Рішення

від 27.12.2024 по справі 908/3045/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/213/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2024 Справа № 908/3045/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи№ 908/3045/24

за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА (вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, м. Київ, 04112)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068)

про стягнення 77 483,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

21.11.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № б/н від 20.11.2024) Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО про стягнення 77483,23 грн. страхового відшкодування.

Також просив стягнути 7000,00 грн. витрат на правову допомогу.

За умовами сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «Каско» від 02.01.2024 № 19032/4605/0000138, позивачемвласнику транспортного засобу CitroenC3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ,було виплачено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 72703,45грн., з яких:60837,45грн. сплачено на рахунок СТО, 11866,00 грн.- утримано в рахунок погашення несплачених страхових платежів. Також було здійснено доплату страхового відшкодування в розмірі 4779,78 грн. Страхове відшкодування визначено та сплачено внаслідок настання 05.04.2024страхового випадку ДТП за участі автомобіля CitroenC3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля ToyotaAuris, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Вина водія ОСОБА_2 підтверджується постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.05.2024 у справі № 592/5900/24. Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ToyotaAuris, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП застрахована відповідачем на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ЕР № 219721066), позивач має право зворотної вимоги до відповідача у сумі 77483,23грн.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

09.12.2024через систему Електронний суд до суду надійшов відзив (вих. б/н від 07.12.2024) на позовну заяву, згідно якого відповідач визнав вимогу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА про стягнення 77483,23 грн. страхового відшкодування.На підставі ст. 130 ГПК України просив повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору. Просив зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката до 1000,00 грн.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3045/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3045/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвала суду від 26.11.2024 про відкриття провадження у справі доставлена до електронних кабінетів сторін 26.11.2024 о 15:55 год.

Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, не проводилося.

Рішення по суті ухвалено судом 27.12.2024.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

02.01.2024 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія УНІКА (позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено сертифікат добровільного страхування наземного транспорту «Каско» № 019032/4605/0000138транспортного засобу Citroen C3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії договору з 08.01.2024 по 07.01.2025.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , автомобіль НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 .

Як встановлено Ковпаківським районним судом м. Сумипри розгляді матеріалів, які надійшли від Управління патрульної поліції м. Суми НПУ України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (постанова суду від 08.05.2024 у справі № 592/5900/24),05.04.2024 о 16год. 45 хв. в місті Суми по вул. Іллінська, 7, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ToyotaAuris, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з автомобілем CitroenC3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , внасідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Водія ОСОБА_2 визнано винниму вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Вказане судове рішення набрало законної сили.

Страхувальник ОСОБА_1 звернулася до страховика (позивача) з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку - ДТП, що сталося 05.04.2024.

ТОВ «ВІДІ ЕЛЕГАНС`складено рахунок від 11.04.20224на сплату за ремонт автомобіля CitroenC3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на суму 72703,45 грн. та рахуноквід 29.07.2024 на суму 4779,78 грн. (всього на суму 77483,23 грн.).

07.04.2024 складено протокол технічногоогляду пошкодженоготранспортного засобу, в якому зафіксовано характер пошкоджень.

Згідно ремонтної калькуляції № 1806565031 від 26.04.2024, вартість ремонту вказаного автомобіля склала 82464,61 грн.

Відповідно звіту № 36257про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «СЗУ Україна Консалтинг» 26.04.2024, вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу CitroenC3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 82464,61 грн. з урахуванням ПДВ. Коефіцієнт фізичного зносу вказаного автомобіля дорівнює 0,00.

ПрАТ Страхова компанія УНІКА складено страховий акт № 1806550313 від 25.04.2024, відповідно до якого страхове відшкодування склало 72703,45 грн. (сума утримання несплачених чергових платежів - 11866,00 грн.) та зазначено, що страхове відшкодування в розмірі 60837,45 грн. перерахувати на рахунок ТОВ «ВІДІ ЕЛЕГАНС».

Згідно платіжної інструкції № 158907 від 26.04.2024позивач перерахував на рахунок ТОВ «ВІДІ ЕЛЕГАНС`суму 60837,45 грн. страхового відшкодування з призначенням платежу: страхове відшкод.зг.дог. 019032/4605/0000138 від 02.01.2024 без ПДВ. ОСОБА_1 » .

ПрАТ Страхова компанія УНІКА складено страховий акт доплата № 1806560313 від 30.08.2024, відповідно до якого страхове відшкодування склало 4779,78 грн. та зазначено, що страхове відшкодування в розмірі 4779,78 грн. перерахувати на рахунок ТОВ «ВІДІ ЕЛЕГАНС».

Згідно платіжної інструкції № 184652від 02.09.2024 позивач перерахував на рахунок ТОВ «ВІДІ ЕЛЕГАНС» суму 60837,45 грн. страхового відшкодування з призначенням платежу: страхове відшкод. зг. дог. 019032/4605/0000138 від 02.01.2024 без ПДВ. ОСОБА_1 ».

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ToyotaAuris, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ,VIN-код якого НОМЕР_5 відповідає VIN-коду транспортному засобу НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_7 ,застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО (відповідач), що підтверджується полісом обов`язкового страхування серії ЕР № 219721066, який був діючимна 05.04.2024 (станом на час скоєння ДТП). Ліміт по майну встановлено у розмірі320000,00 грн., франшиза 0,00 грн.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини (така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16).

У матеріалах справи наявна копія постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.05.2024 у справі № 592/5900/24, якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (ДТП, що сталося 05.04.2024). У вказаній постанові встановлено вину водія ОСОБА_2 . Вказана постанованабрала законної сили.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Відповідно ч. 1 ст. 16 Закону України Про страхування, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладенодоговір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Аналогічний припис викладений у ст. 988 ЦК України.

Статтею 9 вказаного вище Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, позивач (страховик) виконав зобов`язання перед своїм страхувальником за сертифікатом добровільного страхування наземного транспорту та на підставі страхового акту та заяви страхувальника здійснив страхову виплату у загальній сумі 65617,23 грн., яку сплачено на рахунок СТО,що підтверджується матеріалами справи. 11866,00 грн. утримано в рахунок погашення несплачених страхових платежів, що підтверджується матеріалами справи.

Відтак, загальний розмір страхового відшкодування склав 77483,23 грн.

У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку з виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.

Відповідно ст. 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 18 Закону України Про страхування визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17викладено правову позицію, що згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків. У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

За змістом статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 27 Закону України Про страхування та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Враховуючи норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до ТДВ Страхова компанія КРЕДО, яке застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля ToyotaAuris, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" виконало свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов договору.

У відповідності п. 12.1 ст. 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.Аналогічний припис викладений у ст. 9 Закону України "Про страхування".

Відповідно полісу № 219721066 франшиза становить 0,00 грн.

Як зазначалося судом вище, 09.12.2024 до суду від відповідача, за підписом представника Чарваєвої А.О., надійшов відзив, згідно якого визнано позов ПАТ СК УНІКА до ТДВ СК КРЕДО про стягнення страхового відшкодування в сумі 77483,23 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 191 ГПК).

Відзив, в якому зазначено про визнання позову, підписано представником Чарваєвою А.О., яка діє на підставі довіреності від 27.03.2024, виданої генеральним директором ТДВ СК КРЕДО Кривцуном В.В. у порядку передоручення, який згідно даних з ЄДРЮОФОПтаГФ є керівником та представником юридичної особи. Будь-яких обмежень щодо представництва не зазначено.

Згідно ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Представник відповідача, підписавши відзив, в якому зазначено про визнання позову, має повноваження на вчинення цих дій і його дії не суперечать інтересам ТДВ СК КРЕДО. Внаслідок цього суд дійшов до висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

6. Судові витрати

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відзив, в якому зазначено про визнання позову, подано відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ст.ст. 123, 129, 130 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується 1211,20 грн. судового збору. Судовий збір у сумі 1211,20 грн. повертається позивачу з державного бюджету ухвалою суду.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь 7000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З дотриманням пункту 9 частини 3 ст. 162 ГПК України, позивачем викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи витрати: судовий збір за подання позовної заяви 2422,40 грн.; витрати на правову допомогу 7000,00 грн.; правові витрати у разі потреби 14250,00 грн.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат,необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

На підтвердження стягнення суми 7000,00 грн. правових витрат позивачем подано копію договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, укладеного між Адвокатським бюро Адвокатське бюро Олександра Лисова Еквіт, яке змінило найменування на Адвокатське бюро «ЛИСОВ2856 «ЕКВІТ», та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія УНІКА (клієнт), предметом якого (пункт 1.1) є надання адвокатським бюро за дорученням клієнта правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; представництво та захист клієнта в судах всіх рівнів та інстанцій; складання документів правового характеру та процесуальних документів (позовних заяв). За умовами п.п. 4.2, 4.3, 4.5 договору, вартість наданої юридичної допомоги бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє клієнту відповідний рахунок. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти днів з моменту отримання клієнтом рахунку від бюро. За результатами надання юридичної допомоги складається акт прийому-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. Додатковою угодою № 3 від 01.12.2023, дія договору № 1/20ю від 31.12.2020 припиняється 31.12.2024.

Відповідно до додатку № 1 від 05.11.2024 до вказаного договору, клієнт доручив бюро надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржника: клієнта за господарським судочинством за справою щодо випадку 05.04.2024, сума страхового відшкодування 77483,23 грн., страхувальник ОСОБА_1 . За надання бюро клієнтові правової (правничої) допомоги клієнт платить фіксовану суму гонорару адвоката у розмірі 7000,00 грн. за надання правової допомоги в суді першої інстанції по кожній справі.

Отже, розмір гонорару за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18.

Згідно з підписаним між сторонами за договором № 1/20ю від 31.12.2020 актом надання послуг № 159 від 20.11.2024, Адвокатське бюро «ЛИСОВ2856 «ЕКВІТ» надало, а Приватне акціонерне товариство Страхова компанія УНІКА прийняло правову (правничу) допомогу у суді першої інстанції в фіксованій сумі гонорару по страховій справі № 035600 (страховий акт № 18065650313), загальна вартість послуг за цим актом склала 7000,00 грн.

Сума 7000,00 грн. сплачена позивачем на користь АБ «ЛИСОВ2856 «ЕКВІТ» згідно з платіжною інструкцією № 5460 від 07.11.2024, копія якого наявна в матеріалах справи.

У матеріалах справи наявні копія ордеру серії АА № 1278640, виданого 02.02.2023 за договором № 1/20ю від 31.12.2020 АБ «ЛИСОВ2856 «ЕКВІТ», на надання правничої (правової) допомоги ПрАТ Страхова компанія УНІКА (адвокат Білоконь І.В.), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 1639 від 21.05.2019, виданого Білоконь І.В.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited" проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п`ятої статті 126 ГПК України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Відповідач у відзиві зауважив, що заявлений розмір правничої допомоги є завищеним, оскільки підготовка відповідної справи до розгляду справи в суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи з огляду на її малозначність. При виготовленні позовної заяви не вимагалось проводити додатковий аналіз великої кількості законів та підзаконних актів. Вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню у розмірі 1000,00 грн.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У даному випадку, при вирішенні питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд враховує категорію та складність справи, предмет спору, заявлену до стягнення суму, здійсненні адвокатом дії зі складення процесуальних документів у цій справі.

Керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, суд вважає, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є явно завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на те, що дана справа не є складною, справа є малозначною та розглядалася в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Суд вважає справедливими та пропорційними в цій справі витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 46, 123, 129, 130, 191, 232, 233, 236, 238, 240, 241Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА (вул. Теліги Олени, буд. 6, літ. В, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 20033533) 77483 (сімдесят сім тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 23 коп. страхового відшкодування в порядку суброгації, 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили постановити ухвалу про повернення Приватному акціонерному товариству Страхова компанія УНІКА з державного бюджету 1211,20 грн. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 27 грудня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко