Постанова

від 20.12.2024 по справі 709/1387/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/605/24 Справа № 709/1387/24 Категорія: ст.ст. 173, 185 КУпАП Головуючий у І інстанції Кваша І. М. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 жовтня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк десять діб.

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постановисудді вбачається,що 29 липня 2024 року близько 13.40 год ОСОБА_1 в селищі Чорнобай по вул. Шевченка на зупинці громадського транспорту вчинив дрібне хуліганство щодо ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, чим порушував громадський порядок і спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.

Він же29 липня 2024 року близько 13.45 год в селищі Чорнобай по вул. Шевченка на автобусній зупинці, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив дрібне хуліганство, на законну вимогу припинити правопорушення не реагував, поводився зухвало, хапав поліцейського за одяг. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що дана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вказує, що не був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, тому не зміг прийняти участь у судовому засіданні. З цього приводу посилається на п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України (далі - ВСУ) від 23 грудня 2005 року №14 та п. 16 постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року №10.

Зазначає, що виписка про стан алкогольного сп`яніння не містить підпису свідків та відсутні підтверджуючи документи, що особа, яка видала даний документ пройшла спеціальну підготовку, тому вважає цей доказ недопустимим.

Вказує, що він одружений, спокійний та врівноважений, має безліч позитивних сторін, які характеризують його, як добропорядного громадянина, має на утриманні малолітнього сина.

Також при винесенні рішення суд не врахував його статус військовослужбовця, а також не врахував обставини, які пом`якшують покарання. Відтак виніс занадто суворе рішення, яке не відповідає особі, яку визнано винною, та тяжкості вчиненого адміністративного правопорушення.

Вважає, що судом не було враховано медична довідка, яка знаходиться в матеріалах справи, в якій було зазначено, що він мав тілесні ушкодження у вигляді рани на надбрівній ділянці лоба. Оскільки він не пам`ятає даних подій, то не може лише здогадуватися в чому полягала його агресія в той момент, та чи не було фізичного насилля по відношенню до нього зі сторони потерпілого ОСОБА_2 або працівників поліції. Таким чином вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції порушив вимоги ст. 33 КУпАП.

Вказує, що на 15 жовтня 2024 року в матеріалах справи були відсутні відеозаписи, які зазначені у постанові і він не мав змоги з ними ознайомитись.

Зазначає, що показання потерпілого, які містяться в матеріалах справи відрізняються від тих, які викладені в постанові.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.

Частина 1 статті 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

Стаття 173 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Під громадським порядком розуміється, як зумовлена закономірностями соціального розвитку система правил та інститутів, що забезпечує упорядкованість суспільних відносин і надає їм певної організаційної форми.

Хуліганство є суспільно небезпечною дією, що порушує громадський порядок.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце. Найчастіше це відбувається на вулицях, у парках, у місцях проведення публічних заходів й інших громадських місцях. Разом з тим, за сталою судовою практикою вважається, що громадський порядок може бути порушений в безлюдному місці, у будь-який час доби, за відсутності сторонніх осіб, тобто в присутності лише потерпілого.

Мотивом порушення громадського порядку є неповага до суспільства. При цьому неповага до суспільства виявляється у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Об`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

За ст. 185 КУпАП настає адміністративна відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Об`єктивнасторона правопорушеннявиражається узлісній непокорі,цебто у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Повертаючись до обставин цієї справи апеляційний суд зауважує, що наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 та ст. 185 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАД № 143488 ( за ст. 173 КУпАП) та серії АЗ №165793 (за ст. 185 КУпАП) від 29 липня 2024 року, відповідно до яких зафіксовано обставини вчинення адміністративних правопорушень.

Дані протоколивідповідають вимогамвідповідає вимогамст.256КУпАП,середіншого вньомузазначено суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У відповідностідонаціональногозаконодавства протоколпроадміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами: рапортами поліцейських ВПД №2 Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області від 29 липня 2024 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення або таке, що готується від 29 липня 2024 року; випискою з медичної карти №36, згідно з якою ОСОБА_1 29 липня 2024 року о 14-15 год був оглянутий лікарем, йому встановлено діагноз - клінічно гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю. Від проведення обстеження з допомогою "Алко Фор 307" відмовився.

Попри доводи апелянта, відсутність даних про проходження лікарем спеціальної підготовки та не підписання свідками не впливає на достовірність фактичних даних цієї виписки.

Допитаний всудовому засіданніпотерпілий ОСОБА_2 вказав,що того дня він перебував в селищі Чорнобай по вул. Шевченка на автобусній зупинці в напрямку до с. Велика Бурімка, неподалік колишньої школи №2. Також там стояла дружина його знайомого. Вони пропустили свій автобус, тому чекали попутні автомобілі, щоб доїхати з ними до свого села. В цей час до зупинки підійшов незнайомий чоловік. Той був у стані сильного алкогольного сп`яніння. Спочатку чоловік ліг, трохи подрімав. Потім встав та почав чіплятись до нього, ображав його нецензурними словами. Чоловік хапав його за руку кілька разів, на що він відходив вбік та говорив, щоб не зачіпав його. Проте цей чоловік продовжував, взяв його за одяг на грудях. Тоді він почав пручатись, відштовхнув того. В цей час повз них проїжджав автомобіль поліції. Поліцейський, який був у ньому, викликав наряд поліції. Коли приїхали працівники поліції, цей чоловік виражався на них нецензурними словами, поводився неадекватно, кричав на них, провокував бійку. Після цього його затримали. Склали адміністративні матеріали, дали підписати йому, а потім посадили в автомобіль того чоловіка та поїхали.

Оцінюючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173, 185 КУпАП, суд першої інстанції також надав оцінку доданих до протоколів відеозаписам, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово щодо ОСОБА_2 і поліцейських вживає нецензурну лайку, ображає їх, на зауваження поліцейських не реагує, поводив себе зухвало та агресивно, неодноразово висловлював погрози.

Долучення цього відеозапису уповноваженою особою органу Національної поліції під час перебування справи в суді не є істотним порушенням вимог законодавства про адміністративне правопорушення, адже це не перешкодило суду винести законну та обґрунтовану постанову.

Апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Апеляційний суд погоджується з вказаною оцінкою доказів.

Заразом апеляційний суд враховує, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 фактичні обставини справи щодо вчинення ним інкримінованих адміністративних правопорушень не оспорює, вказавши, що не пам`ятає цих подій.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді. Дії ОСОБА_1 за ознаками адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, кваліфіковані правильно, оскільки він вчинив дрібне хуліганство у вигляді нецензурної лайки, чим порушив порядок і спокій громадян, та погрозі фізичною розправою, а також вчинив злісну непокору працівникам поліції.

Доводи ОСОБА_1 , що він є військовослужбовцем, тому на нього не може бути накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту не підтверджено матеріалами справи.

Згідно з витягу із наказу випливає, що ОСОБА_1 23 серпня 2022 року було зараховано до списків особливого складу військової частини НОМЕР_1 .

Апеляційним судом ОСОБА_1 було запропоновано підтвердити, що на даний час він продовжує перебувати в Збройних Силах України. Однак, ОСОБА_1 надав письмову заяву, в якій повідомив, що наміру додавати жодних даних документів по суті справи не має, просив розглянути справу на основі доказів, що знаходяться в матеріалах справи.

Стаття 15 КУпАП передбачає, що до військовослужбовців не може бути застосований адміністративний арешт.

Разом з тим, ОСОБА_1 в апеляційному суді не підтвердив, що він на час накладення на нього цього адміністративного стягнення чи апеляційного перегляду є військовослужбовцем.

Окрім того зі змісту апеляційної скарги випливає, що ОСОБА_1 перебуває в с. Занки, Чугуївського району, Харківської області. Таку адресу ОСОБА_1 вказує на поштових конвертах, що спрямовуються до апеляційного суду.

Разом з тим, ці поштові конверти відправляються з смт. Чорнобай, Черкаської області.

Наведене ставить під обґрунтований сумнів про достовірність даних, що вказуються апелянтом, серед іншого, що на час апеляційного перегляду він є військовослужбовцем.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 було призначено відповідно до ст. 33 КУпАП в межах встановлених відповідними статтям цього Кодексу, з врахуванням положень ст. 36 КУпАП.

Доводи апелянта про розгляд справи в суді першої інстанції за його відсутності не вплили на висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, та визначення виду та розміру адміністративного стягнення.

Частина 2 ст. 268 КУпАП передбачає обов`язкову участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 173 та 185 цього Кодексу.

Разом з тим, у цій справі ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутністю в судах першої та апеляційної інстанції.

Апеляційним судом у цьому випадку ОСОБА_1 була надана можливість безпосередньо приймати участь у розгляді справи, втім той від цього права добровільно відмовився.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП чи зміну адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст.ст.173,185КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук