Рішення

від 24.10.2024 по справі 910/5276/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2024Справа № 910/5276/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «СанВей»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-центр»

про стягнення 611512,73 грн,

Представники:

від позивача Сташенко В.В.

від відповідача Момот В.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «СанВей» з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-центр» про стягнення 611512,73 грн, в тому числі: 86512,80 грн упущеної вигоди, 356580,00 грн зменшення вартості товару внаслідок погіршення його якості та часткової втрати, 135072,93 грн компенсація вартості доставки товару, 6000,00 грн витрат на проведення експертизи Волинською Торгово-промисловою палатою (у розрахунку ціни позову цю установу позивачем визначено як «ТПП Луцької області»), 1347,00 грн витрат на проведення аналізу цукру, 24000,00 грн за організацію і контроль розвантаження вагонів, 2000,00 грн витрат на отримання фінансової гарантії у зв`язку з реімпортом товару.

Суд своєю ухвалою від 01.05.2024 відкрив провадження у справі № 910/5276/24, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням (неналежним виконанням) відповідачем обов`язків за договором транспортного експедирування № 1670/12-23, що укладений між сторонами 14.12.2023. За цим договором відповідач надав позивачу експедиторські послуги, які, як стверджує позивач, полягали у організації доставки товару позивача (цукор білий кристалічний у кількості 48 тонн) із залізничної станції Білогородка, Хмельницької області до станції Голухів, Польща. Доставка здійснювалась вагоном № 24055139, який належить відповідачу. Позивач вважає, що вагон № 24055139 не відповідав технічним умовам, внаслідок чого при транспортуванні цукор, який є харчовим продуктам, перестав відповідати вимогам щодо якості через надмірний вміст вологи: при відвантаженні цукру 18.01.2024 вологість складала 0,05%, при розмитненні цукру у Польщі 28.02.2024 вологість становила 0,17±0,03%. У зв`язку з цим польською стороною прийнято рішення про заборону імпорту товару, його було повернуто в Україну, де позивач в подальшому його реалізував за значно заниженою ціною. Таким порушенням договору транспортного експедирування № 1670/12-23, на думку позивача, йому завдано збитків у вигляді:

упущеної вигоди у розмірі 86512,80 грн (різниця між ціною товару, за яку позивач придбав цукор у виробника (ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод»), та ціною продажу товару позивачем польській компанії Firma PHU «Rol-Mix Jacek Skrodzki»);

356580,00 грн зменшення вартості товару внаслідок погіршення його якості та нестачі кількості 480 кг;

135072,93 грн компенсація вартості доставки товару до Польщі та назад;

6000,00 грн витрат на проведення експертизи Волинською Торгово-промисловою палатою;

1347,00 грн витрат на проведення аналізу цукру державним підприємством «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»;

24000,00 грн за організацію і контроль розвантаження вагонів;

2000,00 грн витрат на отримання фінансової гарантії у зв`язку з реімпортом товару.

Відповідач відхилив позов з таких підстав:

- позивач за договором транспортного експедирування № 1670/12-23 не замовляв, а відповідач не надавав послугу з подачі вагонів для завантаження і перевезення вантажів позивача. Предметом цього договору було надання послуги з оформлення вагонів, що пов`язані з митним та документальним оформленням відправки. Замовником послуги з подачі вагону № 24055139 під навантаження на станцію Білогородка (код станції 340509) була компанія POLFROST Internationale Spedition sp. z o.o. на підставі окремого укладеного із товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-центр» договору надання послуг № 1686/10-23 від 01.10.2023;

- завантаження вагону № 24055139 здійснювалося на позивачем, останній не заявив на час завантаження про його непридатність для перевезення цукру білого кристалічного, що, на думку відповідача, свідчить про придатний в момент завантаження стан вагону;

- надані докази не підтверджують, що причиною підвищення вологості цукру є стан вагону;

- за умовами договору транспортного експедирування № 1670/12-23 відповідач, як експедитор, не несе відповідальності за збереження вантажу, що міститься у вагоні, обов`язок щодо відправки вантажів в технічно справних вагонах покладено на позивача, який зобов`язаний дотримуватись технічних норм та умов навантаження, розміщення і кріплення вантажів.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

У 2023 та 2024 році між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей» та приватним акціонерним товариством «Теофіпольський цукровий завод» існували правовідносини, які засновувались на договорі поставки № Ц/0602/5 від 06.02.2023, щодо постачання цукру в мішках, на піддонах або насипом. За цим договором товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей» є покупцем цукру, а приватне акціонерне товариство «Теофіпольський цукровий завод» - постачальником. Сторони за договором домовились, що при перевезенні товару (цукру) залізним транспортом застосовуються умови поставки FCA Міжнародних правил торгівлі «Інкотермс» - станція призначення Білогородка 340509 (постачальник зобов`язується за власний рахунок здійснити завантаження вагонів, транспортування товару здійснюється покупцем за власний рахунок).

Також 25.09.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей», як продавець, уклало з компанією PHU «Rol-Mix Jacek Skrodzki», як покупцем, яка зареєстрована у Республіці Польщі, договір купівлі-продажу № 25/09-23. Предметом продажу є товар, зазначений у рахунках (інвойсах).

Для організації перевезення вантажів, у том числі і вантажів, придбаних у приватного акціонерного товариства «Теофіпольський цукровий завод» для виконання своїх зобов`язань перед компанією PHU «Rol-Mix Jacek Skrodzki», 14 грудня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей», як клієнт, уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «Транс центр», як експедитором, договір транспортного експедирування № 1670/12-23 (далі - Договір).

Предметом Договору є надання товариством з обмеженою відповідальністю «Транс центр» за дорученням товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей» за винагороду та рахунок останнього послуг з організації перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів клієнта (товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей»), що перевозяться залізничним транспортом, погоджених сторонами в додаткових угодах та/або заявках.

Як зазначено у п. 1.3 Договору, з метою виконання зобов`язань експедитор уповноважується від свого від свого імені та за рахунок клієнта здійснювати операції з транспортними та іншими підприємствами, що є предметом цього Договору, перевезення вантажів клієнта залізничним транспортом.

Сам Договір врегульовує загальний порядок надання послуг, права та обов`язки сторін, умови розрахунку тощо, та не містить переліку видів транспортно-експедиторських послуг, які експедитор повинен здійснити як операції з транспортними та іншими підприємствами для перевезення вантажів клієнта залізничним транспортом. Виходячи зі змісту п. 2.5 Договору, який носить бланкетний характер, безпосередній перелік таких послуг щодо конкретної партії вантажу клієнта повинен визначатись угодою між експедитором і клієнтом щодо організації та здійснення транспортного експедирування такої партії вантажу.

Отже, правова конструкція правовідносин, які сторони сформували, передбачала укладення окремих додаткових угод з переліком видів транспортно-експедиторських послуг, які експедитор повинен здійснити як операції з транспортними та іншими підприємствами для перевезення вантажів клієнта залізничним транспортом. Кожна з цих додаткових угод є окремим самостійним правочином одна щодо одної, що пов`язані спільною метою, яка є предметом Договору. Фактично, Договір встановлює загальні умови для кожної з додаткових угод, що підлягають застосуванню до них, і які ними не передбачені. Порушення зобов`язань в межах додаткових угод є порушенням зобов`язань за Договором, водночас не є порушенням зобов`язань за іншими додатковими угодами, укладеними в рамках Договору. Таке порушення додаткової угоди однією зі сторін не зумовлює наслідком застосування відповідальності до правовідносин в межах іншої додаткової угоди до сторони, яка не є порушником за нею. А тому при визначенні стану виконання зобов`язань за кожною окремою додатковою угодою слід керуватися виключно умовами цієї додаткової угоди та умовами Договору без врахування обставин, що є предметом регулювання інших додаткових угод та стану прав і обов`язків сторін за ними.

До загальних умов здійснення сторонами своїх дій в рамках набутих за Договором прав та покладених обов`язків не віднесено залучення експедитором вагонів для відправки вантажів. Зокрема, основні обов`язки експедитора, що зафіксовані у розділі 3 Договору, зводились до визначення схеми, порядку, організації перевезення вантажів, допомоги у заповненні перевізних документів, оплата послуг інших осіб, залучених до перевезення вантажу.

Натомість, до обов`язків клієнта включений обов`язок здійснювати відправлення вантажів в технічносправних вагонах у терміни та обсягах погоджених з експедитором (п. 3.2.3 Договору) та обов`язок відшкодувати експедитору витрати, пов`язані з подачею вагона, у випадку відмови клієнта від вагона, який вже прийшов під навантаження або був оформлений підсил порожнього під навантаження (п. 3.2.20 Договору).

Отже, подача вагону може становити як зміст обов`язків клієнта або експедитора в залежності від переліку послуг щодо конкретної партії вантажу клієнта відповідно до додаткової угоди між експедитором і клієнтом щодо організації та здійснення транспортного експедирування такої партії вантажу.

У випадку залучення третьої особи до виконання свого зобов`язання за Договором відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань цією третьою особою несе сторона, яка її залучила (п. 5.7 Договору).

22.12.2023 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору (далі - додаткова угода № 1) щодо окремої партії товару, в рамках перевезення якого експедитор повинен здійснити операції з транспортними та іншими підприємствами для перевезення вантажів залізничним транспортом. Цим товаром є цукор білий кристалічний, який перевозиться зі станції Білогородка, Південно-Західна залізниця, до станції Голухів, ПКП ЛХС, Польська зд.

Ціна послуг експедитора при перевезенні однієї тони вантажу складає 700,00 грн у т.ч. ПДВ і ця ціна, крім винагороди експедитора, включає в себе відшкодування таких витрат останнього:

- замитнення вантажу;

- отримання сертифіката EUR.1;

- станційні збори на станції відправлення;

- накладення ЗПП на вагони;

- оформлення вагонів.

За додатковою угодою № 1 у вартість послуг експедитора не входять провізні платежі по територіям УЗ та ПКП ЛХС, та додаткові збори, пов`язані з подачею вагонів на під`їзні шляхи одержувача та інші. Експедитор зобов`язаний здійснити відправлення вантажу в пункт призначення, в обсязі погоджених планів на перевезення. Зобов`язання експедитора вважаються виконаними після оформлення та прийняття завантажених вагонів до перевезення станцією відправлення, що відзначається відповідним штемпелем станції відправлення у графі 26 УМВС накладної.

Для виконання своїх зобов`язань за додатковою угодою № 1 до Договору товариство з обмеженою відповідальністю «Транс центр» залучило товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортні технології 2022». Правовою підставою для такого залучення є договір № 14-12/23 на транспортно-експедиційне обслуговування № 14-12/23, та додаткова угода № 01/23 від 15.12.2023 до нього, яка передбачає надання таких послуг: замитнення вантажу, отримання сертифіката EUR.1, станційні збори на станції відправлення, накладення ЗПП на вагони.

19.01.2024 приватне акціонерне товариство «Теофіпольський цукровий завод» поставило (видаткова накладна № 132) товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей» в рамках виконання договору поставки № Ц/0602/5 від 06.02.2023 цукор білий кристалічний у кількості 48 тонн на сум 1140000 грн (з ПДВ), експедиторські послуги з перевезення якого, відповідно до додаткової угоди № 1, зобов`язалось надати товариство з обмеженою відповідальністю «Транс центр» товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей» придбало цукор з метою виконання обов`язків перед компанією PHU «Rol-Mix Jacek Skrodzki» за договором купівлі-продажу № 25/09-23. Замовлення на постачання цукру білого кристалічного першої категорії з врожаю цукровиробників 2023 року сформовано 18.01.2024 у рахунку № 7 18.01.2024. Умова поставки: FCA, Хмельницька обл., залізнична станція Білогородка 340509.

16.02.2024 заповнена ВМД № 24UA400030000271U2, за якою вантажовідправником є товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортні технології 2022», одержувачем товару компанія PHU «Rol-Mix Jacek Skrodzki», вологість цукру - 0,05%, який розфасований у мішки по 1000 кг.

Відвантаження цукру супроводжувалось наданням таких документів: декларація виробника №1701 від 17.01.2024, за якою вологість становить 0,05%; сертифікат якості № 7 від 18.01.2024; протокол випробувань № 3442 від 25.09.2023. Відповідно до цих документів, вологість цукру становить 0,05%.

Перевезення вантажу здійснювалось за залізничною накладною № 34306332 вагоном 24055139 ЛДЗ, що належить ТОВ «Транс-Центр». Цим же вагоном цукор було доставлено до Польщі.

Послуги з надання залізничного вагону 24055139 ЛДЗ товариству з обмеженою відповідальністю «Транс центр» замовила компанія POLFROST Internationale Spedition sp. z o.o. за договором № 1686/10-23, який укладено 01.10.2023. За цим договором товариство з обмеженою відповідальністю «Транс центр» зобов`язалось за дорученням компанії POLFROST Internationale Spedition sp. z o.o. за її дорученням на платній основі надавати послуги з надання залізничних вагонів технічно справних та комерційно придатних для перевезення вантажів за маршрутами, зазначених у додатках до цього договору. 11.12.2023 компанії POLFROST Internationale Spedition sp. z o.o. надала заявку щодо надання 5 вагонів для перевезення цукру в мішках зі станції Білогородка, Південно-Західна залізниця, до станції Голухів, одержувач вантажу компанія PHU «Rol-Mix Jacek Skrodzki».

Після прибуття вагону 24055139 з завантаженим цукром у кількості 48 тон 16.02.2024 були відібрані зразки цукру для лабораторних досліджень, за результатами яких виявлена підвищена вологість - вологість становила 0,17±0,03%.

28.02.2024 Воєводською інспекцією товарної якості сільськогосподарської харчової продукції у Любліні складено протокол перевірки № DR.823 8-24 2024 товарної якості сільськогосподарської харчової продукції, імпортованої з-за кордону, у якому зазначено, що вологість цукру перевищує допустиму норму, і цього ж дня 28.02.2024 Люблінській воєводський інспектор товарної якості сільськогосподарської харчової продукції ухвалив рішення №5/DR/zw/8/2024 про заборону пану Яцеку Скродзькому, який здійснює господарську діяльність під назвою «ПХУ РОЛ-МІКС Яцек Скродзький» [PHU "ROL-MIX" Jacek Skrodzki], вводити на ринок партію цукру білого вагою 48000 кг, упакованого у 48 мішків BIG-BAG, імпортованого з України у транспортному засобі - залізничному вагоні № 24055139, який є сільськогосподарським харчовим продуктом, який не відповідає вимогам щодо товарної якості, встановленим у положеннях про товарну якість, через надмірний вміст вологи.

02.03.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей» та компанія PHU «Rol-Mix Jacek Skrodzki» підписали акт дефектації № 1 до договору купівлі-продажу № 25/09-23 від 25.09.2023, у якому дійшли згоди, що компанія PHU «Rol-Mix Jacek Skrodzki» поверне товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей» цукор, який є неналежної якості.

Повернення цукру мало місце за ВМД № 24UA205140018805U2, за якою вантажовідправником є компанія PHU «Rol-Mix Jacek Skrodzki», а вантажоодержувачем - товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортні технології 2022».

27.03.2024 Волинською торгово-промисловою палатою у м. Луцьку складено акт експертизи № В-399, для експертизи було пред`явлено вищевказаний цукор, який знаходився у залізничному вагоні № 24055139 у мішках (біг-бегах) на залізничній колії № 6 товарної станції Луцьк, за адресою м. Луцьк, вул. Стрілецька, 49. Експерт дійшов висновку, що у пред`явленому залізничному вагоні № 24055139 не дотримано правил транспортування товару відповідно до ДСТУ 4623:2023 «Цукор. Технічні умови», а саме: стіни вагону брудні, присутня пліснява на частині дерев`яних елементів та шматках паперу наклеєних на сітни вагону; присутня волога на одній стіні та підлозі; на металевих конструкціях наявні сліди корозії; гострі частин та цвяхи, що виступають, не обмотані; підлога не застелені; присутні щілини; вагон не придатний для перевезення цукру білого. На біг-бегах з цукром присутні сліди бруду; на частині біг-бегів присутні пошкодження у вигляді розривів; п`ять біг-бегів зі значними розривами, через які висипався цукор.

У березні 2024 року державне підприємство (далі - ДП) «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (Волинська філія), на підставі укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей» договору про надання послуг № ВВ24-01403-81 віл 28.03.2024, здійснило випробування цукру, зразки якого були відібрані з партій цукру, що знаходився у залізничному вагоні № 24055139. За результатами випробувань показник вологості, який за стандартом не повинен бути більше 0,06%, одного зразка становив 0,37 % (протокол випробувань № 309 від 29.03.2024), а в іншого - 0,46% (протокол випробувань № 309 від 29.03.2024).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей» продало повернутий з Польщі цукор товариству з обмеженою відповідальністю «Квінтесенс Компані» за договором поставки № 3003-24/1 від 20.03.2024. Зокрема, 24 тонни цукру продано за ціною 396000 грн (видаткова накладна № 45 від 22.03.2024), а 23,52 тони - за ціною 388080 грн (видаткова накладна № 46 від 27.03.2024).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управне на сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов`язань - причиною.

Поняття зобов`язання та підстави його виникнення наведені у ст. 509 ЦК України, за якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Договір є однією з підстав виникнення зобов`язань.

Отже, в рамках вирішення спору підлягає встановлення зміст та характер правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, оскільки умовою відшкодування збитків є не будь-які неправомірні дії сторони, а тільки такі, які складають суть зобов`язання, що існує між сторонами.

Відносини між позивачем та відповідачем мають договірну природу, яка заснована на організації перевезення вантажу. Правова природа послуги з організації перевезення притаманна таким правочинам як транспортне експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Мета укладення договору транспортного експедирування полягає в тому, щоб звільнити відправника та одержувача від виконання невластивих їм операцій з організації перевезення й супроводження процесу перевезення вантажу. Відповідно основна функція, що покладена на експедитора, полягає в тому, щоб за дорученням клієнта відправляти або одержувати вантаж, а також надавати інші супутні послуги.

Договір транспортного експедирування відносить до договорів надання послуг, що поєднує в собі ознаки юридичних послуг (таких, які пов`язані з встановленням, зміною або припиненням цивільних прав та обов`язків замовника та з наданням замовнику допомоги в реалізації належних йому прав або виконання обов`язків), та фактичних послуг (таких, що споживаються в процесі їхнього надання і не пов`язані зі встановленням, зміною або припиненням прав та обов`язків замовника).

Види транспортно-експедиторських послуги, які надаються експедитором за дорученням клієнтів, передбачені ст. 8 Законом України, від 01.07.2004, № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність».

При наданні послуг експедитор вправі виступати від свого імені або від імені клієнта (абз. 2 ч. 1 ст. 929 ЦК України).

У зв`язку з цим, в межах виконання одного договору експедиції, залежно від виду транспортно-експедиторських послуг, які надаються експедитором за дорученням клієнту, у відносинах з третіми особами він може діяти від власного імені, або виступати тільки як суб`єкт договору транспортного експедирування. Діючи від власного імені, експедитор укладає договір перевезення вантажу з перевізником і набуває стосовно нього статусу сторони договору перевезення - відправника або, якщо мова йде про одержання вантажу, третьої особи, на користь якої укладено договір. У такому випадку він вправі відправляти або одержувати вантаж від власного імені.

Залучення транспортних засобів і забезпечення їх подачі на залізничні станції, відповідно до ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», є окремою транспортно-експедиторською послугою, що надається експедитором за дорученням клієнта.

Відповідальність сторін за договором транспортного експедирування встановлена ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та Цивільним кодексом України. Відповідальність сторін за договором може бути як прямою, так і регресною. Це пов`язано з тією обставиною, що експедитор є посередником між відправником, перевізником і одержувачем, тому порушення умов договору може привести до відповідальності як клієнта перед перевізником, так і експедитора перед перевізником.

Експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування (ч. 1ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»). За невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування (ч. 2 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

Отже, підсумовуючи наведене, суд констатує, що відшкодування збитків, як правовий наслідок, наступає за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

До обов`язків експедитора Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» відносить надання транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку (ч. 1 ст. 11).

Як зазначено судом вище, за Договором відповідач (експедитор) взяв на себе обов`язки здійснити такі операції з транспортними та іншими підприємствами для перевезення вантажів залізничним транспортом: замитнення вантажу; отримання сертифіката EUR.1; станційні збори на станції відправлення; накладення ЗПП на вагони; оформлення вагонів. Договір не врегульовував надання відповідачем послуги з залучення вагону і забезпечення його подачі на залізничну станцію. Надання залізничного вагону 24055139 товариству з обмеженою відповідальністю «Транс центр» замовила компанія POLFROST Internationale Spedition sp. z o.o. за договором № 1686/10-23, який укладено 01.10.2023.

Оскільки за договором купівлі-продажу № 25/09-23 між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей» та компанією PHU «Rol-Mix Jacek Skrodzki» умовою поставки є FCA: Хмельницька обл., залізнична станція Білогородка 340509, саме компанія POLFROST Internationale Spedition sp. z o.o. за дорученням компанія PHU «Rol-Mix Jacek Skrodzki» організовувала перевезення вантажу з цієї станції до Польщі, про що свідчать рахунки на оплату компанією PHU «Rol-Mix Jacek Skrodzki» послуг компанії POLFROST Internationale Spedition sp. z o.o.

Отже, оскільки Договір не врегульовував надання відповідачем послуги з залучення вагону і забезпечення його подачі на залізничну станцію, відсутні підстави вважати товариство з обмеженою відповідальністю «Транс центр» таким, що порушило свої обов`язки перед товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія СанВей» за Договором внаслідок надання залізничного вагону № 24055139 не придатного для перевезення цукру білого. Сама лише та обставина, що товариство з обмеженою відповідальністю «Транс центр» є власником залізничного вагону № 24055139 не є порушенням Договору.

Таким чином, відсутні обставини, які би свідчили про невиконання або неналежне виконання відповідачем обов`язків, які передбачені Договором і Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність». Відсутність таких обставин унеможливлює покладення на відповідача обов`язку відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «СанВей».

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «СанВей» у позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-центр».

Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «СанВей».

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 26.12.2024.

Суддя С. А. Ковтун