Ухвала

від 26.12.2024 по справі 910/15215/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

26.12.2024Справа № 910/15215/24

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства "Укртранснафта" вул. Князів Острозьких, 32/2, м. Київ, 01010

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ» пров. Павла Лі, 2Б, н/п 57, м. Київ,03195

про стягнення 112 003,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртранснафта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ» про стягнення 112 003,00 грн., а саме 89 184,16 грн. пені та 22 818,84 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору поставки № 23-01/06-23 від 02.02.2023 року в частині своєчасної поставки товару у визначений строк та згідно здійсненої позивачем передплати, у зв`язку з чим позивачем нараховані пеня та штраф у вказаних сумах.

Дослідивши матеріали позовної заяви, враховуючи, що позовна заява відповідає вимогам, викладеним у ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

При цьому за приписами ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 249 Господарського процесуального кодексу України клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Судом встановлено, що у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 250 ГПК України).

Враховуючи вищенаведені положення Господарського процесуального кодексу України, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враховуючи незначну складність справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в спрощеному провадженні, та, відповідно, можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, зважаючи на відсутність відповідних клопотань та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд зауважує, що у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з урахуванням завдання господарського судочинства, передбаченого ст. 2 ГПК України, щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, суд вбачає за необхідне одночасно з відкриттям провадження у справі витребувати у позивача додаткові докази, що мають значення для правильного вирішення спору.

Додатково суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року внесено зміни до ряду статей ГПК України.

Так, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Тобто, товариство з обмеженою відповідальністю як юридична особа, а також адвокат, в разі представлення інтересів цього товариства, згідно з наведеними приписами цього Кодексу, зобов`язані зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

Згідно з частиною сьомою статті 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Наразі, як встановлено судом та зазначено позивачем в позовній заяві, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІМЗІ ІНВЕСТМЕНТ" (код ЄДРПОУ 44854945) не має зареєстрованого електронного кабінету в системі ЄСІТС, у зв`язку з чим позивач зазначає про відсутність у нього обов`язку надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, оскільки позовна заява подана в електронній формі з використанням електронного кабінету.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Отже, враховуючи вищезазначене суд звертає увагу на необхідність направлення позивачем копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів на адресу місцезнаходження відповідача засобами поштового зв`язку, що жодним чином не обмежує процесуальні права позивача та перш за все спрямоване на виконання завдання господарського судочинства, визначеного Кодексом, дотримання визначених законом засад змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також забезпечення відповідачу можливості як своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, так і надати свої доводи і заперечення, незабезпечення яких в подальшому може слугувати однією з підстав для апеляційного оскарження рішення суду.

Керуючись ст.ст. 12, ч. 2 ст. 169, ст.ст. 176, 234, ч. 1 ст. 247, ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

3. Позивачу в строк до 24.01.2025 року включно надати суду:

- належні та допустимі докази на підтвердження дати фактичного підписання сторонами наданих позивачем видаткових накладних.

4. Запропонувати позивачеві направити на адресу місцезнаходження відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів.

5. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Відповідачу надати суду докази направлення відзиву та заперечень на адресу позивача.

Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Звернути увагу відповідача, що відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

6. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде подано). Позивачу надати суду докази направлення відповіді на відзив на адресу відповідача.

7. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч. 2, 3, 5 ст. 46 ГПК України).

8. Повідомити учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 24.01.2025 року (включно), з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, змагальності та рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, а також про наявне право учасника справи на подання разом з письмовою заявою/клопотанням проекту ухвали, постановити яку він просить суд.

9. Звернути увагу сторін, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

10. Також суд наголошує на необхідності дотримання вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.

11. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон

До відома сторін: ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щоп`ятниці з 14.00 до 16.00 год. у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності завчасно (не менш як за добу) поданого через канцелярію суду клопотання. У разі з`явлення представника до суду для ознайомлення з матеріалами справи, останній повинен при собі мати документ, що посвідчує особу та документ, що підтверджує його повноваження (оригінал для огляду та його копію для долучення до матеріалів справи).

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.