024 у задоволенні заяви Національного авіаційного університету про відстрочення виконання рішення суду (вх. №10190 від 26.07.2024) у справі №917/231/16 відмовлено.

Ухвала суду обґрунтована тим, що заборгованість відповідача, що стягнута судовим рішенням у цій справі, виникла перед позивачем ще у 2013-2015 роках і залишається несплаченою відповідачем вже тривалий проміжок часу, що є неприпустимим. Крім того, судом враховано, що відсутність бюджетних асигнувань не є винятковим випадком, за якого можливе відстрочення виконання рішення. Саме лише посилання на тяжке фінансове становище, без підтвердження цього належними доказами, не вказує на існування виключних обставин, які давали б можливість відстрочити виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки виконання судового рішення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період, без дотримання балансу інтересів сторін, позбавляє стягувача можливості захистити свої права та отримати задоволення своїх грошових вимог у процедурі примусового виконання судового рішення, в зв`язку з чим суд відмовив у задоволенні заяви Національного авіаційного університету про відстрочення виконання рішення суду у справі № 917/231/16.

Національний авіаційний університет з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.09.2024 у справі №917/231/16 та задовольнити заяву Національного авіаційного університету про відстрочку виконання судового рішення у даній справі до 01.02.2025.

Скарга обґрунтована тим, що у заяві про відстрочку виконання рішення Національний авіаційний університет жодним чином не посилався на тяжкий фінансовий стан, як підставу для відстрочки. Основною проблемою (причиною), з якою пов`язується ускладнення виконання рішення, Національним авіаційним університетом вказувалась бюрократична складова процедури відшкодування з державного бюджету видатків, не запланованих на бюджетний рік заздалегідь, що є перепоною здійснення платежів державним підприємством/установою в розумінні статті 48 Бюджетного кодексу України. Так само лише в цьому контексті вказувалось на розпочатий процес реорганізації, який ще більш ускладнює таку бюрократичну процедуру через обмеження господарських видатків на період реорганізації. Національним авіаційним університетом фактично взято на себе зобов`язання включити визначену судовим рішенням у даній справі заборгованість у план видатків на 2025 рік аби отримати її з держбюджету як цільове надходження в перший же місяць бюджетного 2025-го року та погасити по закінченню місяця 01.02.2025.

20.11.2024 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14838), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що в обґрунтування своєї заяви Національний авіаційний університет зазначає, що відповідач є бюджетною неприбутковою організацією та фінансується з державного бюджету. Також вказує, що у нього відсутні бюджетні асигнування для здійснення розрахунків за рішенням суду. В той же час, жодних доказів на підтвердження даного факту не надає. Відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність. Жодних доказів відсутності у відповідача коштів для виконання рішення суду у даній справі останнім не надано. Також, вважає, що відповідачем не доведено, що після 01.02.2025 (дата, до якої відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду) у нього буде наявна можливість виконання рішення суду у даній справі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 12.11.2024.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету 797 132,60 грн, з яких: 323 765,09 грн пені, 440 269,44 грн інфляційних та 33 098,10 грн 3% річних. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем договорів на постачання теплової енергії в гарячій воді №101 від 01.01.2002 та №101 від 03.11.2014.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що:

-рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.02.2017 у справі №917/231/16 позовні вимоги ПАТ "Полтаваобленерго" задоволено частково. Стягнуто з НАУ на користь ПАТ "Полтаваобленерго" 321 982,79 грн пені, 287 177,82 грн інфляційних, 33 098,10 грн річних;

-постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, залишену без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.05.2024, рішення Господарського суду Полтавської області від 10.02.2017 у справі №917/231/16 скасовано; прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Національного авіаційного університету на користь Акціонерного товариства Полтаваобленерго 321 982,79 грн пені, 284 731,61 грн інфляційних, 33 098,10 грн 3% річних та 9 597,19 грн судового збору за подання позовної заяви; в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто з Національного авіаційного університету на користь Акціонерного товариства Полтаваобленерго судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 11 516,63 грн; стягнуто з Акціонерного товариства Полтаваобленерго на користь Національного авіаційного університету судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 595,78 грн та судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2 831,76 грн.

26.07.2024 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Національного авіаційного університету про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 10190) у справі № 917/231/16.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на наступне:

- свідоцтвом про державну реєстрацію Національного авіаційного університету (код ЄДРПОУ 01132330) визначено, що він є бюджетною неприбутковою установою та розпорядником бюджетних коштів в розумінні Бюджетного кодексу України;

- комісією Університету, створеною наказом Університету від 17.02.2022 № 074/од Про створення тимчасової комісії (зі змінами станом на 25.06.2024), щодо визначення способу виконання виконавчого збору в виконавчому провадженні ВП № 75312363 та ВП № 75312381, були здійснені всі необхідні дії для оплати виконавчого збору по ВП № 75312363 у розмірі 1151,66 грн та по ВП № 75312381 у розмірі 64 940,97 грн. Проте, враховуючи лист Управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі м. Києва № 01-06-06/981 від 13.06.2024, здійснення виконавчих дій державними виконавцями щодо рішень про стягнення коштів з розпорядників бюджетних коштів (бюджетних установ) не відповідає Закону України Про виконавче провадження, оскільки виконання таких виконавчих документів здійснюється виключно органами Казначейства;

- відповідно до вищевказаного листа, наслідком відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих документів про стягнення коштів з розпорядників бюджетних коштів (бюджетних установ) є винесення державними виконавцями постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, що відповідно до бюджетного законодавства є нецільовим використанням бюджетних коштів;

- листами Університету від 16.07.2024 № 06.03/2056 та № 06.03/2057 було повідомлено Міністерство освіти і науки України та головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С. М. про вжиті дії;

-Університет звертався з проханням до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) врахувати вищевказану інформацію в рамках виконавчих проваджень № 75312363 та № 75312381;

- на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.10.2023 № 921 Про реорганізацію Національного авіаційного університету наказом Міністерства освіти і науки України від 13.10.2023 № 1249 Про реорганізацію Національного авіаційного університету передбачено реорганізувати Національний авіаційний університет шляхом поділу його на Державний університет Київський авіаційний інститут та Українську державну льотну академію;

-наказом Міністерства освіти і науки України від 09.04.2024 № 85-к-24 Про виконання обов`язків ректора покладено виконання обов`язків ректора Національного авіаційного університету на Семенову Ксенію, з 10 квітня 2024 року до призначення керівника в установленому законодавством порядку, але не пізніше ніж до 09 жовтня 2024 року;

-наказом Міністерства освіти і науки України від 11.01.2024 №27 Про визначення Національного авіаційного університету важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період визначено Національний авіаційний університет важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Отже, як зазначено в заяві, враховуючи статус об`єкта критичної інфраструктури, а також процес реорганізації, у відповідача відсутня можливість звернутись до головного розпорядника бюджетних коштів для виділення додатково цільового фінансування для здійснення виплат за зазначеним судовим рішенням. При утворенні нової юридичної особи до кінця 2024 бюджетного року, а саме Державного університету Київський авіаційний інститут, в новому бюджетному періоді будуть нові бюджетні видатки.

Просив відстрочити виконання рішення у справі № 917/231/16 до 01.02.2025, тобто до нового бюджетного періоду та затвердження кошторису витрат на 2025 рік розпорядником бюджетних коштів Міністерством освіти і науки України.

17.09.2024 Господарським судом Полтавської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч.2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що відстрочення виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. При вирішенні питання про відстрочку виконання судового рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, законодавець пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

Для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.09.2024 у cправі № 905/271/24.

В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що основною проблемою (причиною), з якою пов`язується ускладнення виконання рішення, є бюрократична складова процедури відшкодування з державного бюджету видатків, не запланованих на бюджетний рік заздалегідь, що є перепоною здійснення платежів державним підприємством/ установою в розумінні статті 48 Бюджетного кодексу України. Національним авіаційним університетом фактично взято на себе зобов`язання включити визначену судовим рішенням у даній справі заборгованість у план видатків на 2025 рік аби отримати її з держбюджету як цільове надходження в перший же місяць бюджетного 2025-го року та погасити по закінченню місяця 01.02.2025.

Як свідчать матеріали справи, предметом позову у даній справі були вимоги позивача про стягнення з відповідача 797 132,60 грн, з них: 323 765,09 грн пені, 440 269,44 грн інфляційних, 33098,10 грн - 3% річних, згідно договорів на постачання теплової енергії в гарячій воді № 101 від 01.01.2002, №101 від 03.11.2014.

Господарським судом Полтавської області рішення у справі, яким позов було задоволено частково, прийнято 10.02.2017. Стягнуто з НАУ на користь ПАТ "Полтаваобленерго" 321 982,79 грн пені; 287 177,82 грн інфляційних; 33 098,10 грн річних.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, залишену без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.05.2024, рішення Господарського суду Полтавської області від 10.02.2017 у справі №917/231/16 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Національного авіаційного університету на користь Акціонерного товариства Полтаваобленерго 321 982,79 грн пені за загальний період з 15.02.2015 - 31.10.2015, 284 731,61 грн інфляційних за загальний період з 01.05.2013 по 30.11.2015, 33 098,10 грн 3% річних за загальний період з 15.02.2013 по 08.12.2015 та 9 597,19 грн судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Національного авіаційного університету на користь Акціонерного товариства Полтаваобленерго судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 11 516,63 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства Полтаваобленерго на користь Національного авіаційного університету судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 595,78 грн та судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2 831,76 грн.

Тобто, заборгованість відповідача, що стягнута судовим рішенням у даній справі, виникла перед позивачем ще у 2013-2015 роках і станом на кінець 2024 року залишається несплаченою.

Суд враховує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Hornsby v. Greece" від 19.03.1997, пункт 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Immobiliare Saffi v. Italy" № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання заявника на те, що Національним авіаційним університетом фактично взято на себе зобов`язання включити визначену судовим рішенням у даній справі заборгованість у план видатків на 2025 рік аби отримати її з держбюджету як цільове надходження в перший же місяць бюджетного 2025-го року та погасити по закінченню місяця 01.02.2025, з огляду на те, що боржник не надав жодних доказів, що при утворенні нової юридичної особи до кінця 2024 бюджетного року, а саме Державного університету Київський авіаційний інститут, в новому бюджетному періоді будуть нові бюджетні видатки та буде погашення заборгованості до 01.02.2025 (дата, до якої відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду).

Та, крім того, наявність невиконаного судового рішення, яке набрало законної сили, само по собі є достатньою підставою для включення даної заборгованості у план видатків на 2025 рік та не потребує додаткової ухвали про відстрочення виконання рішення.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, наведені в заяві відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну діяльність заявника, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач у заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим.

Колегія суддів відхиляє твердження відповідача про те, що розпочатий процес реорганізації ще більш ускладнює бюрократичну процедуру через обмеження господарських видатків на період реорганізації, з огляду на те, що сама по собі обставина, як процес реорганізації боржника, не є виключною обставиною, з якою чинне законодавство пов`язує надання відстрочення виконання судового рішення у справі.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання рішення суду в даній справі.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Полтавської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Полтавської області від 17.09.2024 у справі №917/231/16 без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, п.1 статті 275, статтями 276, 281-282,284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного авіаційного університету залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.09.2024 у справі №917/231/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.12.2024

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.А. Пуль