ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
27.12.2024 Справа № 908/3250/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши матеріали заяви фізичної особи підприємця Фельчина Сергія Олександровича про забезпечення позову у справі № 908/3250/24
за позовом фізичної особи підприємця Фельчина Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про визнання незаконними дії щодо пред`явлення вимоги
без виклику сторін
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Запорізької області через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів про визнання незаконними та такими, що суперечать умовам договору №43_ЕЗ від 19.08.2024 дії відповідача (замовника) КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ЛІНІЙНЕ УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХІВ щодо пред`явлення вимоги вих.№1435 від 03.12.2024 року до АТ БАНК АЛЬЯНС про стягнення коштів за банківською гарантією №4501-24 від 13.08.2024 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 16.12.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3250/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
До Господарського суду Запорізької області від ОСОБА_1 разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 18.12.2024 заяву про забезпечення позову було повернуто заявнику.
20.12.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову з доказами оплати судового збору.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.12.2024, заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Давиденко І.В.
Відповідно до ухвали суду від 23.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків в термін до 30.12.2024 включно, шляхом виконання наступних вимог суду: оформити позовну заяву із вказівкою на визначення статусу ОСОБА_1 , як фізичної особи чи фізичної особи-підприємця; подати суду нормативне обґрунтування правових підстав, якими обґрунтовуються позовні вимоги; надання до суду клопотання про залучення третьої особи у справі та письмових пояснень щодо залучення третьої особи із зазначенням на якій стороні повинна виступати третя особа та яким чином даний спір може вплинути на її права та обов`язки щодо однієї із сторін спору. Також зазначеною ухвалою позивача було повідомлено, що заява про забезпечення позову буде розглянута судом після усунення недоліків, що зумовили залишення позовної заяви без руху.
25.12.2024 через підсистему «Електронний суд» позивач подав заяву про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву з нормативним обґрунтуванням позовних вимог, клопотання про залучення Акціонерного товариства «Банк Альянс» до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Також заява позивача містить посилання на його статут фізичної особи підприємця та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову ФОП Фельчин С.О. зазначив, що звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про визнання безпідставним стягнення банківської гарантії №4501-24 від 13.08.2024 року та захист прав постачальника на невиконання гарантійного зобов`язання. Відповідно до пункту 13.2 договору №43_ЕЗ від 19.08.2024 року між сторонами укладено банківську гарантію на суму 41 225,15 грн. Однак дії відповідача щодо пред`явлення вимоги про стягнення цієї гарантії суперечать умовам договору та чинному законодавству, оскільки постачальник виконав свої зобов`язання належним чином і в повному обсязі. У зв`язку з цим існує ризик, що банк виконає вимогу відповідача про стягнення гарантії до моменту вирішення спору по суті. Такі дії можуть спричинити значну майнову шкоду для позивача, яку неможливо буде відшкодувати в подальшому, а також порушити баланс інтересів сторін. Виконання банком гарантійного зобов`язання до моменту вирішення спору створить для позивача ризики безпідставного зменшення майнових активів, що ускладнить захист його прав у подальшому. З посиланням на приписи ч.1 ст. 136, ст.137 ГПК України просить суд заборонити Акціонерному товариству «Банк Альянс» виконувати гарантійні зобов`язання за банківською гарантією №4501-24 від 13.08.2024 року на суму 41 225,15 грн до моменту вирішення спору по суті у справі.
Розглянувши вищезазначену заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За приписами ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Перелік заходів забезпечення позову, викладений в пунктах 1-10 частини 1 ст. 137 ГПК України. Згідно пп. 2, 4 ч. 1 цієї статті позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Відповідно до положень частин 5, 6 статті 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.
Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Виходячи зі змісту чинного процесуального закону, забезпечення позову це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду або ефективного захисту прав або інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України.
Таким чином, заявник має довести (додати до заяви) наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходи до забезпечення позову, тому питання про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані до заяви.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість спричинення значної майнової шкоди позивачу без наведення відповідного обґрунтування та надання суду відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
При цьому за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно зі статтею 79 ГПК України , наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На підтвердження викладених в заяві про забезпечення позову обставин, позивачем долучено копію листа КП «ЕЛУАШ» на адресу АТ «Банк Альянс» про настання гарантійного випадку, що не є належними доказами в обґрунтування даної заяви.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення.
Суд встановив, що заявник не надає суду належного обґрунтування та доказів можливого спричинення значної майнової шкоди позивачу.
Так, жодних доказів на підтвердження обставин того, що АТ «Банк Альянс» вживає заходи до виконання гарантійного зобов`язання за банківською гарантією № 1501-24 від 13.08.2024 до заяви не приєднано.
Саме лише посилання на потенційну можливість спричинення майнової шкоди позивачу без відповідного доказового обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
За таких обставин, заявником не надано суду належних доказів щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що заявником (позивачем) не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поданої ним заяви, а саме: існування на даний час конкретних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, у зв`язку з її необґрунтованістю та недоведеністю.
Враховуючи положення статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514,00 грн, відшкодуванню та поверненню не підлягають.
Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Фізичної особи підприємця Фельчина Сергія Олександровича про забезпечення позову у справі № 908/3250/24 відмовити.
Відповідно до ст.ст. 140, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Ухвалу підписано 27.12.2024.
Суддя І.В. Давиденко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124102230 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Давиденко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні