Рішення

від 27.12.2024 по справі 908/2675/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/195/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2024 Справа № 908/2675/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/2675/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАСТІВКА (вул. Бородінська, буд. 4-А, м. Запоріжжя, 69096)

про стягнення 448 391,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

03.10.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява (вих. № 4392 від 02.10.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАСТІВКА про стягнення 448391,78 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 6944 від 01.01.2019, яка складається з: заборгованості за спожиту за період з 01.07.2023 по 31.07.2024 електричну енергію в розмірі 427283,60 грн.; 7470,62 грн. 3% річних за період з 15.08.2023 по 31.08.2024; 13637,56 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.09.2023 по 30.06.2024.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем грошового зобов`язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 6944 від 01.01.2019.

Крім цього, посилаючись на ч. 10. ст. 238 ГПК України, позивач просив зобов`язати орган (особу), що буде виконувати рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 427283,60 грн., починаючи з 01.09.2024 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відповідач відзив на позов не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2675/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.10.2024 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2675/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження доставлена до зареєстрованого електронного кабінету позивача 08.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

У відповідача станом на час відкриття провадження в справі був відсутній зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд», у зв`язку з чим ухвала суду була надіслана на адресу місцезнаходження відповідача.

Поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 08.10.2024, що надсилалося відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої на запит суду: вул. Бородінська, буд. 4-А, м. Запоріжжя, 69096, повернуто до суду з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: за закінченням терміну зберігання.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею Товариства.

Телефонограма відповідачу щодо судового розгляду справи передана не була в зв`язку з відсутністю телефонного зв`язку (абонент не відповідав).

Як встановлено судом, 23.11.2024 відповідач зареєстрував електронний кабінет в системі «Електронний суд», що підтверджується наданою на запит суду відповіддю № 5816556 від 06.12.2024 про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС.

Ухвала суду була про відкриття провадження у справі була доставлена до зареєстрованого електронного кабінету відповідача 06.12.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відтак, судом вчинено всіх можливих дій для повідомлення відповідача щодо даного судового провадження.

04.12.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку 3% річних на суму 7470,62 грн. Копія цього розрахунку доставлена до зареєстрованого електронного кабінету відповідача, що підтверджується квитанцією № 2190842.

Оскільки сума стягнення 3% річних у розмірі 7470,62 грн., згідно наданого розрахунку не змінилася, суд задовольнив клопотання позивача, розрахунок долучений до матеріалів справи та прийнятий судом до розгляду.

Відповідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, за наявними матеріалами справи.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

У зв`язку з перебуванням судді Ярешко О.В. у відпустці з 09.12.204 по 26.12.2024, рішення по суті ухвалено судом 27.12.2024.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАСТІВКА (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом підписання ТОВ ЛАСТІВКА заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції постачальника Універсальна; адреса об`єкта: вул. Бородинська, буд. 6-А, ЕІС-код точки комерційного обліку: 62Z8784034321157; початок постачання електричної енергії 01.01.2019 (додаток 1 до договору).

Вказаному договору був присвоєний номер 6944.

За умовами договору (п. 2.1), постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

Інформація про діючу ціну на електричну енергію, згідно п.п. 5.6, 5.7 договору, має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування з зазначенням порядку її формування, та має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Відповідно до п.п. 5.8, 5.9, 5.10, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Споживач, згідно пп. 5.18.1 п. 5.18, зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору. Споживач, згідно з пп. 5.17.1 п. 5.17, має право отримувати електричну енергію на умовах, визначених у цьому договорі.

Згідно з п. 12.1, цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання.

Згідно Комерційної пропозиції «Універсальна» (додаток № 3 до договору), розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить 1 місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахунковому періоду на підставі самостійно отриманого споживачем у постачальника рахунку. У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки, передбачені умовами даного розділу.

Як слідує з матеріалів цієї справи, позивачем були виписані відповідачу рахунки на оплату:

- № 55006944230719 від 06.08.2023, за оплату спожитої в липень 2023 електроенергії у обсязі 12705 кВт/год на суму 33541,20 грн. Кінцевий термін сплати: 14.08.2023;

- № 55006944230819 від 05.09.2023, за оплату спожитої в серпні 2023 електроенергії у обсязі 15440 кВт/год на суму 40761,60 грн. Кінцевий термін сплати: 12.09.2023;

- № 55006944230919 від 06.10.2023, за оплату спожитої в вересні 2023 електроенергії у обсязі 11950 кВт/год на суму 31548,00 грн. Кінцевий термін сплати: 13.10.2023;

- № 55006944231019 від 06.11.2023, за оплату спожитої в жовтні 2023 електроенергії у обсязі 14470 кВт/год на суму 38200,80 грн. Кінцевий термін сплати: 13.11.2023;

- № 55006944231119 від 05.12.2023, за оплату спожитої в листопаді 2023 електроенергії у обсязі 17350 кВт/год на суму 45804,00 грн. Кінцевий термін сплати: 12.12.2023;

- № 55006944231219 від 06.01.2024, за оплату спожитої в грудні 2023 електроенергії у обсязі 14920 кВт/год на суму 39388,80 грн. Кінцевий термін сплати: 15.01.2024;

- № 55006944240119 від 07.02.2024, за оплату спожитої в січні 2024 електроенергії у обсязі 14620 кВт/год на суму 38596,80 грн. Кінцевий термін сплати: 14.02.2024;

- № 5500694424219 від 06.03.2024, за оплату спожитої в лютому 2024 електроенергії у обсязі 16060 кВт/год на суму 42398,40 грн. Кінцевий термін сплати: 13.03.2024;

- № 55006944240319 від 08.04.2024, за оплату спожитої в березні 2024 електроенергії у обсязі 15600 кВт/год на суму 41184,00 грн. Кінцевий термін сплати: 15.04.2024;

- № 55006944240419 від 06.05.2024, за оплату спожитої в квітні 2024 електроенергії у обсязі 13230 кВт/год на суму 34927,20 грн. Кінцевий термін сплати: 13.05.2024;

- № 55006944240519 від 06.06.2024, за оплату спожитої в травні 2024 електроенергії у обсязі 13740 кВт/год на суму 36273,60грн. Кінцевий термін сплати: 13.06.2024;

- № 55006944240619 від 06.07.2024, за оплату спожитої в червні 2024 електроенергії у обсязі 10750 кВт/год на суму 46440,00 грн. Кінцевий термін сплати: 15.07.2024;

- № 55006944240719 від 06.08.2024, за оплату спожитої в липні 2024 електроенергії у обсязі 12195 кВт/год на суму 52682,40 грн. Кінцевий термін сплати: 13.08.2024.

Всього виставлено рахунків на загальну суму 521746,80 грн.

Вказані рахунки за умовами договору надіслані позивачем на електронну пошту відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

В матеріалах справи наявні копії листів ПАТ Запоріжжяобленерго (адміністратор комерційного обліку) від 19.03.2024 вих. № 007-66/1134, від 24.06.2024 вих. № 007-66/2675, від 24.06.2024 вих. № 007-66/2675, від 19.08.2024 вих. № 007-66/3525 щодо здійснення ТОВ ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ постачання електричної енергії споживачу ТОВ ЛАСТІВКА, якими підтверджено передання відповідачу електроенергії в обсягах, що вказані в перелічених рахунках.

Відповідач здійснив оплату за договором:

- згідно платіжної інструкції від 13.02.2024 на суму 20000,00 грн. погашено заборгованість за грудень 2023;

- згідно платіжної інструкції від 25.03.2024 на суму 14000,00 грн. погашено заборгованість за грудень 2023;

- згідно платіжної інструкції від 24.05.2024 на суму 31000,00 грн., із якої: 5388,80 грн. зараховано в погашення заборгованості за грудень 2023; 10074,40 грн. зараховано в погашення заборгованості за липень 2023; 15536,80 грн. зараховано в погашення заборгованості за червень 2023, що підтверджується довідкою позивача від 15.08.2024 № 2963;

- згідно платіжної інструкції від 30.07.2024 на суму 25000,00 грн. погашено заборгованість за січень 2024;

- згідно платіжної інструкції від 09.08.2024 на суму 20000,00 грн. погашено заборгованість за грудень 2023.

Зарахування оплачених відповідачем сум здійснено з урахуванням призначення платежів, що вказані відповідачем у платіжних інструкціях.

Всього відповідачем за спірний період було сплачено суму 94463,20 грн.

Таким чином, заборгованість за електроенергію за грудень 2023 сплачена відповідачем повністю, за липень 2023 заборгованість складає 3466,80 грн., за січень 2024 13596,80 грн. За інші місяці заборгованість сплачена відповідачем не була.

Загальна сума заборгованості відповідача за спірний період складає 427283,60 грн.

05.07.2024 позивач надіслав на адресу місцезнаходження відповідача вимогу від 05.07.2024 № 2551 щодо сплати заборгованості за договором № 6944 в сумі 373161,20 грн., що виникла за період з липня по листопад 2023 та з січня по травень 2024. До вимоги додано відповідні рахунки на оплату.

Відповідь на вимогу, а також підписаний з боку відповідача акт звірки, що надсилався позивачем, в матеріалах справи відсутні.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, договір про постачання електричної енергії споживачу це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Згідно п.п. 4.12, 4.13 даних Правил, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором про постачання електричної енергії споживачу підтверджено матеріалами справи. Згідно матеріалів справи, відповідачем здійснена лише часткова оплата отриманої в спірному періоді електроенергії в загальній сумі 94463,20 грн.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором, що виникла за період з 01.07.2023 по 31.07.2024 склала суму 427283,60 грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Доказів сплати заборгованості суду не надано, відповідач проти позову не заперечив, позовні вимоги не спростував.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 427283,60 грн. основного боргу, позов у цій частині визнається судом обґрунтованим.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Суд перевірив складений позивачем розрахунок 3% річних та визнав його арифметично неправильним, оскільки в суму боргу позивачем помилково включено дати здійснених відповідачем платежів. Наприклад, за липень 2023 позивачем нараховано 3% річних на суму боргу 33541,20 грн. за період з 01.01.2024 по 24.05.2024 включно, хоча 24.05.2024 відповідачем було здійснено оплату. Відтак, 3% річних на суму боргу 33541,20 грн. слід нараховувати за період з 01.01.2024 по 23.05.2024 включно.

В іншому розрахунок виконаний правильно.

Згідно зробленого судом перерахунку, загальна сума 3% річних в межах заявленого позивачем періоду становить суму 7457,53 грн., яка стягується з відповідача на користь позивача. У стягненні 13,09 грн. 3% річних судом відмовляється в зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Щодо розрахунку інфляційних втрат суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розрахунок інфляційних втрат, зроблений позивачем, перевірений судом та визнається арифметично правильним.

З відповідача на користь позивача стягується 13637,56 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, позов у цілому судом задовольняється частково.

У позовній заяві позивач просив зобов`язати орган (особу), що буде виконувати рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 427283,60 грн., починаючи з 01.09.2024 (наступний день за останнім днем нарахованих 3% річних) і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Ссуду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, під час прийняття рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд вправі відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) зазначити в рішенні про нарахування відповідних або відсотків, або ж пені до моменту виконання рішення. Не допускається зазначати в рішенні про одночасне нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду. Таке нарахування суд може здійснити лише на підставі процесуального клопотання позивача. Питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності. Нарахування пені або відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання зобов`язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов`язання не виконується. Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3% річних охоплюються приписами частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) за умови, що позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3 % річних за порушення виконання зобов`язання та суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги.

Суд вважає за необхідне, враховуючи вказані приписи процесуального законодавства та клопотання позивача, зазначити в рішенні про здійснення нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 427283,60 грн., починаючи з 01.09.2024 до моменту остаточного виконання рішення суду (до моменту повної оплати основного боргу), з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою: С х 3 х Д : 365 (або 366 днів, виходячи з фактичної кількості днів у році, за який здійснюється розрахунок): 100, де: С - сума основного боргу; 3 - розмір процентів; Д - кількість днів прострочення.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у сумі 5380,55 грн. стягується з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАСТІВКА (вул. Бородінська, буд. 4-А, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 32068520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 42093239) заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.07.2023 по 31.07.2024 у розмірі 427283 (чотириста двадцять сім тисяч двісті вісімдесят три) грн. 60 коп.; 7457 (сім тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн. 53 коп. 3% річних за період з 15.08.2023 по 31.08.2023; 13637 (тринадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 56 коп. інфляційних втрат за період з 01.09.2023 по 30.06.2024; 5380 (п`ять тисяч триста вісімдесят) грн. 55 коп. судового збору.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення здійснити нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 427283 (чотириста двадцять сім тисяч двісті вісімдесят три) грн. 60 коп., починаючи з 01.09.2024 до моменту остаточного виконання рішення суду (до моменту повної оплати основного боргу), з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою: С х 3 х Д : 365 (або 366 днів, виходячи з фактичної кількості днів у році, за який здійснюється розрахунок): 100, де: С - сума основного боргу; 3 - розмір процентів; Д - кількість днів прострочення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 27 грудня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко