Ухвала

від 23.12.2024 по справі 699/1041/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/598/24 Справа № 699/1041/22 Категорія: ч. 1 ст. 310 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засіданняОСОБА_5 за участі: прокурораОСОБА_6 ,

особи, стосовно якої вирішується питання

про застосування примусових заходів

медичного характеру ОСОБА_7

(в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_8

(в режимі відеоконференції),

законного представника особи щодо якої

вирішується питання про застосування

примусових заходів медичного характеру ОСОБА_9

(в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження № 12022255380000132 від 25.07.2022 за апеляційною скаргою прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18 червня 2024 року, якою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , особи з 2-ою групою інвалідності, раніше не судимого,

відмовлено у застосуванні примусових заходів медичного характеру за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України із закриттям кримінального провадження.

Вирішено віднести на рахунок держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні.

В порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів.

У с т а н о в и л а :

До суду надійшов обвинувальний акт за яким ОСОБА_7 обвинувачувався у незаконному вирощуванні конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 28.06.2023 № 323, проведеної під час судового розгляду, ОСОБА_7 на період часу до якого відноситься скоєння інкримінованих дій, а також на теперішній час не здатен усвідомлювати власні дії і свідомо керувати ними, у зв`язку з чим потребує застосовання примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Ухвалою суду від 14.11.2023 змінено порядок розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та продовжено його судовий розгляд за правилами, передбаченими Главою 39 КПК України.

18.12.2023 прокурором Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) внесено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12022255380000132 від 25.07.2022 щодо ОСОБА_7 у зв`язку із вчиненням суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України.

За змістом клопотання ОСОБА_7 навесні 2022, більш точного місяця, дати та часу в ході розслідування встановити не надалося можливим, перебуваючи на території домоволодіння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на території присадибної земельної ділянки вказаного домоволодіння, виявив дикоростучі рослини коноплі, які росли біля сільськогосподарських культур (картоплі, цибулі та інших культур). У подальшому без передбаченого законом спеціального дозволу, що заборонено чинним законодавством України, здійснив вирощування рослин конопель для особистого використання шляхом періодичного просапування, щоб довести зазначені рослини до стадії дозрівання і придатності їх в майбутньому, з яких згодом виросли 45 рослин конопель. У період часу з 15:46 по 16:09 години 25.07.2022 на підставі письмової згоди ОСОБА_7 проведено огляд присадибної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та в подальшому вилучено 45 рослини зеленого кольору, які згідно з висновком експерта № СЕ-19/124-22/7958-НЗПРАП від 16.08.2022 є рослинами роду коноплі (Cannabis L), які містять психотропну речовину, та які ОСОБА_7 незаконно вирощував для власних потреб без мети збуту.

За результатами судового розгляду ухвалою судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.06.2024 відмовлено у застосуванні щодо ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру, а кримінальне провадження за ч. 1 ст. 310 КК України вирішено закрити, оскільки стороною обвинувачення не доведено факту самої події незаконного вирощування конопель у діях ОСОБА_7 за встановлених у клопотанні обставин.

Судом визнано недопустимим доказом протокол огляду місця події від 25.07.2022, оскільки в ньому вказано, що об`єктом огляду є домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , незважаючи на те, що такий огляд проведено на території двох суміжних домоволодінь АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , при цьому дозвіл на проведення огляду домоволодіння по АДРЕСА_2 працівники поліції не отримували та за легалізацією цієї слідчої дії не зверталися. Судом звернуто увагу на те, що під час розгляду справи працівники поліції свідомо не виконували ухвалу суду від 01.03.2024 щодо встановлення фактичної адреси місця виявлення рослин коноплі.

Також судом визнано неспроможними викладені в клопотанні твердження, що ОСОБА_7 здійснив вирощування рослин конопель для особистого використання шляхом періодичного просапування, щоб довести зазначені рослини до стадії дозрівання і придатності їх в майбутньому, оскільки доказів такого вирощування матеріали справи не містять.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.06.2024 через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Просить ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру, передбачені ст. 94 КК України, у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Зазначає, що суд, всупереч положень ст. 9, 22, 23, 370, 374 КПК України, відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про застосування ПЗМХ щодо ОСОБА_7 та ухвалюючи рішення з реабілітуючих підстав, врахував виключно доводи сторони захисту, зокрема пояснення самого ОСОБА_7 , натомість упереджено підійшов до доказів обвинувачення та не надав їм належної оцінки.

Уважає хибним посилання суду на відсутність дозволу слідчого судді на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки 26.07.2022 слідчим суддею надано дозвіл на фактично проведений 25.07.2022 огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином огляд місця події узаконено слідчим суддею.

Уважає, що судом не враховано, що власниками та користувачами даних домоволодінь є одні і ті самі особи, обидва домоволодіння огородженні одним парканом та між ними відсутня чітка межа.

При цьому звертає увагу на те, що під час складання протоколу огляду місця події, будь-яких зауважень, доповнень від учасників слідчої дії щодо невірного зазначення адреси домоволодіння, де проводився огляд, не надходило.

На думку прокурора, суд упереджено підійшов до оцінки показань ОСОБА_7 про те, що конопель він не вирощував, не поливав їх та не прополював, а дозвіл на проведення огляду території домоволодіння АДРЕСА_2 ні він, ні його мати не надавали, залишивши поза увагою узаконений обшук та те, що на земельній ділянці виявлено і вилучено 45 рослин коноплі розмірами до 1,5 м, без бур`янів, з ознаками просапування, що, з урахуванням висновку, викладеного у постанові ВС від 13.11.2019 (справа №141/1201/16-к), беззаперечно свідчить на їх вирощування протягом тривалого часу та не вжиття ОСОБА_7 заходів до їх знищення.

Наголошує на тому, що на території домоволодіння ОСОБА_7 , а саме на городі, де було виявлено рослини конопель, інших рослин, в тому числі бур`янів та сільськогосподарських культур, не було.

Додатково звертає увагу на те, що відмовляючи у задоволенні клопотання про застосування ПЗМХ щодо ОСОБА_7 та закриваючи кримінальне провадження, суд не навів підстави, передбачені ч. 3 ст. 513 КПК України для такого закриття.

Просить у ході апеляційного розгляду повторно допитати ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_12 , дослідити усі наявні в матеріалах кримінального провадження докази та матеріали, що характеризують особу ОСОБА_7 .

В клопотанні від 03.09.2024 прокурором уточнено перелік письмових доказів, які підлягають дослідженню судом апеляційної інстанції в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України, з проханням про повторний допит свідка ОСОБА_13 .

Заслухавши суддю-доповідача, думки прокурора ОСОБА_6 в підтримку апеляційної скарги в повному обсязі з наведених в ній доводів, особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 , його захисника адвоката ОСОБА_8 та законного представника ОСОБА_9 про залишення без задоволення апеляційних вимог прокурора, як безпідставних, вивчивши матеріали кримінального провадження, повторно дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження в межах заявлених прокурором і задоволених судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_6 до задоволення не підлягає.

З огляду на положення ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За змістом ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ґрунтуватись на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин провадження в їх сукупності, з дотриманням вимог щодо кримінального та кримінального процесуального закону.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції належним чином виконав наведені вимоги закону, вчинив заходи для повного, об`єктивного і неупередженого розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, шляхом ретельного допиту свідка ОСОБА_12 та дослідження письмових доказів, а також відібрання пояснень від особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, оцінено кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, та обґрунтовано прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 310 КК України.

Колегія суддів враховує, що усталена практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 10.07.2001 у справі «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ у справах «Кобець проти України» від 14.08.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998, «Бочаров проти України» від 17.03.2011). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України»).

Вирішуючи апеляційні вимоги сторони обвинувачення колегія суддів виходить з того, що за змістом ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора. При цьому, оцінка доказів, як це передбачено ст. 94 КПК України, є виключно компетенцією суду.

Відповідно до ст. 84-86 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Статтею 87 КПК України передбачено, що докази, отримані внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого доказу є недопустимими.

В поясненнях, наданих суду першої інстанції, ОСОБА_7 заперечив факт вирощування ним рослин конопель, виявлених працівниками поліції 25.07.2022 за місцем їх спільного з матір`ю проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначив, що рослини зовні схожі на коноплі росли серед інших бур`янів поза межами домоволодіння АДРЕСА_3 , їх ніхто не оброблював і всі вони були різного розміру. Між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 був паркан, який з часом знищився, однак дотепер залишилися стовпчики від нього по яким можливо встановити, що це різні домоволодіння.

Як на доказ вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння за ознаками ч. 1 ст. 310 КК України прокурор посилається, в тому числі на: протокол огляду місця події від 25.07.2022 з додатками до нього у виді фототаблиці та відеозапису слідчої дії; заяву ОСОБА_7 від 25.07.2022; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; ухвалу слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 26.07.2022; висновок експерта № СЕ-19/124-22/7958-НЗПРАП від 16.08.2022; акт визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі; технічні паспорти на житлові будинки садибного типу; матеріали виконаного судового доручення. З наведених доказів, які в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України, повторно досліджені судом апеляційної інстанції, встановлено наступне.

25.07.2022 ОСОБА_7 надав добровільну згоду на огляд присадибної ділянки по АДРЕСА_1 (Том 2, а.п. 8).

На підставі такої згоди, у період часу з 15 год 46 хв до 16 год 09 хв, дізнавачем СД ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 , в присутності понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , за участі ОСОБА_7 , проведено огляд місця події території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Під час огляду присадибної ділянки виявлено та вилучено насадження рослин зеленого кольору, зовні схожих на рослини роду конопель, у кількості 45 шт (Том 2, а.п. 9-13).

З відеозапису слідчої дії вбачається, що рослини зовні схожі на рослини роду конопель виявлені на гнійній кучі серед інших бур`янів, на частині земельної ділянки, яка по ступеню доглянутості відрізняється від земельної ділянки, на якій обшук розпочато. Відеозаписом зафіксовано також дерев`яні стовпчики. Ознак вирощування (обробки, культивування) виявлених рослин, не встановлено. Виявлені та у подальшому вилучені рослини відрізняються за висотою та ступенем розвитку (Том 2, а.п. 14).

Проведений 25.07.2022 огляд місця події легалізований 26.07.2022 ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, якою надано дозвіл на фактично проведений 25.07.2022 огляд місця події в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_15 (Том 2, а.п. 28).

Виявлені та вилучені 25.07.2022 під час огляду місця події рослини зеленого кольору є рослинами роду конопель (Cannabis L), які містять психотропну речовину (Том 2, а.п. 31-35).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.07.2022 № 305792906 та технічних паспортів вбачається, що власником обох житлових будинків садибного типу, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , є ОСОБА_16 (Том 2, а.п. 20-21, Том 1, а.п. 150-156).

Допитаний судом першої та апеляційної інстанції свідок ОСОБА_12 показав, що разом із ОСОБА_13 25.07.2022 приймав участь як понятий при проведенні огляду місця події домоволодіння по АДРЕСА_1 , де було виявлено та вилучено рослини конопель. При проведенні слідчої дії були присутні ОСОБА_7 та його матір, які добровільно надали дозвіл на проведення огляду. В його присутності ОСОБА_7 повідомляв працівникам поліції про те, що гнійна куча на якій росли коноплі, розташована на території іншого подвір`я. Також повідомляв, що не встиг їх покосити. Зазначив, що рослини конопель різнилися розміром, росли серед бур`янів на недоглянутій частині земельної ділянки, тому для нього, як для особи з професією агроном, було очевидно, що вони спеціально не вирощувалися.

Від допиту свідка ОСОБА_13 в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України під час апеляційного розгляду прокурор відмовився.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 25.07.2022 та зазначає про таке.

Відповідно до ст. 237 КПК України огляд проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК України, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Статтею 233 КПК України визначено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Під іншим володінням особи розуміються, в тому числі земельна ділянка, яка знаходиться у володінні особи.

Винятком з цього правила є невідкладні випадки, передбачені ч. 3 ст. 233 КПК України, пов`язані із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, наявність яких зобов`язує прокурора, слідчого або дізнавача за погодженням із прокурором, невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Встановлено, що ОСОБА_7 надав добровільну згоду на огляд виключно присадибної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . З протоколу огляду місця події вбачається, що об`єктом огляду є домоволодіння по АДРЕСА_1 , де на присадибній ділянці виявлено рослини коноплі в кількості 45 шт. Саме фактично проведений огляд 25.07.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , узаконений ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 26.07.2022. Разом з цим під час судового розгляду встановлено, що фактично огляд місця події 25.07.2022, під час якого виявлені рослини конопель, проведено на території двох суміжних домоволодінь, розташованих по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 і ця обставина не спростована стороною обвинувачення. Зокрема, як наголошувала сторона захисту, рослини конопель було виявлено під час огляду земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , а не АДРЕСА_1 , як зазначено в протоколі огляду місця події. Про факт виявлення рослин конопель на подвір`ї іншого домоволодіння під час огляду ОСОБА_7 повідомляв працівникам поліції, що узгоджується з показань свідка ОСОБА_12 .

З метою встановлення та перевірки обставин, які мають значення для кримінального провадження, а саме точної адреси домоволодіння (земельної ділянки), на території якого 25.07.2022 виявлені та вилучені рослини конопель, 01.03.2024 ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, в порядку ст. 333 КПК України, доручено СД ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області провести повторний огляд місця події. В ухвалі суд також вказав про необхідність фіксування під час такого огляду меж між земельними ділянками, розташованими по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

З протоколу огляду місця події від 10.04.2024, складеного на виконання ухвали суду від 01.03.2024, слідує, що територія земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , поряд з якою через дорогу дерев`яними стовпами знаходиться домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Обидві території огороджені одним парканом із сітки «рабиця». Домоволодіння по АДРЕСА_1 відведено під житлові та господарські споруди, а по АДРЕСА_2 під садівництво. На земельній ділянці, розташованої по АДРЕСА_2 поряд з огорожею, яка умовно розділяє дві адреси, знаходиться купа з листям та гіллям, територія городу частково оброблена (Том 1, а.п. 205-209). Разом з цим під час огляду не встановлено точної адреси земельної ділянки, на території якої 25.07.2022 виявлено та вилучено рослини коноплі, тобто фактично ухвала суду від 01.03.2024 в цій частині залишилась невиконаною.

Колегія суддів погоджується з посиланнями суду першої інстанції про те, що при наявності сумнівів у місці виявлення рослин коноплі, які не спростовані стороною обвинувачення, відсутні підстави стверджувати, що огляд місця події 25.07.2022 проведений з дотриманням положень ст. 233, 237 КПК України. Враховується, що такий огляд проведено на території двох суміжних домоволодінь, розташованих по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , однак добровільну згоду на проведення огляду за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_7 працівникам поліції не надавав і він у подальшому не був легалізований слідчим суддею.

З урахуванням викладеного, доводи прокурора про законність проведеного 25.07.2022 огляду місця події з посиланням на його легалізацію ухвалою слідчого судді від 26.07.2022, є недоречними. При цьому ті обставини, що власниками та користувачами домоволодінь по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 є одні і ті самі особи, а обидва домоволодіння огороджені одним парканом без чіткої межі, не вказують на відповідність проведеного огляду місця подій вимогам процесуального закону та відповідність протоколу, яким він зафіксований, критерію допустимості. Те, що під час слідчої дії ОСОБА_7 не зазначав про неправильність адреси виявлення рослин коноплі, не свідчить про їх виявлення саме за адресою, зазначеною в протоколі огляду місця події від 25.07.2022.

Доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_7 вирощував рослини коноплі для особистого використання шляхом їх не знищення, періодичного просапування, знищення бур`янів для доведення до стадії дозрівання і придатності, колегія суддів визнає такими, що не підтверджуються належними і допустимими доказами, та зазначає про таке.

Є доречними посиланням прокурора на те, що для доведення вирощування конопель не є важливим, були посаджені ці рослини чи ж вони є дикорослими. Разом з цим колегія суддів зауважує, що об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 310 КК України утворюють незаконний посів або вирощування конопель, тобто культивування цих рослин.

З клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру вбачається, що ОСОБА_7 здійснював незаконне вирощування конопелі у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин.

Вирощування конопель охоплює різні роботи з догляду за посівами, обробка міжрядь, боротьба зі шкідниками і хворобами, знищення бур`янів, спушування, прополювання, підживлення добривами, поливання та інші дії.

Разом з цим, з досліджених судами першої та апеляційної інстанції доказів не вбачається будь-яких дій ОСОБА_7 , які б охоплювалися об`єктивною стороною інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння.

Як встановлено під час судового розгляду з показань свідка ОСОБА_12 , рослини коноплі були різні за розміром, росли на гнійній кучі, серед бур`янів на недоглянутій частині земельної ділянки, що узгоджується з фототаблицею та відеозаписом огляду місця події, проведеного 25.07.2022, з яких не вбачається будь-яких ознак їх обробки та культивування.

Доводи прокурора про те, що в місці виявлення рослин конопель були відсутні бур`яни з ознаками просапування, що свідчить про догляд за ними та вирощування на земельній ділянці, є надуманими та такими, що суперечать доказам, дослідженим судом першої та апеляційної інстанції.

Щодо розміру рослин конопель, на який зауважує сторона обвинувачення, як на ознаку їх вирощування ОСОБА_7 , колегія суддів зазначає, що виявлені під час огляду місця події коноплі були різні за розміром, рослини значно відрізнялися одна від одної за висотою. Наведене також не спростовано і висновком експерта № СЕ-19/124-22/7958-НЗПРАП від 16.08.2022 про те, що 10 рослин зеленого кольору, наданих для проведення дослідження, складаються з коріння, стебел та листя, довжиною від 60 до 110 см. З огляду на наведене, різна довжина виявлених рослин конопель свідчить про різний час їх проростання, що, з огляду на невстановлення ознак їх вирощування, не доводить наявність в діях ОСОБА_7 об`єктивної сторони інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння.

Посилання прокурора на постанову ВС від 13.11.2019 у справі №141/1201/16-к, є нерелевантним до обставин, встановлених в даному кримінальному провадженні.

З урахуванням того, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 310 КПК України, судом першої інстанції обгрунтовано постановлено ухвалу про відмову в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру та закрито кримінальне провадження, з посиланням на ч. 3 ст. 513 КПК України, а доводи прокурора про не зазначення судом підстав для закриття кримінального провадження, є недоречними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 є законною і обґрунтованою, а підстави, передбачені ст. 409 КПК України, в тому числі з наведених в апеляційній скарзі даних, для її скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. 404, п. 1 ч. 1 ст. 407, ст. 418, 419, 512, 513 КПК України, колегія суддів судової палати

у х в а л и л а :

Ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18 червня 2024 року, якою щодо ОСОБА_7 відмовлено у застосуванні примусових заходів медичного характеру за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України із закриттям кримінального провадження, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців в порядку, передбаченому ст. 426 КПК України.

Головуючий

Судді