Постанова

від 26.12.2024 по справі 641/8154/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2024 року

м. Харків

справа № 641/8154/23

провадження № 22-ц/818/4274/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області,

треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства особи, що померла за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2024 року, постановлену під головуванням судді Алтухової О.Ю., -

в с т а н о в и в :

У грудні2023року ОСОБА_1 звернулась досуду зпозовом до ОСОБА_2 ,Виконавчогокомітету Солоницівськоїселищної радиХарківського районуХарківської області, треті особи - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства особи, що померла.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2024 року зупинено провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, в зв`язку із перебуванням відповідача ОСОБА_2 на військовій службі у Національній академії Національної гвардії України, що переведена на воєнний стан до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Судові витрати стягнути з відповідачів в рівних долях.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вказує, що судом першої інстанції порушено доктрину заборони суперечливої поведінки, зокрема, призначено проведення судової експертизи, вважаючи це необхідною умовою для встановлення суттєвих обставин справи, та оскарженою ухвалою відтерміновано її проведення на невизначений час, що також свідчить про повний відхід від розумних строків як проведення експертизи, так і розгляду справи по суті. Крім того, надана відповідачем копія наказу № 217 від 06 серпня 2022 року не містить строку закінчення відрядження.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2024 року залишити без задоволення, справу повернути до суду першої інстанції.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що для зупинення провадження на підставі ст. 251 ЦПК України достатнім є факт перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворень відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Відповідачем надано докази його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб та оголошено проведення загальної мобілізації. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

Верховний Суд чітко сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань.

Вказана правова позиція знайшла своє відображення зокрема в судових рішеннях Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 29.08.2022 року в справі № 461/5209/19, від 21.12.2022 року у справі № 456/2541/19 , тощо.

Подаючи клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач долучив витяг з наказу начальника Національної академії Національної Гвардії України від 06 серпня 2022 року № 217 та послужну карту. З даного витягу вбачається, що заступник командира батальйону забезпечення навчального процесу з озброєння та техніки майор ОСОБА_2 вибув у службове відрядження до навчального центру імені ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) з 06 серпня 2022 року.

Також надано довідку про проходження служби в Національній академії Національної гвардії України №6/4-17 від 09.01.2024 року зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у Національній академії Національної гвардії України з 14.07.2008 року по теперішній час.

Разом з тим, станом на час вирішення питання про зупинення провадження у даній справі матеріали справи не містили достовірних доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 березня 2023 року у справі №756/3462/20.

Оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів на підтвердження перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України.

Той факт, що відповідач є військовослужбовцем, з 14.07.2008 року по теперішній час не є підставою для зупинення провадження у справі за відсутності доказів проходження служби у підрозділі, що бере участь у виконанні бойових завдань.

Колегія суддів погоджується з доводами про безпідставність зупинення провадження у цій справі судом першої інстанції оскаржуваною ухвалою на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки факт перебування сторони у складі ЗСУ не доводить факту перебування ОСОБА_2 у структурному підрозділі ЗСУ, що переведений на воєнний стан та безпосередньо бере участь у бойових діях.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав, визначених у п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, для зупинення провадження у цій справі.

Натомість необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Питання щодо розподілу судових витрат відповідно до положень частини 13 статті 141 ЦПК України підлягає вирішенню одночасно з ухваленням остаточного вирішення справи по суті.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, п.6 ч.1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст.379, ст. ст.381,382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 - задовольнити.

Ухвалу Фрунзенського районногосуду м.Харкова від08жовтня 2024року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженав касаційномупорядку безпосередньодо ВерховногоСуду протягомтридцяти днівз дняскладання повногосудового рішенняу випадках,передбачених ст.389ЦПК України .

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова