Рішення

від 26.12.2024 по справі 925/904/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.12.2024Справа № 925/904/24

За позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу (м. Полтава)

до Державного спеціалізованого господарського підприємства " Ліси України" (м. Київ)

про стягнення 39 305,11 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна екологічна інспекція Центрального округу звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Державного підприємства "Черкаське лісове господарство" про стягнення шкоди в розмірі 39 305,11 грн, заподіяної державі внаслідок незаконної вирубки дерев.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти позову з підстав пропуску строків позовної давності.

20.08.2024 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій він просив суд замінити відповідача правонаступником та виклав позовні вимог в новій редакції.

21.08.2024 від відповідача надійшла заява про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

21.08.024 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.09.2024 замінено відповідача - Державне підприємство "Черкаське лісове господарство", правонаступником у спірних правовідносинах - Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України", передано справу №925/904/24 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ у Господарському суді міста Києва справу №925/904/24 передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 суддею Ващенко Т.М. прийнято справу №925/904/24 до свого провадження, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Додаткових пояснень, заяв чи клопотань до Господарського суду міста Києва від сторін не надходило.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності відповідача є ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціональне використання та відтворення лісів. Загальна площа земель лісогосподарського призначення підприємства складає 37258,8 га. Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення займають площу 1602,3 га, рекреаційно-оздоровчі ліси - 29909,2 га, експлуатаційні ліси - 3630,3 га. Розрахункова лісосіка для ДП "Черкаське лісове господарство" затверджена наказом Мінприроди України від 24.11.2014 р. № 36-аг в розмірі 36,71 тис. куб. м. в т. ч. по господарствах: хвойне - 21,2 тис. куб. м, твердолистяному - 13,31 тис. куб. м та м`яколистяному - 2.2 тис. куб. м.

Позивачем було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки №88/3/5ПЗ-2020 від 13.03.2020. В ході перевірки встановлено ряд порушень вимог законодавства.

В означеному Акті перевірки встановлено наступне:

Загальна площа лісових ділянок становить - 35141,8 га із них:

вкриті лісовою рослинністю землі становлять - 32326,6 га;

не вкриті лісовою рослинністю землі становлять - 2815,2 га.

За період 2018-2019 років площа лісовкритих земель зменшилась на 18,0 га, а не вкритих лісовою рослинністю земель збільшилась на 6,1 га.

Нелісові землі становлять 2117,0 га із них:

Рілля - 25,0 га, для потреб підприємства не використовується.

Інші категорії сільгоспугідь (сіножаті, пасовища, багаторічні насадження) за цільовим призначенням не використовується через відсутність поголів`я ВРХ та коней. До складу лісового господарства входять наступні лісництва: 1) Дахнівське лісництво; 2) Дубіївське лісництво; 3) Руськополянське лісництво; 4) Тясминське лісництво; 5) Закревське лісництво; 6) Мошнівське лісництво; 7) Білозірське лісництво; 8) Свидівське лісництво.

Природокористування та дотримання природоохоронного режиму на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду.

На землях лісового фонду підприємства розташовано 31 територій та об`єктів природно-заповідного фонду які займають площу 1869,34 га. Картографічні матеріали в наявності.

Положення про заказники в наявності. Межі територій ПЗФ нанесені на планово- картографічні матеріали лісовпорядкування. Ліміт на використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення встановлювався на 2018 рік.

Наказом по підприємству закріплено за конкретними посадовими особами обов`язки з охорони відповідних територій та об`єктів ПЗФ.

Ботанічна пам`ятки природи місцевого значення "Сосна "Відьмина мітла" що розташована в кварталі 192 Дубіївського лісництва не відповідає критеріям природоохоронного об`єкту (дерево всохло).

Документи, що посвідчують право користування земельними ділянками в наявності (проект) на площу 37,258,8 га, на площу 23,522,4268 га проведено державну реєстрацію.

Договори на розробку землевпорядної документації укладені з ФОП Рябко О.П. № 63 від 03 вересня 2018 та ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" № 74-д від 22.02.2017.

У своєму складі ДП "Черкаське лісове господарство" має 9 майданчиків, на які розроблені "Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" та "Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами" у 2016 р. ТОВ "Боффо".

Викиди забруднюючих речовин здійснюються на підставі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

1. Дахнівське лісництво № 7124982501-3 від 11.08.2016;

2. Руськополянське лісництво №7124985201-10 від 12.08.2016,-

3. Тясминське лісництво № 7124981001-5 від 11.08.2016;

4. Закревське лісництво № 7124955300-1 від 11.08.2016;

5. Мошнівське лісництво № 7124985001-10 від 12.08.2016;

6. Дубіївське лісництво № 7124983001-3 від 12.08.2016;

7. Дубіївський лісокомплекс № 7124983001-2 від 12.08.2016;

8. Білозірське лісництво № 7124981001-6 від 12.08.2016;

9. Свидівське лісництво № 7124986001-6 від 12.08.2016 з необмеженими термінами дії.

Джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є:

- котли твердопаливні;

- резервуари для зберігання ДП та бензину;

- заправочні колонки для ДП та бензину;.

- гаражі (автотранспорт);

- столярні цехи (пилорами, деревообробні верстати)

- металообробний цех (верстати; свердлувальний, токарний (2), заточний);

- зварювальний пост.

- відповідно до наказу від 19.11.2019 № 277 - виведені з експлуатації.

Столярні цехи на Свидівському, Білозірському, Руськополянському лісництвах не працюють. Накази про виведення їх з експлуатації не надані.

Підприємство відноситься до 3 групи об`єктів по складу Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, в залежності від ступеня впливу об`єкта на забруднення атмосферного повітря.

Умови дозволів на викиди частково не виконуються.

До очистки газопилового потоку - не виконуються п. 1.3.1-1.3.5.

При фактичному обстеженні майданчиків - лісництв виявлено наступне:

1) На Дубіївському лісокомплексі в дозволі на викиди не зафіксовані викиди забруднюючих речовин від цеху ДСП (деревообробних верстатів: фуговальний циліфувальний (2), рейсмусний, циркулярний (2), свердлувальний, фрезерний (2)

- обладнаних системою з трьох забруднюючих речовин циклонів. Також, не зафіксовані викиди забруднюючих речовин від пілодровокольних комплексів № 1,2, торцовочного верстату в лісопильному цеху - обладнаного системою з двох циклонів; котла марки КСТ-16 в битовці нижнього складу (не працює на момент перевірки).

Здійснюються наднормативні викиди (без дозволу) забруднюючих речовин в атмосферне повітря від додаткових джерел з 01.01.2017р.

2) На Дахнівському лісництві для опалення згідно Дозволу на викиди та Звіту по інвентаризації... встановлена топочна дровах "КЧМ-2", під час обстеження потужністю 20-24 кВт. Здійснюються наднормативні викиди (без дозволу) забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 01.12.2017 року.

3) На Мошнівському лісництві для опалення згідно Дозволу на викиди та Звіту виявлено по інвентаризації...встановлена топочна на дровах "КЧМ-2", під час обстеження потужністю встановлення твердопаливного котла марки ALTEP з номінальною потужністю.

4) На Дубіївському лісництві для опалення згідно Дозволу на викиди та Звіту по інвентаризації... встановлена топочна на дровах "КЧМ-2", під час обстеження виявлено встановлення твердопаливного котла марки Stropuva S40 КВТ. Здійснюються наднормативні викиди (без дозволу) забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 01.01.2018 року. Також, в дозволі на викиди не зафіксовані викиди забруднюючих речовин від "буржуйки" на дровах в прибудованій альтанці. Здійснюються наднормативні викиди (без дозволу) забруднюючих речовин в атмосферне повітря від додаткових джерел з 01.01.2017р.

5) На Закревському лісництві для опалення згідно Дозволу на викиди та Звіту по інвентаризації...встановлено котел твердопаливний марки "Вестерн-Стар-310" під час обстеження виявлено встановлення твердопаливного котла марки Gefest-Profi з номінальною потужністю від 15 кВт. Здійснюються наднормативні викиди (без дозволу) забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 01.01.2017 року.

6) На Тясминському лісництві для опалення згідно Дозволу на викиди та Звіту по інвентаризації...встановлена топочна на дровах "КЧМ-2", під час обстеження виявлено встановлення твердопаливного котла марки ALTEP з номінальною потужністю 20-24 кВт. Здійснюються наднормативні викиди (без дозволу) забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 01.08.2017 року.

7) На Руськополянському лісництві для опалення згідно Дозволу на викиди та Звіту по інвентаризації... встановлено котел твердопаливний марки КСД-20, під час обстеження виявлено встановлення твердопаливного котла марки ALTEP з номінальною потужністю 20-24 кВт. Здійснюються наднормативні викиди (без дозволу) забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 01.10.2016 року.

Також, в дозволі на викиди не зафіксовані викиди забруднюючих речовин від шишкосушарки шахтного типу, твердопаливного котла марки KS-300 МТ. Здійснюються наднормативні викиди (без дозволу) забруднюючих речовин в атмосферне повітря від додаткових джерел з 01.01.2017 р.

Паспорти на нові встановлені твердопаливні котли на час перевірки не надані. На балансі ДП "Черкаське лісове господарство" автотранспорт наявний в кількості 56 од. Договір на виконання робіт ТОВ "Турбоплюс" та протоколи перевірки технічного стану транспортних засобів в наявності.

Водокористування здійснюється з підземних джерел на підставі дозволу на спеціальне водокористування № Укр 464-А/Чрк видано 18 червня 2015 з терміном дії до 19 червня 2020.

Фактичне місце знаходження (водокористування) 6 свердловин:

Свердловина №1 - Н - 9,0 м, Q - 6,0 м3/год (с. Свидівок, Черкаський район);

Свердловина №2 - Н - 27,0 м, Q - 6,0 м3/год (с. Старосілля, Черкаський район);

Свердловина №3 - Н - 30,0 м, Q - 6,0 м3/год (с. Руська Поляна, Черкаський район);

Свердловина №4 - Н - 25,0 м, Q - 5,0 м3/год (с. Білозір`я, Черкаський район);

Свердловина №607 - Н - 43,0 м, Q - 16,0 м3/год (с. Дубіївка, Черкаський район);

Свердловина №732 - Н - 42,0 м, Q - 16,0 м3/год (с. Дубіївка, Черкаський район).

Ліміт забору свіжої води - 2,725 тис.м3/рік; 12,576 м3/добу.

Ціль водокористування: господарсько-побутові та виробничі потреби.

Паспорти на свердловини представлено. Розрахунки зон ЗСО представлені, знаходяться в належному стані.

Свердловина №4 обладнана лічильником, повірка не проводилась.

На свердловинах №№ 1,2,3,607,732 лічильники відсутні.

Інші умови водокористування, частково не виконуються, а саме:

П.2 виконати вимоги Державної служби геології та надр України викладені в листі від 05.03.2015 №2257/13/10-15 (не виконується пункт 1 щодо регулярного обліку води, здійснення контролю якості води);

П.З виконати вимоги Черкаського регіонального управління водних ресурсів, викладені в листі від 02.06.2015 №08-1/182 (не виконується пункт 16 щодо регулярного обліку води та встановлення лічильників);

П. 8 в строк до 01.01.2016 свердловини №№ 1,2,3,607 обладнати приладами обліку води - не обладнано;

П. 9 Вести облік кількості забраної та використаної води в журналах по формі ПОД-11, 12 - ведеться не регулярно (1 в квартал);

П.10 неухильно дотримуватись вимог природоохоронного законодавства.

Звіти №2-ТП (водгосп) за 2018-2019 подано.

Договір на водопостачання по Тясминському лісництву не представлений.

Стічні води надходять до вигрібних ям з подальшим вивозом по мірі їх накопичення. Договори на вивіз стічних вод не представленні.

Також при фактичному обстежені встановлено 1 діючу свердловину (с.Геронимівка, вул. Лісництво 11) та 3 нові свердловини (Дахнівське лісництво - 2 шт.; Мошнівське лісництво - 1 шт.), дозвіл на спеціальне водокористування відсутній. Лічильники відсутні.

На свердловину в с. Геронимівка паспорт в наявності. Зони ЗСО розроблені. З 03 березня 2017 року здійснювалось самовільне використання води.

На свердловини в Дахнівському і Мошнівському лісництві паспорти та зони санітарної охорони на свердловини не розроблені. З 19 жовтня 2019 року здійснювалось самовільне використання води.

Відповідно до статті 22 Водного кодексу України, для забезпечення екологічної безпеки під час розміщення, проектування і будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, пов`язаних з використанням вод, здійснюється оцінка впливу на довкілля у порядку, що визначається законодавством.

Стаття 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", Друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:

1) глибоке буріння, у тому числі геотермальне буріння, буріння з метою зберігання радіоактивних відходів, буріння з метою водопостачання (крім буріння з метою вивчення стійкості ґрунтів);

Відповідальність за дане порушення передбачена ст. 15 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Оцінка впливу на довкілля на 3 нові свердловини (Дахнівське лісництво - 2 шт.; Мошнівське лісництво - 1 шт.) відсутня.

Поводження з відходами

В результаті виробничої діяльності утворюються наступні види відходів: шини зношені, ТПВ, промаслене ганчір`я, АКБ, відпрацьовані мастила моторні, трансмісійні, металобрухт, батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані, фільтри відпрацьовані, оргтехніка відпрацьована.

Представлено наступні договори на передачу відходів:

1. договір від 16.03.2016 № 1952/1 укладений з ТОВ "Екологічні інвестиції" про надання послуг з вивезення небезпечних відходів, термін дії до 31.12.2017, договір пролонговується;

2. договір від 01.06.2014 № 354 укладений з КП "Черкаська служба чистоти" на вивезення твердих побутових відходів, термін дії до 31.12.2014;

3. договір пролонговується. договір від березня 2019 року № 30 укладений з ТОВ "Укрбрухт" на вивезення металобрухту, термін дії до 31.12.2019 року.

Проведено розрахунок показника загального утворення відходів за 2019 рік, який складає 972,841. Декларацію про утворення відходів за 2019 рік представлено.

Журнал обліку відходів за встановленою формою № 1-ВТ "Облік відходів, пакувальних матеріалів і тари" не ведеться.

Статистична звітність № 1 (Відходи) не подається.

Місця тимчасового зберігання відходів не визначено.

Керівник або уповноважена особа ДП "Черкаське лісове господарство" відмовилися від підписання акту, про що міститься відповідна відмітка в акті.

У зв`язку з тим, що керівник ДП "Черкаське лісове господарство" відмовився підписувати Акт перевірки, Інспекція відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" направила один примірник Акта №88/3/5ПЗ-2020 від 03.04.2020 (з відповідним записом про відмову від підпису) на адресу підприємства.

03.04.2020 Інспекція отримала заперечення на акт перевірки №88/3/5ПЗ-2020 від 13.03.2020 від ДП "Черкаське лісове господарство", в якому відповідач зазначає, що в описі виявлених порушень вимог законодавства (пункт 4) зазначається, що підприємство допустило порушення абзацу 5 пункту 2 Порядку, затвердженого ПКМУ №761 від 23.05.2007, пункту 3. Правил, затверджених Постановою КМУ №724 від 12.05.2007, п. 42 Санітарних правил в лісах України, а саме інспекторами виявлено пошкодження дерев до ступеня припинення росту не призначених до рубки при проведенні рубок лісу в тому числі: Мошнівське лісництво - 12 дерев (кв.2 вид. 14 ВСР 2020 р.), Руськополянське лісництво - 9 дерев (кв.137 вид. 22, квартал 137 вид. 26 ВСР 2020), Тясминське лісництво - 8 дерев (кв. 295 вид. 9 ВСР 2020), Свидівське лісництво - 9 дерев (кв. 50 вид. 29, ВСР 2020), Білозірське лісництво - 17 дерев (кв. 222 вид. 17, кв. 222 вид. 19, кв. 223 вид.37, кв. 258 вид. 2, кв. 277 вид. 9.4 ВСР 2020), Дахнівське - 20 дерев (кв. 76 вид. 1, кв. 91 вид. 18 ВСР 2020).

Відповідач зазначив, що із вказаними порушеннями адміністрація державного підприємства "Черкаське лісове господарство" не погоджується, оскільки порушення лісового законодавства у перелічених випадках відсутні, і не могли бути вчинені із вини посадових осіб підприємства.

26.03.2020 позивачем направлено ДП "Черкаське лісове господарство" припис №86 від 17.03.2020 для усунення виявлених під час перевірки порушень.

Держекоіспекція при здійсненні планової перевірки ДП "Черкаське лісове господарство" (акт від 13.03.2020 року № 88/3/53-2020) встановлено, що при проведенні рубок лісу пошкоджено до ступеня припинення росту та пошкоджено і в подальшому зрубано дерева не призначені до рубки в межах відведеної ділянки без відповідного на те дозволу (лісорубного квитка), а саме:

Білозірське лісництво - квартал 222 виділ 17 (ВСР-2020 р.) шість дерев породи липа діаметром пня 15 см., 17 см., 17 см., 19 см„ 22 см., 26 см.; квартал 222 виділ 19 (ВСР-2020р.) два дерева породи липа діаметром пня 17 см., 24 см.; квартал 223 виділ 37 (ВСР-2020р.) два дерева породи липа діаметром пня 17 см., 25 см.; квартал 258 виділ 2 (ВСР-2020р.) чотири дерева породи дуб діаметром пня 20 см., 24 см., 30 см., 34 см.; квартал 277 виділ 9.4 (ВСР-2020 р.) три дерева породи дуб діаметром пня 22 см., 26 см., 30 см. що є порушенням ст. 69 Лісового Кодексу України, п. 42 "Санітарних правил в лісах України", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756), п. 3 "Правил поліпшення якісного складу лісів", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724 та п. 2 "Порядку спеціального використання лісових ресурсів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2017 № 761.

Позивач вказує, що такими порушеннями Державі заподіяний матеріальний збиток на суму 39 305, 11 грн, який розраховано відповідно до повноважень за п. п. 7, 8 Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 27.11.2018 № 260, у відповідності до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників де ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 (з урахуванням індексації).

Інспекція направила ДП "Черкаске лісове господарство" претензію №65/07-17/2020 від 07.04.2020 разом із розрахунком розміру шкоди та пропонувала відшкодувати збитки, які заподіяні державі незаконною рубкою та пошкодженням дерев у розмірі 39 305,11 грн.

У відповіді на претензію №229/01 від14.05.2020 відповідач зазначив, що із вказаними порушеннями не погоджується, оскільки порушення лісового законодавства у перелічених випадках відсутні.

Згідно і ч. ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено відсутність у матеріалах справи доказів звернення відповідача до суду з вимогами щодо оскарження висновків позивача, викладених в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №88/3/5ПЗ-2020 від 13.03.2020.

Таким чином, означений Акт є чинним і викладені в ньому висновки відповідачем у відповідному судовому провадження не спростовано.

Доказів на спростування висновків перевірки не додано і до матеріалів даної справи.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 1 Лісового кодексу України встановлено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

В силу приписів статті 16 та частини 1 статті 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів, - дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

Згідно зі ст. 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно зі ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Відповідно ст. 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Захист лісів від шкідників і хвороб забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом лісів, своєчасного виявлення осередків шкідників і хвороб лісу, здійснення профілактики виникнення таких осередків, їх локалізації і ліквідації.

Охорона і захист лісів може здійснюватись із застосуванням авіації. Зона авіаційної охорони і захисту лісів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства з урахуванням замовлень власників лісів і постійних лісокористувачів.

Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Враховуючи викладене, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно - правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16).

За змістом статті 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є постійним лісокористувачем, тож на нього покладається організація і забезпечення охорони та захисту лісів, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, враховуючи норми чинного законодавства.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

У пункті 88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог частини другої статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах №909/976/17, №925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 906/366/20 дійшов висновку про те, що оскільки в Постанові було зазначено, що не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, яким завдано державі збитки внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

При цьому для встановлення судом того, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища (висновки Верховного Суду України в постанові від 20.05.2014 у справі № 14/121-12 та в постанові від 26.05.2022 у справі 922/2317/21, від 26.07.2022 у справі № 924/883/21).

Отже, Акт №88/3/5ПЗ-2020 від 13.03.2020 є належним доказом порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого від 20.02.2023 № 30 (далі - Положення № 30), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 зазначеного Положення № 275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Полтавської та Черкаської областей.

З огляду на викладене, Інспекція звернулась до суду з даним позовом про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної Державі внаслідок незаконної рубки та пошкодження дерев, у розмірі 39 305,11 грн.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 статті 69 Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 з Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори: наявність реальних збитків; вина заподіювача збитків; причинний зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою - є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

З огляду на встановлені вище обставини порушення відповідачем природоохоронного законодавства та завдання цим шкоди Державі, доведеність розміру такої шкоди та відсутність доказів на спростування висновків, викладених а Акті перевірки, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9А; ідентифікаційний код 44768034) збитки, заподіяні Державі, у розмірі 39 305 (тридцять дев`ять тисяч триста п`ять) грн 11 коп., які перерахувати за наступними реквізитами: номер рахунку (IBAN) UA958999980333119331000023613, УК у м. Черкасах/отг с. Білозір`я/24062100, код ЄДРПОУ 38031150 - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області.

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9А; ідентифікаційний код 44768034) на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу (36039, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 39; ідентифікаційний код 42149108) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко