Ухвала

від 27.12.2024 по справі 904/5585/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

27.12.2024м. Дніпро№ 904/5585/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Рудь І.А., розглянувши заяву: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Київ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦКС ТРЕЙД", м.Дніпро

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 150 600 грн 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області 23.12.2024 надійшла заява Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Київ" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦКС ТРЕЙД" заборгованості у сумі 150 600 грн 00 коп.

Розглянувши заяву та подані Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Київ" докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з таких підстав.

Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом (ч. 1 ст. 151 ГПК України).

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п.21 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу ставка судового збору становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00грн.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").

У якості доказу на підтвердження сплати судового збору заявником надано платіжну інструкцію №17858 від 17.12.2024 на суму 302 грн 80 коп.

Відповідно до довідки Господарського суду Дніпропетровської області № 443/24 від 23.12.2024, вказаний платіжний документ був використаний в справі № 904/5507/24 суддя Кеся Н.Б.

Відповідно до листа №904/5507/24/46575/24 від 23.12.2024 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2024 у справі №904/5507/24 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Київ" в задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦКС ТРЕЙД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Київ" заборгованості за надані послуги в розмірі 150600,00 грн та суми судового збору 302,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Відтак, до заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, що є порушенням вимог п. 1 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність поданої заяви вимогам статті 150 ГПК України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. 12, 147-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Київ" в задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦКС ТРЕЙД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтфатер Київ" заборгованості за надані послуги в розмірі 150 600 грн 00 коп.

Ухвала набирає законної сили - 27.12.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.А. Рудь