Рішення

від 19.12.2024 по справі 904/4152/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4152/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Курінової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради, м. Верхівцеве, Кам`янський р-н, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Укрреалбуд", м. Дніпро

про стягнення збитків у сумі 501 906 грн 00 коп.

Представники:

від позивача: Гурський В.С., довіреність, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Укрреалбуд" збитків у сумі 501 906 грн 00 коп.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності, проведеної Східним офісом Держаудитслужби України та відображеної в акті перевірки закупівлі від 05.08.2024 № 040417/25/40, встановлено факт спричинення позивачу збитків у розмірі 501 906 грн 00 коп., завданих в результаті протиправних дій відповідача.

Ухвалою суду від 25.09.2024 позовну заяву залишено без руху.

07.10.2024 позивачем через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду від 11.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 12.11.2024.

Ухвалою господарського суду від 11.10.2024 підготовче засідання відкладено на 03.12.2024.

У підготовче засідання 03.12.2024 сторони явку поважних представників не забезпечили.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 19.12.2024.

У призначене судове засідання 19.12.2024 відповідач явку повноважного представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не надав.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 19.12.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є доведення обставин завдання відповідачем позивачу збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2023 між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради (далі позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Укрреалбуд" (далі відповідач, виконавець) був укладений договір про закупівлю робіт № 156 (далі договір, а. с. 8-11 том 1).

Відповідно до п.1.1 договору підрядник зобов`язується на с вій ризик власними силами і засобами виконати роботи по предмету закупівлі: «Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 13960 у Верхівцевському ліцеї № 1 Верхівцевської міської ради Дніпропетровської області за адресою: вул. Садова, 22, м. Верхівцеве» Коригування (код ДК 021:2015 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи) і передати замовнику об`єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, умов договору, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити в межах договірної ціни.

Згідно з п. 2.1 договору вартість робіт виконаних згідно з цим договором визначена на підставі договірної ціни розрахованої згідно наказу Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 і є складовою частиною вартості капітального ремонту об`єкту за рахунок коштів місцевого бюджету, і складає 941 928 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 156 988 грн 00 коп. за рахунок коштів державного бюджету, і складає 11 570 860 грн 74 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 1 928 476 грн 79 коп.

Загальна вартість підрядних робіт складає 12 512 788 грн 74 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 2 085 464 грн 79 коп.

Замовник проводить платежі за фактично виконані роботи протягом 10 банківських днів з дня отримання підписаної уповноваженими представниками сторін та завіреної печатками довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в. відповідно до бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами та виключно в межах фактичних надходжень коштів на фінансування об`єктів (п. 4.1 договору).

Підрядник зобов`язується виконати роботи при наявності фінансування згідно графіку виконання будівельних робіт, який є невід`ємною частиною цього договору до 30.11.2023 (п. 5.1).

Приймання-здача виконаних робіт проводиться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в з усіма необхідними підтверджуючими документами (акти на приховані роботи, сертифікати на матеріали, виконавчі схеми, креслення та інше) згідно з вимогами проектно-кошторисної документації, договору та державних будівельних норм (п. 5.4 договору).

Замовник має право не приймати виконані роботи у разі виявлення відступів від затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил, умов договору чи відсутності всіх ознак завершення виконаних робіт (п. 5.7 договору).

Цей договір набирає чинності з дня укладання договору і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання всіх умов, передбачених даним договором (п. 11.1 договору).

На виконання умов спірного договору, в частині приймання-передачі виконаних робіт сторонами було підписано акти № 1,2,3 приймання виконання будівельних робіт за листопад 2023 року та грудень 2023 року (а.с. 26-28, 30-41, 53-58).

З виконані роботи замовник було сплачено виконавцю 10 086 548 грн 02 коп., що підтверджується платіжними інструкціями (а.с. 65-66).

Звертаючись з даним позовом позивач вказує на те, що 05.08.2024 Східним офісом Держаудитслужби Державної аудиторської служби України за результатами проведеної перевірки з 19.07.2024 по 01.08.2024 було складено акт перевірки закупівлі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради, та 13.08.202024 вказаний акт було надано позивачу для ознайомлення та підписання (а.с. 67-73).

16.08.2024 керівником Відділу освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради було підписано зазначений акт перевірки з запереченнями та надано відповідні заперечення у строк до 5 днів (а.с. 74).

26.08.2024 Східним офісом Держаудитслужби Державної аудиторської служби України надано висновок на заперечення (пояснення, зауваження, застереження) до перевірки закупівлі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради від 05.08.2024 № 040417-25/40 за яким заперечення не були прийняті та були спростовані.

Листом від 27.08.2024 № 040417-15/4977-2024 «Про усунення порушень», Східний офіс Держаудитслужби Державної аудиторської служби України, на підставі пункту 1 частини 1 статті 8, пункту 7 статті 10, частини 2, підпункту 7 пункту 4 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, пунктів 46, 49, 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 № 550, Східний офіс Держаудитслужби поставив вимогу:

- розглянути результати проведеної перевірки закупівель та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях;

- відповідно до норм статей 193, 199, 217, 218, 324 Господарського кодексу України від 16.01.2003 та статей 611, 631, 883, 891 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 забезпечити відшкодування шкоди (збитків) заподіяних місцевому бюджету на загальну суму 501 957 грн 16 коп. з ПДВ, внаслідок прийнятих та оплачених обсягів виконаних будівельних робіт ТОВ "Будівельна фірма Укрреалбуд" договором.

Таким чином, перевіркою 05.08.2024, за результатом якої було складено акт, Східним офісом Держаудитслужби Державної аудиторської служби України було встановлено завищення вартості робіт ТОВ "Будівельна фірма Укрреалбуд" на загальну суму 501 957 грн 16 коп. з ПДВ, внаслідок включення до акту приймання виконаних робіт № 2 за грудень 2023 року використання універсальної суміші у завищеній кількості та включення використання шпаклівки гіпсової без виконання робіт, що є порушенням п. 1.10, п. 2.2, п. 2.3 вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 15.06.2021 № 156, п. 4.9 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Внаслідок виявлених порушень, відповідачем завдано матеріальну шкоду (збитки) місцевому бюджету на суму 501 957 грн 16 коп.

Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Внаслідок укладення договору підряду № 156 від 24.11.2023 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірних договорів відповідач виконав роботи зазначені в проектно-кошторисній документації, а позивач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується актами № 1,2,3 приймання виконання будівельних робіт за листопад 2023 року та грудень 2023 року (а.с. 26-28, 30-41, 53-58), в добровільному порядку та здійснив оплату за виконані й прийняті роботи у загальному розмірі 10 086 548 грн 02 коп., що підтверджується платіжними інструкціями (а.с. 65-66).

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як унормовано згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Отже, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

У відповідності до п. 4.1 договору замовник проводить платежі за фактично виконані роботи протягом 10 банківських днів з дня отримання підписаної уповноваженими представниками сторін та завіреної печатками довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в. відповідно до бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами та виключно в межах фактичних надходжень коштів на фінансування об`єктів.

Господарський суд звертає увагу на те, що позивач акти приймання виконаних будівельних робіт підписав без зауважень та заперечень, а також здійснив оплату за виконані й прийняті роботи в повному обсязі.

Згідно із ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять, а позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності недоліків у виконаних відповідачем й прийнятих позивачем роботах на спірному об`єкті, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт чи були приховані відповідачем.

Відтак, підписавши акти приймання-передачі виконаних робіт без зауважень та заперечень, позивач в силу вимог ст. 853 ЦК України, пп. 5.7 спірного договору втратив своє право посилатись на відступи від умов договорів чи недоліки у виконаній роботі (навіть у разі їх наявності) в подальшому.

За змістом статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч. 2).

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч. 3).

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором (ч. 4).

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору (ч. 5).

Аналогічні норми містить і ст. 321 Господарського кодексу України.

Тобто, за змістом вказаних положень твердий кошторис може змінюватися за згодою сторін договору, зокрема і у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису.

Господарський суд звертає увагу, що відповідачем були виконані, а позивачем прийняті роботи та сплачені на загальну суму в розмірі 10 086 548 грн 02 коп., яка була погоджена сторонами умовами спірних договорів. Таким чином, Суд зазначає, що сума виконаних робіт підрядником не перевищує ціну договорів, яка є твердою.

З огляду на наведене, акти приймання виконаних будівельних робіт підтверджують фактичні обсяги виконаних робіт, а посилання позивача на те, що такі обсяги є завищеними, враховуючи підписання сторонами без зауважень відповідних актів, судом відхиляються.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач просив суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 501 906 грн 00 коп.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно зі статтею 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

В силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, предмет спору та обставини справи, суд зазначає, що для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

За приписами ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Про існування жодного із вказаних порушень або інших порушень умов договорів з боку відповідача у позовній заяві не наведено.

Отже, оскільки заявлені до стягнення кошти відповідач набув за наявності правової підстави - договору № 156 від 24.11.2023 як оплату за виконані роботи, то такі кошти не можуть вважатися збитками.

Аналогічний правовий висновок про застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17 та від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17.

Що стосується посилань позивача на акт перевірки закупівлі від 05.08.2024 № 040417-25/40, складений Східним офісом Держаудитслужби, суд зазначає наступне.

Так, вказаний акт перевірки закупівлі від 05.08.2024 № 040417-25/40 не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт перевірки закупівлі від 05.08.2024 № 040417-25/40 не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання виконаних робіт.

Акт перевірки Державної аудиторської служби України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16.

Таким чином, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору та не можуть їх змінювати, тому посилання позивача на зазначений вище акт перевірки закупівлі від 05.08.2024 № 040417-25/40 як на підставу для задоволення позовних вимог є безпідставними, оскільки цей акт сам по собі не є належним та допустимим доказом невиконання відповідачем своїх зобов`язань за спірними договорами.

При цьому, як вже було вказано, позивач, підписавши акти виконаних робіт, тим самим підтвердив обставини належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами.

За таких підстав, суд зазначає, що позивачем в установленому статтями 74, 76 Господарського процесуального кодексу України порядку не доведено належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача у вигляді завищення вартості робіт за договорами, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв`язок між заподіяною шкодою та поведінкою відповідача, оскільки не доведено саме вини відповідача у їх понесенні позивачем, які і не доведено, що позивачем вчинялись дії на їх уникнення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 501 906 грн 00 коп., вини відповідача у заподіянні збитків.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Відділу освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Укрреалбуд" про стягнення збитків у сумі 501 906 грн 00 коп., є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, з врахуванням приписів ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору покладається на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Відділу освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Укрреалбуд" про стягнення збитків у сумі 501 906 грн 00 коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.12.2024.

Суддя І.А. Рудь