Ухвала

від 10.09.2024 по справі 757/39170/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39170/24-к

пр. 1-кс-33982/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у рамках кримінального провадження № 62024000000000018 від 22.04.2021,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду у місті Києві зі скаргою в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2024 у справі № 757/29310/24-к скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 757/6842/24-к, на майно, вилучене 05.02.2024 під час затримання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , та яке належить останньому, зокрема, автомобіль марки «Audi» моделі «Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2017 року випуску, чорного кольору, VIN - НОМЕР_2 , з огляду на що вилучене майно утримується стороною обвинувачення безпідставно, а відтак підлягає поверненню його законному володільцю.

До суду адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, вимоги визначені у ньому підтримує, просить задовольнити.

Слідчий, бездіяльність якого є предметом оскарження, у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за скаргою дійшов наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000018 від 08.01.2024 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до матеріалів судового провадження слідчим суддею встановлено, що 05.02.2024 в ході затримання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, в межах вказаного кримінального провадження, органом досудового розслідування було вилучено майно ОСОБА_4 , на яке в подальшому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 757/6842/24-к накладено арешт.

Разом з тим, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2024 у справі № 757/29310/24-к скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 757/6842/24-к, на майно, а саме: автомобіль марки «Audi» моделі «Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2017 року випуску, чорного кольору, VIN - НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_4 .

Відтак, вилучене майно є тимчасово вилученим, а тому має застосовуватися порядок, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту. Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Як зазначено у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №370/2316/18 (провадження №51 - 9929 км 18), за змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

За вказаних обставин позиція органу досудового розслідування щодо неповернення майна його законному володільцю спростовується, тобто за встановлених обставин вбачається, що вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, що як наслідок свідчить про бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у неповерненні майна, враховуючи при цьому імперативні приписи п. 4 ч. 1 статті 169 КПК України, а відтак вимоги скарги знайшли своє підтвердження та відповідно підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у рамках кримінального провадження № 62024000000000018 від 22.04.2021 - задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000018, повернути ОСОБА_4 майно, а саме: автомобіль марки «Audi» моделі «Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2017 року випуску, чорного кольору, VIN - НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1