Ухвала

від 27.12.2024 по справі 910/12698/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

27 грудня 2024 року Справа № 910/12698/24 Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши заяву Обслуговуючого кооперативу Запорізький про зміну предмету позову по справі №910/12698/24 за позовом Обслуговуючого кооперативу Запорізький до Фізичної особи-підприємця Коваль Мар`яни Юріївни про стягнення 60000 грн,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2024 на адресу Господарського суду Волинської області від Господарського суду міста Києва надійшли за підсудністю матеріали справи №910/12698/24 за позовом Обслуговуючого кооперативу Запорізький до Фізичної особи-підприємця Коваль Мар`яни Юріївни про стягнення 60000 грн.

Ухвалою суду від 19.11.2024 позовну заяву Обслуговуючого кооперативу Запорізький залишено без руху; встановлено Обслуговуючому кооперативу Запорізький строк для усунення недоліків позовної заяви впродовж 5-ти днів з дня одержання цієї ухвали.

Позивач ухвалу суду отримав 20.11.2024, що підтверджується довідкою про достаку електронного листа.

Отже, строк для усунення недоліків до 25.11.2024.

25.11.2024 представник Обслуговуючого кооперативу Запорізький надіслав до суду заяву про усунення недоліків та поновлення розгляду справи.

Згідно з відомостями, що містяться в табелі обліку робочого часу програмного комплексу Діловодство спеціалізованого суду, суддя І.О. Якушева з 25.11.2024 по 08.12.2024 перебуватиме у відпустці.

Згідно протоколу повторного автоматизованого роподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 справо розподілено судді Гарбару І.О.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 28.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

13.12.2024 представник відповідача сформував в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог Обслуговуючого кооперативу «Запорізький» про відшкодування збитків в сумі 60 000 гривень просив відмовити повністю.

18.12.2024 представник позивача надіслав до суду заяву про зміну предмета позову, в якому просить суд:

1. Визнати Договір про надання «Інформаційно - консультаційних послуг №24/06/2022» від 24.06.2022, складені акти № 3 «Здачі-приймання робіт (надання послуг) від 03.06.2022, № 7 «Здачі-приймання робіт (надання послу)") від 31.07.2022 не дійсними.

2. Застосувати наслідки не дійсності правочину, відповідно ст. 203 ст. 216 ст. 218 Цивільного кодексу України до Договору про надання «Інформаційно - консультаційних послуг № 24/06/2022» від 24.06.2022, складених актів № 3 «Здачі-приймання робіт (надання послуг) від 03.06.2022, № 7 «Здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.07.2022.

3. Стягнути із фізичної особи-підприємця Коваль Мар`яни Юріївни на користь Обслуговуючого кооперативу «ЗАПОРІЗЬКИЙ» кошти у сумі 60000,00 грн.

4. Стягнути із товариства фізичної особи-підприємця Коваль Мар`яни Юріївни на користь обслуговуючого кооперативу «ЗАПОРІЗЬКИЙ» судові витрати.

5.Розглянути клопотання позивача щодо направлення запиту Державної прикордонної служби України про встановлення перетинанні кордону України Безщасним Анатолієм Михайловичем у період з 24.02.2022 по 01.11.2022.

6. Розглянути клопотання про витребування у позивача документів, які надають право надавати Інформаційно-консультаційні юридичні та фінансові послуги/ Витребувати у відповідача оригінали договору «Про надання інформаційно- консультативних послуг № 24/06/2022, Акту № 3 «Здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2022, Акту № 7 «Здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2022 з мокрими печатками.

В обгрунтування заяви зазначає, що в матеріалах справи 03/910/12698/24 відсутня інформація про те чи є відповідач фахівцем по наданню консультацій в юридичний та фінансовій сфері і чи має право надавати такі послуги. Надана копія Договору «Про надання Інформаційно-консультаційних послуг» №24/06/2022, Акт № 3 «Здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2022, Акт № 7 «Здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2022 викликають сумнів, щодо до їх відповідності та чинності законодавства.

Доводить, що інформаційно - консультативних послуг відповідач (ФОП Коваль М.Ю.) не надавав ОК «Запорізький» і кошти отримав не правомірно. У договорі «Про надання інформаційно-консультативних послуг» № 24/06/2022 відсутня інформація про ціни послуг, відсутність у актах прийняття робіт переліку паперових документів надання послуг, та переліку реально наданих послуг, обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції, що передбачено вищезазначеним законодавством.

При складанні Договору №24/06/2022 і підписання сторонами у них не було волевиявлення щодо його виконання.

Доводить, що позивач не збирався надавати консультативні послуги ОК «Запорізький» і тому допустив порушення особисто підписаного договору №24/06/2022, що підтверджується зазначеним у договорі №24/06/2022 «зміст послуг» зазначено п`ять пунктів надання послуг, тобто п`ять одиниць виміру господарської операції і в жодній відсутня ціна за надання послуг, чим порушено ст. 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 629, 632 Цивільного кодексу України, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказ Міністерства фінансів від 34.05.1995 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 за № 168/704. Також при складанні договору порушено нормативно-правові акті - ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України (при укладанні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строки дії договору), ст. 629 ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України (ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін), ч.2 статті 9 Закону України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Надаючи правову оцінку заяві позивача про зміну предмету позову у даній справі, суд зазначає, що за приписами ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Відповідно до п.3 ст. 46 ГПК до кінця підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Суд, виходячи зі змісту поданої заяви, а також змісту раніше поданої позовної заяви (оформленої позовної вимоги) та конкретних обставин справи, повинен вважати таку заяву як:

- подання іншого (ще одного) позову чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об`єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

До таких висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові № 911/2139/19 від 03.08.2020.

Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові №910/18389/20 від 22.07.2021 зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому,Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 922/53/19).

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога. Водночас потрібно брати до уваги те, що відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Заяву про зміну предмета або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Судом встановлено, що при поданні позову була заявлена вимога про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 60000 грн на підставі ст.1212 ЦК України, тобто позивачем заявою про зміну предмету позову у даній справі фактично було змінено предмет та підстави заявлених позовних вимог.

Правовими підставами первісного позову є застосування положень ст.ст.1212 ЦК України, а зави про зміну предмету позову ст.203,216,2018 ЦК України.

Змінюючи одночасно предмет і підставу позову, позивач фактично оформив новий позов, який повинен розглядатися в іншому (новому) провадженні.

Окрім того, суд приймає до уваги те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.

Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №918/350/16, від 27.06.2018 у справі №910/18802/17, від 28.03.2019 у справі №910/23066/17 та від 10.09.2019 у справі №910/13267/18).

Крім того, суд звертається до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, згідно з якою доповнення немайнового позову (про визнання договору недійсним) майновою вимогою про стягнення коштів є не збільшенням позовних вимог, а є пред`явленням нового позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви як збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.

Слід зауважити, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява позивача про зміну предмету позову у даній справі подана без додержання вимог ст. 46 ГПК України, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову у прийнятті її до розгляду на підставі ч. 6 ст. 46 ГПК України та повернення позивачу.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 234-235, 255 ГПК України, Господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Обслуговуючому кооперативу Запорізький у прийнятті заяви про зміну предмету позову по справі №910/12698/24 за позовом Обслуговуючого кооперативу Запорізький до Фізичної особи-підприємця Коваль Мар`яни Юріївни про стягнення 60000 грн, та повернути її заявнику.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 27.12.2024.

Суддя І. О. Гарбар